Економічна наука

   Механізм спекулятивного  мотиву базується на тому, що  запаси грошей і запаси фінансових  інструментів розглядаються як  альтернативні види активів (багатства), які дають не однаковий дохід  і містять у собі не однакові ризики. Актив у формі грошей приносить мінімальний (часто нульовий) дохід і має максимальний захист від ризику. Зберігаючи гроші, індивіди втрачають доходи, які називаються альтернативною вартістю зберігання грошей. Величина її залежить від середньої норми процента за фінансовими активами та запасом грошей. Щоб не допустити зростання втрат доходів (альтернативної вартості) у разі підвищення норми процента, індивіди повинні зменшувати запас грошей, тобто попит на гроші

   Активи у формі запасів фінансових інструментів можуть приносити значний дохід, проте одержання його пов'язане з істотними ризиками. Якщо доходи від фінансових інструментів недостатньо високі чи знижуються при відчутних ризиках, пов'язаних з їх одержанням, то альтернативна вартість зберігання грошей знизиться, економічним суб'єктам буде вигідно мати запаси грошей, і їх попит на гроші зростатиме. І навпаки, при високих чи зростаючих доходах від фінансових інструментів та стабільності їх ризиковості альтернативна вартість грошей зростатиме, вони будуть віддавати перевагу накопиченню запасів цих інструментів і попит на гроші знижуватиметься.

 Після Кейнса його ідея спекулятивного попиту на гроші набула істотного розвитку в працях Тобіна, Баумола та інших економістів. Зокрема, вони довели, що спекулятивний мотив впливає на весь обсяг попиту на гроші, тобто і на трансакційну, і на завбачливу його складові. Такий підхід істотно розширює роль процента як фактора формування попиту на гроші. Новим є також визнання фінансового ризику як мотиваційного чинника впливу на попит на гроші. Воно помітно послабило роль процента, оскільки зростання процентного доходу супроводжується зростанням ризику його одержання. Тому інтерес економічних суб'єктів до одержання доходів може нейтралізуватися зростаючою загрозою втрат від ризику і вони можуть віддати перевагу накопиченню грошей навіть при зростанні доходу від альтернативних активів.

Нові висновки помітно  послабили значення виділення трьох  мотивів у дослідженні механізму  попиту на гроші взагалі і спекулятивного мотиву зокрема. Чи не тому М. Фрідман, що заклав основи сучасної монетаристської теорії, досліджуючи попит на гроші, відмовився від урахування зазначених мотивів, а зосередив своє дослідження виключно на грошах як одному з цілого ряду дохідних активів, до якого він відніс і звичайні товари. Попит на гроші окремих індивідів він мотивує виключно відношенням очікуваного доходу на гроші до очікуваних доходів на інші активи. Очікуваний дохід на гроші він трактує не тільки як певні зручності від наявності запасу грошей, а й як певний рівень процентного доходу, що тепер виплачується за поточними вкладами. Очікуваний дохід за фінансовими активами забезпечується процентами та дивідендами, а очікуваний дохід за товарними активами - рівнем інфляції. Якщо очікувана зміна їх співвідношення буде на користь грошей, то попит на гроші зростатиме, а якщо на користь не грошових активів - то скорочуватиметься.

   У цьому зв'язку підхід до визначення попиту на гроші Фрідмана не можна розглядати як альтернативу підходу Кейнса. Трактування Фрідмана пов'язане з трактуванням Кейнса і є його подальшим розвитком у тому плані, що попит на гроші мотивується не тільки зміною процентного доходу на облігації, як стверджував Кейнс, а й багатьма іншими чинниками (процентним доходом за вкладами, рівнем інфляції, доходом за акціями). Відмінність трактування Фрідмана полягає в основному у його висновках, згідно з якими вплив зміни процента на попит на гроші не настільки значний, як це вважав Кейнс, бо зростання процентної ставки зачіпає не лише альтернативну вартість грошей, а й очікувані доходи на грошові вклади та інші активи і співвідношення їх рівнів може істотно не змінитися. Тому і відповідний мотив до накопичення грошей істотно не змінюється.

