Фінансова система держави

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Декабря 2011 в 20:53, курсовая работа

Описание работы

Трансформація фінансової системи України у контексті поглиблення ринкових засад функціонування економіки потребує відповідного теоретичного підґрунтя. Фінанси відображають сукупність складних і суперечливих взаємовідносин у суспільстві. Усі дії суб’єктів фінансових відносин мають бути узгоджені як з позицій індивідуальних, так і суспільних інтересів. Це вимагає комплексного підходу до управління фінансами на основі формування в країні цілісної фінансової системи. Усі складові цієї системи: державні фінанси, фінансовий ринок, страхування, фінанси суб’єктів господарювання мають функціонувати злагоджено і забезпечувати реалізацію завдань фінансової політики. Важливим при цьому є наявність у держ

Работа содержит 1 файл

finansova sistema dergavi.docx

— 420.08 Кб (Скачать)

  г) перевіряє, чи передбачається здійснення валютних операцій Статутом установи, а також  чи забезпечує структура установи можливість здійснення валютних операцій;

  д) аналізує баланс та звіт установи з метою  встановлення рівня ліквідності (платоспроможності) установи;

  є) дає  рекомендацію для надання ліцензії Національного банку України  на здійснення валютних операцій.

  Відділ  валютного контролю управління валютного  регулювання Національного банку  України:

  а) перевіряє  та аналізує документи, які додаються  до заяви установи, що звертається  за ліцензією Національного банку  України на здійснення валютних операцій;

  б) готує  необхідні матеріали на розгляд  заступника Голови Правління та затвердження на засіданні Правління Національного  банку України;

  в) разом  з Головним управлінням банківського нагляду та обласними управліннями Національного банку України  здійснює контроль за додержанням уповноваженими банками (установами) правил та умов здійснення валютних операцій, які передбачені  чинним законодавством та ліцензіями Національного банку України.

  2. Валютний  контроль при наданні тимчасового  дозволу Національним банком  України на здійснення валютних  операцій організовується за  аналогічним порядком. Обласне управління  Національного банку України:

  а) перевіряє  відсутність серйозних (з точки  зору органів банківського нагляду  обласного управління) порушень правил банківської діяльності з боку банку, який звертається за ліцензією, а  також отримує офіційне підтвердження  органів податкового контролю про  відсутність протягом останнього року порушень правил оподаткування з  боку установи, що звертається за тимчасовим дозволом;

  б) перевіряє, чи передбачається здійснення валютних операцій Статутом установи;

  в) аналізує баланс та звіт установи з метою  встановлення рівня ліквідності (платоспроможності) установи;

  г) аналізує можливість та надійність здійснення банківського аудиту за валютними операціями з боку уповноваженого банку, який дав  на це свою письмову згоду;

  д) дає  рекомендацію для надання тимчасового  дозволу Національного банку  України на здійснення валютних операцій через кореспондентський рахунок  уповноваженого банку.

  Відділ  валютного контролю Управління валютного  регулювання Національного банку  України:

  а) перевіряє  та аналізує документи, які додаються  до заяви установи, що звертається  за тимчасовим дозволом Національного  банку України на право здійснення валютних операцій;

  б) готує  необхідні матеріали на розгляд  заступника Голови Правління;

  в) разом  з Головним управлінням банківського нагляду та обласними управліннями Національного банку України  здійснює контроль за додержанням банками  правил та умов здійснення валютних операцій, які передбачені чинним законодавством, тимчасовим дозволом та правилами банківського нагляду за валютними операціями.

  3. Валютний  контроль за дотриманням резидентами  законодавче встановлених термінів  розрахунків за експортно-імпортними  операціями здійснюється згідно  з інструкцією НБУ № 139 від  16.06.94р. (в редакції Постанови Правління  НБУ №225 від 08.07.97р.). Державні митні  органи щотижня надсилають до  уповноважених банків України,  зазначених у вантажних митних  деклараціях, реєстри вантажних  митних декларацій окремо на  експортні та імпортні вантажі,  на підставі яких товари та  інші предмети перетнули митний  кордон України. Уповноважені  банки України на підставі  аналізу одержаних реєстрів встановлюють  контроль за своє­часним надходженням  резидентам виручки в іноземній  валюті за продукцію, роботи (послуги), що були експортовані, або продукції при її імпорті із-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера. Експортні операції резидентів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій.

  При ненадходженні валютної виручки  або продукції за імпортом в Україну  у встановлені строки уповноважені банки у тижневий термін подають  інформацію про це комісіям

  при регіональних управліннях Національного  банку України за місцем реєстрації резидентів. Податковим органам надане право за наслідками проведених ними документальних перевірок безпосередньо  застосовувати до резидентів, які  порушують терміни, передбачені  статтями 1 і 2 Декрету Кабінету Міністрів  України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про порядок здійснення розрахунків  у іноземній валюті”, штрафні  санкції. Податкові органи зобов'язані  повідомляти обласне Управління Національного банку України  про ухилення уповноваженими банками  від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх  клієнтів для притягнення їх до відповідальності.

