Фінансова звітність підприємства

1 ФОРМА №  1 «БАЛАНС»

 

 

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(с)БО) 2 «Баланс», затверджене Міністерством фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, дане Положення (стандарт) визначає зміст і форму  балансу та загальні вимоги до розкриття  його статей.

Баланс –  це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний  капітал.

Основою для складання  балансу служить зведена оборотно-сальдова відомість – це фінансовий документ, в якому відображені бухгалтерські залишки по різних рахунках обліку на перше число року, кварталу або місяця. Оборотно-сальдова відомість складається щомісячно і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунку окремо. У ній відображаються і перевіряються обороти за рахунками, а також правильність складання регістрів бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість  заповнюється перенесенням кредитових оборотів з регістрів бухгалтерського  обліку. При цьому дебетові обороти  оборотно-сальдової відомості за кожним рахунком бухгалтерського обліку повинні дорівнювати дебетовому обороту за відповідним рахунком бухгалтерського обліку у відповідному регістрі (відомості) бухгалтерського обліку.

Загальна сума дебетових  оборотів оборотно-сальдової відомості  повинна дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів даної відомості.

Метою складання  балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень.

Бухгалтерський баланс являє собою двосторонню таблицю, у лівій частині - активу балансу - міститься інформація про активи підприємства з погляду їхнього складу і розміщення, а в правій частині – пасиву балансу - міститься інформація про джерела фінансування активів і склад цих джерел з погляду власного чи позикового капіталу.

Головна особливість  балансу – рівність підсумків  активу і пасиву. Між складовими елементами балансу існує зв'язок, активи дорівнюють, як зобов’язання і  капітал в сумі.

Актив балансу  складається з трьох розділів, а пасив - з п'яти розділів, у яких згруповані економічно однорідні засоби і джерела так, щоб з найбільшою ясністю простежувався взаємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства.

У І розділі  активу балансу «Необоротні активи»  об'єднані статті: нематеріальні активи, основні засоби за первісною та залишковою вартістю (остання належить до валюти балансу), довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

У II розділі  активу балансу «Оборотні активи»  подають дані про грошові кошти  та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. До цього розділу належать статті: виробничі запаси; поточні біологічні активи; незавершене виробництво; готова продукція; товари; векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти і їх еквіваленти; інші оборотні активи.

У III розділі  активу балансу «Витрати майбутніх  періодів» подають інформацію про  витрати майбутніх періодів. Це витрати, що мали місце протягом поточного  або попередніх звітних періодів, але належать до наступних періодів.

У І розділі пасиву балансу «Власний капітал» відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частині активу підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал. Власний капітал є важливим джерелом активів підприємства.

У II розділі  пасиву балансу «Забезпечення наступних  витрат і платежів» подають інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, розмір яких на дату складання балансу можна визначити тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету та інших джерел. До цього розділу належать забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов’язань, додаткове пенсійне забезпечення, інші види фінансування.

У III розділі  пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання»  подають інформацію про залучені кошти банків, шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій основі з нарахуванням відсотків. Це зобов'язання, які будуть погашені в строк більше одного року.

У IV розділі  пасиву балансу «Поточні зобов'язання»  відображають зобов’язання , які будуть погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. Це зобов'язання за одержаними кредитами банку, виданими підприємством векселями, кредиторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, оплати праці тощо.

У V розділі пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів» відображаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручку за вантажні перевезення, виручку від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентну плату за користування засобами зв’язку тощо.

Баланс підприємства наведений у Додатку Б.

Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу  дає змогу дослідити підприємство, дати характеристику стану фінансово-господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Тому не випадково баланс є основною формою звіту про фінансовий стан підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ФОРМА №  2 «ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ»

 

 

Зміст і форма звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». П(с)БО 3 також визначає загальні вимоги до розкриття статей Звіту про фінансові результати. Вимоги цього звіту стосуються підприємств, організацій, установ та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Інформацію  Звіту про фінансові результати використовують для оцінки минулої події підприємства, а також оцінки ризику недосягнення очікуваного результату.

Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Для розкриття інформації про доходи, витрати і фінансові результати підприємства у звіті про фінансові результати використовують рахунки класу 7, 8, 9, які поділяються за видами діяльності підприємства.

