Етика підприємницької діяльності

Етика підприємницької діяльності

курсова робота з економіки  підприємства 
Зміст

 

вступ

Актуальність  дослідження. Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.

У сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець” має породжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.

Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.

Будь-який підприємець, безперечно, повинен  уміти професійно (і завдяки цьому  успішно) вести справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів і послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.

Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки реальності) морально-етичного і духовного  характеру. Йдеться про те, що у  своїй діяльності підприємець має  обов’язково керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.

Отже, актуальність дослідження даної  курсової роботи полягає у необхідності вивчення проблеми професійної етики  підприємців задля покращення ситуації в галузі їх професійної культури.

Об’єкт дослідження.

Об’єктом даної курсової роботи виступає проблема етики підприємницької  діяльності.

Предмет дослідження.

Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості етики підприємницької  діяльності.

Мета дослідження.

Мета дослідження полягає в  теоретичному та емпіричному розгляді проблеми етики підприємницької діяльності.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

1. Охарактеризувати проблему професійної культури бізнесової діяльності.
2. Висвітлити основні положення етики ділового спілкування підприємця.
3. Розкрити основні положення ділового етикету підприємця.

Ділова етика підприємця посідає  певне місце у функціонуванні будь-якого підприємства, адже підприємницька діяльність, а тим більше досягнення успіху у ній, неможлива без спілкування  між людьми, які її здійснюють. Підприємницьке спілкування, в свою чергу, передбачає дотримання певних умов, які в широкому розумінні цього слова можна назвати етикою ділового спілкування. Недотримання їх може призвести до того, що підприємець в ділових колах буде вважатися просто безкультурним.

В даній курсовій роботі використовувались  такі джерела: 

1. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт,   послуг)   у   промисловості,   затверджені  наказом Держкомпромполітики України від 02.02.01 р. № 47.
2. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на транспорт, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02. 01 р. № 65.
3. Типове положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості  продукції  (робіт, послуг)   у   промисловості, затверджене постановою КМУ від 26.04 96 р. № 473.
4. Андрушків М. І., Раєвська Т. 0., Реверчук Н. Й. Економіка фірми. – К.: НБУ, 1998. – 438 с.
5. Андрушків М. І., Реверчук Н  Й., Савенко І. Л. Становлення підприємництва в умовах ринкової економіки. – К.: Молодь, 1994. – 324 с.
6. Білик М.Д. Управління фінансами підприємств. - К.: Знання, 1999. – 362 с.
7. Бойчик М. І., Харів П. С., Хопчан М. І. Економіка підприємства. – Львів: Сполом, 1998. – 212 с.
8. Бондар І.Ю. Пахомов В.Г. Управління витратами виробництва та собівартістю продукції. - К.: Державний торгово-економічний інститут, 2000. – 371 с.
9. Как вести себя в любой компании / Сост. Рафаенко В.В. – Донецк: ПКФ «ВАО», 1997 . – 384 с.
10. Котлер Ф. “ Основы маркетинга ". – М.: Прогрес, 1992. – 736с.
11. Н.Комарова, Т.Холодова. Этикет в сфере бизнеса // Международная экономика. – 1997. – № 6. – с. 118-125.
12. Основы предпринимательской деятельности / Под ред. Ю.Осипова.– М:Прогресс 1992. – 432 с.
13. Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємництва. - К.: Знання, 2001. – 462 с.
14. Піддубний Ф. “Хочете стати бізнесменом? ". – Київ: Молодь, 1992. – 396 с.
15. Покропивний С.Ф.,Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: КНЕУ, 1998. – 352 с.
16. Социальная психология и этика делового общения / В.Ю.Дорошенко, Л.И.Зотова, Н.А.Нартов и др. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1995. –     160 с.
17. Хойер В. “ Как делать бизнес в Европе". М: Прогрес, 1980 р. – 348 с.

 

Розділ 1. Професійна культура бізнесової діяльності

За “соціальним походженням” сучасних вітчизняних підприємців можна поділити (хоч дещо й умовно) на дві категорії – номенклатурні і люмпенізовані.

Представники номенклатурного  бізнесу – це переважно колишні  працівники партійних і комсомольських органів, тобто апаратно-номенклатурні  спеціалісти. Їм притаманні організаторські здібності, ділова хватка, широка мережа неформальних зв’язків, а також знання організаційних основ підприємництва.

Люмпенізовані підприємці сформувались в основному з тих особистостей, які не спромоглися зробити професійної  кар’єри й тому залишили попередні посади, а також з тих, хто з різних причин не має професії взагалі.

У більшості випадків обидві категорії  бізнесменів з накопиченими “тіньовими грошима” прийшли у легальний  бізнес, започаткували і офіційно зареєстрували власні фірми. Разом з тим як ті, так і інші не уявляють собі ні загальної суті, ні, тим більше, суті культури й етики сучасного бізнесу.

Як показали результати соціологічних  досліджень, на першому місці серед  сукупності особистих якостей наших  бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.

У сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець” має породжувати  суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.

Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись  за умови належного дотримання вимог  не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.[5, с. 34]

Будь-який підприємець, безперечно, повинен  уміти професійно (і завдяки цьому  успішно) вести справу у своїй  фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів і послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.

Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки реальності) морально-етичного і духовного характеру. Йдеться про те, що у своїй діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.

