Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система

Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система 
 
 

План  

1. Необхідність  і суть фінансового контролю.  

2. Призначення  і класифікація фінансового контролю.  

3. Система державного  фінансового контролю в Україні.  

1. Необхідність  і суть фінансового контролю  

Фінансовий контроль є важливою функцією держави, що забезпечує умови нормального функціонування фінансової системи. Ринкові умови  не відміняють необхідності систематичного контролю фінансово-господарської  діяльності підприємств, організацій, установ усіх форм власності, вжиття заходів із попередження й ліквідації недоліків. Фінансовий контроль об'єктивно властивий і ринковій економіці, він використовується всіма розвинутими країнами в тій мірі, в якій диктується економічними і політичними завданнями.  

Існування фінансового  контролю зумовлюється об'єктивним характером фінансів. Становлення і розвиток фінансів були одночасно становленням і розвитком фінансового контролю. Виходячи з функцій, що виконують  фінанси, їх можна розглядати як інструмент розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і створення на цій основі грошових доходів і грошових фондів. Однак грошові доходи і грошові фонди створюються і використовуються не автоматично, а під впливом складних економічних відносин. Цим і обумовлена об'єктивна необхідність фінансового контролю як одного з елементів управління фінансами (поряд з фінансовим плануванням і прогнозуванням, обліком, а також фінансуванням).  

Фінансовий контроль як функція управління фінансами  — це специфічна діяльність, що реалізується через систему спостереження і перевірки законності і ефективності процесів створення і використання грошових доходів і грошових фондів з метою оцінки обгрунтованості прийнятих управлінських рішень і результатів їх виконання для досягнення пропорційності і збалансованості розвитку економіки. Таке визначення фінансового контролю дозволяє виявити специфічне місце фінансового контролю серед інших видів контролю як з точки, зору безпосереднього об'єкта контролю — центролізованих і децентролізованих грошових фондів, що виступають у формі фінансових ресурсів, — відповідності їх формування і використання обмежуючим параметрам фінансового і економічного розвитку, так і безпосередньої мети здійснення фінансового контролю — сприяння успішній реалізації фінансової політики, ефективному використанню фінансових ресурсів.  

Практичне здійснення фінансового контролю ґрунтується  на використанні фінансів як економічної  категорії, що є вираженням пізнання і практичного застосування закономірностей суспільного розвитку. Участь фінансів у всіх стадіях відтворювального циклу визначає необхідність і значення фінансового контролю в процесі відтворення як важливого інструменту дотримання пропорцій в економіці і досягнення її збалансованості, з урахуванням відносної самостійності руху фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, що породжує між ними певні протиріччя.  

Фінансовий контроль є важливим знаряддям дотримання всіх основних пропорцій у розширеному  відтворенні. Будь-яке порушення  в параметрах формування і використання фондів фінансових ресурсів, незалежно від ступеня порушення, впливає в тій чи іншій мірі на пропорції відтворення. Саме тому правомірно при визначенні суті фінансового контролю вказувати на пряму залежність збереження встановлених пропорцій від проведення фінансового контролю за формуванням і використанням різних фондів фінансових ресурсів.  

Величина фондів фінансових ресурсів, створення вартісних  пропорцій, досягнення збалансованості  залежать від багатьох причин. Здійснення фінансового контролю не обмежується констатацією обсягу таких фондів порівняно з планами чи прогнозами. Він включає в себе аналіз їх обґрунтованості, що зумовлює необхідність дослідження всіх причин і факторів, що впливають на величину фінансових ресурсів. Ця обставина, у свою чергу, виводить фінансовий контроль за рамки тільки контролю за обґрунтованістю формування і використання фондів фінансових ресурсів.  

Здійснення фінансового  контролю дозволяє на основі систематичного простежування і перевірки руху фондів фінансових ресурсів вирішувати також завдання раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, опосередкованих через вартісну оцінку. Фінансовий контроль, крім того, враховуючи взаємозв'язок явищ, виступає як дійовий фактор підвищення ефективності суспільного виробництва. Наприклад, сплата платежів до бюджету у формі податків чи неподаткових платежів торкається питань укріплення комерційного розрахунку, підвищення фінансової дисципліни і т.ін.  

Характеризуючи  фінансовий контроль як систему спостереження і перевірки процесів створення і використання фінансових ресурсів, важливо виділити характерні риси його як системи. Системі фінансового контролю властива цілеспрямованість, яка проявляється в тому, що всі види і форми контролю слугують загальній меті — сприянню успішній реалізації фінансової політики, ефективному використанню фінансових ресурсів.  

Характерним для  фінансового контролю як системи  є його динамізм. Фінансовий контроль знаходиться в процесі постійного розвитку і вдосконалення. Зміст фінансового контролю, його спрямованість змінюються залежно від рівня розвитку суспільства. Так, розширення господарських прав підприємств, їх самостійності у здійсненні фінансової діяльності, поява різних організаційно-правових форм підприємництва значно збагачують зміст фінансового контролю, зумовлюють швидкий розвиток такого його виду, як незалежний фінансовий контроль. Із впровадженням комп'ютерної техніки з'являються такі нові його види, як дистанційний контроль, комп'ютерний, робото-технічний конт­роль тощо. Разом з тим фінансовий контроль як система зберігає в певних межах свою внутрішню структуру, властиві йому форми і методи незалежно від оточуючого середовища.  

