Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2012 в 00:28, контрольная работа
Багатогранність економічного, політичного і соціального значення Державного бюджету та відображення їх повноти зумовлюють необхідність його розгляду з таких сторін:
по-перше, як економічну категорію, що відображає економічні відносини, які складаються у процесі формування і використання централізованого фонду фінансових ресурсів держави;
по-друге, як правову категорію, оскільки формування і використання централізованого фонду фінансових ресурсів держави здійснюється на основі закону, який затверджується вищим органом влади — Верховною Радою України;
по-третє, як основний фінансовий план утворення і використання загальнодержавного фонду фінансових ресурсів. На його основі формуються і використовуються фінансові ресурси держави за відповідним цільовим спрямуванням.
1. Вступ……………………………………………………………………………3
2. Об'єктивні умови використання фінансів в суспільному відтворенні……..4
3. Постановка проблеми класифікації. Стан дослідження та історія проблеми……………………………………………………………………….6
4. З історії української фінансової думки. Загальне та специфічне в розвитку фінансової науки в Україні……………………………………………………8
5. Зміст і призначення державного бюджету………………………………... 10
6. Державний борг України та механізм його обслуговування……………...12
7. Тестові питання………………………………………………………………15
8. Список використаної літератури……………………………………………18
Багата історична спадщина фінансової науки, безумовно, створює хороше підґрунтя для сучасної фінансової думки, яка має вирішувати нині набагато складніші питання суспільного життя. На сьогодні фінансова наука досліджує процеси і явища у суспільстві, використовуючи значно вищі теоретичні підвалини та враховуючи певні гуманістичні засади життя людини.
Центральне місце в наукових дослідженнях сучасних фінансистів посідають ідеї спрямування та використання фінансів для досягнення суспільного блага, яке повинно забезпечуватися за допомогою демократичних інститутів держави та політичної волі правлячих еліт. Обов'язковою умовою для цього є розвиток приватного підприємництва та ефективних державних структур, що мають у своєму розпорядженні достатній фінансовий потенціал.
Зміни або дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли матеріальне становище певних соціальних груп покращується без погіршення його для інших. Видатки бюджету можуть зростати за певними напрямками тільки за умови, що це не зашкодить іншим напрямкам.
Фінанси відіграють роль регулятора суспільного добробуту, механізму, за допомогою якого можна створити умови для поліпшення добробуту всіх. Коли існує великий розрив між багатими і бідними, то доцільно фінансовими методами здійснити перерозподіл на користь бідних верств населення. Мається на увазі, що при одних і тих же ресурсах можна збільшити добробут одних верств населення, не погіршуючи добробут інших.
Усілякі
зміни або реформи в фінансовій
сфері недоцільні, якщо вони не покращують
життя населення, простіше кажучи, вони
соціально безперспективні і не принесуть
користі суспільству.
Зміст і призначення державного бюджету.
Державний бюджет України як централізований фонд фінансових ресурсів використовується державою для виконання покладених на неї функцій. Водночас він відображає специфічні економічні відносини, зумовлені розподілом і перерозподілом частки ВВП, що у формі фінансових ресурсів надходять для задоволення загальносуспільних потреб.
Фінансові ресурси Державного бюджету перебувають у розпорядженні центральних органів влади і використовуються для фінансування заходів загальнодержавного значення. До них належать державне управління, національна оборона, забезпечення охорони правопорядку та інші заходи, що повністю фінансуються за рахунок Державного бюджету. Зазначені суспільні блага та послуги мають нерозподільний характер і безальтернативні у використанні. Незалежно від бажання і платоспроможності усі громадяни суспільства користуються згаданими благами і послугами держави.
За рахунок Державного бюджету переважно фінансуються соціальні блага і послуги: послуги освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, забезпечення комунальними послугами тощо. Зазначені суспільні блага та послуги можуть вироблятися на ринкових умовах і реалізуватися за ринковими цінами. Державний бюджет виступає засобом впливу на економічні, соціальні, національні і регіональні процеси, економічним важелем регулюючого впливу органів державної влади на соціально-економічний розвиток суспільства. Він відіграє важливу роль у забезпеченні перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливої соціальної атмосфери у державі, здійснення соціального захисту населення та соціального забезпечення найбільш вразливих верств населення.
За допомогою Державного бюджету відбувається мобілізація грошових коштів не лише для фінансування загальносуспільних заходів, але і для здійснення перерозподілу визначеної частини ВВП з метою забезпечення соціальної справедливості у суспільстві.
Державний бюджет виступає як Закон України, який щороку затверджується вищим органом влади — Верховною Радою України.
Багатогранність економічного, політичного і соціального значення Державного бюджету та відображення їх повноти зумовлюють необхідність його розгляду з таких сторін:
Багатогранні характеристики сутності бюджету показують, що одним і тим самим терміном «державний бюджет» представлено різні за своєю природою поняття, одне з яких є об´єктивною економічною категорією, що відображає сферу економічних відносин, інші — виступають як продукт функціонування держави у формі закону та суб´єктивної діяльності людей, як фінансовий план. Відмінність їх у тому, Що перше поняття «державний бюджет» відображає систему економічних відносин, а інші — Закон «Про Державний бюджет», що має силу закону, та фінансовий план (документ), у якому відображаються процеси формування і використання фінансових ресурсів суспільства.
