Бюджетний дефіцит та державний борг: причини, наслідки та способи відшкодування

3. За  напрямом дефіцитного фінансування

а) активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

б) пасивний бюджетний  дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків.

Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати:

ü  позики держави (не інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту);

ü  грошово-кредитна емісія (інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту).

Використання державою у  своїй фінансовій політиці залучення  коштів на кредитній основі веде до формування державного боргу і необхідності розроблення системи управління цим боргом. Боргові зобов'язання держави та органів місцевого  самоврядування врегульовані Бюджетним  кодексом. У ст. 2 подано визначення державного боргу.

Державний борг - це сукупність дефіцитів державного бюджету за певний період часу. Це економічне визначення державного боргу. У Бюджетному кодексі дане юридичне визначення цього поняття як боргових зобов'язань перед юридичними й фізичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями й іншими суб'єктами міжнародного права.

Основними причинами утвору державного боргу є дефіцит державного бюджету й наявність вільних  коштів у фізичних і юридичних  осіб.

Державні боргові  зобов'язання можуть існувати в різних формах:

·  кредитні угоди й договори із кредитними організаціями, іноземними державами й міжнародними фінансовими організаціями на користь зазначених кредитів;

·  державні цінні папери, випущені від імені;

·  договори про надання державних гарантій, договорів поручництва по забезпеченню зобов'язань третіми особами;

·  переоформлення боргових зобов'язань третіх осіб у державний борг на основі федеральних законів;

·  угоди й договори про пролонгацію й реструктуризації боргових зобов'язань минулих років.

Державний борг можна класифікувати  за різними критеріями. За валютним критерієм він ділиться на внутрішній і зовнішній: карбованцеві борги  ставляться до внутрішнього боргу, а валютні - до зовнішнього. У міжнародній практиці є й інше визначення зовнішнього боргу: сукупний борг нерезидентам, а внутрішнього боргу - як сукупного боргу резидентам.

Державний борг ділиться:

1.  Капітальний борг - це сума випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи відсотки.

2.  Поточний борг - це видатки по виплаті доходів і погашенню зобов'язань.

По строках державні боргові  зобов'язання можуть бути короткостроковими ( до 1 року), середньостроковими ( від 1 року до 5 років), довгостроковими ( від 5 до 30 років). Боргові зобов'язання не можуть перевищувати строк в 30 років.

За рівнем керування державний  борг ділиться на державний борг, державний  борг суб'єкта й муніципальний державний  борг. Україна не несе відповідальності щодо боргових зобов'язань суб'єктів.

Розміри й структура державного внутрішнього боргу наведені в Програмі державних внутрішніх запозичень, суб'єктів  і муніципальних утворів. Програма входить до числа документів, надаваних  одночасно із проектом бюджету на черговий фінансовий рік.

Граничні обсяги внутрішнього боргу затверджуються законом про  бюджет на відповідний фінансовий рік (федеральним законом, законом суб'єкта або місцевого органа влади). Граничний обсяг може бути перевищений Урядом, якщо це знижує видатки по обслуговуванню державного боргу. У законі про бюджет затверджується також граничний обсяг позикових коштів, що направляються, суб'єктами або муніципальними утворами на фінансування дефіциту бюджету відповідного рівня. Для суб'єкта ця межа не повинен перевищувати 30% доходів бюджету на поточний фінансовий рік без обліку фінансової допомоги з федерального бюджету й позикових коштів, притягнутих цього року. Для муніципальних утворів він не повинен перевищувати 15% доходів місцевого бюджету без обліку фінансової допомоги з федерального бюджету й бюджету суб'єкта, притягнутих цього року позикових коштів. Граничний розмір видатків на обслуговування державного боргу суб'єкта або муніципального боргу не повинен перевищувати 15% обсягу видатків бюджету відповідного рівня. Якщо ці видатки більше 15%, то можуть бути застосовані наступні санкції:

·  ревізія бюджету суб'єкта;

·  передача виконання бюджету суб'єкта під контроль Міністерства фінансів або місцевого бюджету під контроль органа, що виконує бюджет суб'єкта;

·  інші заходи.