   Але це не означає,  що мотив до накопичення запасу грошей, який зумовлюється процентним доходом, зовсім зникає. Представники всіх сучасних теорій грошей визнають альтернативну вартість зберігання грошей (готівки та поточних рахунках), її вплив на бажання мати такий запас грошей і на попит на гроші в цілому. У цьому мотиві істотно послаблений спекулятивний аспект і посилений аспект дохідності активів взагалі. Тому цей мотив краще назвати мотивом капіталізації. У міру зростання процента та інших доходів на активи бажання суб'єктів мати високодохідні активи буде посилюватися, а попит на високоліквідні форми грошей (попит на гроші), навпаки - послаблюватиметься.

Проаналізуємо формування попиту на гроші в Україні (1990-1996р) за допомогою  багатофакторної регресійної моделі. Функція попиту на гроші має вигляд:

                              М_t/Р_t = b₀ R_t^b Y_t^b (M_-1/P_-1)^b e^e           (14),

де М_t -- бажаний або довгостроковий попит на гроші, R_t – процентна ставка рефінансування, встановлена НБУ,  У_t – номінальний ВНП,  Р_t – рівень цін.

Для статистичної оцінки даної моделі перейдемо до логарифмічної моделі:³

ln(М_t/Р_t) = ln b₀+b₁lnY_t+ b₂ln (M_-1/P_-1) +b₃lnR_t +e_t            (15)_.

За даними отримали такі результати:

ln(М_t/Р_t) =  - 3,6654 +1,3lnY_t + 0,5383ln (M_-1/P_-1) – 0,1972lnR_t +e_t.          (16),

Значення коефіцієнта детермінації R² = 0.665, тому однозначного висновку про адекватність моделі дійсності робити не можна. Скристаємось критерієм Фішера. Табличне значення F_кр = 9,28 (при рівні значимості a = 5%), розраховане значення F = 27,64, тобто можна стверджувати, що коефіцієнти b_і (і = 1,3) статистично значимі. Отримані дані свідчать про пряму залежність попиту на гроші від доходу та про обернену залежність від ставки відсотка, що підтведжує кейнсіанську теорію доходу та відсотка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, згідно з монетаристською  теорією попит на гроші (MD = kPY =PY/ V) величина попиту на гроші залежить від  трьох факторів: абсолютного рівня цін, реального обсягу виробництва та швидкості обертання грошей. Кейнсіанці розглядають попит на гроші як функцію двох змінних величин. За інших рівних умов збільшення номінального доходу викликає збільшення попиту на гроші, зумовлене існуванням транзакційного  мотиву і мотиву обережності. Також, знову за інших рівних умов , зниження норми позичкового відсотка збільшує попит на гроші, обумовлений існуванням спекуляційного мотиву. Можна стверджувати, що наша регресійна модель за емпіричними даними для України підтвердила цей підхід.

В Україні грошова маса в лютому 2012 року збільшилася на 0,6 % ( початку  року зменшилася на 0,9 % ) – до 679,4 млрд.грн., монетарна база скоротилася на 0,6 % ( з початку року на 4,7 % ) до 228,5 млрд.грн.. Загальний обсяг депозитів у лютому 2012 року збільшився на 0,4 % ( з початку року на 0,1 % ) – до 489,4 млрд.грн. Зокрема, депозити юридичних осіб скоротилися на 3% ( з початку року на 7,8 % ) – до 167,4 млрд.грн. депозити фізичних осіб збільшилися на 2,3 % ( з початку року на 4,7 % ) – до 322 млрд.грн. загальний обсяг кредитних вкладень зріс на 0,5 % ( з початку року скоротилася на 0,2 % ) – до 791,4 млрд.грн. Обсяг готівки поза банками збільшився на 1 % ( з початку року скоротився на 3,2 % ) – до 186,5 млрд.грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Показники валютного  ринку

Офіційний курс гривні до іноземних валют 23.05.2012 100 Доларів США 799.2500 100 Євро 1020.4824 10 Російських рублів 2.5729

