Етикетні норми невербального спілкування

     Цілком  неприпустимо, щоб протягнена для  потиску рука залишилася висіти в  повітрі. Не подати руки іншій людині - значить завдати йому серйозної образи. Тому краще відповісти на рукостискання навіть у тому випадку, якщо ваш знайомий не занадто вам симпатичний.

     Якщо  кілька людей одночасно подають  один одному руки, то краще зробити це так, щоб їхні руки не перехрещувалися. Прийнято, щоб спочатку протягали одна одній руки жінки, а вже потім -чоловіки. Не протягають руку через стіл або через поріг, а також над головою сидячої між вами людини в театрі, кіно або під час застілля.

     Подають завжди праву руку; якщо ж вона у  вас у даний момент зайнята, те краще перепросити і пояснити, що ситуація не дозволяє вам учинити рукостискання; тільки в тому випадку, якщо вам уже протягнули руку для вітання, можна, вибачившись, подати у відповідь ліву руку.

     Руку  варто подавати рішуче і невимушено, без коливань і пауз, щоб не створилося хоча б скороминущого враження, що ви взагалі хочете це робити. Неприємні асоціації виникають і в тих випадках, коли рука протягнена недбало або, навпаки, із зайвою афектацією. Особливо відразливе враження робить млява рука. Якщо ви страждаєте пітливістю рук, подбайте про те, щоб непомітно для навколишніх витерти руку перед тим, як подати її.

     Чужу  руку слід трохи потримати, проте  не потрібно ні трясти її, ні здавлювати, ні утримувати занадто довго і наполегливо. Седечне, приятельське рукостискання, що супроводжується посмішкою і прямим поглядом в очі співрозмовника, покаже йому, що ви раді зустрічі і готові до спілкування. Вітаючись із жінкою, чоловікові варто злегка нахилити голову, проте цей кивок не повинний переходити в уклін. Втім, іноді чоловік нагинається над рукою жінки, і це служить своєрідною заміною цілування руки.

     Обмінюючись рукостисканням, чоловіки повинні знімати рукавички, а от жінці дозволено подати руку й у рукавичці. Щоб не довелося в останній момент гарячково зривати рукавички, чоловікові краще при вході в помешкання відразу зняти їх (як і головний убір).

     Таким чином,  необхідно виділити такі види рукостискань:

• нормативний;
• рукостискання з прихильністю - коли один із партнерів привітає іншого двома долонями;
• рукостискання з перевагою - рука подається долонею униз, рукостискання здійснюється з “хрускотом”;
• “в’ялена риба” - рука для вітання подається опущеною вниз, за принципом «візьми - потримайся!»;  варіантом цього виду рукостискання є пропозиція потиснути замість долоні - один або два пальці, інші пальці зайняті, при цьому, наприклад, ключами або запальничкою.  [4]

     Сигнали очей та усмішка

     Протягом  віків люди надавали великого значення очам, їх впливу на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним сигналом у процесі спілкування. Мова погляду дуже різноманітна. Етика ділового спілкування вимагає, щоб погляд не був надто пильним ( не більше 6-7 секунд затримувати погляд на співбесідникові). Непристойно довго розглядати людину, змірювати поглядом, демонструвати зневажливість. Діловий погляд не опускається нижче очей співрозмовника, а спрямовується у трикутник, основу якого становить лінія між очима, а вершину – уявна точка посеред лоба. Важливо помічати реакцію зіниць, яка відображає міру зацікавленості, здивування, захоплення або відсутність інтересу, байдужість. Не етично втуплюватись очима, пильно розглядати, насильно привертати погляд. [6]

     Для того щоб установити хороші стосунки зі співрозмовником, партнером, погляди  повинні зустрічатися протягом 60—70 % усього часу розмови. Це примусить  вашого співрозмовника поставитися  до вас із симпатією. Тому не дивно, що нервова сором'язлива людина, чий  погляд постійно "бігає" і зустрічається  із поглядом співбесідника менше, ніж  ЗО % часу бесіди, викликає мало довіри. Йдучи на ділові переговори, не радять одягати темних окулярів, тому що вони можуть викликати в партнерів  неприємне відчуття, що їх розглядають  упритул.

