Цільові фонди

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Февраля 2013 в 02:08, реферат

Описание работы

Як відомо, державні фінанси - це регульовані у визначеному правовому полі потоки коштів, які циркулюють у національній економіці через створювану на макрорівні систему централізованих грошових фондів. До сфери державних фінансів відносять зокрема державні цільові фонди. їх головною особливістю є те, що вони мають чітко виражені джерела формування і чітко виражені напрями використання

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНА СУТНІСТЬ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ……..4
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЧИ ОЦІНКА ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ…………..10
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ………………………………………………………………………….14
ВИСНОВОК………………………………………………………………………16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………………...17

Работа содержит 1 файл

Реферат. Цільові фонди.doc

— 229.00 Кб (Скачать)

Політика цільових фондів не може бути абсолютно незалежною до податково-бюджетних (фіскальних) заходів. Вагання державного бюджету від його дефіциту до утворення надлишків і назад на довгострокових тимчасових інтервалах впливають на обсяг виробництва, зайнятість населення, рівень прибутків, а, отже, на поповнювання цільових фондів. В свою чергу грошові кошти фондів виконують стабілізуючу роль при різких ваганнях в прибутковій частині державного бюджету, основаної на податкових зборах.

Звісно це має  велике значення і для нашої країни. У перші роки незалежності ми отримали майже всі економічні негаразди, які можуть бути: це і катастрофічна інфляція, і девальвація курсу національної валюти, і пов'язане з цим зростання внутрішнього і зовнішнього боргу. І виною всіх цих негараздів можна показати лише одне - недбале та невміле керівництво над процесом формування та використання фінансових ресурсів. Політики та економісти тих часів не мали головного у своєму активі - необхідної економічно-аналітичної інформації за минулі роки (саме для Незалежної України, для її специфіки у розвитку та економічній структурі). А спроби налагодити економіку та фінансову діяльність країни призводили лише до погіршення життєвої ситуації громадян України.

Згідно з  чинним законодавством України кошти  Фонду формуються за рахунок насамперед обов'язкових страхових внесків, які платять роботодавці (підприємства, установи, організації всіх форм власності) і наймані працівники; відрахувань з державного і місцевих бюджетів; сум, які відшкодовуються за регресійними вимогами; сум фінансових санкцій. Структуру доходів Пенсійного фонду наведено на рис. 2.2.

Нині спостерігається  велике навантаження на Пенсійний фонд, оскільки в Україні налічується  понад 14 млн пенсіонерів, а також  понад 1,3 млн отримувачів допомоги на дітей.

Кошти Пенсійного фонду спрямовуються на такі основні  цілі:

• фінансування виплат державних пенсій, соціальних виплат, які згідно з чинним законодавством України здійснюються за рахунок його коштів, у тому числі громадянам, що виїхали на постійне місце проживання за кордон;

• реалізацію державних, регіональних і міських, районних програм  соціального захисту населення.

У функціонуванні Пенсійного фонду, як і фінансової системи  України загалом, існують проблеми. Основна з них — недостатність  реального фінансування. Внаслідок  економічної ситуації, що склалася, втратило стабільність основне джерело фонду — нарахування на фонд заробітної плати. Причини цього криються, по-перше, у високому ступені бартеризації і натуральної оплати, по-друге, в осіданні значної частини заробітної плати в "тіньовій" економіці. У таких умовах Міністерству економіки України важко встановити прогнозний показник фонду оплати праці, на базі якого формується бюджет Пенсійного фонду.

Фонд соціального  страхування від нещасного випадку  на виробництві також належить до цільових позабюджетних страхових  фондів. Цей фонд є некомерційною самоврядною організацією, управління ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Страхування від нещасного випадку на виробництві є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя і здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців; прибутку, одержаного від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; добровільних внесків; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; коштів, одержаних від стягнення штра-фів і пені з винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці юридичних і фізичних осіб.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ

Слід зазначити, що світового досвіду існування  саме єдиного соціального внеску на сьогодні немає. В цих умовах особливо небезпечними є ініціативи, що руйнують фінансову стабільність системи соціального страхування та призводять до погіршення системи соціального захисту застрахованих осіб.

Актуальними питаннями  вдосконалення функціонування державних  цільових фондів є удосконалення актуальних розрахунків. Їх доопрацювання, прийняття та реалізація зумовлюють потребу вирішення комплексу методичних, правових і організаційних завдань щодо оцінки страхових ризиків.

Виникнення  пенсійного страхування особливо пов'язане  з необхідністю проведення актуальних розрахунків, задачі яких пов'язані з оцінюванням частот випадкових подій і тому ґрунтуються на математичних моделях теорії ймовірностей і статистики. Досвід розвинутих країн показує, що для актуального забезпечення пенсійних схем зазвичай потрібне проведення спеціалізованих досліджень.