Ясна річ, підприємницька діяльність значною мірою регулюється комплексом норм законодавства (трудового, господарського тощо). Проте далеко не всі норми можуть бути строго (точно, достатньо, достатньо повно) сформульовані. У практичній діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання законів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття “етика підприємництва”. Без чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками і окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність просто неможлива.

Етика підприємництва означає здійснення господарської діяльності фірми, її керівництва, окремого підприємця відповідно до етичних (духовних) критеріїв поведінки, соціально відповідальних дій у дусі того культурного середовища, до якого підприємець тяжіє.

Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою і соціально спрямованою  економікою, протягом останніх років триває широка дискусія з питань культури підприємництва як в теорії, так і в практиці господарювання. В поняття “підприємницька культура” вкладають неоднаковий зміст, але вихідною позицією неодмінно залишається уявлення про культурний світ як про світ людської гідності.

Культура підприємництва має привертати увагу передовсім до етичного і поведінкового  начал у діяльності підприємця як засобів легітимізації підприємницької  влади. Вона є важливим чинником гуманізації  сучасного бізнесу. Однак це залежить від того, яке місце у підприємницькій діяльності займатимуть традиційні і набуті цінності і навички.

Підприємницька культура охоплює  широкий спектр питань ділової етики  та етикету. У кожній галузі чи сфері  підприємницької діяльності існують  свої правила поведінки, але майже в усіх конкретних випадках вони базуються на:

• чесності і законопослушності підприємця;
• забезпечені високої якості і технічного рівня своєї продукції;
• забезпечені безпеки праці;
• чесних і порядних відносинах з постачальниками, клієнтами, партнерами по бізнесовій діяльності. [16, с. 137]

Варто звернути увагу на те, що ділова етика (етика бізнесу) є одночасно  і духовною, і економічною категорією. На думку зарубіжних підприємців, існують  певні усталені етичні норми бізнесу, котрих треба обов’язково дотримуватись. Основні з них такі:

• найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдання шкоди довкіллю;
• конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;
• необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;
• морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами.

Висока культура підприємницької  діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо не більшості) підприємствах.

Відомі такі передумови виховання високої культури підприємництва:

• наявність позитивних прикладів;
• забезпечення молоді можливості ознайомлення з основами бізнесової діяльності, її привабливістю і корисністю для всіх верств населення ще у період професійного навчання;
• створення системи навчання й виховання, яка б сприяла розвитку підприємницьких нахилів протягом усього періоду формування особистості;
• наявність і постійна підтримка сімейних контактів і особистих знайомств з успішно працюючими бізнесменами. [16, с. 138]

Професійна репутація підприємця створюється роками, її нелегко набути, але втратити можна миттєво.

Отже, підприємець з високим  рівнем культури має пам’ятати і  виконувати певні “заповіти”:

• перше – у своїй діяльності керуватися насамперед інтересами клієнтів;
• друге – постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому;
• третє – використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;
• четверте – гарантувати клієнту повне задоволення його потреб;
• п’яте – щотижня мати звіт про прибутки і збитки, ніколи не залишатися без готівкових коштів;
• шосте – заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу;
• сьоме – організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не “припасовувати” його до окремих особистостей;
• восьме – не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам’ятаючи, що благополуччя і успіх – не те саме.

 

Розділ 2. Етика ділового спілкування підприємця

Для ефективного спілкування необхідно  знати деякі прийоми, оскільки більшість з них діє на рівні підсвідомості. Справа в тому, що багато з них люди використовують ще з кам’яного віку. Наприклад, розкриті долоні в древності означали - «у мене немає зброї». Зараз це означає доброзичливий і відкритий настрій співрозмовника. [17, с. 161]

1. Декілька прийомів для ефективного спілкування: «Правило трьох двадцяти: «20 секунд вас оцінюють, 20 секунд – як і що ви почали говорити. 20 секунд усмішки і чарівливості.

6 правил Глеба Жиглова: Виявляти  щиру цікавість до співрозмовника. Всміхатися. Запам’ятати ім’я людини і не забувати час від часу повторювати його в розмові. Вміти слухати. Вести розмову в кругу інтересів вашого співрозмовника. Ставитись до нього з повагою.

Як збільшити корисність контакту: Бути спостережливим. Зробити комплімент. Говорити про проблеми співрозмовника.

Як результат ви отримаєте: Формальний контакт переростає в нормальне спілкування. Ви завоюєте співрозмовника. Ви підвищите вашу самооцінку.

Правила ефективного спілкування  по Блеку: Завжди наполягати на правді. Будувати повідомлення просто і зрозуміло. Не прикрашати, не набивати ціну. Пам’ятати, що 1/2 аудиторії – жінки. Робити спілкування захоплюючим, не допускати нудьги, повсякденності. Не жаліти часу на з’ясування загальної думки. Пам’ятати про необхідність безперервного спілкування і загальну думку. Старатися бути переконливим на кожному етапі. [17, с. 161]

1. Основи комунікації. Експерти вважають, що здатність кожного говорити різна і свідчить про наявність в людині двох якостей: Міра самовпевненості, тобто на скільки він себе відчуває, тобто на скільки він правий. Його міра невпевненості в собі, оцінки упевненості або невпевненості, слова які вживає людина і частота їх повторення. Слова-вставки і слова, що служать для вираження невизначеності, видають невпевненість: взагалі-то, як сказати, я думаю, по-моєму і т.д.