Аналітично-пошукове завдання

Якщо брати окремі показники, то Україна на 40 місці  в світі за показниками охорони  здоров'я і якості життя. За станом політичного середовища ми рівно посередині - на 50-му місці, а за динамікою економіки аж на 66-му. Найгірше в Україні з охороною здоров'я - 75 місце зі 100 країн.

 

.

 

 

 

2. Ситуаційне завдання

 

В економіці країни Н  спостерігаеється така ситуація: уряд змінив (підвищив або занизив) ставки оподаткування. Чибудуть такі зміни мати вплив на макроекономічні показники національної економіки? Якщо так, то на які та якому напрямку? Чи існують моделі, які графічно інтерпертують цейвплив? Яке значення  мають ці залежності для розвитку економічної ситуації  в україні в сучасних умовах? Поясніть механізми дії в бюджетних мультиплікаторів.

 

Економічна політика реалізується державою через закони, президентські накази, урядові постанови  та інші нормативні акти, державні програми, рішення державних органів.

Конкретними інструментами  проведення державної економічної  політики виступають перед усім такі фіскальні важелі впливу, інструменти  фіскальної політики, як податки, державні витрати, трансферти. За допомогою фіскальних інструментів держава має змогу змінювати величину та спрямованість грошових потоків у відповідності з цілями та наміченими для їх здійснення мірами.

У розвинутих країнах  для характеристики фіскальної політики використовують мультиплікатор збалансованого бюджету, який дорівнює одиниці. Це означає, що збільшення податків і державних витрат на одну і ту ж саму величину зумовлює приріст чистого національного продукту на величину, яка дорівнює приросту обсягу державних витрат і податків.

Фіскальна (бюджетно-податкова) політика – це політика використання державних податків та витрат (видатків) з метою впливу на макроекономічний кругообіг [9], який зображено схематично (рис. 1).

Рис. 1. Вплив фіскальних інструментів на макроекономічний кругообіг

 

На рис.1 зображено  кругообіг доходів (верхня частина  схеми) і витрат (нижня частина  схеми), що здійснюється між підприємствами і домогосподарствами.

Доходи, що надходять  у розпорядження домогосподарств, є платою їм як власникам ресурсів, за винятком податків. Сукупні витрати (попит), згідно зі схемою, формуються трьома потоками: споживанням домогосподарств, інвестиціями (що є перетвореною формою заощаджень) та державними витратами.

Фіскальна політика безпосередньо  торкається кругообігу в точках А та Д, тобто коли держава вилучає податки коли вона збільшує попит на величину державних витрат.

Для відновлення макрорівноваги необхідно, щоб величина того, що тимчасово  вилучено з кругообігу, дорівнювала  величині того, що повернулося у  нього. До фіскальної політики мають відношення податки та державні витрати.

Отже, у фіскальної політики є дві сторони: податкова та видаткова. Наша мета зрозуміти, на які макроекономічні  показники може ефективно впливати і як використовується на практиці фіскальна політика. Розглянемо структуру податків, щоб у подальшому диференціювати вплив різних елементів на макроекономічні показники.

Існуючі податки можна  класифікувати за різними принципами: об'єктом (податки на доход, прибуток, власність), суб'єктами оподаткування, платниками (індивідуальні та корпоративні податки), характером стягування податку (прямі, непрямі).

У даному разі нас цікавить конкретне питання: позитивний ефект  і втрати від застосування певних податків з макроекономічної точки  зору. Для цього розглянемо ту класифікацію податків, яка розрізняє прямі податки (на доходи) і непрямі (на споживання).

Прямі податки істотно  впливають на ринок ресурсу праці. Адже бажання пропонувати працю  безпосередньо залежить від величини доходу, що залишається після оподаткування. Уявімо, що пропорційним податком оподатковується зарплата. Як впливає податок на обсяг робіт в економіці? Для відповіді скористаємося рис.2.

Рис. 2. Вплив оподаткування  на обсяг робіт в економіці

 

 На графіку відображена  рівновага (точка Е1) попиту і  пропозиції на ринку праці до того, як доход працівників почав обкладатись податком. Цьому стану рівноваги відповідає кількість зайнятих L1 і зарплата W. Лінія S2 відображає пропозицію після впровадження податку. Рівновага попиту і пропозиції досягається у точці E2. Е2К – відрізок, що відображає величину податку на доход. W1 – зарплата до оподаткування, W2 – після оподаткування.

Створювання труднощів  при накопиченні капіталу підприємцями-фізичними  особами, необхідного для реєстрації юридичної особи. А до такої реєстрації фізичні особи завжди мали потяг через низки переваг з банківським рахунком, кредитуванням, орендою приміщень та активної частини основних засобів і т. ін. Це штовхало платників до приховування оподаткованих доходів.

Податки на споживання, що застосовуються в Україні (ПДВ, акцизний збір, мито), повинні справляти вплив на всі джерела доходів. При цьому потрібно враховувати той факт, що найбільший тягар цих податків лягає на кінцевого споживача. Вони впливають на всі джерела доходів однаково, а в основному – на заробітну плату. Цими податками скорочується платоспроможний попит населення, а значить – і обсяги виробництва товарів народного споживання. Це залежить від нерівномірного розподілу податків між джерелами доходів. Звичайно, інакше непрямі податки впливати не можуть. Але пом’якшити цей вплив можна, наприклад, за рахунок диференціації ставок ПДВ за групами товарів. Адже ряд країн застосовують до сільськогосподарської продукції, до інших товарів першої необхідності знижені ставки ПДВ. При розробці ставок оподаткування необхідно більше брати до уваги рівень реальних доходів населення [6].

