Охорона праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 16:13, доклад

Описание работы

Для виявлення причин та розроблення заходів по попередженню травматизму і його зниженню, використовують такi основнi методи: статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний.
Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу. Для оцiнки стану травматизму користуються показниками: коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ.

Работа содержит 1 файл

8 Охорона праці.docx

— 56.08 Кб (Скачать)


                                                 8 Охорона праці

Одним з найважливіших  завдань охорони праці є попередження травм, які є наслідком нещасного  випадку на виробництві.

Методи аналiзу причин виробничого травматизму.

Для виявлення причин та розроблення заходів по попередженню травматизму і його зниженню, використовують такi основнi методи: статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний.

Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу. Для оцiнки стану травматизму користуються показниками: коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ.

Топографiчний - укладається у вивченнi причин нещасних випадків на тістомісильній машині (нещасні випадки наносяться на карту пiдприємства).

Монографiчний - комплексно та детально вивчаються весь комплекс умов працi, у яких стався нещасний випадок.

Економiчний - визначає втрати, викликанi виробничим травматизмом. 
Основний матерiал, який використовується у аналiзi, береться з актiв роз-слiдувань нещасних випадків (форма Н-1).

Документація підприємства свідчить, що за період 2009-2010 років на даному підприємстві нещасних випадків, котрі призвели б до тяжких наслідків  не зафіксовано, проте були падіння, незначні травми при завантажувально-розвантажувальних  роботах.

 Служба охорони праці  на підприємстві

Для    виконання    правових,    організаційно-технічних,    санітарно-гігієнічних,   соціально-економічних   і   лікувально-профілактичних  заходів,

спрямованих на запобігання  нещасним випадкам професійним захворюванням  і

 

 

 

 

 

 аваріям в процесі  праці на виробництві діє служба  охорони праці. 


На підприємстві відповідальною особою є інженер з охорони  праці. Його основними обов’язками  є:


    • проведення інструктажів з охорони праці
    • забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку
  • слідкування за дотриманням  вимог виробничої санітарії та гігієни праці на підприємстві та ін.

 Фінансування заходів  з охорони праці

Фінансування охорони  праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних засобів з охорони  праці, виконання загальнодержавної, галузевої, регіональної програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці  та виробничого середовища, інших  державних програм, спрямованих  на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством у державному і місцевому бюджетах.

На підприємствах, що утримуються  за рахунок бюджету, витрати на охорону  праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Аналіз шкідливих та небезпечних  виробничих факторів

Небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. На лінії виробництва сухарних виробів основними шкідливими факторами є фізичні.

До фізичних небезпечних  та шкідливих виробничих факторів належать:

  • рухомі машини та механізми;
  • підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
  • підвищена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони;
  • підвищений рівень шуму, вібрацій, статичної електрики;
  • відсутність чи нестача природного світла.
  • Засоби колективного захисту призначені для:

• нормалізації повітряного  середовища виробничих приміщень і  робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автоматичний контроль і сигналізація);

• нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих  місць (джерела світла, освітлювальні  прилади, світлозахисне обладнання, світлофільтри);

• захисту від шуму, вібрації (огородження, звукоізоляція, віброізоляція);


• захисту від ураження електричним струмом (різні види огородження, захисне заземлення, автоматичне  відключення, дистанційне керування);

• захисту від дії механічних факторів (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, знаки безпеки);

• захисту від високих  і низьких температур навколишнього  середовища

                                      Повітря робочої зони

Для підвищення працездатності та збереження здоров’я робітників

 

важливо створити стабільні  метеорологічні умови за ГОСТ 12.1.005-88

 

“ССБТ: Загальні санітарно-гігієнічні вимоги к повітрю робочой зони”.

 

До понять метеорологічні умови повітряного середовища відносяться:

 

температура повітря; відносна вологість; швидкість руху повітря;

 

інтенсивність теплового  опромінення.

 

Роботи, пов’язані з виконанням основних виробничих процесів, на лінії 

 

виробництва хліба в основному  відносять до робіт другої категорії, в нашому випадку – ІІа.

В залежності від тяжкості фізичної праці, пори року, і наявності  джерел надлишкової теплоти передбачають оптимальні і допустимі параметри  мікроклімату робочої зони. Для категорії  ІІа ці параметри наведені у табл.


- Таблиця   Допустимі норми мікроклімату для категорії І Іа

 

 

Професія

 

Пора року

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

оптимальна

допустима

оптимальна

допустима

оптимальна

допустима

Оператор тістомісильної машини

Холодна

18…20

17…23

40…60

75

0,2

0,3

Тепла

21…23

18…27

40…60

65

0,3

0,2…0,4


Одним з основних шкідливих факторів є борошняний пил, що спричиняє гострі і хронічні захворювання верхніх дихальних  шляхів, бронхіальну астму, викликає алергічні захворювання шкіри. Його ГДК не повинні перевищувати        6 мг/м3.

