Депозитарная система

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Депозитарна система України
1. Національний депозитарій України
2. Всеукраїнський депозитарій цінних паперів.
2. Проблеми і тенденції депозитарної системи України

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На ринках цінних паперів  існують два основних інструменти: пайові інструменти (акції) і боргові  інструменти (облігації). Робота з цими інструментами пов’язана з трьома функціями: кастодіальною, фідуціарною і кліринговою. Оскільки різні юридичні особи здатні виконувати і виконують ці три функції, практичне здійснення відповідних процедур може бути не до кінця зрозумілим. Тому важливо чітко розуміти, що саме мають робити ці стуктури та в чому полягає специфіка їх діяльності.

В цій роботі будуть детально розглянуті засади функціонування депозитарної системи України та основні проблеми та тенденції.

Депозитарій - це організація, якій доручено зберігати, зараховувати на депозитні рахунки і списувати  з рахунків сертифікати цінних паперів, або ж права власності, її клієнтів.

Депозитарій може здійснювати такі види діяльності:

• Зберігання: цінні папери можуть існувати в електронній дематеріалізованій формі, тобто у формі електронних записів у реєстрі, або у паперовій формі, знерухомленими у депозитарії.

• Зарахування і списання з рахунків: виконання цих функцій означає підтримання стосунків між реєстратором і/або емітентами, а також виконання відповідної ролі у процесі андерайтингу чи лістингу нових випусків цінних паперів.

• Виплата дивідендів, нарахування відсотків, повернення основної суми,

включаючи корпоративні дії та голосування за довіреностями: з оплати агенту та реєстратору, а також емітенту, залученим до цього процесу, залежно від рівня послуг, які надає депозитарій, і його стосунків з цими юридичними особами.

• Інші послуги: крім цих основних послуг, депозитарії можуть також пропонувати додаткові послуги. Це може бути видача і отримання цінних паперів у позику, звірка та розрахунки по угодах РЕПО.

 

1. Депозитарна системи України

Сьогодні в Україні  функціонують три депозитарії: Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦБ), який займає 87% ринку, його конкурент Національний депозитарій України (НДУ) з ринковою часткою приблизно 13 % і депозитарій Нацбанку, який являється відділом в одному з департаментів НБУ і займається виключно облігаціями внутрішньої державної позики.

1.1 Національний  депозитарій України

Національний депозитарій  України (НДУ) створено в травні 1999 року в якості центральної ланки Національної депозитарної системи, як це передбачено  Законом України "Про Національну  депозитарну систему та особливості  електронного обігу цінних паперів  в Україні".

Керівництво НДУ

Згідно зі статутом Національного  Депозитарію, Вищим органом управління Національного депозитарію є  загальні збори Акціонерів Національного  депозитарію, які скликаються не рідше одного разу на рік.

Роботу по організації  загальних зборів Акціонерів проводить  Голова Національного депозитарію. Головує на загальних зборах Акціонерів Голова Національного депозитарію, а в разі його відсутності один з членів Ради Національного депозитарію  за рішенням Ради.

       Структура НДУ

В організаційній структурі  Депозитарію виділяють наступні департаменти (Рис. 3.1).

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Організаційна структура  Депозитарію

Завдання НДУ

Згідно із Законом України "Про Національну депозитарну  систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" до компетенції Національного депозитарію  України належить (Рис. 3.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2. Компетенції Національного  депозитарію України

Правова основа НДУ

У своїй діяльності Національний депозитарій керується Законами України "Про Національну депозитарну  систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", "Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні", іншими нормативно-правовими актами України.

Національний депозитарій  є центральним елементом Національної депозитарної системи, який забезпечує її формування та розвиток, функціонування єдиної системи депозитарного обліку і обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи у міжнародну систему депозитарних установ, що забезпечують функціонування світових ринків капіталу.

