Об’єкти та суб'єкти промислової власності. Их особливості і характеристики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ  УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Аерокосмічний інститут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ №1

 

з дисципліни «Основи інтелектуальної  власності»

 

на тему:

«Об’єкти та суб'єкти промислової власності.

 

х особливості  і характеристики»

 

 

 

 

 

Виконав: студент 501 гр. ФЛА

Жохов О.М.

 

 

Прийняв: доцент

Орденов С.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

 

План

 

 

Вступ	2
1. Об’єкти промислової власності	3
Винахід	3
Корисна модель	5
Промисловий зразок	6
Нетрадиційні об’єкти промислової власності	7
Комерційне (фірмове) найменування	7
Об’єкти торговельних марок	8
Об'єкти географічних зазначень походження товарів	9
Комерційна таємниця	10
Раціоналізаторська пропозиція	10
2. Суб’єкти промислової власності	12
Список літератури	13

 

 

Вступ

 

Промислова власність  є одним із видів інтелектуальної  власності, її складовою частиною. Промислову власність можна визначити як результати винахідництва, або точніше  – науково-технічної творчості, які можуть бути використані на користь  суспільства у будь-якій сфері  діяльності людей.

Країни з високорозвиненою економікою відзначаються високою  винахідницькою активністю. Насамперед це стосується досить досконалої системи  правового регулювання відносин у сфері науково-технічної творчості. Саме тому винахідництву, в тому числі  правовому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення  і використання винаходів, в усіх країнах приділяється значна увага. У нашій державі винахідницька  діяльність регулюється Законом  України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

Закони України про  промислову власність регулюють  не творчу діяльність із створення  винаходів чи інших об'єктів промислової  власності, а суспільні відносини, що складаються в процесі створення, виявлення, оформлення, використання і  охорони результатів науково-технічної  творчості. Слід пам'ятати, що сама творчість  будь-якому регулюванню не підлягає, але право може створювати сприятливі умови для успішної творчості, або  навпаки, створювати несприятливі умови, за яких винахідництво буде розвиватися  мляво або зовсім не буде розвиватися.

Власне як окремий вид  суспільних взаємовідносин промислова власність повинна характеризуватись  об’єктами та суб’єктами цих відносин. Від цього залежить як характер урегулювання відносин, так і їх тривалість, права  та обов’язки сторін тощо.

У даній роботі будуть розглянуті об’єкти та суб’єкти промислової  власності, їх особливості, відмінності  та характеристики.

 

1. Об’єкти промислової  власності.

 

Право промислової власності  – це суб’єктивні права на різного  роду результати інтелектуальної творчості  – технічні і нетехнічні, яким надається  спеціальна правова охорона у  зв’язку з їх важливим значенням  для господарської діяльності, виробництва  і торгівлі.

До об’єктів промислових  прав належать технічні рішення, які  використовуються у виробництві: винаходи і ноу-хау, промислово-естетичні  рішення, промислові зразки. Об’єктами  промислових прав є також застосовувані  в господарському обігу торговельні  марки, географічні походження товарів  та комерційні (фірмові найменування).

Якщо розглядати детальніше, то об’єкти права промислової  власності поділяються відповідно до інститутів цього права:

а) об’єкти патентного права (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);

б) об’єкти інституту  засобів індивідуалізації учасників  цивільного обороту і виробленої продукції (комерційне найменування, торгівельна  марка, географічне зазначення);

в) нетрадиційні об’єкти  інтелектуальної власності (наукове  відкриття, комерційна таємниця (ноу-хау), топографія інтегральних мікросхем, селекційне досягнення, раціоналізаторська пропозиція).

 

1.1.  Винахід.

Винахід — це технологічне (технічне) вирішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, що відповідає вимогам патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Отже, законодавство не обмежує  поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю.

Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень щодо заявленої пропозиції визнається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного  рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного  кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Винахід повинен  давати нове технічне рішення, не відоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у  виробництво в Україні чи за її межами.

Не визнається винаходом  пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво  чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається, коли відомості про її сутність розголошені  іншим шляхом до її заявки і роблять  можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має  значення не лише для автора, а й  для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б  і самим автором, останній втрачає  право на одержання охоронного документа, оскільки держава не може гарантувати  охорону такої пропозиції. У цьому  випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу  і без виплати винагороди за її використання.

Об'єктами винаходу не можуть бути, тобто винахідницькі рішення  не можуть стосуватися: відкриттів, наукових теорій та математичних методів; методів  організації та управління господарством; планів; умовних позначень, розкладів, правил; методів виконання розумових  операцій; комп'ютерних програм; результатів  художнього конструювання; топологій  інтегральних мікросхем; сортів рослин і порід тварин. Зазначені об'єкти не можуть визнаватися винаходами або  через свої специфічні особливості, або тому, що деякі з них є  об'єктами інших результатів інтелектуальної  діяльності.

