Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2011 в 20:41, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є поглиблення і конкретизація знань щодо одного з важливіших аспектів антимонопольної діяльності держави, а саме антимонопольного регулювання, з’ясування його суті, завдань, методів та інструментів, а також вивчення способів припинення проявів монополізму у діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю. Щоб досягти даної мети у дослідженні ставляться такі завдання:
розкрити суть монополій, причини та особливості їх виникнення;
дослідити негативний вплив монополій та необхідність проведення антимонопольної політики;
аналіз антимонопольного законодавства України та деяких інших країн;
Вступ………………………………………………………………………….. 3
Розділ І Монополія як засіб ринкової поведінки суб’єктів економічної діяльності
1.1 Монополії та їх види……………………………………………………...4
1.2.Умови й особливості виникнення монополій…………………………..6
Розділ ІІ Антимонопольне законодавство
2.1 Історія антимонопольного законодавства
2.2 Антимонопольне законодавство України
2.3. Антимонопольний комітет України
Розділ ІІІ Антимонопольна політика в Україні
3.1. Демонополізація економіки України
3.2. Контроль за економічною концентрацією
Розділ ІV Перспективи розвитку антимонопольного регулювання в Україні та напрями запозичень зарубіжного досвіду
• Безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.
Не вважається концентрацією і не потребує дозволу органів Комітету на концентрацію:
• Створення суб'єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання. Таке створення, а також внесення змін до установчих документів, на підставі яких створюються суб'єкти господарювання, об'єднання розглядаються як узгоджені дії відповідно до статті 5 Закону "Про захист економічної конкуренції".
• Придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб'єкта господарювання. У такому разі наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Комітету можуть прийняти рішення про продовження цього строку;
- -
• Дії, які здійснюються між суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених пунктом 2.1 Положення, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;
Набуття контролю над суб'єктом господарювання або його частиною, у тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади.
Показники сукупного рівня концентрації в промисловості України у 2004 – 2006 роках засвідчують несприятливе для розвитку конкуренції зростання частки найбільших підприємств в обсязі реалізованої промислової продукції та у чисельності працівників, хоча це зростання і не є загрозливим (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Сукупний
рівень концентрації
в промисловості
України у 2004 – 2006
роках
Найбільші підприємства | Частка найбільших підприємств (%) | |||||
в обсязі реалізованої продукції | у чисельності працівників | |||||
2004 | 2005 | 2006 | 2004 | 2005 | 2006 | |
10 | 20,9 | 20,3 | 23,5 | 5,7 | 6,4 | 6,9 |
20 | 29,5 | 29,2 | 31,8 | 8,9 | 9,9 | 10,0 |
50 | 41,9 | 41,3 | 43,2 | 14,2 | 16,3 | 15,4 |
100 | 52,7 | 51,9 | 51,9 | 22,7 | 24,3 | 23,2 |
150 | 58,6 | 57,5 | 56,9 | 28,2 | 29,2 | 28,6 |
200 | 62,4 | 61,4 | 60,3 | 31,2 | 32,5 | 33,1 |
Розділ ІV Перспективи розвитку антимонопольного регулювання в Україні та напрями запозичень зарубіжного досвіду
На нинішньому етапі внаслідок просування країн СНД шляхом ринкових перетворень, з одного боку, та процесів лібералізації і глобалізації світової економіки, з іншого, міжнародні відносини цих країн у галузі захисту конкуренції зазнають значних змін. Без дієздатного спеціального механізму міжнародного
- -
співробітництва ефективна конкурентна політика стає неможливою, оскільки значний негативний вплив на внутрішню конкуренцію можуть мати саме ті дії, які вчиняються за межами відповідних країн транснаціональними компаніями та їх об'єднаннями.
Саме таким механізмом і став багатосторонній Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики, ратифікований Верховною Радою України 16 січня 2003 року.
Договір, враховуючи позитивний міжнародний досвід у зазначеній галузі, на сьогодні являє собою якісно новий документ із забезпечення захисту конкуренції шляхом співробітництва, яке здійснюється на виключно добровільних засадах і ні в якому разі не розглядається як засіб впливу на суверенні позиції країн-партнерів.
Побудований на сучасній концептуальній базі Договір визначає конкретну процедуру взаємодії конкурентних органів, яка спирається на принципи узгодженого застосування національного законодавства сторін з метою виявлення та припинення транснаціональних обмежень конкуренції і враховує відповідні рекомендації Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР), Конференції ООН з питань торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), а також досвід і принципи співпраці країн з усталеними ринковими традиціями. Доцільно зазначити, що Договір є відкритим для приєднання інших держав, що не є членами СНД.
Взаємодія з міжнародними організаціями, які займаються питаннями розвитку і захисту конкуренції, посідає значне місце у міжнародній діяльності Комітету.
Вона має на меті отримання консалтингової допомоги, ознайомлення з новими тенденціями та методиками впровадження конкурентного законодавства, поширення інформації про здобутки української конкурентної політики, проведення дво- та багатосторонніх консультацій щодо розслідування справ, а також підвищення професійного рівня українського персоналу, зокрема, через участь у спеціалізованих конференціях і семінарах.