В тематику актуальних досліджень для пенсійних схем входить збір та аналіз статистичної інформації, включаючи дані про смертність та інвалідність; фінансові та інвестиційні дослідження для пенсійних схем; математичне моделювання пенсійних схем (актуальна математика). В Україні дослідження в області актуальної математики мають фрагментарний та епізодичний характер, що пояснюється дефіцитом інформаційного забезпечення та кваліфікованих кадрів.

Уряд досить широко залучає досвід розвинутих держав при вирішенні ряду проблем державних цільових фондів, що не завжди є виправданим. В Україні поки що недостатні власний досвід управління і належні механізми суспільного контролю за діяльністю органів, які розпоряджаються коштами соціального страхування. Наслідками запровадження зарубіжного досвіду в даній сфері є неефективне адміністрування при невиправданому зростанні адміністративних витрат. Тому використання апробованих в інших державах систем соціального страхування необхідно здійснювати з урахуванням національних особливостей шляхом проведення серйозних експериментів з ґрунтовним аналізом їх результатів.

Отже, з метою  стабільного функціонування державних  цільових фондів потрібно вжити таких першочергових заходів: забезпечити стабільне, стійке фінансування прийнятих програм соціального захисту населення відповідно до затверджених показників бюджетів усіх рівнів, бюджетів фондів державного соціального страхування, бюджетів недержавних фондів, які здійснюють різні види соціального страхування громадян; активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання обов'язкового і добровільного страхування; забезпечити стійкість і надійність страхових систем у виконанні страхових зобов'язань за рахунок підвищення вимог до розміру статутного капіталу, розвитку інституту перестрахування, резервування тощо.

Таким чином, очевидна доцільність і необхідність вивчення та вдосконалення засобів утворення, поповнення і перерозподілу коштів державних цільових фондів України.

 Взагалі,  тема формування та використання  цільових фондів є дуже актуальною, адже розподіл отриманих коштів і визначає яке першечергове завдання ставить країна на поточний період. Буде це період покращення соціального стану в країні чи період направлений на майбутню економічну досконалість держави? Треба дуже уважно аналізувати отриману за останні роки інформацію і на її базі робити висновки: що потребує більшого залучення коштів, а на що можна зробити меншу акцентовану увагу. Цей процес дуже важкий, треба брати до уваги багато різних речей; а іноді можуть виникати ні ким не спрогнозовані ситуації, які потребують негайного вирішення (війна, катастрофа, стихійне лихо тощо).

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Державні цільові  фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні  центральних та місцевих органів  влади.

За допомогою  цiльових державних фондiв можливо:

·        впливати на процес виробництва через фiнансування, субсидування i кредитування пiдприємств;

·        надавати соцiальнi послуги населенню через виплату пенсiй, соцiальну допомогу, субсидування соцiальної iнфраструктури в цiлому.

В залежності від  рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути:

— державними;

— місцевими.

В залежності від  напрямків використання існують  фонди:

— економічні;

— соціальні;

— науково-дослідні;

— страхові;

— міждержавні та інші

За критерієм  відносин з державним бюджетом: бюджетні та позабюджетні.

Залежно від  передбачуваного періоду функціонування програми або умовно наміченого часу для здійснення конкретних цілей  фонди можуть бути безстрокової, довгострокової або короткострокової дії.

По охопленню  проблем цільові фонди можуть бути загального і конкретнішого  характеру.

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Конституція України
  2. Кирієнко Н.  Загальнообов'язкові державні соціальні фонди// Вісник податкової служби України.- 2007.- №1-2.- С.31-36
  3. Онищенко Т. Внески до соціальних фондів. Ставки внесків до соціальних фондів// Податки та бухгалтерський облік. – 2009. - № 15 (1199). – С. 22-24
  4. Шевчук Л. П. Механізм наповнення соціальних фондів коштами // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 11 (77). – С. 184-188
  5. Мазур Т.  Державні цільові позабюджетні фонди: поняття, ознаки та правова природа// Підприємництво, господарство і право.- 2006.- №12.- С.36-38
  6. Євсєєва Т. А. Відрахування в загальнообов’язкові державні соціальні фонди и 2007 році// Аудитор України. – 2007. - № 16 (122). – С. 27-28
  7. Кременчук І. Накопичувальний Пенсійний Фонд як одна із складових пенсійного забезпечення в Україні// Право соціального забезпечення. – 2007. - № 5. – С. 100-103

Информация о работе Цільові фонди