Безготівкові розрахунки: суть, значення, класифікація та принципи організації

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2013 в 17:41, реферат

Описание работы

Безготівкові розрахунки — розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу (рис. 11.1):
Рис. 11.1. Ознаки класифікації безготівкових розрахунків
Безготівкові розрахунки за складом учасників поділяють на міжгосподарськіта міжбанківські, які обслуговують, відповідно, відносини між клієнтами банків та між банками.
За об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, безготівкові розрахунки поділяють на дві групи:
1) розрахунки за товарними операціями — платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи;

Работа содержит 1 файл

безгот розрах суть значення і т.д.docx

— 106.21 Кб (Скачать)

— виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Умови та порядок проведення акредитивної форми  розрахунків передбачаються у договорі між  бенефіціаром і заявником  акредитива. Банк-емітент  може відкривати такі види акредитивів:

— покритий акредитив, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітентові або виконуючому банку;

— непокритий акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви  бувають відкличні і безвідкличні.

Відкличний  акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром.

Безвідкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

В іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися акредитиви:

а) депоновані — списанням коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами", відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані — наданням виконуючому банкові права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

Кожний  акредитив призначається  для розрахунків  тільки з одним  бенефіціаром і не може бути переадресований.

Схему документообігу розрахунків  акредитивами відображено  на рис. 11.4:

Рис. 11.4. Схема документообігу при використанні акредитивів:

1 —  заява на відкриття  акредитива; 2 — повідомлення  про відкриття  акредитива; З —  повідомлення експортера  про відкриття  акредитива; 4 — розпорядження  про переказ акредитива  на користь постачальника;  б —- повідомлення  про відстрочку  акредитива; 6 — відвантаження  товару; 7 — передача  транспортних документів  відповідно до  угоди; 8 — оплата  на користь постачальника; 9 — відправка документів  банку-емітента

Строк дії акредитива в  банку-емітенті встановлюється у межах 15-ти днів з дня його відкриття.

Керівник  банку-емітента має  право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжити строк  дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано  зміною умов поставки та відвантаження  продукції. Банк-емітент, своєю чергою, повідомляє про це виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Вексель — безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.

Векселі бувають прості та переказні.

Простий вексель — вексель, виданий у формі безумовного зобов'язання здійснити платіж (рис. 11.5):

Рис. 11.5. Процес обігу простого векселя:

1 —  покупець (векселедавець)  вручає вексель  продавцю (векселетримачу); 2 — продавець (векселетримач)  відвантажує товар,  продукцію, виконує  роботи, надає послуги  покупцю, замовнику; 3 — продавець пред'являє  вексель до оплати; 4 — покупець оплачує  вексель

Переказний  вексель (тратта) — вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж (рис. 11.6):

Рис. 11.6. Процес обігу переказного векселя:

1 —  векселедавець (трасант)  направляє платнику (трасату,  тобто особі-боржнику) товар, а також  тратту; 2 — платник  (трасат) повертає  акцептований вексель  векселедавцю (трасанту); З — векселедавець  (трасант) направляє  акцептований вексель  ремітентові —  одержувачу грошей  за переказним  векселем; 4 — ремітент  направляє вексель  трасату до оплати; 5 — трасат оплачує  й одночасно погашає  вексель, роблячи  відмітку про оплату  на його зворотному  боці

Платник переказного векселя (трасат) стає боржником за векселем тільки після  того, як акцептує вексель. Акцепт — засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу.

У процесі  обігу вексель  передається від  одного тримача іншому шляхом передавального надпису — індосаменту.

Гарантовані повністю або в  частині вексельної суми за допомогою аваля:

1) напис  про забезпечення  платежу за векселем;

2) забезпечення  платежу за векселем.

Участь  банків у безготівкових  розрахунках за допомогою  векселів пов'язана  з комісійними  операціями з векселями:

а) інкасуванням;

б) доміциляцією.

Інкасування векселів — здійснення банком за дорученням комітента (законного векселетримача) операцій з векселями та супровідними комерційними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою:

1) одержання  платежу та/або  акцепту за векселями;

2) передавання  векселів і комерційних  документів проти  платежу та/або  акцепту;

3) передавання  векселів і комерційних  документів на  інших умовах.

Інкасування векселів і супровідних  документів здійснюється двома видами:

1) чисте інкасо — інкасування векселів без супровідних комерційних документів;

2) документарне інкасо — інкасування векселів із супровідними комерційними документами.

Чисте та документарне інкасо векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселетримачем  договору про інкасування.

За здійснення операцій з інкасування  векселів (рис. 11.7) банки  можуть утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, — дамно і порто.