     Як  і всі інші сигнали тіла, тривалість погляду визначається національними  традиціями. В Європі люди довго  дивляться один на одного, що може бути образливим, наприклад, японцям, які  в процесі розмови надають  перевагу тому, що дивляться на шию  співбесідника, а не в обличчя. Отже, при спілкуванні завжди необхідно  враховувати національні традиції. [2]

     Усмішка - знімає напругу, але може бути підлабузницькою, іронічною, зневажливою, а також награною і артистичною. Усмішка у етикетному спілкуванні вважається найважливішим невербальним засобом. Усміхатись радять не стільки губами, скільки очима. Вважають, що непривітне обличчя – це обличчя непрофесіонала або ознака неуспішності, невихованості. [6]

     Міміка, жести, рухи тіла й  постава

     Міміка   - це вираз обличчя і рухи його м’язів, які передають зміну настрою: радість, гнів,  подив, відразу, страх, страждання. Базується міміка на багатогранності стану обличчя, багатозначності виразних рухів його м’язів. Нам подобаються обличчя, які світяться добротою, ніжністю, любов’ю. Людей відштовхує, зокрема, „кам’яний” вираз обличчя, застигла міна, обличчя-маска, так як важко розгадати, що за даною незворушністю приховується насправді.

     Найвиразнішим і найуживанішим засобом невербаліки  є жест. Встановлено, що жестикуляція збільшується при емоційному піднесенні. Вона підсилюється тоді, коли суб’єкти мають поганий зворотний зв’язок і певні труднощі при передаванні інформації один одному.Виокремлюються жести, якими користуються разом із мовою, й такі, що називаються самостимулюючими. Їхнє чергування робить спілкування цікавішим та емоційнішим. [3]

     Жести рук  – ( фр. geste – рух, жест), які видають невпевненість, нервовість, страх, неспокій, обурення або врівноваженість, впевненість, рішучість тощо. Розрізняють жести – ритмічні, емоційні, вказівні, зображальні, символічні, емоційні. Тому жести рук безпомильно відображають стан і настрій комуні кантів. Неприпустимим є надмір жестикуляції, яка має завжди бути функціонально доцільною. Говорять, що несподіваним жестам варто більше довіряти, аніж словам, але погляду можна довіряти ще більше, ніж жестам, а реакції зіниць більше, ніж погляду. [6] Взагалі руки в певному положенні підтверджують наше ставлення до співрозмовника. Так, якщо руки схрещено на грудях — це знак захисту, бар’єру, спроба сховатися від інших, відгородитися від них.

     Якщо ми хочемо позитивно вплинути на співбесідника, треба подавати такі сигнали, які свідчили б про нашу відкритість. Для прикладу розглянемо жести, що свідчать про чесність, відкритість, доброзичливість.

     Довірливому, емпатійному співпереживаючому  спілкуванню, звичайно, сприяють експресія  людського обличчя, міміка та пантоміміка. Під останньою розуміють виразні рухи всього тіла. Поза людини є сигналом упевненості або невпевненості в собі, свідченням настороженості чи спокою. Якщо людина всім тілом повернута до інших, нахилена до співрозмовника, голову тримає прямо, погляд відкритий, посадка активна (не на краєчку стільця), то вона уважно, зацікавлено сприймає того, з ким спілкується.

     Експресивно-мімічні  засоби спілкування також несуть багато інформації. Передусім вони свідчать про емоційний стан людини і дають змогу поєднати передачу індивідуального переживання з  прийнятою в даному суспільстві  системою еталонів. Тому такі сигнали  зрозумілі для більшості людей. І, нарешті, експресивно-мімічні засоби є певним індикатором ставлення  однієї людини до іншої. [3]

     Значення  деяких жестів(кінесика)

     Кожен жест — це окреме "слово", яке  може мати кілька значень. Жести складаються  у своєрідне "речення". Тільки зрозумівши їх зміст, можна безпомилково зрозуміти почуття співрозмовника і його ставлення до вас.