За вимогами П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати» структура форми звіту форми № 2 складається із трьох розділів:

I. Фінансові  результати;

II. Елементи операційних витрат;

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Статті розділу I «Фінансові результати» дозволяють визначити фінансовий результат діяльності підприємства.

Розділ II «Елементи  операційних витрат» необхідний для аналізу витрат при прийнятті управлінських рішень з питань управління витратами.

Розділ III «Розрахунок показників прибутковості акцій» стосується

акціонерних товариств, прості або потенційні прості акції, які відкрито продаються і покупаються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають в процесі випуску таких акцій.

Звіт про  фінансові результати наведений  у Додатку В.

Структура Звіту  ґрунтується на класифікації діяльності підприємства.

Звичайною визнається будь-яка діяльність, що є складовою частиною бізнесу підприємства, а також супутня діяльність, що забезпечує цей бізнес, виникає як його наслідок. Звичайна діяльність – це будь-яка основна діяльність.

Основна діяльність – це операції, зв’язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, послуг, робіт), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходів.

Операційна  діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна  діяльність – це господарські операції з придбання і реалізації необоротних активів і фінансових інвестицій, що не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позиченого капіталу підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ФОРМА № 3 «ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ»

 

 

Зміст і форма звіту про рух грошових коштів, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Звіт про  рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Грошові потоки – це надходження і вибуття коштів та їх еквівалентів. Еквівалент коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що можуть бути вільно конвертовані у визначену суму коштів і мають незначний ризик зміни вартості.

Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді.

Звіт про рух грошових коштів надає додаткову інформацію для користувачів фінансової звітності щодо змін, що стались у балансі підприємства, а також відносно того, наскільки суттєвими є статті доходів та витрат, що були отримані та сплачені грошовими коштами.

Крім того, звіт про  рух грошових коштів, у поєднанні  з іншими фінансовими звітами, надає  змогу:

– оцінити здатність підприємства генерувати майбутні позитивні грошові потоки;

– зробити висновки щодо спроможності підприємства погашати свої зобов’язання та сплачувати дивіденди;

– пояснити причину існування  різниці між прибутком у Звіті  про фінансові результати та грошовими надходженнями і платежами;

– оцінити грошові  та негрошові операції підприємства, що відносяться до інвестиційної  та фінансової діяльності.

Звіт про рух грошових коштів наведений у Додатку Г.

Отже, основною метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 ФОРМА № 4 «ЗВІТ  ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ»

 

 

Зміст та форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги до розкриття інформації щодо змін у власному капіталі підприємства визначаються П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

Звіт про власний капітал – це звіт, який відображає зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У складі власного капіталу підприємства виділяють такі види капіталу: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

У формі № 4 відображаються причини зміни (джерела збільшення чи причини зменшення) власного капіталу підприємства. Для кожного виду власного капіталу виділена окрема графа звіту.

Джерелами власного капіталу є: внесений капітал (гр. 3, 4, 5); та капітал, отриманий підприємством у результаті діяльності (гр. 6, 7, 8).

Власний капітал може зменшуватися на суму неоплаченого (гр. 9) і вилученого (гр. 10) капіталу.

Вертикально у формі № 4 у вигляді статей якраз і виписані причини, з яких власний капітал підприємства чи то збільшується, чи то зменшується.

Коригування. У цьому розділі  три статті безпосередньо коригують  залишок власного капіталу на початок  року, а четверта «Скоригований залишок на початок року» (ряд. 050) показує його скориговану величину.

Стаття «Зміна облікової  політики» (ряд. 020) напряму "пов'язана" з нормами П(С)БО 6. Пунктом 12 П(С)БО 6 визначено, що вплив змін облікової політики на події та операції минулих періодів відображається шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року. У зв'язку із цим рядок 020 може "кореспондувати" (звичайно, умовно) тільки з графою 8 «Нерозподілений прибуток».

Стаття «Виправлення помилок» (ряд. 030) призначена для коригування власного капіталу на величину помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах. Згідно з пунктом 4 П(С)БО 6 виправлення таких помилок здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Таким чином, і за цією статтею коригування робиться за графою 8.

Переоцінка  активів. Переоцінка основних засобів передбачена П(С)БО 7 «Основні засоби», переоцінка нематеріальних активів — П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Статті «Дооцінка основних засобів» (ряд. 060), «Дооцінка нематеріальних активів» (ряд. 100) збільшує величину додаткового капіталу, а отже, відображаються за графою 6.