МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 

Кафедра фінансів 
 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА 

“ БАНКРУТСТВО ТА ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА” 
 
 
 

       Керівник  роботи

       Ст. викл.                                                                         В. О. Калишенко 
 
 
 
 

       Студент 2 курсу

       заочного  відділення,

       спеціальність 7.050104-2

       “Фінанси”                                                                        Н. Л. Потерайко  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Кіровоград 2011 р. 

     Зміст 

Розділ  І. Банкрутство та порядок ліквідації підприємства

     Вступ……………………………………………………………….3

         1.1 Банкрутство підприємства як чинник його ліквідації……....5

         1.2 Аспект формування механізму банкрутства в Україні……...7

          1.3 Підстави для застосування банкрутства……………………...8

          1.4 Причини та процедура ліквідації збанкрутілих суб'єктів                   

                 господарювання……………………………………………….9

           1.5 Наслідки ліквідації та форми реалізації майна банкрутів…12

      Висновки до розділу І…………………………………………....14

Розділ  ІІ. Визначення фінансових результатів та оцінка                                                               

        ефективності господарської  діяльності ТОВ  «Ангел»...18

      Рішення.......................................................................................23

      Висновки до розділу ІІ..............................................................39

      Використана література............................................................40 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  І.  Банкрутство та порядок ліквідації підприємства

      Вступ

 

      Актуальність  теми дослідження. В Україні зміни  економічної системи здійснюються вже більше десяти років, але значна частина суб'єктів господарювання так і не зуміла адаптуватися до сучасних умов. Перед державою постала проблема стиковки реформ на двох рівнях господарювання – макроекономічному та мікроекономічному. Тому в даний час однією із основних перешкод для забезпечення економічного росту стає повільний процес перетворень на рівні промислових підприємств. Для подолання негативних тенденцій, що склалися, необхідно, перш за все, забезпечити реальне реформування підприємств промисловості як основного елемента економічної структури народного господарства.

      Сучасний  стан промислового сектора економіки  характеризується низьким рівнем завантаження виробничих потужностей, високим рівнем фізичного та морального спрацювання, наявністю в структурі активів підприємств витратних об'єктів, низькою конкурентоспроможністю значної частки вітчизняних промислових товарів. Подібні явища свідчать про те, що існує гостра необхідність пошуку ефективних методів адаптації вітчизняних підприємств до умов ринку і досягнення економічної стабільності. У зв'язку з цим стала приділятись велика увага, як на практиці, так і в наукових дослідженнях, розробці і аналізу можливостей застосування різних методів управління змінами. Згідно визначення Н. Тома, концепція такого управління охоплює всі заплановані, організовані та контрольовані зміни в області стратегії, виробничих процесів, структури і культури будь-якої соціально-економічної системи, включаючи приватні та державні підприємства.

      Сучасний  стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого – через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

      Таким чином, сказане вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

      Об’єктом  дослідження курсової роботи є сфера фінансової діяльності підприємств.

      Предмет дослідження –банкрутство та порядок ліквідації підприємства. 

      Метою курсової роботи є дослідження банкрутство та порядок ліквідації підприємства, а також формулювання висновків і узагальнень, які стосуються означеної теми.

      Мета  роботи реалізується шляхом виконання  таких завдань:

• ознайомитись з поняттям банкрутство, порядок і умови визнання підприємство банкрутом;
• дослідити суть процесу ліквідації підприємства;
• висвітлити основні елементи управління процесом ліквідації підприємства;
• дослідити процес ліквідації збанкрутілих підприємств (організацій).

 

1.1 Банкрутство підприємства  як чинник його  ліквідації

      Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

Закон України "Про  банкрутство" під банкрутством розуміє зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом.

      За  нормальних умов господарювання акціонери  та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня  прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства – спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає невигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми, визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а у зв'язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик неповернення коштів, у фірми виникають труднощі з готівкою, особливо якщо кредитори не пролонгують кредитні угоди на наступний період і фірма змушена буде виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза ліквідності і фірма увійде в стан "технічної неплатоспроможності". Це явище можна вже розглядати як банкрутство.

      Зарубіжний  досвід показує, що спрогнозувати банкрутство  можна за 1,5-2 роки до появи його очевидних  ознак. Цілком можливим є виявлення  початкових ознак банкрутства через прогнозування "ціни підприємства" на найближчу та довгострокову перспективу.

