Діяльність іноземних банків в Україні

План

Вступ

1. Теоретичні аспекти діяльності іноземних банків в Україні
2. Фінансовий аналіз діяльності іноземних банків в Україні
3. Операційний аналіз діяльності іноземних банків в Україні

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

В умовах глобалізації невідворотним процессом стає підвищення ролі універсальних іноземних банків в Україні. Посилення міжнародного руху банківського капіталу вимагає зваженої державної  регуляторної політики, спрямованої на запобігання впливу світових  фінансових криз та мінімізації ризиків залежного розвитку банківської системи України. Актуальною стає побудова ефективної національної системи регулювання іноземних банків, що передбачає вирішення накопичених проблем як на стратегічному, так і на тактичному рівні.

Протягом багатьох років  у незалежній Україні не вщухають дискусії про корисність або шкідливість  іноземного капіталу в банківській  системі України. "Ліберали" відстоюють відкритість банківської системи до припливу іноземного капіталу, який сприяє підвищенню капіталізації, міжбанківської конкуренції, розширенню якості та асортименту банківських послуг.

"Протекціоністи" натомість  вважають, що зростання частки  іноземного капіталу в банківській  системі викликає посилення її  геополітичної залежності та  вразливості до впливу дестабілізуючих  зовнішніх факторів.

Тому, перш ніж висловлювати радикальні заяви про негативний чи позитивний вплив іноземного банківського капіталу на банківську систему, доцільно виявити головні фактори, що визначають даний вплив і закладені в сутнісних характеристиках іноземних банків, а також виділити основні напрямки та особливості їхньої діяльності в Україні.

 

1. Теоретичні аспекти діяльності іноземних банків в Україні

За кордоном оцінкою впливу іноземних банків на фінансовий сектор приймаючих країн займається багато науковців. Так, Р.Левін проаналізував взаємозв’язок фінансової лібералізації й ефективності банківської діяльності, зробивши висновок про те, що більша частка іноземних банків у капіталі банківської системи підвищує її загальну ефективність завдяки зменшенню накладних витрат банків.

Дж.Капріо і П.Гонахан, Л.Голдберг та інші виявили наявність позитивної кореляції між присутністю іноземних банків та стабільністю банківської системи. У праці Б.Дейджа, Л.Голдберга і Д.Кінні доведено, що іноземні банки, як правило, мають вищі обсяги кредитування, ніж їх вітчизняні конкуренти. А.Деміргюч-Кунт, Р.Левін, Х.Мін на основі аналізу банківських систем за період 1988–1995 рр. довели, що експансія іноземних банків зменшує частоту банківських криз.

Матісон і Рольдос стверджують, що іноземні банки є джерелом стабільніших кредитних ресурсів за рахунок коштів материнських структур та ширшого доступу до глобальних фінансових ринків, тож присутність іноземного капіталу може підвищити стабільність банківської системи приймаючих країн.

Водночас зарубіжні вчені  звертають увагу на низку негативних наслідків діяльності іноземних  банків. Кулл і Періа при детальному аналізі клієнтів іноземних банків виявили, що додаткові іноземні кредитні ресурси спрямовуються в основному до великих місцевих підприємств, які мають тривалий досвід роботи на ринку та кращі фінансові показники, тоді як нові фірми з меншими обсягами продажу отримують відмови за кредитними заявками. Критики експансії іноземного банківського капіталу звинувачують іноземні банки в стратегії “збирання вершків” (англ. “cream-skimming”), що полягає у перехопленні найкращих місцевих клієнтів у вітчизняних банків і обмеженні доступу до кредитів для більшості підприємств малого та середнього бізнесу. Операції в іноземних валютах вигідніші для іноземних банків, оскільки таким чином банки перекладають валютні ризики на клієнтів. Деякі вчені зазначають, що зниження фінансової стійкості національних банківських систем пов’язане саме з діяльністю іноземних банків.

Отже, вчені виявляють  чимало як позитивних, так і негативних аспектів присутності іноземних  банків у банківських системах приймаючих країн.

