Цільові фонди

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНА СУТНІСТЬ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ……..4

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЧИ ОЦІНКА ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ…………..10

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ………………………………………………………………………….14

 

ВИСНОВОК………………………………………………………………………16

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………………...17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми дослідження. Як відомо, державні фінанси - це регульовані у визначеному правовому полі потоки коштів, які циркулюють у національній економіці через створювану на макрорівні систему централізованих грошових фондів. До сфери державних фінансів відносять зокрема державні цільові фонди. їх головною особливістю є те, що вони мають чітко виражені джерела формування і чітко виражені напрями використання. Ці фонди формуються для соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, для забезпечення необхідного рівня життя у випадку тимчасової втрати працездатності, випадку настання безробіття, для розв'язання пріоритетних завдань, які потребують особливої уваги з боку держави і стосуються забезпечення фінансовими ресурсами заходів щодо прискорення науково-технічного прогресу, впровадження інноваційних технологій, виробництва нових видів продукції тощо. Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до законів. Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень. Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно бюджетів.

Цільові фонди  певною мірою доповнюють Державний бюджет, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються. По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення.

Об'єктом дослідження роботи є теоретичні засади централізованих цільових фондів.

Предметом дослідження  – аналіз цільових фондів України.

Метою роботи є дослідження та аналіз цільових фондів України.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

- дослідити теоретично-методичну сутність цільових фондів;

- здійснити аналіз централізованих цільових фондів;

           - визначити  шляхі вдосконалення діяльності цільових фондів України.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНА СУТНІСТЬ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ

 

Державні цільові  фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Фонди мають цільове призначення, яке втілюється як у чітко визначених джерелах їх утворення, так і в напрямках можливого використання коштів. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

За допомогою цiльових державних фондiв можливо:

·        впливати на процес виробництва через фiнансування, субсидування i кредитування пiдприємств;

·        надавати соцiальнi послуги населенню через виплату пенсiй, соцiальну допомогу, субсидування соцiальної iнфраструктури в цiлому.

Джерела формування цiльових державних фондiв визначаються характером i масштабнiстю завдань, для реалiзації яких вони створенi. На їх величину впливає економiчний i фiнансовий стан держави на тому чи iншому етапi розвитку. Отже, джерела формування коштiв державних цiльових фондiв можуть мати як вiдносно стабiльний, так i тимчасовий характер.

Напрями використання коштiв  залежать вiд призначення фондiв, конкретних економiчних умов i змiсту  розроблених програм, що реалiзуються. Деякi державнi цiльовi фонди можуть бути iнвесторами i учасниками фiнансового  ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерiдко використання грошових коштiв не збiгається у часi з їх надходженням, а по-друге, доходи вiд iнвестицiй є додатковим джерелом фiнансування витрат вiдповiдного фонду.

Правом створення цiльових фондiв надiленi як органи центральної, так i мiсцевої влади. На регiональному рiвнi формуються свої цiльовi фонди за рахунок мiсцевих джерел. Загальнодержавнi цiльовi фонди мають свої територiальнi вiддiлення i передають частину коштiв у розпорядження територiальних владних структур.

Утворення державних цiльових фондiв вiдбувається або шляхом вiдокремлення видаткiв державного бюджету на певнi цiлi, що мають першочергове значення для країни в даний момент, або через формування спецiальних фондiв, якi мають самостiйнi джерела доходiв.

Принципи органiзацiї централiзованих фондiв фiнансових ресурсiв можна сформулювати так:

·        вiдрахування до фондiв централiзовано визначаються державою вiдповiдними законами i є власнiстю держави;

·        вiдрахування до фондiв є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

·        витрати з фондiв здiйснюються лише на певнi потреби, якi передбаченi законом.

Фонди можуть класифікуватись  за різними ознаками. Подамо їх у  вигляді схеми (рис 1.1)

рис. 1.1

 

Залежно від  передбачуваного періоду функціонування програми або умовно наміченого часу для здійснення конкретних цілей фонди можуть бути безстрокової, довгострокової або короткострокової дії.

Згідно з  класифікацією за критерієм джерел фінансування подамо окремі з них  на схемі (рис. 1.2)

рис 1.2

 

По охопленню  проблем цільові фонди можуть бути загального і конкретнішого характеру

Державні цільові  фонди:

- Пенсійний  фонд України;

- Фонд соціального  страхування України;

- Фонд сприяння  зайнятості населення України;

- Державний  інноваційний фонд України;

- Фонд соціального  захисту інвалідів;

- Фонд охорони  навколишнього природного середовища;

- Державний  дорожній фонд, територіальні дорожні  фонди;

- Фонд сприяння  місцевому самоврядуванню України;

- Фонд охорони  праці;

- Фонд розвитку  та захисту конкуренції;

На сьогоднiшнiй  день в Українi дiють чотири передбачених Основами законодавства «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування» цiльові страховi фонди:

1.     Пенсiйний фонд України.

2.     Фонд загальнообов’язкового державного  соцiального страхування України  на випадок безробіття.

3.     Фонд соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності.

4.    Фонд соцiального страхування від нещасних випадкiв на виробництві та професiйних захворювань.

Пенсiйний фонд України надає страховi послуги у випадку постiйної втрати працездатностi. Формою страхового вiдшкодування с пенсiї.

Основними завданнями Пенсiйного фонду Украни є:

·        забезпечення фiнансування витрат на виплату пенсiй вiдповiдно до законiв України;

·        збирання i акумуляцiя внескiв, призначених для пенсiйного забезпечення i виплати допомоги;

·        контроль за своєчасним надходженням страхових внескiв до цього фонду;

·        контроль за правильним витрачанням коштiв фонду;

·        участь у пiдготовцi нормативних актiв, спрямованих на удосконалення системи пенсiйного забезпечення та пiдвищення розмiру пенсiй.

