Цілі фінансової діяльності

РОЗДІЛ 1. ЦІЛІ, ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Цілі та сутність фінансової діяльності підприємства

Використання виробничих ресурсів підприємства - матеріальних, фі­нансових, трудових, природних - здійснюється в системах управління ко­жним з перелічених видів ресурсів, і які окремий суб'єкт господарювання створює таким чином, щоб економічна віддача від спожитих ресурсів була найбільшою. Фінансовими ресурсами підприємства є грошові фонди ці­льового призначення, утворені в процесі розподілу і перерозподілу націо­нального доходу, і які використовуються у статутних цілях підприємства.

Фінансова діяльність суб'єкта господарювання - це дії з форму­вання і використання його фінансових ресурсів, які мають форму еко­номічно обґрунтованих управлінських рішень. Таке визначення фінан­сової діяльності вказує на застосування терміну "фінансування" як до залучення капіталу (пасив балансу), так і до розміщення капіталу в ак­тиви, якими володіє підприємство (актив балансу), тобто термін "фі­нансування застосовується нами в найбільш широкому його розумінні.

З огляду на те, що в підприємницькій діяльності частина фінансо­вих ресурсів перетворюється в різні матеріальні цінності, а з погляду менеджменту будь-яка діяльність людини є розробкою і реалізацією конкретних рішень щодо певного ресурсу, існує інше визначення фі­нансової діяльності.

Фінансова діяльність суб'єкта господарювання - це діяльність всере­дині підприємства з розробки та реалізації фінансових рішень з володіння чотирма типами цінностей, між якими можна зробити вибір: майном, мате­ріальними і нематеріальними цінностями; фінансовими цінностями; гріш­ми; боргами у формі дебіторської і кредиторської заборгованості.

Наведені визначення сутності фінансової діяльності вказують на те, що вона завжди зв'язана з варіантними розрахунками з джерел фінансу­вання і зі сферам використання фінансових ресурсів у пошуках оптима­льного рішення стосовно конкретних умов підприємницької діяльності. Ця варіантність ще підсилюється невизначеністю як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємництва, що впливає на можливість точного прорахунку результату від прийнятого фінансового рішення. Таким чином, для фінансової діяльності органічно притаманна варіант­ність розроблених рішень та рекомендацій, кожне з яких лише до певної міри буде вирішувати стратегічні завдання підприємства на ринку.

Побудова системи цілей фінансової діяльності суб 'єкта господа­рювання ґрунтується на визначені їх місця між стратегічними і такти­чними цілями всього підприємства на ринку. Зв'язок цілей фінансової діяльності і стратегічних цілей підприємства обумовлюється тим, що стратегічні цілі підприємства на ринку реальні тільки при наявності відповідних фінансових ресурсів. Тобто фінансова діяльність, як створення і розподіл фінансових ресурсів, забезпечує суб'єктові гос­подарювання реалізацію його стратегічних цілей.

Суб'єкти господарювання поза залежністю від їхньої організацій­но-правової основи мають, як правило, одночасно три стратегічні цілі на ринку - виживання на ринку, одержання прибутку та економічний ріст. У конкретний період часу для підприємства головною стає одна і вказаних цілей, але для фінансової діяльності головною метою завжди залишається підвищення ціни підприємства в інтересах мак-симізації добробуту власників. До того ж підвищення добробуту вла­сників може виступати в двох формах:

-     максимізація доходу на інвестиції і тоді метою фінансової діяльно­сті є максимізація прибутку;

-     максимізація ціни акції, тобто ціни підприємства.

"оловна мета - добробут власників підприємства

І

Фінансова ре­нтабельність

Збільшення майна

1 нучктсть фінансів

Часткові цілі, які є по суті фінансовими завданням, що розподілені між відділами (філіалами) підприємства

економічна ре­нтабельність; фінансовий лі­веридж

рівень обо­ротного капіталу; фінансовий ліверидж

темп

збільшення

активів;

темп

збільшення обороту

Фінансова рівновага

■        норма заооргова-ності;

■        рівень самофінан­сування;

■              розмір фінан­сових резервів; структура змінних та постійних витрат

Основні кількісні критерії оцінки досягнення окремої цілі

Рис. 1. Система цілей фінансової діяльності підприємства.

