Фінанси публічних акціонерних товариств

Крім позитивних нововведень новий закон не позбавлений низки недоліків. Зокрема, чинною залишається одна з найбільш суперечливих норм стосовно діяльності АТ - кворум загальних зборів. Загальні збори товариства мають кворум за умови реєстрації акціонерів, які разом володіють не менш як 60 % голосуючих акцій. Тож зберігається можливість зриву зборів, коли власники 40 % + 1 акція не з'являться на засідання. Існують й інші сумнівні норми в новому законі. Так, зберігся механізм створення ревізійних комісій з акціонерів або їхніх представників. Така комісія не може бути об'єктивною. Тільки співпраця з незалежними аудиторськими компаніями дозволить акціонерам одержати достовірну інформацію. Певні ризики несе встановлення дворічного перехідного періоду. Протягом цього часу багато підприємств іще можуть зазнати недружніх захоплень. Для окремих товариств, у яких велика кількість акціонерів похилого віку, буде важко перейти на бездокументарну форму акцій. Отже, для того, щоб узгодити діяльність товариства з новими нормами, двох років може бути недостатньо. Не виключено, що деякі великі підприємства не встигнуть провести реорганізацію й лобіюватимуть продовження існування ВАТ і ЗАТ.

Крім перелічених позитивів і недоліків, слід також зважати на необхідність узгодження досить великої кількості норм нового закону з нормами Господарського та Цивільного кодексів. Адже названі законодавчі акти містять норми, що або суперечать, або дублюють одна одну. Тому прикінцеві та перехідні положення закону передбачають внесення змін і доповнень до окремих статей Цивільного і Господарського кодексів, що стосуються правового статусу акціонерного товариства. Однак ці зміни недостатні. Узгодження ще потребуватимуть питання стосовно: правової природи та порядку реалізації корпоративних прав; вимог щодо найменування акціонерного товариства; особливостей правового статусу тих товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, та товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг; порядку укладення договору між засновниками; вимог до статуту; наслідків недотримання вимог щодо співвідношення вартості чистих активів та розміру статутного капіталу; умов для збільшення розміру статутного капіталу; прав кредиторів у разі зменшення розміру статутного капіталу; порядку прийняття рішень загальними зборами.

Висновки

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

В цьому аспекті публічні акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин.

Публічні акціонерні товариства завдяки розміщенню своїх акцій на біржах, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші і при виході з акціонерного товариства.

Важливо також і те, що публічне акціонерне товариство є найзручнішою і найзрозумілішою для іноземних інвесторів формою спільної діяльності з вітчизняним бізнесом.

Отже, така форма організації підприємства, як публічне акціонерне товариство, дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, що, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.

Крім того, прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» ,було визначено ряд нововведень, які матимуть значний позитивний ефект для стабільності, прозорості та ефективності роботи акціонерних товариств не теренах нашої країни.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р.

2. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р.

3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р.

4. Положення про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації, основних засобів, затверджене рішенням ДКЦПФР від 12.02.1998 р. № 39.

5. Дяковський Д. А.: Наукові записки НаУКМА. - 2009. Т. 94: Еконномічні науки, с. 37-41.

6. Дзюбенко С. ЗУ «ПроАТ» - крок вперед у розвитку підприємництва // Правовий тиждень. - № 48 (121), 25 листопада 2008 р. - С. 10.
7. Румянцева С. Переваги Закону «Про акціонерні товариства» // Цінні папери України. - № 39 (531), 9 жовтня 2008 р.

8. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств. Навч. Посіб. Для сам ост. Вивчення дисципліни – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2009. – 299 с.

10. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с.

11. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.

12. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: навчальний посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004.

13. Описько С.М., Марич П.Т. Фінанси підприємств: підручник для студентів ВНЗ. – 2-ге вид., випр. і доп. - Львів: «Магнолія плюс», 2006.

14. Україна у цифрах у 2010 році. Статистичний збірник за ред. О.Г.Осауленка. Державний комітет статистики України, 2011.

15. [Електронний ресурс] http://uk.wikipedia.org/wiki/Акціонерне_товариство.

2

Додаток №1

Динаміка розвитку акціонерних товариств в Україні в 2001-2011 рр.

(на початок року), шт.

Додаток №2

Обсяги та динаміка випуску акцій в 1997 – 2010 рр.