Рис. 11.7. Схема документообігу при інкасуванні банком векселів:

1 —  надання документів  для розгляду питання  про інкасування  векселя; 2 — видача  розписки про отримання  векселя; 3 — повернення  векселя для оформлення  індосаменту або  у випадку прийняття  рішення про відмову  в інкасуванні; 4 —  укладення договору  про прийняття  векселя на інкасо; 5 — підписання  акту про прийняття-передавання  векселя; 6 — реєстрація  векселя в книзі  обліку інкасованих  векселів; 7 — пред'явлення  векселя до платежу; 8 — підписання  акта пред'явлення  векселя до платежу; 9 — погашення векселя; 10 — перерахування  платежу за векселем; 11 — оплата комісійної  винагороди

Іногородній вексель — вексель, який підлягає оплаті в іншому, ніж місце знаходження векселетримача, населеному пункті.

Дамно — особлива комісія за інкасування іногородніх документів, яка включає в себе комісійну плату банку своєму кореспондентові та власні витрати банку на організацію і проведення операції з інкасування іногородніх документів.

Порто — особливий збір на покриття поштових та інших витрат банку на розсилку й одержання платежів за іногородніми документами.

Доміциляція векселів — це здійснення банком за дорученням довірителя-платника за векселем операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто (рис. 11.8):

1) приймання  векселів до платежу  від законного  векселетримача;

2) здійснення  платежу за векселями;

3) передавання  векселів платнику  після повної оплати  векселя.

Рис. 11.8. Схема документообігу при доміциляції банком векселів:

1 —  надання документів  для розгляду питання  про доміциляцію  векселя; 2 — укладення  договору на доміциляцію  векселя; 3 — оплата  комісійної винагороди; 4 — видача векселя  з відміткою про  місце платежу;  б — реєстрація  векселя в книзі  обліку доміцильованих  векселів; 6 — пред'явлення  векселя до платежу; 7 — підписання  акта пред'явлення  векселя до платежу; 8 — оплата вексельної  суми (і процентів,  якщо вони передбачені)  за рахунок векселедавця

Призначення банку особливим  платником у доміцильованому  або недоміцильованому  векселі може супроводжуватись укладенням із платником  за векселем (векселедавцем, акцептантом) договору про оплату банком векселів.

Договір укладають на певний строк або на оплату визначеної суми та/або  визначених векселів.

За здійснення оплати векселів банк може утримувати з  довірителя (платника за векселем) винагороду.

Довіритель  зобов'язаний перерахувати в банк на відповідний  рахунок кошти  в обсязі, достатньому  для оплати векселя. За рахунок цих  коштів або за рахунок  наданого довірителю кредиту, сума якого  попередньо зарахована на відповідний рахунок  для оплати векселів, банк як особливий  платник, або доміциліат, здійснює платіж за векселем законному  векселетримачеві.

Кошти, зараховані на спеціальний  банківський рахунок, можуть бути використані  для оплати векселів або повернені  на вимогу довірителя на його поточний рахунок.

Безакцентне списання коштів — це списання коштів з рахунку платника без його згоди на підставі документів, поданих банку одержувачем коштів.

Безспірне стягнення та безакцентне  списання коштів здійснюють на бланку платіжної вимоги (рис. 11.9):

Рис. 11.9. Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами:

1 —  одержувач коштів  виписує і передає  в установу банку,  що його обслуговує, платіжну вимогу  до платника та  реєстр платіжних  вимог; 2 — банк  одержувача пересилає  платіжну вимогу  та реєстр банку  платника; 3 — банк  платника видає  платнику платіжну  вимогу та повідомляє  про платіж; 4 —  на основі перевіреної  платіжної вимоги  установа банку  списує зазначену  суму з рахунку  платника; 5 — з  банку платника  надходять документи  про перерахування  коштів у банк  одержувача; 6 — банк  одержувача зараховує  зазначену суму  на рахунок одержувача  коштів

Платіжна  вимога — розрахунковий документ, за яким кошти списуються з рахунку без згоди його власника; це наказ одержувача коштів (постачальника) про переведення йому коштів з рахунку платника.

Суми  недоїмки до бюджету  за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими  адміністраціями  України, стягують у  безспірному порядку  інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Інкасове  доручення — це розрахунковий документ, який складають фінансові органи, банки, інші підприємства та організації у тих випадках, коли їм надане право безспірного (безакцептного) стягування коштів.

Інкасові  доручення (розпорядження) банки приймають  протягом 10-ти днів із дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.


Информация о работе Безготівкові розрахунки: суть, значення, класифікація та принципи організації