Така риса системи  фінансового контролю, як цілісність (емерджетність), означає, що всі його елементи в сумі ще не складають системи. Системі фінансового контролю в цілому властиві такі риси, яких немає в кожного складового елементу. Наприклад, наявність об'єкта і суб'єкта контролю ще не означає функціонування системи фінансового контролю. Тільки їх взаємодія в процесі контролю породжує нову рису системи — цілеспрямовану контрольну діяльність.  

Важливо виділити ще одну характерну рису фінансового  контролю як системи. В певному розумінні  він є інформаційною системою, що включає збір, обробку, зберігання і передачу контролюючої інформації. Пріоритетним завданням нині стає модифікація інформаційного забезпечення фінансового контролю шляхом удосконалення законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких забезпечується здійснення фінансового контролю. Роль найважливіших норм фінансового контролю відіграють: Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії; нормативно-правові акти з фінансових питань, що приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а саме:  

- закони, постанови  та інші акти Верховної Ради  України, зокрема засади внутрішньої  і зовнішньої фінансової політики, загальнодержавні програми фінансово-економічного  розвитку;  

- укази та  розпорядження Президента України  з фінансових питань, що видаються на виконання законів України;  

- постанови і  розпорядження Кабінету Міністрів  України з фінансових питань;  

- нормативно-правові  акти центральних органів виконавчої  влади.  

Ефективне функціонування фінансового контролю досягається за умови забезпечення його необхідними фактичними даними. Подальший розвиток контролю у фінансовій сфері значною мірою пов'язаний з удосконаленням насамперед тих масивів фактичних даних, отримання яких досягається завдяки проведенню державної політики у сфері обліку і статистики.  

Поліпшення інформаційного забезпечення фінансового контролю є необхідною умовою досягнення його позитивного впливу на соціально-економічний  розвиток держави. Подальше вдосконалення  фінансового контролю повинно йти  шляхом надання інформації про найімовірніший стан об'єкта контролю в майбутньому.  

Роль фінансового  контролю в забезпеченні створення, раціонального розподілу і перерозподілу  вартості валового внутрішнього продукту, дотриманні пропорційності розвитку економіки, відшуканні додаткових резервів економічного зростання, здійсненні режиму економії надзвичайно велика. Широка сфера здійснення фінансового контролю дозволяє суттєво впливати на весь процес розширеного відтворення, стежити за дотриманням фінансової безпеки держави, досягненням фінансової самодостатності секторів і галузей економіки, збалансованістю державного та місцевих бюджетів, захищеністю ключових фінансово-економічних інтересів громадян та іншими цільовими орієнтирами і параметрами розвитку суспільства. Раціональна організація та ефективне функціонування фінансового контролю сприяє забезпеченню національних економічних інтересів, поліпшенню керованості фінансової сфери, розвитку ринкової економіки.  

2. Призначення  і класифікація фінансового контролю  

Фінансовий контроль — це важлива функція управління фінансами. З одного боку, він є засобом поєднання функцій фінансового планування і прогнозування, фінансового обліку та статистики, з іншого — передумовою здійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. Це дозволяє фінансовому контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка якої значно знижує ефективність управління фінансами.  

Фінансовий контроль слід розглядати як багатоаспектну систему  спостереження і перевірки законності, доцільності, раціональності процесів формування і використання фінансових ресурсів на всіх рівнях управління для оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень і досягнення на цій основі економічного зростання.  

Виходячи з  цього головною метою фінансового  контролю є сприяння зміцненню фінансового становища держави, економічному зростанню шляхом стеження за досягненням цільових орієнтирів та перевірки дотримання обмежуючих параметрів фінансового і економічного розвитку.  

Призначення фінансового  контролю, що випливає з головної мети його здійснення, полягає у:  

- перевірці законності  і ефективності використання  фінансових ресурсів, що знаходяться  в розпорядженні держави і  концентруються в державному  і місцевих бюджетах;  

- встановленні  доцільності і раціональності  використання фінансових ресурсів, зосереджених в державному секторі економіки;  

- визначенні  законності і обґрунтованості  витрачання бюджетних коштів  суб'єктами господарювання;  

- виявленні достовірності  і повноти мобілізації коштів  до бюджетної системи і позабюджетних фондів;  

- перевірці захищеності  фінансових інтересів громадян. Досягнення поставленої мети  та вирішення завдань, що витікають  із призначення фінансового контролю, забезпечу­ються на основі дотримання  низки ключових принципів організації  та здійснення фінансового контролю, найважливішими з яких є принципи:  

- системності  контролю, що передбачає визначення  системи контролю як сукупності  взаємопов'язаних між собою елементів  (суб'єктів і об'єктів контролю, методів контролю тощо);  

- повноті охоплення об'єктів контролем, яка досягається завдяки суцільному простежуванню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;  

- превентивності  контрольних дій, завдяки чому  досягається завчасне здійснення  контролю з метою запобігання  виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;  

- самодостатності  системи контролю, що передбачає  наявність такого складу елементів  контролюючої системи, який забезпечує  ефективність її функціонування  і розвитку;  

- ефективності, що передбачає пристосування  системи контролю до фінансової  діяльності суб'єктів господарювання  і залежить від повноти виконання  контролюючими суб'єктами таких  основних вимог:  

а) контроль має  здійснюватися безперервно, регулярно, систематично;  

б) бути своєчасним за терміном здійснення і повним в  охопленні суб'єктів контролю;  

в) бути оперативним, дійовим, гласним та різнобічним;