Винахід має винахідницький рівень, а це значить, що не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них  немає творчого процесу, самого винахідництва. Проте одного творчого характеру  для визнання за пропозицією винахідницького  рівня ще не достатньо. Пропозиція має  творчий характер, але не відповідає вимогам патентоздатності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями, відомими в науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою  якістю, перевагами, які позитивно  вирізняють її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, що відкривають  нові галузі техніки, нові напрями у  суспільному виробництві, медицині, сільському господарстві або створюють  нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, що істотно  поліпшують умови і безпеку праці, а також саму продукцію, вироблену  на основі даної пропозиції.

Винахід є придатним для  використання. Із Закону випливає, що пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не забороненій  чинним законодавством. Це може бути діяльність наукова і господарська, культурно-освітня  і лікувальна тощо. Не обмежується  використання винаходу формами власності  і господарювання. Винахід може бути використаний як державними, кооперативними, акціонерними, так і іншими підприємствами, організаціями і установами. Може використовуватися для власних  потреб, а також за кордоном шляхом продажу ліцензій тощо.

Також у Законі наголошується  така ознака винаходу як технічна можливість його застосування на практиці, тобто  пропозиція має бути придатною для  відтворення, повторення і тиражування  як у даний час, так і в майбутньому. Отже, винаходом визнається і пропозиція, що може бути використана за умови  появи технічної можливості у  майбутньому.

Закон України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі»  в ст. 6 п. 2 визначає об'єкти винаходу. Ними можуть бути:

— продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура 
клітин рослин і тварин тощо);

— спосіб;

— застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Отже, винахід, як результат  технічної творчості, може стосуватися  різних сфер діяльності людини, але  всі вони згруповані у дві групи: продукти або способи. Третій об'єкт  винаходу, власне, не є новим об'єктом, а використанням уже відомого об'єкта за новим призначенням.

До пристроїв як об'єктів  винаходу (корисних моделей) належать машини, механізми, прилади тощо. Для  характеристики «пристрою» використовуються такі ознаки: наявність конструктивного  елементу чи конструктивних елементів; наявність зв'язків між ними; взаємне  розташування елементів; форма виконання  елемента (елементів) або пристрою в  цілому; форма виконання зв'язків  між елементами; параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх взаємозв'язок; матеріал, з якого  виготовлено елемент (елементи), або  пристрій в цілому, середовище, що виконує  функцію елемента. Тобто у заявці має бути дана повна характеристика пристрою, що заявляється як винахід.

Поняттям «продукт» охоплюється  також і поняття «речовина». Термін «речовина» охоплює індивідуальні  хімічні сполуки, до яких також умовно належать високомолекулярні сполуки  та об'єкти генетичної інженерії; композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо) та продукти ядерного перетворення.

Нова редакція Закону України  «Про охорону прав на винаходи і  корисні моделі» ввела ще один об'єкт винаходу — застосування раніше відомого продукту за новим  призначенням.

Зазначений об'єкт характеризується тим, що в його описі мають бути вказані конкретний продукт чи спосіб, що можуть використовуватися за новим  призначенням. У характеристиці цього  об'єкта винаходу мають бути відображені  три характерні ознаки:

— конкретний продукт чи спосіб, що пропонується використати за новим призначенням;

— за яким призначенням застосовувався конкретний продукт чи спосіб;

— у чому полягає нове призначення продукту чи способу;

— позитивні відмінності використання продукту чи способу за новим призначенням.

 

1.2.  Корисна модель.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання  пристрою, що має характеризуватися  явно вираженими просторовими формами. Така форма має характеризуватися  не лише наявністю елементів і  зв'язків між ними, але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розташуванням.

Якщо порівняти корисну  модель з промисловим зразком, то не важко помітити, що промисловий  зразок — це зовнішня форма промислового виробу (пристрою). Корисна модель —  це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними.

За визначенням, корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним. 
Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. На відміну від винаходу, до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня.

Сутність корисної моделі полягає в оригінальному компонуванні пристрою. Якщо винахід має певну  перевагу перед відомим прототипом своїм змістом, новим принциповим  рішенням, то корисна модель — новим  компонуванням елементів пристрою. Таке рішення тому і називається  «корисна модель» певного пристрою, тобто нове розміщення елементів  пристрою.

 

1.3.  Промисловий зразок.

Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.

Промисловий зразок відповідає умовам патентоздатності, якщо він  новий і промислово придатний. Він  визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою  у світі до дати подання заявки до Установи або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. На визнання промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо  чи опосередковано таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання  заявки.

При встановленні новизни  промислового зразка до уваги береться зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи. Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його можна  використати у промисловості  або в будь-якій іншій сфері  доцільної суспільно-корисної діяльності. При цьому слід наголосити і на придатності промислового зразка до багаторазового відтворення.