Фінансова звітність підприємства

Статті «Уцінка  основних засобів» (ряд. 070), «Уцінка  нематеріальних активів» (ряд. 110) зменшує величину додаткового капіталу, тому також відображається за графою 6, але у дужках.

Стаття «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» (ряд. 130) заповнюється на підставі даних форми № 2: переносяться показники рядків 220 і 225, які відображаються за графою 8.

Розподіл прибутку. Стаття «Виплати власникам (дивіденди)» (ряд. 140) зменшує власний капітал підприємства. Оскільки дивіденди можуть виплачуватися як за рахунок прибутку підприємства, так і за рахунок резервного капіталу, то відповідні суми відображаються за графами 7-8.

Внески учасників. Стаття «Внески в капітал» (ряд. 180) показує збільшення статутного (гр. 3), пайового (гр. 4), додатково вкладеного (гр. 5) капіталу за рахунок внесків учасників.

Стаття «Погашення заборгованості з капіталу» (ряд. 190)показує зменшення заборгованості учасників із внесків до статутного, пайового, додатково вкладеного капіталу, сума якої відображається за графою 9.

Стаття «Викуп акцій (часток)» (ряд. 210) заповнюється у тому випадку, якщо залишилися на кінець звітного року викуплені протягом цього року акції власної емісії. Вартість таких акцій відображається за графою 10, збільшуючи вилучений капітал, що, у свою чергу, зменшує власний капітал підприємства.

Стаття «Перепродаж викуплених акцій (часток)» (ряд. 220) заповнюється у тому випадку, якщо протягом року перепродувалися викуплені акції. Вартість викупу при цьому відображається за графою 10, зменшуючи вилучений капітал, а власний капітал — збільшуючи або зменшуючи на різницю між вартістю перепродажу і номінальною вартістю.

Стаття «Анулювання  викуплених акцій» (ряд. 230) заповнюється у тому випадку, якщо протягом звітного року викуплені акції анулювалися, у результаті чого у графі 10 відображається зменшення вилученого капіталу, але одночасно відбувається і зменшення статутного капіталу.

Стаття «Вилучення частки в капіталі» (ряд. 240) заповнюється у тому випадку, якщо учасникові, який виходить з товариства, повертається його внесок. При цьому розмір внеску зменшує статутний або пайовий капітал, а отже, відображається за графою 3 або 4. При цьому одночасно збільшується вилучений капітал, який відображається за графою 10.

Стаття «Зменшення номінальної вартості акцій» (ряд. 250) заповнюється у результаті проведення операції зменшення номінальної вартості. При цьому зменшується власний капітал підприємства шляхом зменшення статутного капіталу за графою 3. Крім того, цю різницю відображають за графою 10.

Інші зміни у капіталі. У статті «Списання невідшкодованих збитків» (ряд. 260) підприємства відображають суму таких збитків за рахунок джерел їх погашення. Такими джерелами можуть бути резервний капітал (гр. 7) і нерозподілений прибуток (гр. 8).

У статті «Безплатно отримані активи» (ряд. 270) відображається вартість безплатно отриманих активів (основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів), які збільшують інший додатковий капітал підприємства, — значить, ця вартість відображається за графою 6.

5 ФОРМА №  5 «ПРИМІТКИ ДО РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ»

 

 

Складовою частиною річної фінансової звітності є примітки. Обов’язковість подання приміток у складі річної фінансової звітності визначається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а порядок їх складання – окремими П(С)БО та наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. №302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».

Примітки до фінансової звітності – це сукупність показників та пояснень, яка забезпечує обґрунтованість та деталізацію  статей фінансових звітів, а також  інша інформація, розкриття якої передбачено  іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Всі підприємства, які представляють повний фінансовий звіт, повинні складати примітки до фінансової звітності, за винятком: бюджетних установ, представників іноземних суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єктів малого підприємництва.

Примітки до річної фінансової звітності – це складний додаток до фінансової звітності, який можливо поділити на такі складові частини :

− форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» заповнюються всіма підприємствами за єдиною, затвердженою формою. Має вигляд окремих таблиць. Всього таких таблиць п’ятнадцять.

− інформація, яка наведена в П(С) БО і яка  обов’язково повинна додаватися до річного фінансового (бухгалтерського) звіту. Складається в довільній  формі;

− інформація , яку за думкою керівництва, доцільно додати до річного фінансового (бухгалтерського) звіту.

Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» складається з п’ятнадцяти окремих розділів. Кожний розділ розкриває інформацію по окремому звіту та відповідає приміткам до окремих П(С)БО.

Особливістю таких  таблиць є наведення не тільки сальдо по рахунках, але і оборотів по дебіту та кредиту рахунків.

Форма № 5 наведена в Додатку Е. Назва строк в  таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці наведені тільки коди відповідних строк.

Всі строки таблиць  заповнюються на основі Головної книги (якщо підприємство веде журнально-ордерну  форму обліку), або по даним оборотної  відомості, при інших формах обліку.