     Велике  значення в процесі спілкування  мають жести, які є багатозначними і несуть у собі певну інформацію.

     Жести сміху:

     — рівний сміх видає уважну людину;

     — дуже голосний, при якому деформується обличчя, свідчить про те, що людина не керує собою;

     — "закрита посмішка", при якій куточки вуст піднімаються чи опускаються, видає самовпевнену людину, а іноді  насмішку чи зневагу до інших;

• людина, яка сміється із заплющеними очима, — любитель насолод;

     — коротким, уривчастим сміхом сміється людина, яка безкомпромісно йде до накресленої мети;

     — тихий регіт видає людину, яка  любить товариство і легко завойовує  дружбу.

     Жести ходи:

     — люди, які ходять швидко, розмахуючи руками, мають чітку мету і готові негайно діяти;

     — люди, які тримають руки в кишенях, переважно критичні і потайні, їм подобається пригнічувати інших  людей;

     — люди, які знаходяться в пригніченому стані, також ходять, тримаючи руки в кишенях, тягнучи ноги і рідко  дивляться вгору або в тому напрямку, куди йдуть;

     — люди, які зайняті вирішенням проблем, часто ходять у медитативній позі: голова опущена, руки зчеплені за спиною, захват ліктів — контролює себе;

     — самозадоволені, дещо помпезні люди символізують свій стан тихою ходою — підборіддя високо підняте, руки рухаються підкреслено  інтенсивно, ноги наче дерев'яні.

     Жести з окулярами та обличчям:

     — погляд поверх окулярів — негативний;

     — повільне зняття окулярів і доскіпливе витирання скелець — засіб  затягувати час;

     — кінчик дужки в роті — чекає  надходження нової інформації;

     — погладжування шиї долонею —  захист;

     — відвертання обличчя вбік — незадоволення  і відхилення всіх пропозицій;

     — очі вбік — нещирість, каже неправду;

     — захват носа — велика застережливість  у всьому, що приймається;

     — погладжування підборіддя — приймає  рішення;

     — постукування по столу чи ногою по підлозі — тест стурбованості;

     — голова в руках, очі напіввідкриті  нудьга, зниження інтересу до теми;

     — потирання носа — це прикриття  від обману. Жести за столом:

     — розкачування на стільці — звичайний  тест задоволення, володіння ситуацією;

     — відкривання і закривання шухляди  стола — роздумування над складною проблемою;

     - якщо людина встала з-за столу,  починає ходити — не спиняйте, може втратити думку.

     Жести з руками:

     - якщо зчеплені руки — це  жест підозри і недовіри;

     — подзенькування монетами в кишені —  людина стурбована недостатністю грошей;

     — посмикування себе за вухо — позбавлення  від пригнічуючих подій;

     —готовність вислухати співбесідника — руки складені біля рота;

     — легкий уклін вперед — прояв інтересу до співрозмовника. Володіння темою  розмови — витягнута рука долонями вниз

     перед собою і широкий круговий жест ніби охоплюєте тему рукою. Точність суджень — якщо готові привернути увагу до думки чи факту в необхідний момент, з'єднайте великий і вказівний  палець. Бажання щось приховати —  прикриття обличчя руками, потирання  висків, підбородку і відведення очей в сторону. Руки схрещені на грудях — це насмішка, неувага. Руки на поясі  — готовий до дій. Руки на колінах  готовий завершити зустріч. Руки схрещені — агресивність і закритість до спілкування. Доторкання рук (привітання із самим собою) — це емоційна безпека, винагорода.

     Пальці  або ручка в роті — потреба  в підтримці. Потирання щоки —  нудьга. Палець біля скроні — зацікавленість. Палець підтримує підборіддя — має  негативні думки. Потирання потилиці — не хоче визнати забуття. Пальці схрещені вертикально — демонстрація почуття переваги. Доторкання до браслета годинника — бажання приховати  хвилювання.

     Прояв агресивності — занадто жваві  жести, націлені в бік співбесідника, голова втягнута в плечі, нахмурені  брови і схрещені ноги.