з

9

Цілі фінансової діяльності разом із критеріями, за якими ці цілі оцінюються, як і в цілому у сфері менеджменту організацій, утворю­ють систему, структуровану у формі "дерева цілей", коли головна ме­та (добробут власників підприємства) уточнюється рядом основних (укрупнених кінцевих цілей), з яких у свою чергу виділяються лока­льні цілі (рис. 1.).

Основні кінцеві цілі фінансової діяльності формулюються керівни­цтвом підприємства (генеральним директором, радою директорів) з огляду на із загальні стратегічні цілі підприємства на ринку. До них належать:

-              фінансова рівновага підприємства;

-     фінансова рентабельність підприємства (рентабельність власного капіталу);

-     збільшення майна підприємства (темп росту активів, темп зростан­ня обороту);

-     гнучкість (маневреність) фінансів.

Під гнучкістю фінансів підприємства розуміється можливість шви­дкої мобілізації коштів для вирішення потреб як поточної діяльності, так і стратегічного розвитку. Тобто гнучкість фінансів дозволяє підп­риємству пристосовуватись до несприятливих поганих економічних умов і не втратити своїх позицій на ринку

Під час виконання поставлених цілей фінансова діяльність вирішує такі основні завданням:

-     вибір оптимальних форм фінансування;

-     вибір структури капіталу підприємства і напрямки його викорис­тання;

-     підтримка необхідного рівня ліквідності та платоспроможності пі­дприємства;

-     регулювання грошових потоків (балансування надходжень і витрат платіжних засобів підприємства у часі);

-     забезпечення своєчасності розрахунків тощо.

Зміст фінансової діяльності як системи з розробки фінансових рішень із метою досягнення вказаних вище цілей, визначається функ­ціями фінансової діяльності, які охоплюють весь комплекс проблем по залученню фінансового капіталу підприємства і його розміщенню у майно підприємства, тобто формування активів (рис. 2).

Формування капіталу (фінансування)

Формування активів (майна)

Антикризовий фінансовий мене­джмент

Зміст фінансової діяльності

- управління структурою капіталу підприємства;

- залучення капіталу власного і позикового;

- управління фінансовими резервами;

- управління кредиторською заборгованістю;

- управління розподілом прибутку;

- формування дивідендної політики;

- формування амортизаційної політики

Операційна діяльність підприємства:

- управління матеріальними запасами;

- управління дебіторською заборгованістю;

- управління грошовими коштами;

- управління формуванням прибутку (планування доходів та витрат);

- вибір форм і інструментів розрахунків

Інвестиційна діяльність підприємства:

- планування інвестиційного розвитку

- оцінка ефективності інвестиційного проек­ту;

- моніторинг ефективності проекту; управління ризиками інвестиційної діяльності;

- вибір схеми фінансування проекту

Фінансова діяльність підприємства:

- обґрунтування об'єкта інвестування;

- формування портфеля цінних паперів;

- інвестування за методом участі в капіталі;

- управління формуванням прибутку (планування доходів та витрат)

- Фінансовий контроль грошових потоків;

- внутрішній аудит;

- аналіз фінансового стану підприємства;

- розробка антикризових заходів;

- добровільна фінансова санація;

- створення системи фінансового контролінгу;

- управління фінансовими ризиками

- фінансування антикризових заходів

Рис. 2. Зміст фінансової діяльності за функціями.

Фінансові рішення, що їх формулює фінансовий менеджмент підп­риємства, стосуються двох блоків проблем: формування фінансових ресурсів підприємства та формування активів підприємства опера­ційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Прийн­яття фінансових рішень здійснюється в умовах об'єктивно існуючих обмежені, іа критеріїв оцінки рішення, основними з яких є обмежен­ня у ро імірах залученого капіталу, законодавчі обмеження фінансової діяльності, дивідендна політика тощо.

Критеріями прийняття і, відповідно, оцінки фінансових рішень, які задовольняють фінансові цілі, найчастіше відносяться: обсяг отрима­ного прибутку, підвищення ліквідності підприємства, підвищення фі­нансової стійкості за рахунок покращання структури капіталу, тобто покращання показників фінансового стану підприємства.

Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність підп­риємства, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу. До операційної діяльності фінансовою звітністю відносяться усі види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансо­вою діяльністю. Для підприємств різних галузей операційною діяль­ністю являється:

-     для виробничих підприємств - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізація;

-     для торговельних підприємств - це операції з придбання та реалі­зації товарів;

-              для фінансових інститутів - це операції із залучення та розміщення

капіталу, формування портфелю інвестицій тощо.

Інвестиційна діяльність підприємства - це операції з інвестиція­ми, якими є кошти, цільові банківські вклади, цінні папери, облад­нання, ліцензії та інтелектуальні цінності, з метою отримання прибу­тків. Інвестиційна діяльність, що розглядається в цьому випадку па­ралельно з операційною діяльністю, має змістом вкладення капіталу поза поточною виробничою діяльністю, тобто в активи, які не відно­сяться до класу оборотних активів, що використовуються у виробни­чо-комерційному циклі. В цьому випадку поняття інвестиційної дія­льності обмежено необоротними активами - це реальні інвестиції в основні фонди і портфельні інвестиції в цінні папери.

Водночас слід відзначити, що термін "інвестування капіталу" за своєю економічною сутністю означає вкладення капіталу підприємс­тва в усі види активів як під час операційної, так і під час суто інвес­і иційної діяльності, тобто і у поточну діяльність і у розвиток підпри-і мства. Інвестиційна діяльність залежно від виду інвестицій, поділя-• гься на реальне інвестування в основні засоби та фінансове (порт-

-. іьне) інвестування в цінні папери, та капітал інших підприємств.

Фінансова діяльність підприємства (в частині лише фінансування підприємницької діяльності) відповідно до П(С)БО - це діяльність із фінансовими ресурсами підприємства, що має результатом зміну с і руктури власного та позикового капіталу підприємства. Завданням фінансування є мобілізація коштів для здійснення операційної та ін­вестиційної діяльності. Таким чином, термін "фінансова діяльність"

іастосовується як для позначення всієї роботи з фінансами підприєм­ства, так і для позначення тільки дій з мобілізації коштів (пасив бала­нсу).

У межах фінансової діяльності підприємства операційна, інвести­ційна і фінансова (фінансування) діяльності підприємства регулюєть­ся фінансовою політикою суб'єкта господарювання, яка розробля­ється власниками підприємства, узгоджується з загальною соціально-економічною політикою підприємства і є планом дій щодо реалізації •.агальної стратегії підприємства по розвитку виробничих потужнос-ісй, поточної діяльності, маркетингу. В цьому контексті під розроб­кою власниками фінансової політики мається на увазі, що вищим ке­рівництвом підприємства (безпосередньо власниками або їх предста­вниками) затверджується документ, підготовлений фінансовими менеджерами, і який визначає політику фінансування підприємства на перспективу та критерії, якими повинно керуватись підприємство при мобілізації коштів для поточної діяльності.

Фінансова політика - це сукупність заходів, що їх розробляє вла­сник підприємства з метою вишукування і використання фінансів для ідійснєння основних функцій і завдань підприємства. Документ, який відбиває зміст фінансової політики суб'єкта господарювання, містить прогнозні показники обсягу діяльності, фінансового стану підприємс-іва та вказує на прийнятні для даного підприємства джерела фінансу­вання. Відповідно до сутності рішень з управлінню фінансами, фінан­сова політика складається з фінансової стратегії і тактики.

Фінансова стратегія є довгостроковою фінансовою політикою і розробляється відповідно до глобальних цілей соціально-скономічної с і ратегії підприємства. Фінансова стратегія вибирається залежно від життєвого циклу підприємства, тому що кожна стадія життєвого цик-іу підприємства має свої закономірності розвитку фінансів.

12

із

Фінансова тактика конкретизує стратегію на короткому інтервалі часу. Вона розглядає способи нагромадження і використання фінан­сових ресурсів у рамках коротких інтервалів часу. Поняття довжини часового інтервалу залежить від галузевої специфіки. Для кожної га­лузі це своя характеристика, що залежить від довжини виробничого й інвестиційного циклу. Так, для будівництва і експлуатації металур­гійного заводу тактичним періодом є період у 1-2 роки, а для торго­вельного підприємства в умовах ринкової кризи тактичний період може становити 1 місяць.