Фонд  соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi є некомерцiйною самоврядною органiзацiєю, що здiйснює захист прав громадян на отримання матерiального забезпечення та соцiальних послуг у разi тимчасової непрацездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-iнвалiдом, хворим членом сiм’i), вагiтностi та пологiв, народження дитини, необхiдностi догляду за малолiтньою дитиною, смертi громадянина або члена його сiм’ї. Гарантом його дiяльностi є держава.

Кошти загальнообов’язкового  державного соцiального страхування  у зв’язку з тимчасовою втратою  працездатностi та витратами, зумовленими  народженням та похованням, спрямовуються  на:

1.     Виплату застрахованим особам допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю, вагiтнiстю та пологами, у разi народжешя дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, на поховання;

2.     Фiнансування санаторно-курортного лiкування та оздоровлення застрахованих осiб i членiв їх сiмей;

3.     Утворення резерву страхових коштiв у розрахунку на мiсяць для фiнансування матерiального забезпечення застрахованих осiб;

4.     Забезпечення поточної дiяльностi та утримання органiв Фонду, розвиток його матерiалъно-технiчної бази.

Фонд  соцiального страхування на винадок безробiття є самостiйною фiнансовою системою, яка має сприяти забезпеченню ефективної зайнятостi, створенню нових робочих мiсць, надавати матерiальну допомогу та соцiальнi послуги на випадок безробiття.

На державному рiвнi основними напрямами використання фонду є:

·        розвиток центрiв пiдготовки, навчання та профорiєнтацiї вивiльнюваних працiвникiв;

·        надання допомоги державним та мiсцевим центрам зайнятостi;

·        вiдшкодування Пенсiйному фонду України витрат, пов’язаних iз достроковим виходом на пенсiю осiб вiдповiдно до Закону України «Про зайнятiсть населення»;

·        фiнансування витрат на утримання та забезпечення дiяльностi виконанчої дирекцiї Фонду та її робочих органiв, управлiння Фондом;

·        створення резерву коштiв Фонду;

На мiсцевому  рiвнi кошти Фонду використовуються для:

·        професiйної орiєнтацiї населення, професiйного навчання працiвникiв i безробiтних, сприяння їх працевлаштуванню;

·        виплати допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги по безробiттю;

·        надання безпроцентної позики безробiтним для заняття пiдприємницькою дiяльнiстю;

·        виплати дотацiї роботодавцю на створення додаткових робочих мiсць для працевлаштування безробiтних.

Фонд соцiального  страхування вiд нещасних випадкiв створений з метою проведення профiлактичних заходiв з охорони працi, вiдновлення здоров’я та працездатностi потерпiлих на виробництвi вiд нещасних випадкiв, вiдшкодування їм завданої матерiальної та моральної шкоди. Страхування вiд нещасного випадку може бути обов’язковим i добровiлъним.

Використовуються кошти  Фонду страхування вiд нещасних випадкiв на:

·        виплату пенсiї по iнвалiдностi;

·        виплату пенсiї у зв’язку з втратою годувальника;

·        виплати втраченого заробiтку;

·        виплати одноразової допомоги потерпiлому i членам сiм’ї потерпiлого;

·        фiнансування витрат на медичну i соцiальну допомогу потерпілим.

Таким чином, необхіднiсть  створення цiльових фондiв викликана  об’єктивною закономірністю існування  та розвитку суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-економiчних завдань, не передбачених бюджетом.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ

Перехід до ринкової економіки супроводжувався формуванням принципово нової фінансової системи, важливою ланкою якої були і є в нинішній час цільові фонди держави - сукупність фінансових ресурсів, котрі знаходяться в розпорядженні державних, регіональних органів влади або місцевих органів самоврядування, і що мають цільове призначення.

З початку цільові  фонди з'являлися у вигляді спеціальних  фондів або особливих рахунків задовго  до виникнення бюджету. Державна влада  з розширенням своєї діяльності потребувала нових видатків, вимогавших коштів для свого покриття. Ці кошти концентрувалися в особливих фондах, призначених для спеціальних цілей. Такі фонди носили, як правило, тимчасовий характер. З виконанням державою намічених заходів фонди закінчували своє існування. В зв'язку з цим кількість фондів постійно мінялася.

Зі зміцненням централізованої держави починався  період уніфікації спеціальних фондів. На основі об'єднання різноманітних  фондів був створений державний  бюджет. В сучасних умовах поряд з бюджетом існують і позабюджетні цільові фонди.

Цільові фонди  в фінансовій системі України  створені в відповідності з Законом  України "Про основи бюджетного влаштування  і бюджетного процесу в Україні. Головна причина їхнього створення - необхідність виділення надзвичайно важливих для суспільства видатків і забезпечення їх самостійними джерелами прибутку.

Аналіз напрямків  і результатів діяльності цільових фондів є актуальною задачею. Її значення в нинішній час суттєве в зв'язку з дефіцитом бюджету країни і необхідністю цілеспрямованого рішення соціальних проблем, що фінансуються за рахунок цих фондів.

Оскільки платниками внесків в цільові фонди є  юридичні і фізичні (підприємці) особи, тобто споживачі соціальних гарантій, то питання сплати та розподілу грошових коштів фондів стосуються всіх громадян України, і тому виявляється їхня зацікавленість в оптимальному функціонуванні системи цільових фондів.