Фінансова звітність «Сільпо» (ТОВ "Фоззі-Фуд")

Контроль за виконанням даного наказу покладено на головного  бухгалтера підприємства.

 

2.3. Організація аналітичного та синтетичного обліку

 

У відповідності до порядку  складання фінансової звітності, обліковими реєстрами та джерелами даних  синтетичного та аналітичного обліку, що використовуються при складанні  фінансової звітності є Книга обліку господарських операцій, на підставі якої сформовано оборотну шахову відомість та оборотну сальдову відомість (наведена у табл.2.1.).

Таблиця 2.1.

Оборотна сальдова відомість «Сільпо» (ТОВ "Фоззі-Фуд") за 2011 р.

Назва рахунка	Сальдо на початок	Сальдо на кінець	Оборот	Оборот	Сальдо на початок	Сальдо на кінець
	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
12 "Нематеріальні активи"	96,9			0,0	96,9
133 "Накопичена амортизація  нематеріальних активів"		88,1	1 016,2	1 025,0		96,9
15 "Капітальні інвестиції”	1 791,6		304,1	806,4	1 289,3
10 "Основні засоби"	58 781,7		18 109,1	1 500,0	75 390,8
131 "Знос основних  засобів"		32 926,6	721,5	4 546,4		36 751,5
20 "Виробничі запаси"	3 435,2		4 931,6	5 050,0	3 316,8
23 "Виробництво"	1 033,9		74,3	338,5	769,7
26 "Готова продукція"	1 682,5		91 960,6	91 851,5	1 791,6
28 „Товари”	69,8		0,8	2,8	67,8
36 „Розрахунки з покупцями  та замовниками”	20 698,9		1 804,0	6 011,3	16 491,6
641 „Розрахунки за  податками”	429,4		518,6	170,9	777,1
371 „Розрахунки за  виданими авансами”	402,2		31,1	75,9	357,4
372 „Розрахунки з підзвітними  особами”	3 978,7		1 208,0	4 608,2	578,5
301 „Каса в національній  валюті”	4,1		6,7	2,3	8,5
302 „Каса в іноземній  валюті”	130,9		115,4	246,2	0,1
331 „Грошові документи  в національній валюті”	1 104,9		218,2	868,7	454,4
39 „Витрати майбутніх  періодів”	894,0		315,1	892,8	316,3
40 „Статутний капітал”		4 162,4	0,0			4 162,4
423 „Дооцінка активів”		10 713,9	0,0			10 713,9
43 „Резервний капітал”		6 090,2	0,0			6 090,2
441 „Прибуток нерозподілений”		5 907,1	37 606,0	33 602,9		1 904,0
501 "Довгострокові кредити  банків у національній валюті"		10 857,5	0,0			10 857,5
54 "Відстрочені податкові  зобов'язання"		330,8	362,4	215,4		183,8
60 "Короткострокові  позики"		4 707,8	0,0	9 771,6		14 479,4
62 "Короткострокові  векселі видані"		183,7	107,0	16,7		93,4
63 "Розрахунки з  постачальниками та підрядниками"		17 196,2	3 311,6	996,5		14 881,1
681 "Розрахунки за  авансами одержаними"		8,1	0,0			8,1
641 "Розрахунки за  податками"		292,4	14 778,3	14 684,3		198,4
65 "Розрахунки за  страхуванням"		301,6	180,5	267,4		388,5
66 "Розрахунки з  оплати праці"		707,3	406,7	518,8		819,4
372 "Розрахунки з  підзвітними особами"		61,0	4,8	22,1		78,3
701 "Дохід від реалізації  готової продукції"			91 960,6	91 960,6
70 "Доходи від реалізації"			14 778,3	14 778,3
Кт 90 "Собівартість реалізації'			64 169,3	64 169,3
71 "Інший операційний  дохід"			47 190,4	47 190,4
92 "Адміністративні  витрати"			5 787,9	5 787,9
93 "Витрати на збут"			1207,7	1207,7
94 "Інші витрати  операційної діяльності"			47 580,1	47 580,1
Дт 73 "Інші фінансові  доходи"			3,8	3,8
74 "Інші доходи"			298,4	298,4
95 "Фінансові витрати"			1 686,8	1 686,8
97 "Інші витрати"			194,6	194,6
981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності"			1 209,9	1 209,9
79 "Фінансові результати"			154 231,5	154 231,5
	94 534,7	94 534,7	178 092,6	178 092,6	101 706,8	101 706,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 

 

 

3.1. Управління охороною праці

 

Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини  в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємопов’язаних видів, що здійснюються суб’єктом управління цілеспрямовано на об’єкт управління.