ДОДАТОК Б

Офіційні курси банківських  металів за 10 тройських унцій (грн) 23.05.2012 Золото 125941.82 Срiбло 2243.49 Платина 116770.43 Палладiй 48834.18

ДОДАТОК В

Середньозважений курс на міжбанківському ринку
22.05.2012
грн. за 100 доларів США	805.47

ДОДАТОК Г

Середньозважений курс на готівковому ринку
21.05.2012
Купівля, грн. за 100 доларів США	802.72
Продаж, грн. за 100 доларів  США	806.44

ДОДАТОК Д

Валютні аукціони
17.02.2010
Валюта аукціону	Долар США
Загальний обсяг задоволених  заявок (млн. од. валюти)	10.26
середньозважений	8.01

ДОДАТОК Е

Продаж валюти на міжбанківському  ринку
22.05.2012
Усього, млн. дол. США	861.1

ДОДАТОК Є

Показники фінансового  ринку

Процентні ставки за активними i пасивними операцiями НБУ
23.05.2012
За кредитами овернайт під забезпечення державними цінними  паперами	8.5
За кредитами овернайт без забезпечення (бланковий)	10.5

 

ДОДАТОК Ж

Регулювання ліквідності  банків
22.05.2012
з підтримання ліквідності  банків загальний обсяг наданих  коштів, млн. грн.	1.9
з мобілізації коштів банків загальний обсяг залучених  коштів, млн. грн.	515.0

ДОДАТОК З

Стан мiжбанкiвського  кредитного ринку
22.05.2012
Загальний обсяг наданих  кредитних ресурсів, млн. грн.	3883.8
Середньозважена відсоткова ставка, %
Усього	4.2
у т.ч. по операціям овернайт	3.6

ДОДАТОК И

Процентні ставки за міжбанківськими  кредитами в іноземній валюті
21.05.2012
Усього	0.5
у т.ч. овернайт	0.5
у вільноконвертованій  валюті	0.5
у т.ч. овернайт	0.5

ДОДАТОК І

Вартість кредитів
21.05.2012
Усього, %
Національна валюта	14.0
Іноземна валюта	9.2

ДОДАТОК Ї

Вартість строкових  депозитів
21.05.2012
Усього, %
Національна валюта	11.2
Іноземна валюта	7.7

ДОДАТОК Й

Залишок коштів на коррахунках  банків (оперативні дані)
23.05.2012
На початок дня, млн. грн.	19473.9

ДОДАТОК К

Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб * (% річних)
23.05.2012
Період	гривня	долар США	євро
3 міс.	14.76	5.50	4.29
6 міс.	15.53	6.53	5.19
9 міс.	16.09	7.12	5.64
12 міс.	16.49	7.62	6.05
* За даними агенства "Thomson Reuters"

ДОДАТОК Л

Процентні ставки банків за строковими депозитами фізичних осіб
у квітні 2012 року
Середньозважені ставки в річному обчисленні, %
інтегральна	12.3
у національній валюті	17,0
в іноземній валюті	7.0

СПИСОК ВИКОРАСТИНИХ ДЖЕРЕЛ

1 .Базилинська О.Я.  Макроекономіка / О.Я. Базилинська,  А.І. Бажан. – К.: Центр навч. л-ри, 2010. – 442 с.

2. Береславка О. Вальвація гривні: вплив на інфляційні процеси в Україні та рівень доларизації економіки / О. Береславка 11 Вісник НБУ. – 2009. – № 6. – С. 20–24.}

3. Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз,  М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг.  ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}

4. Савлук М. Грошово – кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності.- 2011 р.-№1.-С. 5-6.

 

5. Савлук М.Про деякі процеси в монетарній сфері України після грошової реформи.// Вісник НБУ.- 2011р.- № 7.-С.36-40.

 

6. Черняк О., Корнієнко  Є. Модифікація макроекономічної  моделі Morishima-Saito для економіки України.// Вісник НБУ.-2010 р.- № 5.-С.6-10.