Серед позитивних слід виокремити такі:

• запровадження сучасних банківських технологій і фінансових інновацій;

• економія від масштабу, коли іноземні банки можуть викликати  консолідацію банківської системи;

• розвиток фінансових ринків, удосконалення ринкової інфраструктури;

• посилення конкуренції  на ринку банківських послуг;

• залучення прямих іноземних  інвестицій, сприяння припливу та диверсифікації капіталу.

Проти присутності іноземних  банків дослідники наводять такі аргументи:

• можливість іноземного контролю над банківською системою приймаючої країни, оскільки контроль над розподілом кредитних ресурсів у економічній  системі є важелем економічної  влади;

• специфічність банківського бізнесу порівняно з іншими сферами  підприємницької діяльності, що зумовлює необхідність протекціоністських заходів у системі регулювання банківської діяльності;

• іноземні банки можуть переслідувати цілі, не сумісні з  основними завданнями економічної  політики приймаючої країни (наприклад, підтримка експорту з країни походження материнського банку);

• у період банківських  криз іноземні банки можуть “експортувати” нестабільність, “інфікуючи” банківську систему приймаючої сторони;

• відмінності у системах банківського регулювання можуть створювати проблеми в процесі контролю за діяльністю іноземних банків.

При визначенні впливу іноземного банківського капіталу на розвиток банківської  системи доцільно використовувати  інституційний підхід і чітко  відокремлювати наслідки експансії  для кожного типу зацікавлених сторін, що мають відношення до банківської  системи. Зауважимо, що навіть для одного суб’єкта вплив іноземних банків може мати різновекторний характер. Наприклад, для державних органів влади приплив капіталу з-за кордону, з одного боку, – вирішення проблеми з додатковими інвестиційними ресурсами, а з другого – загострення проблеми економічного суверенітету держави. Для прийняття стратегічних регуляторних рішень необхідно зважувати обидві альтернативи. Вплив іноземних банків може бути прямим чи опосередкованим і внаслідок цього також може мати різний характер.

Наприклад, вітчизняні банки  через зростання конкурентного  тиску з боку іноземних банків втрачають певну частину клієнтської  бази, погіршують результативність діяльності та фінансового стану. Проте якщо вітчизняним банкам удається швидко адаптуватися до нових умов бізнессередовища, то завдяки реструктуризації вони можуть наблизитися за показниками до рівня іноземних, що позитивно вплине на банківську систему в цілому.

Перш ніж досліджувати наслідки присутності іноземних  банків в Україні, слід визначити  саме поняття “іноземний банк”, яке в Україні не має юридичного трактування. Існуюче в регуляторній практиці України поняття “банк з іноземним капіталом” означає “банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків”. За умов поширеної у вітчизняних підприємців практики виведення коштів за кордон із подальшим їх інвестуванням через офшорні компанії таке трактування не відображає об’єктивної реальності. Цей нормативний термін складно застосовувати для проведення точних емпіричних досліджень впливу іноземного банківського капіталу, оскільки до групи банків із іноземним капіталом входять кредитні установи, які за економічною сутністю варто віднести до:

• “псевдоіноземних банків”, прямими власниками яких є іноземні компанії, що, в свою чергу, належать вітчизняним інвесторам (оскільки у випадку офшорних банків це є методом оптимізації оподаткування);

• або “квазі-іноземних банків” із міноритарною участю іноземних інвесторів, які також важко назвати іноземними, оскільки їхні власники можуть бути усунуті від стратегічного контролю над управлінням компанією.

У науковому середовищі, а також у документах міжнародних  організацій найпоширенішими є  такі трактування поняття “іноземний банк”:

– банк, центральний офіс якого знаходиться за кордоном (Кріс Уше);

– банк, 50% і більше капіталу якого належить прямим іноземним  інвесторам, за винятком офшорних власників (в інших інтерпретаціях: 10%, 51%, 100%).

Таким чином, головною ознакою  іноземного банку є розташування фактичного центру прийняття стратегічних рішень за кордоном, а також мажоритарний контроль іноземних власників.

