Депозитарная система

Фахівці вважають, що створювати Центральний депозитарій більш доцільно на основі двох вже існуючих (ВДЦП і НДУ), щоб нова установа могла поєднати в собі переваги обох структур .

На користь такого варіанту говорить перш за все той факт, що ВДЦП має досвід обслуговування величезної кількості операцій, високий рівень капіталізації (статутний капітал  ВДЦП становить 153 млн грн., В НДУ - близько 30 млн грн.). ВДЦП з 2010 року є учасником Системи електронних платежів Національного банку України, що дозволяє йому швидко і надійно обслуговувати грошові обороти за операціями з цінними паперами, що укладаються на фондових біржах. У середньому за місяць грошові обороти через ВДЦП становлять близько 0,5 млрд грн. А НДУ використовує для цих цілей застарілу систему «Клієнт-банк» з додзвоном по телефону. Зрозуміло, що за таких умов і грошові обороти в нього мізерні - він таку статистику навіть не публікує.

Якщо зберегти структуру  капіталу ВЦДБ, держава зможе мати найбільший пакет акцій у статутному фонді нової структури. Так, нинішнє  керівництво ВДЦП пропонує закріпити  за державою в особі НБУ, ДКЦПФР і  держбанків близько 40% акцій, а інші 60% віддати у власність учасникам  ринку за умови, що частка кожного  з них не буде перевищувати 5%.

ВДЦП вже зараз має  прозору та більш ефективну у  порівнянні із НДУ систему корпоративного управління, яка відповідає міжнародним  стандартам. Якщо в наглядовій раді та інших управлінських органах  НДУ сидять головним чином чиновники, то у ВДЦП в наглядовій раді широко представлені учасники ринку.

Колишній голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Сергій Петрашко вважає безперспективним створення Центрального депозитарію на базі Національного депозитарію: «Я не уявляю, як це взагалі буде працювати! Я не розумію, як Всеукраїнський депозитарій цінних паперів буде передавати, наприклад, сертифікати Національному депозитарію , якщо всі сертифікати розміщені у нього на зберігання на підставі договорів з емітентами? В цілому, створення депозитарію на базі НДУ - це безліч проблем з інвесторами та емітентами.»

Недавно в пресі було опубліковано лист посла США в Україні Джона Тефта до віце-прем'єр-міністра України Сергія Тігіпка, де Тефт наполягає на тому, що, згідно з меморандумом з МВФ, Центральний депозитарій повинен бути створений на базі двох діючих в країні установ, а саме ВДЦП і НДУ. Також, на думку посла, створення нової структури на базі НДУ та депозитарію Нацбанку суперечить домовленостям з МВФ і посприяє тому, що Україна втратить довіру іноземних інвесторів.

Про можливість такого перебігу подій говорить той факт, що НДУ  сьогодні існує переважно за рахунок  дотацій з держбюджету і належить державі на 86%. Таким чином, учасники ринку практично не мають можливості впливати на його діяльність. Не кажучи вже про те, що в руках певної групи чиновників опиниться вся  інформація про всіх учасників фондового  ринку, що при нинішньому рівні корупції в Україну не додасть їй інвестиційної  привабливості.

Бачення процесу створення центрального депозитарію міжнародними фінансовими організаціями насамперед зводиться до того, що частка держави в ньому має бути мінімальною. Тобто держава може виступати міноритарним акціонером. Більша частка власності має належати учасникам ринку.

Також МФО хотіли б побачити бізнес-план і техніко-економічне обгрунтування можливого розподілу чи злиття функцій, тому що будь-який розподіл функцій, на думку пані Пригожиної, призводить до підвищення трансакційних витрат. «Потрібно бути просто об’єктивними й подивитися на технічні розрахунки. Що нам вигідніше? Розділити функції ми завжди можемо. Це технічне рішення. Об’єднати функції сьогодні, як виявляється, дуже складно. Це, знову ж, політичні рішення», — каже представник СБ.