Вентиляційні системи  нормуються за ДСТУ Б А.3.2-12:2009 “Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги”

Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці  виробничі приміщення обладнані  припливно-витяжною вентиляцією –  це механічна система за допомогою  якої чисте повітря подається  в приміщення, а забруднене виводиться з нього.

Крім механічної у виробничих приміщеннях діє природна вентиляція, яка дозволяє підтримувати нормальні  умови мікроклімату. Також передбачена  аварійна система вентиляції.

На підприємстві механічна вентиляція забезпечується на протязі всього року. Відцентрові вентилятори Ц4-75; ВЦ14-46 розміщуються на металевих площадках і регулюють температуру в приміщеннях цехів. Природна вентиляція використовується особливо в літній період.


У виробничому цеху тістомішалок функціонує припливно-витяжна вентиляція. Встановлені системи з вентиляторами  «Ц4-7,5»,- №10; №6,3; №5; №3,15.

В експедиції, біля зовнішніх  прийомів для вивантаження хліба, облаштовано теплові завіси. Для забезпечення необхідних параметрів повітря встановлені кондиціонери.

                                  Шум і вібрація

Насичення виробництва машинами і механізмами супроводжується  інтенсивними шумом та вібрацією, які  справляють негативний вплив на працездатність і здоров’я працівників. Механічні  коливання вузлів і деталей викликають коливання повітря і сприймаються органами слуху людини як звуки. Людина сприймає звуки частотою 16…20 000 Гц.

Ступінь негативного впливу шуму залежить від сили і частоти  звуку,

тривалості його дії, фізичного  і психічного стану людини. Шкідливий  вплив виробничого шуму виявляється  як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, так і у вигляді  порушень багатьох інших органів, в  першу чергу центральної нервової системи. Інтенсивний виробничий шум  призводить до

 часткової або повної  втрати слуху. Зміни слуху наступають  при дії шуму більше 80 дБ і  відбуваються протягом 3—5 років  залежно від фізичного стану  працівника.

 

Допустимі норми шуму регламентуються  за ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ вібраційна небезпека. Загальні вимоги ”. Відповідно до ГОСТу норма шуму не повинна перевищувати 80 дБ. Шум в цеху бродильно-формувальної дільниці не перевищує нормативний. 

Боротьба з виробничим шумом здійснюється такими методами:

    • знешкодження причин шуму в джерелі його утворення;
    • звукоізоляція, звукопоглинання;
    • застосування організаційно-технічних заходів;
    • використання засобів індивідуального захисту.


Негативно на здоров’я людини впливає вібрація. Тому при розміщенні технологічного обладнання також необхідно слідкувати за рівнем вібрації. Для зниження рівня вібрації застосовують такі заходи:

–  в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;

– відлагодження від резонансних режимів раціональним вибором приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;

– динамічне гасіння - введення в коливну систему додаткових мас або збільшення жорсткості системи;

  - віброізоляція - введення в коливну систему додаткового пружного зв'язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю;

- використання індивідуальних засобів захисту.

Перевірка шуму та вібрації на робочих місцях повинна проводитись не рідше одного разу на рік, а також при встановлені нового обладнання чи зміні технологічного процесу.

 

 

 

Освітлення

У цеху тістомішалок передбачено  два види освітлення – природне та штучне. Освітлення відповідає вимогам  ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". Нормуючим показником штучного освітлення є освітленість, одиницею вимірювання якої являється люкс ГОСТ 18.384-81.

У виробничих приміщеннях тістомішалок застосовується бокове природне та загальне штучне освітлення. Для штучного освітлення використовують люмінесцентні лампи. Інтенсивність робочого освітлення повинно бути не менше 75 Лк.

Також передбачено аварійне і евакуаційне освітлення (інтенсивність  аварійного освітлення не менше 5 Лк, евакуаційного  – 2 Лк). Аварійне освітлення призначене для продовження безпечної роботи, або евакуації людей в разі раптового відімкнення або виходу з ладу робочого освітлення.

Рівень робочого освітлення періодично перевіряють, а також слідкують  за справністю аварійного освітлення. Контроль за освітленістю потрібно

 

проводити не рідше ніж один раз  на три місяці.


Для вибраних професій цеху по виробництва  хлібобулочних виробів наводимо норми штучного освітлення робочих  місць.  

Таблиця

Норми штучного освітлення робочих  місць

п/п

Професія

Точність зорової роботи

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Освітленість, лк

Комбінована:

Газорозрядні лампи.

Загальна: Газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання

Лампи розжарювання

1

Оператор тістомісильної машини

Малої точності

V

в

400

200/150

2

Оператор з БФА

Малої точності

V

в

400

200/150

3

Пекар

Малої точності

V

в

400

200/150


 

Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями

У виробничому цеху передбачені  загальні побутові приміщення і пристрої (гардеробні, душові, умивальники, убиральні, курильні, кімнати відпочинку,    прання    і    ремонту    спецодягу    та    інші)    відповідно    до

Информация о работе Охорона праці