З метою оптимізації теоретичних  підходів до вивчення впливу іноземного капіталу на банківську систему України  пропонуємо під терміном “іноземний банк” розуміти банк, який перебуває під контролем іноземних інвесторів, а фактичні центри прийняття стратегічних рішень щодо його діяльності знаходяться за кордоном. Розташування центрів стратегічного контролю над банком в основному зумовлюються юридичним місцезнаходженням кінцевого власника, який володіє контрольним пакетом акцій банку. (Згідно з Законом України “Про акціонерні товариства” контрольним вважається пакет акцій, що складається з 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Запропоноване визначення дає  змогу сконцентруватись на економічній, а не юридичній сутності іноземного контролю над банками, а також  очистити вибірку досліджуваних  іноземних банків від так званих псевдоіноземних банків та квазііноземних банків.

Застосовуючи такий підхід, слід зазначити, що за станом на 01.01.2011р. іноземні банки контролювали 47.5% активів банківської системи (за офіційною статистикою, іноземні інвестори контролювали 40.6% загального статутного капіталу), що майже у 5 разів більше, ніж у 2005 році ( графік 1).

Найпоширенішим типом  іноземних банків в Україні є  дочірні структури міжнародних  фінансових груп.

Їх кількість і частка в активах банківської системи  суттєво зросла протягом 2005–2010 рр. порівняно з банками, які належать іноземним приватним особам чи нефінансовим компаніям. Діяльність іноземних банків завдяки високому рівню зовнішньої підтримки й великій частці в системі залишається одним із вагомих факторів впливу на подальший розвиток банківської системи України.

Оскільки розвиток банківської системи України тісно пов'язаний з інтеграційними процесами, що відбуваються у світовій економіці, тому актуальним є акцентування уваги на динаміці експансії іноземного капіталу в

банківську систему України. Станом на 1 січня 2011 р. 55 банки з іноземним

капіталом провадили свою діяльність на вітчизняному банківському ринку, а

станом на 1 січня 2012 р. кількість  таких банків скоротилася до 53. Водночас

кількість банків з 100 % іноземним  капіталом за аналізований період збільшилась від 20 до 22, а частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків зросла від 40,6 % до 41,9 %.

Серед іноземних банків, які здійснюють свою діяльність в Україні, варто виділити:

●ОТП Банк як дочірній банк OTP Bank Plc. – найбільшого банку Угорщини, що має частку ринку майже 25 %. ОТР Bank має за мету продовження традицій та подальше впровадження європейських стандартів якості бізнесу наринку банківських послуг України [3];

●ПАТ "Сведбанк" є одним з великих українських банків. Дотримуючись новоїстратегії в Україні, з 20 вересня 2011 р. Банк зосереджує увагу винятково наобслуговуванні корпоративного сегмента;

● ING Bank Ukraine – корпоративний банк, який пропонує клієнтам широкийспектр корпоративних банківських послуг. Відомо, що у грудні 1997р. було зареєстровано як банк із 100 % іноземним капіталом;

●ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" – універсальний банк, власником якого є одна з найбільших фінансових груп світу – Credit Agricole Group (Франція).  Банк працює на фінансовому ринку України з 1993 р. та надає весь спектр сучасних банківських послуг приватним і корпоративним клієнтам. Згідно з класифікацією Національного банку України, CREDIT AGRICOLE входить до групи великих банків України;

●ПАТ "Укрсоцбанк" є учасником авторитетної міжнародної UniCredit Group – однієї з найбільших фінансових організацій, що охоплює 49 країн світу. Як одна з найнадійніших фінансових установ України, банк пропонує повний комплекс сучасних фінансових та платіжних інструментів, що допомагають організаціям досягнути комерційного успіху, а людям – підвищити рівень добробуту [10]; Національний лісотехнічний університет України

●ПАТ "БАНК ФОРУМ" працює на українському ринку з 1994 р. Найбільшим акціонером ПАТ "БАНК ФОРУМ" у 2008 р. став один із провідних європейських банків – німецький Commerzbank;

●Universal Bank, який з 2006 р. був частиною міжнародної банківської групи Eurobank EFG Group. Місією Universal Bank є інвестування в розвиток економіки країни, забезпечуючи високим рівнем сервісу та якісною банківською експертизою всі сегменти українського ринку. Мета Universal Bank полягає в тому, щоб стати банком першого вибору як для представників бізнесу, так і для індивідуальних клієнтів, та посилити власні позиції як надійного та про фесійного партнера в межах України та на міжнародному рівні.

 

2.Фінансовий аналіз діяльності іноземних банків в Україні