Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Показники II групи розраховуються на основі балансу та звіту про фінансові результати підприємства.

III група: оцінює динамічну платоспроможність, Перший показник цієї групи (Квпл) розраховуєтьсяза даними балансу. Цей показник доцільно розраховувати в з’вязку з тим, що надто рідко трапляється ситуація, коли всі показники відповідають встановленим нормативам та вимогам, що призводить до невпевненості аналітика щодо висновків про платоспроможність. В такій ситуації Квпл надає деяку інформацію щодо перспектив зміни рівня платоспроможності.

Другий та третій показники цієї групи розрахувати складніше, оскільки необхідна додаткова інформація. Але при оцінці, наприклад, банком фінансового стану підприємства, ця інформація може бути доступною.

Розрахунок другого та третього показників III групи проводиться на базі даних журналів-ордерів грошових рахунків та відомостей до них (журнал-ордер № 1 за кредитом рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти” та відомостей №№ 1.1., 1.2., 1.3. за дебетом цих рахунків). Показники цієї групи доцільно розрахувати на усі дні періоду, що оцінюється, або вибірково запевною системою (наприклад, через кожні 4 дні на 5-й або через 9 днів на 10-й тощо). Цю операцію зручно та швидко здійснювати за допомогою ЕОМ.

Для розрахунку коефіцієнта достатності формування грошових коштів знадобиться детальний плановий бюджет готівки, який був розроблений на період, що досліджується. За допомогою порівняння фактичних видатків та видатків, що були заплановані, визначається приблизна сума відкладеного витрачання грошових коштів.

У разі відхилення показника синхронності від нуля необхідно дослідити рух грошових коштів з метою виявлення характеру розбалансованості потоків (перевищують вхідні потоки над вихідними чи навпаки).

Така послідовність етапів аналізу та система показників, що їх формує, дозволяє поглибити цей процес і підвищити об'єктивність його результатів.

1.3. Фактори, що визначають платоспроможність підприємства

Рівень платоспроможності підприємства визначається низкою факторів. Розглянемо основні з них.

По-перше, стан платоспроможності підприємства безпосередньо залежить від розміру наявних грошових коштів підприємства. Але величина залишків грошових коштів на рахунках підприємства не повинна перевищувати розміри, необхідні для здійснення нормального процесу господарської діяльності, тому що надмірне їх зростання свідчить про неефективне управління коштами, що може негативно позначитись на результатах діяльності підприємства.

По-друге, рівень платоспроможності підприємства визначається його здатністю забезпечувати утворення грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

Згідно з П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами, що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування і найефективніше їх використання.

Ще одним важливим фактором, що визначає платоспроможність підприємства є раціональне управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства. Підприємство повинно суворо слідкувати за строками погашення дебіторської заборгованості, недопускати її прострочення застосовуючи до порушників фінансові санкції; визначити для себе найоптимальнішу політику кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Позитивним фактором є скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості.

Підприємство повинне прагнути до найоптимальнішого співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, для чого потрібно дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись єю і вчасно її сплатити.

Позитивним фактором, що впливає на підвищення платоспроможності підприємства є зменшення середніх розмірів його матеріальних запасів за рахунок їх найоптимальнішого використання, реалізації зайвих, тощо, якщо це не є перешкодою для нормального ходу діяльності підприємства. Скорочення періодів обороту запасів і грошових коштів підприємства підвищує рівень його платоспроможності.

Одним з найвагоміших факторів, що формують рівень платоспроможності підприємства на майбутні періоди є політика фінансування активів підприємства. Вона виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу.

Вплив наведених факторів на загальний рівень платоспроможності підприємства можна деталізувати через вплив на коефіцієнт покриття, що є узагальнюючим показником платоспроможності, який характеризує платіжні можливості підприємства. Він показує якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами.

Згідно з П(С)Бо 2 “Баланс” поточні активи поділяються на запаси, грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції та дебіторську заборгованість, які знаходяться у ІІ розділі активу балансу; поточні зобов’язання знаходяться у IV розділі пасиву балансу.

Розглянемо фактори зміни коефіцієнта покриття підприємства (рис.1.2).

Рис. 1.2. Структурно-логічна модель факторної системи коефіцієнта покриття

Нездатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав визначає неплатоспроможність підприємства. Причинами неплатоспроможності підприємства є [13,c.239]:

— помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і ре­алізації продукції, її собівартості;

—невиконання планових завдань виробництва і реалізації про­дукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;

—підвищення собівартості продукції;

—в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;

—неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;

—невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фі­нансування підприємства;

—інфляційні процеси і податкова політика;

—значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;

— низьке обертання оборотного капіталу.

Розділ 2

  Дослідження платоспроможності підприємства ТОВ “Кондлайн”

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ “Кондлайн”

Базовим підприємством для написання даної роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондлайн”. Це підприємство, основним видом діяльності якого є оптова торгівля системами кондиціонування повітря. Крім того, підприємство освоює нові – перспективні напрями торгівельної діяльності (торгівля обігрівальними пристроями) і надання послуг (монтаж систем кондиціонування і обігріву повітря), які б забезпечували разом з швидким обігом оборотних коштів також і постійний прибуток.

В структурі підприємства є наступні відділи: відділ збуту, відділ поставки та відділ обліку.

Організаційно-функціональна структура підприємства зображена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційно-функціональна структура ТОВ “Кондлайн”

Розглянемо основні показники діяльності підприємства показані у динаміці за 2003 р. та 2004 р. за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ “Кондлайн” (Додатки А та Б).

Таблиця 2.1.

Динаміка активів і пасивів ТОВ “Кондлайн” за 2003-2004 рр.

На основі даних таблиці 2.1 можна зробити наступний висновок: у 2004 році спостерігається збільшення необоротних активів ТОВ «Кондлайн» на 41% (21,7 тис. грн.) внаслідок збільшення вартості основних засобів (на 13 тис. грн.), незавершеного будівництва (на 6,6 тис. грн), відстрочених податкових активів та інших необоротних активів (на 6,5 та 0,7 тис. грн.).

Оборотні активи підприємства зросли на 31,5% (1262,3 тис. грн.) за рахунок збільшення незавершеного виробництва на 45,3 тис. грн., товарів - на 99,4 тис. грн., дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги – на 465,2 тис. грн., дебіторської заборгованості за авансами – на 97,1 тис. грн., іншої дебіторської заборгованості – на 628,6 тис. грн. та збільшення залишків

грошових коштів – на 54,5 тис. грн.

Власний капітал підприємства зменшився на 126 тис. грн ( 40,7%) за рахунок використання підприємством резервного капіталу (87,5 тис. грн.) та нерозподіленого прибутку - 38,5 тис. грн., отже, відповідно зменшились і власні фінансові ресурси підприємства.

Водночас зросли обсяги поточних зобов'язань підприємства на 37,4% (1401,2 тис. грн) переважно за рахунок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги - 1671,8 тис. грн., але зменшились обсяги кредитів банків – на 139,6 тис. грн., що є позитивним моментом, оскільки зменшуються поточні витрати підприємства на сплату відсотків за кредит.

Валюта балансу (майно) підприємства зросла на 31,6% (1284,2 тис. грн.), що при збільшенні поточних зобов'язань підприємства на 1401,2 тис. грн. означає зростання переважно за рахунок залучених коштів і свідчить про підвищення ступеню фінансової залежності підприємства.

Проаналізуємо структуру балансу ТОВ “Кондлайн” за 2003-2004 роки (таблиці 2.2 та 2.3)

Таблиця 2.2

Аналіз структури балансу ТОВ “Кондлайн” за 2003 рік