У першу чергу, слід зазначити плідне співробітництво Антимонопольного
- -
комітету з Конференцією ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Починаючи з 1998 року офіційним представником України у Міжурядовій групі експертів з питань законодавства та політики у галузі конкуренції (МГЕ) є Голова Антимонопольного комітету України.
Завданням МГЕ є аналіз та удосконалення міжнародних засад щодо впровадження конкурентної політики та законодавства, питання узгодження конкурентної та торгівельної політики, зближення національних правил конкуренції з Комплексом узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою (з 2000 року – Комплекс принципів та правил ООН з питань конкуренції), який був ухвалений Конференцією ООН. Рішення МГЕ, знаходять своє відображення у програмних та правових документах, що розробляються за участю Антимонопольного комітету України.
Участь України у роботі органів ЮНКТАД, що опікуються питаннями розвитку конкуренції, має важливе значення, оскільки без посилення ролі конкурентної політики, як засобу регулювання економічних відносин не тільки всередині окремих країн, а й на міждержавному рівні, не вбачаються можливими підвищення ефективності економіки, успішний розвиток міжнародної торгівлі і поліпшення загального економічного добробуту споживачів товарів та послуг.
Починаючи з 1994 року, Антимонопольний комітет України підтримує зв'язки з Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР), яка поряд з іншим, опікується проблемами розвитку конкуренції, розширення співпраці між національними відомствами, які слідкують за дотриманням законів про конкуренцію, а також підтримує політику, спрямовану на захист прав споживачів і поширення інформації щодо товарів та послуг.
На теперішній
час триває робота, спрямована на набуття
Антимонопольним комітетом
- -
національних
конкурентних відомствах, покращення
правозастосовчої діяльності у сфері
захисту економічної
Завдяки підтримці ОЕСР співробітники Комітету отримали можливість систематично підвищувати свій кваліфікаційний рівень, беручи участь у роботі щорічних семінарів, які відбуваються під егідою ОЕСР. Ці семінари, починаючи з 1994 року відбувалися у м. Відень, а з 2000 р. у м. Будапешт (Угорщина) було відкрито Регіональний центр з питань конкуренції для країн центральної та східної Європи. Під час семінарів наші працівники мають унікальну нагоду ознайомитись з досвідом застосування конкурентного законодавства у різних країнах, обмінятися думками з колегами стосовно принципів і критеріїв впровадження законів про конкуренцію.
З 2002 року Антимонопольний комітет України є членом Міжнародної мережі з питань конкуренції (ММК) – єдиної міжнародної організації, сфера діяльності якої полягає виключно в правозастосуванні конкурентних правил. Вона об’єднує на добровільних засадах близько 100 конкурентних відомств розвинених країн та країн, що розвиваються. Діяльність Мережі спрямована на поширення найкращого досвіду у сфері запровадження конкуренції, зближення процедурних та базисних правових норм країн-членів, створення найбільш сприятливих умов для подальшого розвитку конкурентної політики кожної з країн та міжнародного співробітництва у цій сфері. Основна функція ММК полягає в створенні міжнародної мережі для забезпечення конкурентних відомств розвинутих країн та країн, що розвиваються, практичними матеріалами з застосування антимонопольної політики. Головною метою цієї організації є зміцнення співробітництва та поступове зближення правозастосовчої діяльності різних конкурентних відомств – членів Мережі.
Курс на європейську інтеграцію ставить перед нашою державою комплексне
- -
завдання здійснення глибоких економічних реформ, створення реально діючої ринкової економіки. Вирішення цього завдання знаходиться у прямій залежності від впровадження ефективної конкурентної політики, спрямованої на створення конкурентного середовища, захист законних інтересів підприємців і споживачів, підвищення конкурентоспроможності товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Головна мета інтеграції України до ЄС в сфері конкурентної політики та законодавства - це створення відповідних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС. Базовим документом, що визначає засади економічної інтеграції України до ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та Україною (УПС).
Антимонопольний комітет бере активну участь в роботі двосторонніх органів, що діють в системі органів співробітництва між Україною та ЄС, а саме: Раді з питань співробітництва між Україною та ЄС, Комітеті з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також Підкомітетів №1 та №3 Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Під час проведення спільних засідань представники Комітету регулярно інформують європейську сторону про прогрес у виконанні статей УПС, що відносяться до компетенції Комітету, а також про заходи, що вживаються на виконання відповідних пунктів Плану дій Україна – ЄС. У цьому контексті велика увага приділяється розвитку співробітництва, особливо що стосується найбільш «проблемних» сфер – створення ефективного механізму контролю за наданням державної допомоги та удосконалення системи державних закупівель в Україні.
Важливим аспектом розвитку ефективного конкурентного середовища є підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. З цією метою необхідним є запровадження необхідних заходів щодо удосконалення структури підприємств шляхом виділення непрофільних виробництв та об’єктів інфраструктури; створення для вітчизняних суб’єктів господарювання належних умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі, у зв’язку з застосуванням антидемпінгових процедур. Необхідно, в першу чергу стимулювати
- -
модернізацію орієнтованих на експорт галузей (металургія, сільськогосподарське
виробництво)
вирішити комплекс проблем стабільного
енергозабезпечення, зниження енергоємності
національного продукту. При цьому
держава має сприяти узгодженим
діям вітчизняних суб’єктів
Информация о работе Антимонопольне регулювання в економіці України