Ще один важливий принцип створення центрального депозитарію, на якому наполягають МФО, — рівний доступ до участі в центральному депозитарії акціонерів і Національного депозитарію України, і Всеукраїнського депозитарію цінних паперів. «Яка буде платформа? Чи, може, це буде нова платформа, куди вливатимуться два інші депозитарії, — це вже технічне рішення. Головне, що це має бути відкритий, прозорий, консолідаційний процес і, безумовно, відкрита, прозора участь у власності», — наголошує пані Пригожина.

Необхідно також звернути увагу на запропонований розподіл функцій  між НДУ та ВДЦП, в якому зазначено, що депозитарний облік цінних паперів  буде вести тільки Національний депозитарій  України – туди повинні будуть передані всі глобальні сертифікати  емітентів цінних паперів. А от за Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів  залишиться клірингово – розрахункова діяльність. Проте сьогодні уже можна припустити, що при такому розподілі функцій між депозитаріями вартість усіх процесів (транзакції, витрати на обслуговування рахунків у двох системах, на підтримку обох систем і т.д.) відразу збільшиться. Причиною для цього може стати вже один той факт, що учасники ринку для обслуговування всіх своїх операцій повинні будуть залучати вже не один з працюючих депозитаріїв, а два, оскільки їх функції розділені. До того ж ВДЦП, який обслуговує сьогодні 85% ринку, втратить чималу частину доходів, після того як залишиться без ліцензії на депозитарну діяльність. Тому не виключено, що депозитарію доведеться хоча б частково компенсувати втрати за рахунок тарифів на розрахунково-клірингові послуги, щоб підтримувати життєдіяльність своєї системи на колишньому рівні.

НДУ ж, швидше за все, доведеться значно розширити штат, знайти нові приміщення для офісів (це питання  депозитарій не може вирішити вже  дуже давно), нарешті забезпечити  достатній рівень технічної бази. А зробити все це одномоментно не вийде. Скільки грошей на все це знадобиться, невідомо, але сума обіцяє бути величезною. Оскільки сьогодні НДУ обслуговує лише 15% ринку, а вже через півроку після перших змін у законодавстві, цій установі доведеться надавати депозитарні послуги всьому ринку, та ще й обслуговувати державні облігації. Уряд обіцяв, що гроші на удосконалення НДУ надійдуть з бюджету, проте це суперечить домовленості з МВФ про максимальне скорочення бюджетних витрат. Тому підвищення тарифів на послуги НДУ стане логічним - воно буде необхідним, щоб окупити всі ці витрати.

Додатково до цього невідомо чи впорається НДУ, установа, що не має  досвіду одночасного обслуговування величезної кількості операцій, технічно з обслуговуванням всього ринку. Якщо виявиться, що технічна база та кількість  і кваліфікація персоналу НДУ  не дотягують до потрібного рівня, то хаос на ринку почнеться вже на етапі передачі туди глобальних сертифікатів з ВДЦП.

Роберт Д. Бонд керівник проекту  USAID «Розвиток фінансового сектору» говорить : «Наша позиція полягає в тому, що більшість капіталів центрального депозитарію цінних паперів має перебувати у приватній власності, а сам він повинен здійснювати діяльність відповідно до кращої міжнародної практики. З технічної точки зору, створення ЦД на основі ВДЦП при збереженні більшої частини його капіталу в приватній власності, що відповідає найкращій світовій практиці, є, безумовно, найкращою, ефективною і найменш витратною моделлю.

Меморандум, який Україна  підписала з МВФ дуже чітко  визначає, якою має бути роль держави  при створенні депозитарію. Так, пункт 26 Меморандуму говорить: «Участь  держави передбачає створення ефективної, чіткої законодавчо-нормативної бази і зведення до мінімуму використання фінансування за рахунок державних коштів». Що ж стосовно поділу функцій депозитарію, то на жаль, це не відповідає світовій практиці. На Заході за останні 5-7 років посилюється тенденція до консолідації інфраструктури ринків цінних паперів, оскільки це більш економічно ефективно. Також консолідація депозитарної, клірингової та розрахункової функцій сприяє мінімізації ризику. Набагато легше управляти ризиками, якщо ці функції консолідовані. Ця тенденція існує і в США, і європейських країнах.»