      Зниження  прибутковості фірми або збільшення середньої вартості зобов'язань  означає зниження її ціни. Ціна фірми  – це приведені до теперішнього часу потоки виплат кредиторам та акціонерам. Як дисконтна ставка використовується середньозважена вартість капіталу. Ціна фірми може впасти нижче за суму зобов'язань кредиторам. Це означає, що акціонерний капітал "зникає". Ось це і є повне банкрутство – банкрутство акціонерів. Ціна фірми може впасти навіть нижче за ліквідаційну вартість активів. Тоді ліквідаційна вартість розглядатиметься як ціна фірми, а ліквідація фірми стає вигіднішою за її експлуатацію. Акціонери в цьому разі втрачають свій капітал.

      Банкрутство завжди зачіпає інтереси дуже багатьох суб'єктів фінансово-господарських відносин:

• підприємств-кредиторів, які повинні встигнути заявити свої вимоги і претензії для тої о, щоб вони були враховані при погашенні боргів за рахунок майна банкрута;
• найманих працівників, з якими у першу чергу мають бути здійснені розрахунки, а також яким забезпечені певні гарантії при звільненні;
• підприємств, що можуть виступити в ролі санаторів і тому зацікавлені у створенні досконалого механізму банкрутства.

      Банкрутство – складний процес, який може бути охарактеризований з різних боків: юридичного, управлінського, організаційного, фінансового, обліково-аналітичного тощо. Власне, процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій, зазвичай, передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. Банкрутство рідко буває несподіваним, особливо для досвідчених фінансистів та менеджерів, які намагаються регулярно відслідковувати тенденції у розвитку власних підприємств і найбільш важливих контрагентів та конкурентів.

      Нерівномірний розвиток економіки і, тим більше, окремих її частин, зміна обсягів  виробництва і збуту, значне падіння  виробництва, що характеризується як кризова  ситуація, слід розглядати не як збіг негативних обставин (хоча для окремого підприємства це буде саме так), а як деяку загальну закономірність, властиву ринковій економіці. 

1.2 Аспект формування механізму банкрутства в Україні

     До  недавнього часу для більшості суб’єктів  господарювання процеси банкрутства  були мало відомі. Лише в період реформування економіки (після ліквідації планового розподілу використання грошових ресурсів) відчутними стали такі економічні явища як нерентабельність, неплатоспроможність підприємств. Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію, і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості постачальникам, держбюджету та банкам; затримки з виплатою заробітної плати працівникам. Кількість таких підприємств в економіці України неухильно зростає. Причому тенденції банкрутства поширюються не лише на окремих суб’єктів господарювання, а й на цілі галузі економіки (наприклад, сільське господарство, яке вже впродовж багатьох років перебуває в глибокій фінансовій кризі і де понад 85% господарюючих суб’єктів закінчують свою діяльність щорічно із збитками; в промисловості збитковим є кожне друге підприємство).

     Крім  того, процес приватизації також призвів  до корінної зміни принципів управління підприємством, зачепив основи його існування. В ході приватизації держава втратила роль адміністратора, передав її акціонерам (новим господарям) та виконавчому органу управління – правлінню на чолі з головою. Саме ж підприємство опинилося в агресивному ринковому середовищі. З одного боку, вчорашні дружні колеги по галузі перетворилися на підступних конкурентів, з іншого – на утворений ринок хлинула більш якісна та часто більш дешева продукції іноземних виробників. По суті, у багатьох підприємств, в наслідок приватизації, так і не з’явився реальний господар, зацікавлений в розвитку підприємства і в стабільній його роботі. Це далеко не повний перелік проблем, які для багатьох українських підприємств стали причиною банкрутства і ліквідації.

     В цілому фактори, які є передумовою  банкрутства підприємств можна  згрупувати на зовнішні по відношенню до підприємства (економічні, політичні, демографічні, посилення міжнародної конкуренції, НТП, банкрутство боржників), на які воно не має можливості впливати або цей вплив дуже слабкий, та внутрішні (зростання дебіторської заборгованості, дефіцит власних оборотних коштів, неефективність фінансових вкладень, відсутність договірної дисципліни тощо), які безпосередньо залежать від організації роботи на самому підприємстві. Банкрутство підприємства є наслідком одночасного впливу на нього усіх цих факторів. Втім у розвинутих країнах з ринковою економікою, з стійкими політичною та економічною системами, банкрутства звичайно на 1/3 зумовлені зовнішніми факторами і на 2/3 – внутрішніми.