Використання відносних і середніх величин

Внутрішні функції –  ті, що відображають дії і взаємозв'язки всередині об'єкта, обумовлені механізмом його побудови, особливостями виконання. Споживач їх здебільшого не знає і не цікавиться ними.

За роллю у задоволенні  потреб споживачів серед зовнішніх  функцій виділяють головні і  другорядні, а серед внутрішніх –  основні (робочі) та допоміжні.

Головна функція –  це зовнішня функція, яка відображає призначення, сутність та мету створення  об'єкта. Головні функції життєздатні  протягом тривалого періоду. Причому  їх може бути одна (у переважній більшості  об'єктів) чи декілька (у складних системах).

Другорядна функція  є зовнішньою функцією, що характеризує побічні цілі створення об'єкта, зокрема забезпечення його естетичності, зручності у використанні, відповідності  моді, дотримання ергономічних характеристик  з метою підвищення попиту.

Рис.1. Основні функції об'єкта ФВА

Основна (робоча) функція  – це внутрішня функція, яка полягає  у створені необхідних умов для здійснення зовнішніх функцій (передача, перетворення, зберігання, видача результатів).

Допоміжна функція –  внутрішня функція, яка сприяє реалізації основних функцій (з'єднувальні, ізолюючі, фіксуючі, гарантуючі тощо). Кількість  і склад допоміжних функцій залежить від конструкторських, технологічних, управлінських, організаційних особливостей.

В цілому можна сказати, що головні функції – це ті, які відповідають основному призначенню об'єкта; основні – ті, що забезпечують виконання головних;

допоміжні допомагають реалізувати основні; зайві – це або непотрібні, або шкідливі функції.

Якщо досліджуваний  об'єкт не складний, то у процесі  ФВА можна виділяти меншу кількість  функцій, наприклад основні, допоміжні  і зайві.

За характером виявлення  виділяють такі функції, як номінальні – ті, які передбачені і заявлені до виконання (вказані в документації, технічному паспорті), дійсні – реально здійснюються, та потенційні – ті, що можуть бути здійснені.

За ступенем необхідності функції поділяються на необхідні  і зайві. Необхідні (корисні) функції  – ті, що задовольняють потреби споживачів і виражаються у споживчих властивостях об'єкта. Для техніки, яка перебуває на стадії проектування, ці вимоги зазначені в технічному завданні.

Зайві (негативні) функції  – ті, які не потрібні і, які можуть навіть завдавати шкоду споживачам. Виходячи з цього, зайві функції поділяються на непотрібні і шкідливі.

Непотрібні – функції, що не сприяють підвищенню ефективності діяльності, ескплуатації об'єкта та покращанню споживчих властивостей, проте спричиняють  подорожчання його через непродуктивні функції і витрати.

Шкідливі – це функції, які негативно впливають на споживчу вартість і результативність роботи об'єкта, викликаючи при цьому його подорожчання.

За роллю у процесі  експлуатації всі функції поділяють  на робочі і неробочі. Робочі – функції, які реалізують свої властивості у процесі експлуатації, безпосереднього застосування об'єкта.

Неробочі (естетичні) функції  – ті, що задовольняють естетичні  потреби споживачів у вигляді  дизайну – оздоблення, кольорового  рішення, форми, тощо.

В ФВА дуже поширене групування функцій за принципом Ейзенхауера, що отримало назву "принцип ABC". Відповідно до нього всі функції поділяються:

– на головні, основні  і корисні (А);

– другорядні, допоміжні  і корисні (В);

– другорядні, допоміжні  і ті, що не приносять ніякої користі (С).

Поділ функцій об'єктів  ФВА здійснюється за допомогою таких правил. Так, правило перше: якщо головна функція управління не може бути здійснена за допомогою якого-небудь визначеного набору основних функцій, то це означає, що в цьому наборі не передбачені одна чи кілька основних функцій управління.

Правило друге: якщо головна  функція управління може бути здійснена  без будь-якої функції, що входить  у початково намічений набір  основних функцій, то це свідчить про  те, що вона є не основною, а допоміжною.

В економічно розвинених країнах ФВА використовують практично  всі підприємства. В Японії ФВА  почали активно застосовувати відразу  після зняття США з цього виду аналізу "топ секрету" і нині методами економізації тут охоплено майже дві третини виробів, а середньорічне зниження їх собівартості становить 12%. Нині перші місця у світі за масштабами одержання та впровадження результатів ФВА займають США, Японія і Німеччина.

Функціонально-вартісний  аналіз проник в усі сфери людської діяльності, насамперед в менеджмент, для відпрацювання заходів щодо досягнення найвищих споживчих властивостей продукції з одночасним зниженням усіх видів виробничих витрат. ФВА застосовується для прогнозування ефективності нового об'єкта або того, що модернізується, сприяючи здісненню програмно-цільового управління науково-технічного розвитку господарства. Саме цим він відрізняється від інших видів аналізу, які вивчають тільки діючі об'єкти. ФВА використовується також і для оцінки освоєного процесу виробництва та експлуатації об'єкта з метою поліпшення споживчих властивостей останнього і зниження пов'язаних з цим витрат. У цьому випадку ФВА охоплює процес від створення до функціонування об'єкта. У проведенні такого аналізу беруть участь як створювачі, так і споживачі об'єкта.