Такої ж думки притримується  директор правління Світового банку  по Україні, Білорусії та Молдови  Мартін Райзер: «Оскільки в Україні давно працює приватний депозитарій - «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», причому працює непогано і має довіру учасників ринку, ми виступаємо проти того, щоб витрачати державні гроші на створення нової структури, якщо така структура вже є. Ми довели до відома українського уряду цю нашу позицію: якщо і створювати єдиний депозитарій в Україні, то треба робити це на базі злиття Всеукраїнського депозитарію цінних паперів і НДУ. Таке злиття було б логічним: тоді інфраструктура та досвід, які вже існують у ВДЦП, не будуть втрачені і будуть задіяні в інтересах розвитку ринку.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В меморандумі між Україною і МВФ зафіксовано, що центральний депозитарій повинен повністю відповідати міжнародним стандартам та практиці, а участь держави передбачати лише створення ефективної нормативно-правової бази. У зв'язку з цим, спроба створити центральний депозитарій на базі НДУ, заперчує положення Меморандуму. Дії уряду України в даному питанні суперечать тому, що зазначено в ньому. Формулювання, в якому зафіксовано злиття двох існуючих депозитаріїв, могла стосуватися тільки НДУ і ВДЦП. Але ніяк не до депозитарної діяльності Національного банку України, як це сьогодні трактують в уряді. У Меморандумі також йдеться про мінімізацію використання державних коштів.

 Взаємини між Україною і МВФ стають все більш віддаленими. Існуючі точки розбіжностей стосуються багатьох питань - пенсійної реформи, збільшення цін на природний газ, скорочення субсидій в економіці та інших макроекономічних показників. Щодо питання по депозитарію, не зрозуміло, чому уряд України хоче діяти всупереч міжнародним тенденціям і кращій практиці з такого питання як депозитарій. Тим більше, що результат створення ЦД на базі ВДЦП був би на благо українського ринку і країни в цілому.

Фахівці з права вважають, що у разі якщо владі вдасться реалізувати плани щодо створення центрального депозитарію на базі НДУ, акціонери ВДЦП можуть оскаржувати такі дії в суді, а акціонери з іноземним капіталом - у міжнародних арбітражних судах, що займаються інвестиційними спорами. В такому разі Україні в черговий раз підтвердить свою репутацію країни з непередбаченою регуляторною політикою.

Цей захід потрібно провести не формально, а з урахуванням  інтересів учасників ринку. Щоб  створювана структура відповідала  міжнародним критеріям щодо депозитарної і розрахунково-клірингової діяльності потрібно взяти до уваги світовий досвід, прислухатися до думки міжнародних  фінансових і консалтингових організацій. Оскільки цей досвід показує, що державні структури не завжди є ефективними гравцями в тонких ринкових відносинах, роль держави повинна бути зведена лише до того, що у нього виходить краще. А саме - до створення нормативно-правових правил гри, а також контролю за їх дотриманням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення  про депозитарну діяльність” // Рішення  Державної комісії з цінних паперів  та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 999. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 р. за N 1238/13112

2. Фінансовий ринок /С.О. Маслова та ін.. – К., Каравела, 2006 – 344 с.

3. Офіційний сайт депозитарію  ВДЦП. - http://www.ausd.com.ua/index.php

4. Алексей Некрасов Депозитарий для рынка или для чиновников?//Комсомольская правда в Украине. – 2011. 

5. Ольга Антоненко  Роберт Бонд: Центральный депозитарий должен быть создан на основе ВДЦБ//Официальный сайт УНИАН - http://economics.unian.net/ - 2011.

6. Центральный депозитарий  должен создаваться на базе ВДЦБ — Всемирный банк// Зеркало Недели, Украина. - http://news.zn.ua/ - 2011.