Податкова система України  будувалася і будується на основі небагатого власного і, в основному, зарубіжного досвіду. Прорахунок полягає  лише в тому, що запозичувати досвід країн із розвиненою ринковою економікою, в яких питання «сколочування» первинного капіталу для підйому виробництва уже не стоїть. В Україні картина протилежна. І тому необхідно створити належні умови процесу накопичення і легалізації капіталу, використовуючи податкові важелі та стимули. Якщо говорити про інвестиції із-за кордону, то задля їхнього притягнення податкова система України повинна бути менш обтяжливою та жорсткою, ніж зарубіжна.

Фіскальна функція складається  у формуванні грошових доходів держави. Акумульовані через оподаткування засоби держава використовує на будування доріг, великих господарських об’єктів, об’єктів соціального призначення (лікарень, шкіл, дитячих садків, басейнів, бібліотек), на утримання науки, захист навколишнього середовища. Частина засобів йде на охорону здоров’я та розвиток медицини: удосконалення виробництва лікарської техніки, захист здоров’я метрі та дитини, проведення медичних дослідів. Значна частина засобів йде на розвиток системи середньої загальної, спеціальної та вищої освіти, у тому числі на виплату заробітної плати викладачам та стипендії студентам. З цих же засобів держава утримує дома для пенсіонерів, виплачує пенсії та допомоги за інвалідністю, оказує допомогу хворим та непрацездатним членам суспільства, утримує державний апарат, армію, органи охорони порядку [4].

Функції податків знаходяться  у діалектичній залежності одне від  іншого. Так, отримання великої кількості  податкових зборів у бюджет (фіскальна  функція) сприяє стимулюванню прискорення  будування соціальних об’єктів, фундаментальних наукових досліджень (економічна функція). У той самий час прискорення інвестиційної активності, зріст масштабів виробництва (економічна функція) сприяє збільшенню податкових надходжень до бюджету (фіскальна функція).

Площа фігури W1E2KW2 означає величину податкових надходжень до державного бюджету за умови, що платниками податку є L2 осіб і кожна особа сплачує Е2К податку [2].

Визначення межі оподаткування  є проблемою вкрай актуальною для України. Практика управління економікою впродовж 90-х років засвідчує: намагання уряду поповнити хронічно дефіцитний бюджет не враховують того, що надмірні податки зменшують базу оподаткування і скорочують надходження до бюджету.

Бюджетно-податкова політика, що використовує як головні інструменти податки та державні витрати, може застосовуватися для досягнення таких макроекономічних цілей, як забезпечення повної зайнятості, стримування цін та забезпечення загального добробуту [3].

В Україні, у порівнянні з розвинутими країнами, існує  проблема нерівномірного оподаткування. Наприклад прибуток на капітал. Будь-яка підприємницька діяльність (як із реєстрацією юридичної особи, так і без неї) потребує необхідних капіталовкладень. А прибуток, отриманий від них, оподатковується за різними ставками. В Україні відбувається етап первинного накопичення капіталу [5]. Від його результатів залежить подальший стан економічної системи України.

Основна макроекономічна  функція держави полягає у  стабілізації економіки.

 Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення додатків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулювальною бюджетно-податковою політикою.

 Стабілізація економіки  в умовах надлишкового сукупного  попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечується за допомогою обмежувальної фіскальної політики – скорочення державних видатків та збільшення податків.

 Застосування різних  інструментів фіскальної політики (зміна державних витрат або  рівня податкових ставок) має різний вплив на сукупний попит. Мультиплікативний ефект розширення сукупного попиту внаслідок зниження податків стимулює 'економіку менше, ніж збільшення державних видатків, оскільки мультиплікатор державних витрат перевищує податковий мультиплікатор. Це має значення для вибору інструментів бюджетно-податкової політики на різних фазах економічного циклу. Якщо фіскальна політика орієнтована на розширення державного сектора, то з метою подолання циклічного спаду збільшуються витрати держави. Коли фіскальна політика спрямована на підтримку приватного сектора, то у фазі циклічного спаду мають скорочуватися податки, а у фазі циклічного підйому – обмежуватись державні витрати, що дає змогу знизити рівень інфляції.

 

Список літератури

 

1.      Агапова  Т. Макроэкономика / Т. Агапова, С. Серегина , – М., 2001.

2.      Макроэкономика: учеб. пособ. / [Н. Алексеенко, Л. Дмитриева,  Л.Зенькова и др.]; под ред. Л.  Зеньковой. – Мн.: Новое знание.

3.      Базилевич В.  Економіка / В. Базилевич, Л.  Баластрик. – К.: Четверта хвиля, 2005.

4.      Базылев Н. Макроэкономика: учеб. пособие / Н. Базылев, М.  Базылева, С. Гурко; под ред.  Н. Базылева, С. Гурко. – 2-е  изд., перераб. – Мн.: БГЭУ, 2000.

5.      Бурда М. Макроекономіка  – європейський контекст / М. Бурда,  Ч. Виплош. – К.: Основи, 2004.

6.      Гавриленко Н.  Податкова система. навч. посіб. / Н.В. Гавриленко. – Л.: Новий Світ, 2007. – 328 с.

7.      Ивашевский С.  Макроэкономика: учебник / С. Ивашевский. – 2-е изд., испр., доп. – М.: Дело.

8.      Самуельсон П.  Економіка / П. Самуельсон – Львів: Світ, 2003.

9.      Ткаченко Н. Податкові  системи країн світу та України.  Облік і звітність: навч.-метод.  посіб. / під заг. ред. Н. Ткаченко. – К.: Алерта, 2006. – 554 с.