Функціонально-вартісний  аналіз корисний і для удосконалення  технології, організації та управління виробництвом. Наприклад, дослідження  витрат, пов'язаних з автоматизацією окремих функцій управління, дає  змогу знизити загальну суму витрат шляхом раціонального виділення підсистем, які реалізують ці функції.

Значного поширення  набув ФВА і при конструюванні  та модернізації виробів у машинобудуванні, де вироби мають складну технічну структуру, і при підвищенні якості витрати зростають прогресивно.

Важливе місце займає ФВА у проведенні маркетингових  досліджень, оскільки дає змогу визначити  об'єктивний показник конкурентоспроможності у вигляді співвідношення ціни та якості продукції порівняно з  конкурентами, сприяючи підвищенню достовірності  отриманих результатів.

Функціонально-вартісний  аналіз виступає також ефективним інструментом удосконалення системи управління. Він незамінний у вирішенні питань оптимізації організаційної структури  апарату управління підприємством, підвищенні якості виконуваних структурними підрозділами функцій, в удосконаленні кадрового, інформаційного і технічного забезпечення системи управління.

При проведенні ФВА слід дотримуватися загальних наукових принципів економічного аналізу, головними  з яких е:

– рання діагностика;

– функціональний підхід;

– основної ланки (вузьких  місць);

– послідовність;

– системність;

– демократичність;

– універсальність;

– ефективність або економічність (рис. 2).

Принцип ранньої діагностики  полягає в тому, що ФВА доцільно проводити на початковій передвиробничій стадії, коли тільки відбувається проектування виробу і технологічного процесу виробництва і починаються витрати ресурсів. Характеристика системи функцій, які гарантують потрібну споживну вартість, що обов'язкова при ФВА, дозволяє відволіктися від наявних форм виконання цих функцій і запропонувати інший, нерідко принципово новий підхід до виконання основних функцій, які беруться в основу удосконалення досліджуваного об'єкта. Наприклад, в історії відомий такий випадок, коли ФВА привів до висновку про необхідність відмови від веретенного прядіння і переходу до виготовлення безверетенних прядильних машин.

Таким чином, докорінна  зміна характеру обладнання дає  найбільший економічний ефект на стадії конструювання. Чим пізніше  виріб піддається аналізу, тим менша дієвість ФВА. Це пояснюється тим, що після початку серійного, а тим паче масового виробництва, докорінна ломка виконання функцій здебільшого практично не можлива, оскільки понесені витрати перетворюються повністю або у більшій своїй частині у збитки. За підрахунками економістів, виправити помилку на стадії розробки виробу обходиться у 10 разів дешевше, ніж у процесі виробництва та у 100 разів дешевше порівняно з процесом експлуатації виробу споживачами. При проведенні аналізу перевагу слід надавати тим виробам, які запускаються у масове виробництво.

Рис. 2. Основні принципи ФВА

Принцип функціонального  підходу передбачає вивчення кожного  об'єкта (виробу) як сукупності функцій, які він виконує або буде виконувати для задоволення потреб споживачів.

Принцип основної ланки  або вузьких місць означає  виділення найважливішої, найсуттєвішої  ланки чи найпроблемнішого місця  для виявлення і мобілізації  резервів підвищення якості виконання виробом своїх функцій та зменшення їх вартості. Цей принцип зумовлений обмеженістю фінансових і трудових ресурсів. Занадто глибока деталізація ФВА знизить його оперативність, дієвість та ефективність.

Принцип послідовності  потребує поетапного проведення ФВА за чітко розробленою логічною схемою, починаючи від підготовчого етапу, і закінчуючи впровадженням результатів аналітичного дослідження у виробництво. Детальніше етапи ФВА розкриті нижче.

Принцип системності  передбачає таку форму організації ФВА, при якій дотримується єдність дослідження всіх функцій об'єкта (виробу) як цілісної системи у певному порядку та у взаємозв'язку, а не відокремлено.

Принцип демократичності  стверджує, що до проведення ФВА необхідно  залучити широке коло фахівців різного профілю, експертів, не обмежуючись працівниками економічної служби підприємства. Це сприятиме активізації творчого пошуку нестандартних оригінальних рішень щодо резервів виробництва, деталізації, системності аналізу за рахунок різнобічних знань, професіоналізму, кращої поінформованості залучених працівників про ті чи інші боки технології, організації виробництва тощо.

Принцип універсальності  припускає широке застосування ФВА  в усіх сферах суспільного господарства, де ведеться пошук забезпечення оптимальних витрат виробництва й управління.

Принцип ефективності або  економічності вимагає того, щоб  очікуваний економічний ефект в  результаті проведення ФВА був значно вищим, ніж затрати на його проведення. ФВА зарекомендував себе як високоефективний метод зниження витрат. За підрахунками, кожен долар, витрачений на проведення аналізу дає економію від 7 до 20 доларів залежно від галузі виробництва й об'єкта дослідження.