Фінанси публічних акціонерних товариств

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Питання про заснування акціонерного товариства розглядається установчими зборами. Також установчими зборами вирішуються наступні питання:

1) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;

2) затвердження статуту товариства;

3) утворення органів товариства;

4) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

5) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

6) затвердження результатів розміщення акцій;

7) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

Установчі збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:

1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

2) тип товариства;

3) розмір статутного капіталу;

4) розмір резервного капіталу;

5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій;

6) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;

7) права акціонерів — власників привілейованих акцій кожного класу;

8) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації;

9) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

10) порядок скликання та проведення загальних зборів;

11) компетенцію загальних зборів;

12) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;

13) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;

14) порядок внесення змін до статуту;

15) порядок припинення діяльності товариства.

1.2 Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств

Організація функціонування фінансів акціонерного товариства базується на визначенні форм і методів ведення фінансової роботи у акціонерному товаристві, способів формування і використання фінансових ресурсів, встановленні контролю за їх кругообігом з метою одержання максимального прибутку при мінімальних витратах.

Перелічені напрямки фінансової роботи лежать в основі фінансового механізму, який являє собою систему управління фінансами акціонерного товариства.

Якщо фінанси по своїй суті - це об'єктивна економічна категорія, по скільки існує незалежно від волі людей, то фінансовий механізм частково об'єктивний, так як базується на об'єктивних економічних законах, і частково  носить суб'єктивний характер, по скільки залежить від державних рішень щодо виконання задач на тому чи іншому етапі її розвитку.

Організація взаємодії фінансових відносин досягається шляхом використання фінансових категорій, таких як прибуток, податки, оборотні кошти, амортизація, безготівкові розрахунки, та нормативів (рентабельності, платежів до бюджету), різного роду стимулів, санкцій та інших фінансових важелів.

При цьому сфера фінансових відносин акціонерного товариства включає такі типи відносин:

1) відносини між акціонерним товариством і його засновниками;

2) відносини акціонерного товариства з іншими підприємствами і організаціями;

3) відносини всередині акціонерного товариства;

4) відносини акціонерного товариства з вищестоящою організацією або всередині фінансово-промислових груп, холдингів;

5) відносини акціонерного товариства з фінансово-кредитною системою.

Фінансові відносини між акціонерним товариством і його засновниками (власниками) виникають з приводу формування статутного капіталу, а саме:

- одержання коштів з державного бюджету;

- емісії акцій;

- надходження пайових внесків.

Особливості формування статутного капіталу акціонерних товариств передбачені Законом України «Про акціонерні товариства». Акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої передплати на них чи купівлі-продажу на фондовому ринку (це стосується публічних акціонерних товариств), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту передплату й купівлю-продаж на біржі (в приватних акціонерних товариствах). Порядок формування, збільшення та зменшення статутного капіталу акціонерного товариства викладений у розділі 2 цієї курсової роботи.

Джерела коштів, які використовуються на формування статутних капіталів акціонерних товариств, є спільними для всіх підприємницьких структур. До таких джерел належать:

- частина майна державних підприємств, яка в процесі приватизації передається громадянам України безкоштовно;

- особисті заощадження громадян України;

- частина коштів населення, яка знаходиться на банківських рахунках;

- кошти вітчизняних юридичних осіб (за винятком державних підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;

- кошти іноземних юридичних і фізичних осіб, осіб без громадянства.

Фінансові відносини з іншими підприємствами і організаціями включають в себе відносини із постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, зовнішньоторговельними та іншими організаціями, підприємствами, підприємствами та організаціями іноземних держав.

Найбільш вагома за обсягом грошових платежів групою відносин є фінансові відносини підприємств один з одним, які пов’язані з реалізацією готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської діяльності. Роль фінансових відносин цієї групи первинна, оскільки саме в цій сфері матеріального виробництва створюється національний доход, підприємства одержують виручку від реалізації продукції і прибуток. Організація цих відносин здійснює безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Але фінансові відносини цієї групи є однотипними для всіх підприємницьких структур, в тому числі і для акціонерних товариств.

Фінансові відносини всередині акціонерного товариства включають відносини між філіалами, цехами, відділами, бригадами, а також відносини з робітниками і службовцями. Відносини між підрозділами акціонерного товариства пов’язані з оплатою робіт та послуг, розподілом прибутку, оборотних коштів та інше. Їх роль заключається у визначенні тих оптимальних стимулів і матеріальної зацікавленості, які б дали змогу досягти найвищих кінцевих результатів діяльності.

Фінансові відносини акціонерних товариств з вищестоящими організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів, які в умовах ринкових відносин є об'єктивною необхідністю. Це стосується також фінансування інвестицій, поновлення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій, наукових досліджень. Внутрішньогалузевий перерозподіл грошових коштів, як правило, на поворотній основі грає важливу роль і сприяє оптимізації коштів акціонерного товариства.

2. Статутний капітал акціонерних товариств

2.1 Формування статутного капіталу АТ

Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства тощо).

Статутний капітал акціонерного товариства не може бути менше суми, еквівалентної, на момент створення товариства, 1250 мінімальних заробітних плат. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих документах.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» визначає акцію як іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акція акціонерного товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих.

Простими іменними закон визначає акції з рівними правами участі акціонерів, імена яких входять до обов'язкових реквізитів акції. Статус іменних акцій має на увазі спеціальні правила їх відчуження. Власники іменних акцій в принципі вільно розпоряджаються ними (продають, передають, відчужують іншим особам), але з дотриманням цих правил. Обіг іменних акцій фіксується товариством, яке зобов'язано вести книгу реєстрації акцій. Статутами акціонерних товариств визначаються іменні акції, які підлягають і які не підлягають вільному відчуженню іншим особам. Якщо в акції спеціально не вказано, що вона підлягає передачі, передача здійснюється шляхом іменного індосаменту. Іменний індосамент - це передаточний запис особи, якій передається акція безпосередньо на акції або в окремому документі. Цей запис посвідчує перехід права участі до акціонера-покупця акції. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції - це акції з пільговими правами майнової участі. Власники таких акцій мають певні майнові привілеї і несуть певний ризик порівняно з простими акціонерами. Конкретні права привілейованих акціонерів визначають загальні збори акціонерного товариства. Привілеями є, насамперед, переваги на одержання дивідендів, а саме: річний розмір дивіденду фіксується в процентах до номінальної вартості акції і виплачується незалежно від річного прибутку товариства. Якщо прибутку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду, а не лише з фонду дивідендів. Привілейована акція передбачає також доплату її власнику у тому разі, якщо розмір дивіденду на привілейовану акцію виявиться нижчим від дивіденду на просту акцію. Привілеєм є також пріоритетна участь власника привілейованої акції в розподілі ліквідних активів товариства, яке припиняється. Закон обмежує кількість привілейованих акцій. Частина прибутку товариства, що залишилась після сплати дивідендів власникам привілейованих акцій, розподіляється у вигляді дивідендів між власниками звичайних акцій. Фіксований дивіденд по привілейованим акціям встановлюється при їх випуску. Він може виплачуватись: кожний квартал, раз в півроку чи рік; акціями (капіталізація прибутку), облігаціями і товарами. Дивіденд не виплачується по акціям, що не були випущені в обіг або знаходяться на балансі товариства.

Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.

Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.