Об’єктом управління в системі управління охороною праці  є діяльність функціональних служб  і структурних підрозділів конкретних керівників та інженерно-технічних  працівників підприємств з метою  забезпечення безпечних, нешкідливих та сприятливих умов праці на робочих місцях.

Мета впровадження системи  охорони праці – це всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю нейтралізують  або знижують до допустимих норм вплив  на працюючих небезпечних та шкідливих  факторів, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно-гігієнічні та ергономічні умови. Управління охороною праці передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети щодо організації безпечних та нешкідливих умов праці.

Власник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону.

У випадку відсутності  в нормативних актах про охорону  праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, власник зобов’язаний вжити погодження з оргагами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов’язаний кжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності аварійно-рятувальні формування.

Організація роботи по управлінню охороною праці базується на принципах  теорії управління, основними з котрих є: системність, оптимальність, динамічність, наступність та стандартизація. Принцип системності полягає в тому, що процеси технології та безпеки розглядаються у взаємозв’язку.

Системність реалізації завдань управління охороною праці  полягає у поєднанні розрізнених  заходів із безпеки праці в  єдину систему цілеспрямованих, постійно здійснюваних дій на всіх рівнях і стадіяж управління виробництвом. Створюється система стандартів підприємства.

Управління охороною праці здійснюється шляхом збору  та оцінки інформації, виявлення відхилень  від установлених вимог та здійснення керуючих впливів на об’єкт управління за допомогою організаційно-розпоряджувальних, соціально-розпоряджувальних, соціально-психологічних і економічних методів.

Організаційно-функціональна  схема управління охороною праці, який бере участь у здійсненні всіх функцій управління, пов’язаних із безпекою праці.

Державні органи управління системою охорони праці інформують населення України відповідного регіону, працівників галузі та трудові  колективи про реалізацію державної  політики з охорони праці, виконання національних, територіальних та галузевих програм із питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров’я працівників.

На державному рівні  ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці.

 

 

3.2. Організація навчання з охорони праці

 

Згідно із Законом  України „Про охорону праці” Державний  комітет з нагляду за охороною праці наказом від 04.04.94 р. № 30 затвердив  „Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників із охорони праці”. У відповідності з цим документом, усі працівники при прийнятті на роботу і процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків з правил поведінки при аваріях. Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки праці. Форма такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так зване курсове навчання, навчання студентів та учнів навчальних закладів.

Інструктаж з охорони  праці проводиться в усіх установах  та організаціях незалежно від характеру  їхньої діяльності, освіти, стажу, досвіду  з даного фаху або посади працівника. Керівництво, організація і відповідальність за своєчасне і правильне проведення інструктажів покладається на власника підприємства. За характером і інтервалом проведення інструктажі бувають: увідний і на робочому місці – первинний, позаплановий і цільовий.

Увідний інструктаж проводить інженер із охорони праці або особа, на яку покладені його обов’язки, з усіма особами, що приймаються на роботу, а також з тими, що прибули у відрядження, студентами,  учнями, направленими на виробничу практику. Метою увідного інструктажу є роз’яснення значення трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними вимогами безпеки, основними положеннями законодавства про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком надання першої медичної допомоги потерпілому, загальними вимогами до організації і утримання робочих місць, вимогами особистої гігієни та виробничої санітарії, основними вимогами пожежної безпеки.

Про запровадження увідного інструктажу роблять записи у спеціальному журналі реєстру інструктажів із питань охорони праці, а також документів про прийом працівників на роботу.