Швидкий ріст державного внутрішнього боргу привів до того, що видатки  по обслуговуванню боргу стали перевищувати доходи від розміщення державних  цінних паперів.

Класифікація державних  внутрішніх боргів і суб'єктів - це угруповання  боргових зобов'язань Уряду й  органів виконавчої влади суб'єктів.

Класифікація видів державного зовнішнього боргу - це угруповання  державних зовнішніх боргових зобов'язань, здійснюваних Урядом відповідно до законодавства.

 

1.3 Основні напрями подолання дефіциту бюджету України

Бюджетний дефіцит сам  по собі не може бути надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. Усе  залежить від причин його виникнення і напрямів використання коштів.

Виходячи із визначення дефіциту бюджету, очевидно, що для більшого збалансування бюджету необхідно  певним чином збільшити дохідну  частину бюджету або дещо зменшити видаткову, але в тих межах, які  б не загрожували розвитку виробництва  та не знижували б життєвий рівень населення та якість життя.

Зростання дохідної частини  бюджету може відбуватись за умов проведення ефективної та оптимальної  податкової політики. Також для збільшення дохідної частини бюджету слід провести реформи, пов’язані із збільшенням  прибутків основної частини населення (наприклад, реформу заробітної плати).

Слідуючи напрям зменшення  дефіциту бюджету – скорочення видаткової частини бюджету. До цього напряму  слід віднести скорочення видатків на народне господарство, зменшення  участі держави у виробничих інвестиціях. Доцільно перекласти фінансування розвитку виробництва, проведення інноваційної політики перекласти на самі підприємства, які можуть використовувати як джерело  формування інвестиційних ресурсів і нерозподілений прибуток, і амортизаційні  відрахування, і резервні фонди. Також  напрямами скорочення видаткової частини  бюджету є зменшення видатків на оборону за рахунок встановлення оптимальної чисельності військових та військової техніки та зменшення  дотацій, субвенцій.

Скорочення бюджетного дефіциту здійснюється також за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик, грошово-кредитної  емісії. І саме вибір джерел фінансування дефіциту, а не його розмір є принциповим  питанням щодо нормального функціонування економіки.

При наявності в населення  вільних коштів і недостатності  попиту на капітал з боку приватного сектору, високому рівні прихованого  безробіття, збільшення державних видатків, що фінансується за рахунок внутрішніх позик, є чинником, що сприяє економічного розвитку країни. У випадку, якщо уряд України має можливість поширити серед населення і підприємств  урядові цінні папери в розмірах, достатніх для покриття бюджетного дефіциту, це означає, що збільшення державних  видатків відбувається за рахунок скорочення особистого споживання. Такий перерозподіл напрямів використання валового продукту є кращим і не становить небезпеки  для економічного становища країни.

Утім результати емпіричних досліджень учених показують, що в Україні  зберігається низька еластичність заощаджень по процентних ставках, а отже існує  низька можливість збільшення добровільних заощаджень населення при бюджетному дефіциті.

Державний бюджет України  в сiчнi-березнi 2010 року зведено з дефiцитом 333,4 млн. грн.

Фінансування бюджету  дефіциту за рахунок зовнішніх позик  можна розглядати двояко. З одного боку, воно дає можливість здійснення додаткових державних видатків без  обмеження поточного споживання та інвестиційної діяльності приватного сектору. Проте, слід зважати на те, що повернення боргу буде відбуватись  за рахунок майбутнього виробництва, а це вимагатиме в майбутньому  збільшення імпортованих товарів і  послуг.

Як окремий напрям подолання  бюджетного дефіциту можна розглядати і секвестр, тобто пропорційне  зменшення видатків щомісячно по всіх статтях бюджету протягом того часу, який залишився до кінця фінансового  року. Секвестру не підлягають захищені статті бюджету (заробітна плата, стипендії, видатки на придбання медикаментів).

Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок про те, що проблема дефіцитності бюджету є  досить актуальною для України. Класичними напрямами скорочення дефіциту бюджету  є збільшення доходів бюджету, зменшення  його видаткової частини, зовнішні і  внутрішні запозичення емісійний  дохід. Проте необхідно враховувати  позитивні і негативні заходи застосування кожного з них та виробляти всередині кожного  з цих інструментів ефективні  заходи по стимулюванню зменшення дефіциту бюджету в Україні, серед яких проведення оптимальної податкової політики, оптимізація державних  видатків, розумне поєднання внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту, забезпечити фінансову  підтримку малого і середнього бізнесу  шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва, удосконалити інструменти  залучення до інвестиційної сфери  особистих заощаджень населення  тощо.

 

2. Бюджет України  та державний борг на 2011 рік 

 

2.1 Формування бюджетного  дефіциту на 2011 рік

Державний бюджет України  складається із загального та спеціального фондів, кожний з яких має свої джерела  доходів та видатків. Окремо встановлений дефіцит загального та спеціального фондів. Закон України ”Про Державний  бюджет України на 2011 рік ” містить  такі основні статті:

Доходи Державного бюджету  України на 2011 рік у сумі 281.464.879,4 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету  України - у сумі 238.581.192,9 тис. гривень  та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 42.883.686,5 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього  Закону.

Видатки Державного бюджету  України на 2011 рік у сумі 321.948.850,3 тис. гривень, у тому числі видатки  загального фонду Державного бюджету  України - у сумі 279.127.019,8 тис. гривень  та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 42.821.830,5 тис. гривень.

Повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 9.185.368,9 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 4.497.499,3 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету  України - у сумі 4.687.869,6 тис. гривень;

Надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 7.544.398 тис. гривень, у тому числі надання  кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 796.100,3 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 6.748.297,7 тис. гривень.

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України у сумі 38.843.000 тис. гривень, у тому числі граничний  розмір дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 36.844.427,9 тис. гривень та граничний розмір дефіциту спеціального фонду Державного бюджету  України - у сумі 1.998.572,1 тис. гривень.

Установлений оборотний  залишок бюджетних коштів на 2011 рік  у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету  України.

Державний бюджет на 2011 рік  досить таки соціально спрямований, забезпечує в певній мірі виконання  одного із основних завдань бюджетної  політики країни — соціальну направленість  бюджету. Забезпечено в деякій мірі збільшення державних витрат, спрямованих  на виконання соціальних гарантій, забезпечення соціального захисту  населення, збільшення мінімальної  заробітної плати, а також підтримки  пріоритетних сфер економіки.

За оцінками Національного  банку України (НБУ), реальний ВВП  в 2011 і в 2012 роках буде зростати на 4-5% щорічно. Темпи споживчої інфляції в 2011 році складуть 9-11%, а в 2012-му знизяться  до 6-8%. Про це сказано в повідомленні НБУ. За інформацією відомства, сукупний попит буде нейтрально впливати на динаміку цін, оскільки розрив ВВП буде незначним і поступово зменшиться до нуля в 2012 році. За оцінками НБУ, інфляційна динаміка протягом 2011-2012 років у  значній мірі буде залежати від факторів пропозиції. При цьому в 2011 році очікується зростання споживчих цін вище рівня 2010-го внаслідок підвищення тарифів  на послуги, які регулюються адміністративно, і очікуваного зростання світових цін на продовольство. Відносно високий  рівень базової інфляції значною  мірою буде обумовлений вторинними ефектами від зростання цін на продовольство. Крім того, стримуючий вплив на динаміку компонентів базової  корзини буде надавати політика повільного зростання соціальних витрат бюджету, враховуючи необхідність проведення великих виплат та капітальних витрат. Раніше Міністерство економічного розвитку і торгівлі України прогнозував зростання реального ВВП України в 2011 році на рівні 4,5%