Національний депозитарій  України є спеціальною установою, створеною у формі відкритого акціонерного товариства зі статутним  фондом у розмірі 5 млн. гривень. Контрольний  пакет НДУ у розмірі 86% належить державі і управляється від її імені рівними частками Міністерством  фінансів (43%) та Національним банком України (43%). Крім того, Національний банк України  безпосередньо володіє 4,4% акцій  НДУ. Решта акцій НДУ (9,6%) належить іншим юридичним особам - членам Національної депозитарної системи.

У відповідності з законом  Національний депозитарій України  виконує дві групи функцій.

Перша група складається  з виключних функцій, які надаються  законом лише Національному депозитарію  України:

1) стандартизація депозитарного  обліку цінних паперів відповідно  до міжнародних норм;

2) стандартизація документообігу  щодо операцій з цінними паперами  і нумерація (кодифікація) цінних  паперів, випущених в Україні,  відповідно до міжнародних норм;

3) встановлення відносин  і налагодження постійної взаємодії  з депозитарними установами інших  країн, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод  про пряме членство або кореспондентські  відносини для обслуговування  міжнародних операцій з цінними  паперами учасників Національної  депозитарної системи, контроль  за їх кореспондентськими відносинами  з депозитарними установами інших  країн. 

Другу групу складають  функції, які, згідно закону, виконуються  кожним депозитарієм:

1) зберігання і обслуговування  обігу цінних паперів на рахунках  у цінних паперах та операцій  емітента щодо випущених ними  цінних паперів;

2) кліринг та розрахунки  за угодами щодо цінних паперів;

3) ведення реєстрів власників  іменних цінних паперів. 

Держава сприятиме добровільній реорганізації всіх українських  депозитаріїв, включаючи Національний депозитарій, в єдиний централізований  кліринговий депозитарій, що перебуватиме переважно у недержавній власності.

1.2 Всеукраїнський  депозитарій цінних паперів

Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (ВДЦП) було створене у 2008 році. Акціонерами ВДЦП є зберігачі цінних паперів та організатори торгівлі. Держава у складі акціонерів представлена Національним банком України. Головними завданнями ВДЦП є надання якісних депозитарних й клірингових послуг, а також втілення найкращих міжнародних практик з депозитарної діяльності на ринку України.

Діяльність ВДЦП будується на принципах прозорості та всебічного урахування інтересів представників всіх груп професійних учасників українського фондового ринку. У системі корпоративного управління ВДЦП існує такий важливий орган, як Рада учасників, до складу якої увійшли професійні учасники фондового ринку – зберігачі та організатори торгівлі. За Радою закріплені широкі повноваження, які надають можливість активно впливати на розробку та впровадження тарифів депозитарію, технологій взаємодії з ринком тощо. Таким чином, ВДЦП дотримується політики прозорості та ефективного управління, і надає ринку дієві важелі впливу на свою діяльність.

Для надання клієнтам якісних послуг ВДЦП створив сучасну інфраструктуру, яка забезпечує ефективне виконання всього комплексу депозитарних та розрахунково-клірингових послуг. Інфраструктура передбачає наявність відповідного технологічного приміщення, належних засобів зв’язку, засобів захисту інформації, сучасного програмно-технологічного комплексу. Побудована інфраструктура дозволяє ВДЦП обслуговувати клієнтів на рівні світових стандартів.

На сьогоднішній день ВДЦП є безумовним лідером з надання депозитарних послуг на українському фондовому ринку. Депозитарій обслуговує активи, вартість яких перевищує річний державний бюджет України. Та водночас, ВДЦП постійно працює над вдосконаленням своїх послуг шляхом розробки нових технологій взаємодій з ринком, підвищення рівня обслуговування своїх клієнтів та зменшення вартості послуг.

ВДЦП є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), яке було створене у 1997 році для надання депозитарних послуг на фондовому ринку. За роки своєї роботи МФС став прозорим ефективним повнофункціональним кліринговим депозитарієм, який забезпечував обслуговування абсолютної більшості депозитарних активів. Об’єднання МФС та ВДЦП відбулось у 2009 році.