Інструктаж проводиться  з одним або групою працівників.

Первинний інструктаж на робочому місці повинні проходити  всі особи, які поступили на роботу, а також ті працівники, які будуть виконувати нову для них роботу, учні, студенти, направлені на підприємство для проходження виробничої практики, особи, які перебувають у відрядженні. Інструктаж на робочому місці проводять керівники тих структурних підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть інструктовані працівники. На невеликих підприємствах, які не мають структурних підрозділів, інструктаж проводить керівник підприємства. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб однієї професії, згідно з програмою, розробленою з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для робітників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і приблизного переліку питань.

Повторний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі працівники, незалежно від класифікації, освіти і стажу роботи.

Позаплановий інструктаж проводиться при зміні правил, норм, інструкцій, обладнання, внаслідок  чого змінюються умови безпеки праці, при порушенні працівником правил та інструкцій з охорони праці, застосуванні ним неправильних способів праці, які можуть призвести до травматизму або аварії, при нещасному випадку, при перервах у роботі. Цей інструктаж проводиться згідно із розпорядженням установ, які здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Після проведення первинного, повторного і позапланового інструктажів робиться запис в журналі інструктажів на робочому місці з обов’язковим підписом інструктованого і інструктуючого. Журнал має бути встановленої форми  і скріплений печаткою підприємства.

Цільовий інструктаж проводиться із  працівниками при  виконанні разових робіт, безпосередньо  не пов’язаних з фахом, ліквідації аварії, стихійного лиха, виконання  робіт, організація масових заходів  з учнями, студентами.

Навчання посадових осіб, згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом із нагляду за охороною праці, проводиться до початку виконання ними своїх обов’язків і періодично один раз на три роки в установленому порядку. Для них також запроваджується перевірка знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представників органів державного нагляду. У разі незадовільних знань працівники повинні пройти повторну підготовку.

Навчання робітників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру діяльності.  Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, курсове навчання посадових осіб.

Міністерство освіти запроваджує навчання з основ  охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку і підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці з урахуванням особливостей відповідних галузей народного господарства за програмами, погодженими з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

Велике значення у забезпеченні високого рівня охорони праці має пропаганда знань, передового досвіду, новітніх досягнень науки і техніки в цій галузі. Основними методами та формами такої пропаганди є лекції, бесіди та консультації, плакати та навчально-наочні посібники, тематичні виставки, конкурси, кінофільми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В процесі роботи над  темою дослідження були вивчені  теоретичні аспекти формування фінансової звітності, розглянуто призначення  та склад фінансової звітності підприємства, та дана характеристика кожної форми звітності. Практична частина дипломної роботи містить коротку характеристику підприємства «Сільпо» (ТОВ "Фоззі-Фуд"), а також тут була дана оцінка системи обліку аналізованого підприємства і проаналізований порядок складання бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про власний капітал.

При оцінці системи обліку на підприємстві були вивчені облікова політика, методи ведення бухгалтерського  обліку і методика складання звітності, що відповідають чинному законодавству і П(С)БО.

Основним джерелом для  аналізу фінансового стану послужив бухгалтерський баланс підприємства і  звіт про фінансові результати.

Аналіз фінансового  стану починався з його загальної  оцінки за даними балансу шляхом складання згрупованого нетто (активу) і балансу для визначення кредитоспроможності і ліквідності підприємства. Отриманий результат показав реальну вартість майна підприємства. Реальна оцінка активів і пасивів підприємства необхідна, насамперед, банкові для впевненості в кредитоспроможності підприємства, а також підприємствам, що вступають в економічні відносини. Перегруповування статей в активі проводилася по ступені зменшення ліквідності активів, у пасиві – по ступені збільшення термінів погашення зобов'язань.

Як захід для удосконалювання  процедури складання бухгалтерського  балансу, а також усієї системи  обліку запропоновано автоматизувати робочі місця бухгалтерів і застосування пакета програм „1С Бухгалтерія”. Бухгалтерський облік бухгалтерська  інформація в умовах автоматизованої обробки інформації використовується набагато ширше, ніж при ручній обробці даних.