За характером організації Державний бюджет є центральною ланкою фінансової системи України. З його допомогою забезпечується розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між окремими ланками бюджетної системи та окремими суб´єктами суспільства.
Державний борг України та механізм його обслуговування.
Сукупний
державний (прямий) і гарантований борг
України в січні 2011 року збільшився
на 0,6%, або на $0,346 млрд, - до $54,635 млрд,
повідомило Міністерство фінансів у
понеділок 28.02.2011
Згідно з його даними, в гривневому еквіваленті
держборг збільшився на 0,4%, або 1,566 млрд
грн., - до 433,802 млрд грн. За 2010 рік сукупний
держборг України виріс в доларах на 36,4%,
або на $14,476 млрд., ще роком раніше - на 61,9%,
або на $15,214 млрд. Уряд України оцінював
держборг на кінець 2010 року у 39,6% ВВП і
прогнозує його зростання цього року до
44,2% ВВП.//Інтерфакс-Україна»
Формування державного боргу безпосередньо пов'язане з погашенням зобов'язань за державним кредитом. Разом з тим, на ці процеси впливають і інші фактори. Так, у випадках коли державні органи управління з тих чи інших причин не виконують передбачені законодавством видатки державного бюджету, на цій основі виникає заборгованість за виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій та ін. Сума державного боргу перевищує зобов'язання за державним кредитом.
Державний борг - це сукупність зобов'язань держави за платежами, які належить виконати на підставі одержаних або гарантованих активів, товарів та послуг в минулі періоди. Нерідко державний борг розглядається як сума строкових боргових зобов'язань уряду, що виражені в грошовій формі. Та таке визначення буде не зовсім повним. Воно не охоплює багатьох платежів, які має виконати держава на підставі минулих подій. Так, воно не включає заборгованість, за виплатою зарплати, пенсій, компенсації переплачених податків, надання гарантій за кредитами та ін. Не зовсім вдалим є і визначення боргу, коли суб'єктом називається уряд, а не держава. Адже крім уряду, державна заборгованість може виникати і на підставі діяльності центрального банку, місцевих органів державної влади та ін. державний борг виникає не тільки на основі зобов'язань відповідних бюджетів, а і бюджетних установ.
Державний
борг поділяється на внутрішній і
зовнішній. Внутрішній борг - це заборгованість
державних органів управління перед іншими
державними структурами та перед резидентами.
Зовнішній борг - це сукупність зобов'язань
державних органів управління перед міжнародними
фінансовими організаціями, іншими країнами
та нерезидентами.
В Україні недостатньо досліджені питання, що стосуються проблем управління державним боргом, особливостей його формування і розвитку в умовах переходу до ринкової економіки. Зазначене обумовило актуальність обраної теми курсової роботи, його мету і задачі.
Метою дослідження є наукове обґрунтування економічної природи державного боргу; виявлення основних тенденцій і специфічних особливостей формування державного боргу в Україні; обґрунтування концептуальних засад щодо вдосконалення механізму управління державним боргом та його обслуговування в умовах перехідної економіки України.
Для досягнення поставленої мети у роботі передбачається вирішити ряд задач, головними з яких є:
Управління державним боргом визначається як сукупність заходів держави пов'язаних з випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановлення ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів.
Обслуговування
зовнішнього боргу здійснюється
в процесі виконання державного
бюджету. Розрахунки належних до сплати
сум із погашення та обслуговування
зовнішнього боргу виконуються
в доларах США. Перерахунок у
національну валюту проводиться за
прогнозним курсом валют до гривні. Безпосередньо
оплату здійснює державне казначейство.
Обслуговування державного внутрішнього
боргу країни здійснюється Міністерством
фінансів України за допомогою банківської
системи України проведенням операцій
із розміщення облігацій внутрішніх державних
позик, інших цінних паперів, їхнього погашення
та виплати доходу за ними у вигляді процентів
тощо.
Тестові питання
А) розподільна та контрольна;
Б) розподільна, позичкова, контрольна;
В) розподільна, контрольна, поточна;
Г) розподільна, відтворювальна;
Д) розрахункова, позичкова.
2. Дайте правильне визначення грошових фондів:
А) рухомі гроші;
Б) частина грошових коштів, які мають цільову спрямованість;
В) грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприємства ;
Г) фінансовий результат діяльності підприємства ;
Д) сплачений податок на прибуток.
3. Безготівкові розрахунки – це:
А) грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках в банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунку платника та перераховуються на рахунок одержувача коштів;
Б) розрахунки, які здійснюються готівкою;
В) бартерні розрахунки;
Г) розрахунки за допомогою чеків.
4. Пені, штрафи, неустойки сплачуються в таких випадках:
А) при порушенні договірних зобов'язань, при порушенні податкового законодавства, несвоєчасному поверненні кредитів;
Б) при недотриманні економічних пропорцій в розподілі чистого прибутку;
В) при порушенні принципу самофінансування;
Г) при порушенні принципу господарської самостійності.
5. Чистий прибуток – це:
А) прибуток, який залишається на підприємстві після сплати відповідних податків;
Б) сума чистого прибутку, реінвестована у підприємство;
В) прибуток, який розподілений і виплачений у вигляді дивідендів;
Г) прибуток, спрямований на покриття витрат, що становлять собівартість продукції.
6. Які фактори впливають на прибуток від реалізації продукції підприємства?
А) ставка податку на прибуток;