  Ухилення  уповноваженими банками від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів, а також  неподання інформації комісіям при  регіональних управліннях Національного  банку України тягне за собою  застосування штрафів, визначених пунктами 5 та 7 Інструкції Національного банку  України “Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів  України вщ 19.02.93р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

  4. Контроль  за якістю дорогоцінних металів  та виробів з них регулюється  згідно з Законом України “Про  державне регулювання видобутку,  виробництва і використання дорогоцінних  металів і дорогоцінного каміння  та контроль за операціями  з ними” № 637/97-ВР від 18 листопада  1997 р. Державний пробірний контроль  за якістю дорогоцінних металів,  дорогоцінного каміння, виробів  з них та матеріалів, що містять  дорогоцінні метали, за виконанням  операцій із зазначеними цінностями  здійснюється Міністерством фінансів  України та підпорядкованими  йому органами державного пробірного  контролю: Державною пробірною палатою  України та регіональними державними  інспекціями пробірного контролю.

  Міністерство  фінансів України у межах своєї  компетенції:

  — розробляє  разом з іншими органами виконавчої влади державну політику в сфері  видобутку, виробництва, переробки  та реалізації дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння, дорогоцінного  каміння органогенного утворення  та напівдорогоцінного каміння;

  — здійснює міжгалузеву координацію діяльності суб'єктів видобутку, виробництва, переробки  та реалізації дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння, дорогоцінного  каміння органогенного утворення  та напівдорогоцінного каміння;

  — формує та поповнює Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння  України;

  — здійснює державний контроль за обігом та обліком  дорогоцінних металів і дорогоцінного  каміння, дорогоцінного каміння  органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  — розробляє  і приймає нормативно-правові  акти, що регулюють відносини у  сфері виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного  каміння, дорогоцінного каміння  органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  — здійснює інші функції у межах повноважень, визначених законодавством України.

  Органи  державного пробірного контролю в порядку, встановленому нормативно-правовими  актами, здійснюють:

  — обов'язкове клеймування ювелірних та побутових  виробів, виготовлених з дорогоцінних металів суб'єктами підприємницької  діяльності в Україні, якщо зазначені  суб'єкти не мають акредитованої  в установленому порядку Держстандартом України лабораторії;

  — обов'язкове клеймування всіх ввезених на територію  України юридичними та фізичними  особами ювелірних та побутових  виробів, виготовлених з дорогоцінних металів з метою їх реалізації (крім ввезених для власних потреб);

  — клеймування  ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів, за заявками юридичних та фізичних осіб;

  — випробування, контрольні та арбітражні аналізи матеріалів, що містять дорогоцінні метали, ювелірних  та побутових виробів, що містять  дорогоцінні метали, за заявками суб'єктів  підприємницької діяльності, фізичних осіб та зверненнями правоохоронних органів.

  Контроль  за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні  здійснює Рахункова палата,

  Національний  банк України, Міністерство фінансів України  та інші органи виконавчої влади у  межах повноважень, визначених законодавством України.

  Державний контроль за операціями з дорогоцінними  металами та дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення  та напівдорогоцінним камінням здійснюється з метою забезпечення:

  — дотримання законодавства, що регулює питання  видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння, дорогоцінного  каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та здійснення операцій з ними;

  — раціонального  використання природних ресурсів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного  утворення і напівдорогоцінного каміння та стабільного забезпечення ними потреб національної економіки;

  — використання екологічно раціональних і матеріально  обгрунтованих організаційно-технологічних схем видобутку та виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  — зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного  каміння у встановленому законодавством порядку.

  В Україні  контроль за операціями з дорогоцінними  металами та дорогоцінним камінням 'здійснюється у встановленому законодавством порядку:

  — контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької  діяльності незалежно від форм власності, які видубувають, переробляють і використовують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також скуповують, приймають у заставу ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, торгують ними або надають посередницькі послуги в торгівлі, зберігають і експонують різноманітні предмети, що містять зазначені цінності, збирають і переробляють відходи та брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Контроль здійснюється також у військових частинах, підрозділах, організаціях та установах Міністер­ства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, а також в організаціях і установах інших центральних органів виконавчої влади;

  — державний  пробірний контроль за якістю ювелірних  та побутових виробів з дорогоцінних металів.

  5. Контроль  за переміщенням валютних цінностей  через митний кордону. Цей вид  валютного контролю здійснюється  як органами валютного контролю (Державним митним комітетом), так  і агентами валютного контролю (митниці). Також в цьому контролі  беруть участь органи виконавчої  влади. Міністерство внутрішніх  справ, Служба безпеки України.

 

  Висновки

  Будівництво незалежної держави неможливе без  створення власної фінансово-грошової системи. При ведучій ролі Національного  банку України в напрямі демонополізації  виробництва з метою поліпшення існуючих економічних відносин сформована широка мережа банківських установ. Введена національна грошова  одиниця. Однак демонополізація  фінансової системи, небачено швидке розширення мережі комерційних банків відбувалося  стихійно, без належної законодавчої бази і надійного контролю з боку держави. У результаті сфера банківської  діяльності створила умови для численних  зловживань. Постійний випуск не підкріплених реальними товарами грошей (емісія) протягом останніх років набував  некерованого характеру і призводив  до гіперінфляції. Силові методи монетарної політики 1996-99 рр. в умовах постійного спаду виробництва призводив  до кризи неплатежів, хронічних невиплат заробітних плат і пенсій.

Информация о работе Фінансова система держави