Депозитарна діяльність є виключним видом діяльності депозитарію ВДЦП. Окремими видами депозитарної діяльності товариство може займатися тільки на підставі ліцензій.  Напрямами діяльності депозитарію  є:  Обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів. Відповідальне зберігання цінних паперів у документарній та бездокументарній формах. Обслуговування обігу цінних паперів у бездокументарній формі. Знерухомлення цінних паперів і подальше обслуговування угод з ними та операцій емітента. Регламентація та обслуговування механізмів позички і застави цінних паперів, прийнятих на обслуговування. Кліринг і розрахунки за угодами з цінними паперами. Здійснення операцій, що підтримують процедури клірингу та розрахунків по цінних паперах та клірингу по грошових розрахунках в зв’язку з обслуговуванням операцій на фондових біржах та у торговельно-інформаційних системах. Здійснення реальної поставки чи переміщення з рахунку у цінних паперах проти одночасної оплати коштів відповідно до розпоряджень клієнтів або інформації від фондової біржі або торговельно-інформаційної системи. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Здійснення операцій щодо одержання від емітентів на свій рахунок доходів з цінних паперів (дивідендів, процентних виплат, виплат з погашення тощо) для наступного перерахування їх зберігачам. Здійснення функцій номінального утримувача в реєстрі власників іменних цінних паперів, депонованих у депозитарії. Встановлення кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн на підставі одно- та/або багатосторонніх угод з метою обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами. Надання інформаційно-консультативних послуг з питань депозитарної діяльності.

 

 

2. Проблеми та тенденції депозитарної системи України

У рамках програми співробітництва  України з МВФ був підписаний договір, у відповідності з яким Україна зобов’язалась у 2011 році створити єдиний Центральний депозитарій який буде повністю віповідати міжнародним стандартам, мати прозоре управління, базуватися на принципах корпоративного управління, забезпечувати збалансоване представництво інтересів учасників ринку і держави. При цьому, відповідно до домовленостей, участь держави повинна бути лише у створенні нормативно –законодавчої бази, а фінансування центрального депозитарію за рахунок бюджету зведено до мінімуму.

Учасники фондового ринку  стали обурюватися тим, що відбувається, як тільки стало відомо, що влада  планує створити Центральний депозитарій  на базі фактично державного Національного  депозитарію України (НДУ) та депозитарію  державних цінних паперів Нацбанку. У той же час найбільший у країні Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП) просто буде виведений  з гри.

Важливість створення ЦД полягає в тому, що фактично ЦД — це єдина нотаріальна контора для всього ринку цінних паперів, що обслуговує і гарантує належне забезпечення прав власності не тільки юридичним особам, а й приватним інвесторам. До них в Україні можна віднести близько 15 млн. чоловік, які володіють тими чи іншими правами на цінні папери.

В Україні, на жаль, такої  єдиної контори не існує, тому що боротьба за право називатися центральним  депозитарієм уже багато років точиться між Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів (ВДЦП, раніше — Міжрегіональний фондовий союз, МФС), створеного профільними учасниками фінансового ринку за сприяння Національного банку та міжнародних фінансових організацій (МФО), і квазідержавним Національним депозитарієм України (НДУ), оперативний контроль над яким донедавна здійснював Віктор Івченко, колишній заступник міністра освіти і екс-голова держінвестицій, якому належить ідея створення єдиного Центрального депозитарію на основі НДУ, що займає мізерну частку ринку і підрозділу НБУ, Івченко який володіє 13% акцій НДУ. У той же час близько 86% акцій НДУ належить державі в особі Нацбанку і Держкомісії з цінних паперів.

Що стосується ВДЦП, то тут  державі через НБУ належить трохи  менше 23% акцій, решта ж розподілені  між банками та іншими учасниками ринку (в тому числі близько 8,5% припадає на частку держбанків). Керівництво  Всеукраїнського депозитарію теж  подало до уряду пропозиції щодо створення  ЦД, але вже за рахунок об'єднання  ВДЦП - як найбільшого учасника ринку  депозитарних та клірингових послуг - з НДУ.