В розділі І  «Нематеріальні активи» показують статті І розділу І активу балансу і наведена інформація, розкриття якої передбачено П(с)БО 8 «Нематеріальні активи». В розділі ІІ «Основні засоби» і ІІІ «Капітальні інвестиції» розкриваються статті розділу І активу балансу та наведена інформація, надання якої передбачено П(с)БО 7 «Основні засоби».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 ФОРМА №  6 «ДОДАТОК ДО ПРИМІТОК ДО РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ "ІНФОРМАЦІЯ ЗА СЕГМЕНТАМИ"»

 

 

Загальні вимоги щодо розкриття інформації та форми  Додатку до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" за формою №6 регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. №412.

Сегмент – це певний вид продукції, напрямок виробництва або реалізації. Відповідно до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» виділяють такі звітні сегменти: господарський та географічний.

Господарський сегмент – відокремлювана частина  діяльності підприємства з виробництва  та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших.

Географічний  сегмент – це відокремлювана частина  діяльності підприємства з виробництва  та/або продажу певного виду або  групи продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному географічному середовищі.

Залежно від  характеру ризиків та організаційної структури підприємства географічні  сегменти поділяються на два види:

• географічний виробничий сегмент (виділяється за місцем розташування виробництва);

– географічний збутовий сегмент (виділяється за розташуванням основних ринків збуту).

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" складається з  трьох розділів:

I. Показники  пріоритетних звітних сегментів;

II. Показники  за допоміжними звітними сегментами;

III. Показники за допоміжними звітними географічними сегментами.

Структура звіту  передбачає можливість відображення шести  пріоритетних звітних (розділ І) та шести  допоміжних (розділ II та III) сегментів (графи 3-14) та має ще графи для пріоритетних нерозподілених (розділ І) і допоміжних нерозподілених статей (розділ II та III) (графи 15-16).

При складанні  форми № 6 фінансової звітності необхідно  визначитись з тим, який саме сегмент (господарський чи географічний) буде пріоритетним, а який - допоміжним.

При визначенні пріоритетного виду звітного сегмента враховується особливість діяльності підприємства, його спеціалізація та організаційна структура. Сільськогосподарські підприємства - це виробничо-збутові підприємства, тому пріоритетними у них будуть виділятися господарські або географічно-виробничі сегменти. Якщо підприємство не має виробництва в різних регіонах (районах, областях), то пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним - географічний. І навпаки, якщо підприємство має виробничі підрозділи (дочірні підприємства, філії) в інших регіонах, то пріоритетним може бути обрано географічно-виробничий сегмент, а допоміжним - господарський та географічно-збутовий.

Специфіка сільськогосподарських  підприємств полягає в тому, що в основному їх виробничі потужності та основні ринки збуту знаходяться у межах однієї території, тому доцільно таким підприємствам для цілей звітності обрати як пріоритетний - господарський сегмент.

Додаток до приміток до річної фінансової звітності «інформація за сегментами» наведена у Додатку Ж.

Порядок заповнення форми №6 проводиться після складання  фінансової звітності за формами  №1–5.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Фінансова звітність - важливий інструмент управління. Ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності як системи суцільного, безперервного та документального оформлення господарських процесів, впорядкованого узагальнення інформації про стан майна і зобов'язань підприємства, звітність відображує і дає змогу оцінювати результати діяльності, прогнозувати напрямки підвищення ефективності і сприяє виробленню й прийняттю необхідних управлінських рішень.

Фінансова звітність повинна відповідати відповідним вимогам, основними з яких є: обов'язковість та своєчасність представлення інформації про майно і зобов'язання підприємства, про його фінансовий стан та результати діяльності у звітному періоді, її достовірність, зіставність з планом і показниками інших підприємств цієї галузі; єдність форм та методики складання звітності для усіх підприємств; простота, зрозумілість та доступність, гласність, економічність та раціональність, дієвість, стислість. її показники повинні відповідати реальному стану засобів за відповідний період, випливати з даних обліку, підтверджуватися первинними документами і бухгалтерськими записами.

За вихідними  даними було складено основні та допоміжні  форми фінансової звітності: баланс (форма № 1), звіт про фінансові  результати (форма № 2), звіт про рух  грошових коштів (форма № 3), звіт про  власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), додаток до приміток до річної фінансової звітності "інформація за сегментами".

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає напевну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень.

Інформацію  Звіту про фінансові результати використовують для оцінки минулої події підприємства, а також оцінки ризику недосягнення очікуваного результату. Для розкриття інформації про доходи, витрати і фінансові результати підприємства у звіті про фінансові результати використовують рахунки класу 7, 8, 9, які поділяються за видами діяльності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів надає додаткову інформацію для користувачів фінансової звітності щодо змін, що стались у балансі підприємства, а також відносно того, наскільки суттєвими є статті доходів та витрат, що були отримані та сплачені грошовими коштами.

Звіт про власний капітал – це звіт, який відображає зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У складі власного капіталу підприємства виділяють такі види капіталу:статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

Примітки до фінансової звітності – це сукупність показників та пояснень, яка забезпечує обґрунтованість та деталізацію  статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Всі підприємства, які представляють повний фінансовий звіт, повинні складати примітки до фінансової звітності, за винятком: бюджетних установ, представників іноземних суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єктів малого підприємництва.