Суть та необхідність санації підприємств зі складним фінансовим станом

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 03:51, контрольная работа

Описание работы

Розрізняють приховане, фіктивне та умисне банкрутство. Приховане банкрутство – це навмисне приховування факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам. Приховане банкрутство карається позбавленням волі на термін до двох років або штрафними санкціями 2000–3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права здійснювати певну діяльність протягом 3 років

Содержание

Приховане банкрутство та його сутність………………………………….3
Основні фактори неплатоспроможності українських
підприємств, що призводять до прихованого банкрутства……………..6
Суть та необхідність санації підприємств зі складним фінансовим станом……………………………………………………………………….8
2.1. Санація як ефективний захід попередження банкрутства підприємств…………………………………………………………………8
2.2. Удосконалення фінансової санації підприємств……………………14
3. Задача……………………………………………………………………….18
Список використаних джерел………………………………………………..20

Работа содержит 1 файл

санація.docx

— 57.34 Кб (Скачать)

      Також використовується така  форма фінансового оздоровлення  як обмін боргів на акції  або передачу акцій інвестору,  обмін на погашення боргу акціонерного  товариства. Більш того, у плані  санації може бути використана  реструктуризація активів боржника. У зв'язку з цим можливі варіанти  реорганізації підприємства шляхом  створення на основі його майна  відкритого акціонерного товариства  із заміщенням у складі активів  боржника цього майна на акції  знов утвореного товариства. Згодом  акції знов утвореного товариства  підлягають продажу, а виручені  кошти спрямовуються на задоволення  вимог кредиторів відповідно  до реєстру Кошти, які залишилися  після задоволення вимог кредиторів, повертаються до боржника. У випадку  нестачі таких коштів розпочинається  ліквідаційна процедура.

    Схема обміну боргів на акції є доволі доцільною. Для того, щоб її збалансовано вмонтувати в схему регулювання  неспроможності, необхідно вирішити низку принципових завдань. По-перше, необхідно створити правовий механізм обмеження можливості зловживань. По-друге, ретельно проаналізувати макроекономічні  наслідки застосування моделі, що дозволяє невеликій групі одержувати контроль над підприємством за рахунок  обмеження прав усіх інших і використовувати  цей механізм для подальшого стрімкого  нарощування капіталу.

    Також на сьогоднішній день болючою проблемою  в Україні є проблема функціонування реєстру банкрутів. З метою її рішення треба сформувати базу Всеукраїнського  реєстру банкрутів з можливостями доступу до нього не тільки державного департаменту з питань банкрутства, а й всіх підвідомчих регіональних управлінь; вдосконалити АРМ державного реєстратора та програмне забезпечення із синхронізації баз даних щодо ведення цих реєстрів таким чином, щоб можна було оперативно отримувати інформацію (виписку) державного реєстратора  про наявність порушеної справи про банкрутство будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, розташованого  на території України, з доповненням  відповідного реквізиту у виписці [5, с. 30].

    Узагальнюючи, можна сказати, що основною ідеєю  санації є фінансове оздоровлення підприємства, ліквідація ж передбачена  тільки в тому випадку, коли в підприємства вже немає шансів відновити свою платоспроможність, а подальше функціонування спричиняє тільки зростання боргів.

    Запропоновані рекомендації допоможуть удосконалити практичну реалізацію процедури  фінансового оздоровлення підприємства, підвищити його платоспроможність, знизити рівень «криміналізації» санації  і таким чином поліпшити стан національної економіки в цілому. 
 

3. Задача

    При проведені ліквідаційної процедури  від реалізації майна банкрута було отримано 4 млн. грн. Вимоги кредиторів до боржника становили: за банківські кредити, забезпечені заставою – 900 тис. грн.; по загальнодержавних податках – 340 тис. грн.; Пенсійному фонду – 90 тис. грн.; із заробітної плати – 250 тис. грн.; вимоги кредиторів, не забезпечені  заставою – 3,4 млн. грн. Описати черговість задоволення вимог кредиторів. 

Черговість задоволення вимог кредиторів:

    Кошти,  одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються  
на задоволення вимог кредиторів,  у  порядку,  встановленому   
статтею 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:

       У першу чергу задовольняються:  

     а) вимоги, забезпечені заставою, тобто вимоги кредиторів за банківські кредити, забезпечені заставою – 900 тис. грн;

     б)  вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати – 250 тис. грн, за умови якщо заборгованість була за три місяці  роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі  звільнення  працівника  до порушення   зазначеної   справи. 

      За данними задачі наступними задовольняються вимоги щодо сплати податків і  зборів  (обов'язкових  платежів).  Вимоги по загальнодержавних податках – 340 тис. грн.; Пенсійному фонду – 90 тис. грн.; 

      Останніми  задовольняються  вимоги  кредиторів,  не забезпечені заставою – 3,4 млн. грн.

Отже, ми маємо:    Загальні вимоги за чергою:  900 тис.грн. + 250 тис.грн. + 340 тис.грн. + 90 тис.грн. + 3,4 млн.грн. = 4,980 млн.грн. 

При проведені  ліквідаційної процедури від  реалізації майна банкрута було отримано лише 4 млн. грн., тому  на повністю будуть задоволені всі вимоги кредиторів крім вимоги кредиторів, не забезпечені  заставою ( задоволено буде з 3,4 млн. грн. тільки 2,42 млн.грн)

     Вимоги,  не задоволені за недостатністю майна (980 тис.грн.),  вважаються  
погашеними. Вимоги,  заявлені після закінчення  строку,  встановленого  
для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

 

Список  використаних джерел:  

  1. Івженко А.С. Основні напрямки удосконалення механізму санації підприємств за сучасних економічних умов // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №4(82). - с. 142 - 148.
  2. Кушнір І.М. Стан і перспективи розвитку державного регулювання банкрутства // Держава та регіони. - 2008. - №4. - с. 99 - 105.          
  3. Крикун В.Б. Політика санації та ліквідації підприємств у механізмі реалізації інституту банкрутства // Економіка та держава. - 2005. - №10. - с. 56 - 58.
  4. Маряненко Л.В. Особливості та передумови провадження санаційних процесів на підприємствах України // Економіка. Фінанси. Право. - 2007. - №10. - с. 14 - 20.
  5. Соломянова - Кирильчук К.О. Санаційний потенціал, як ключова категорія кризового менеджменту // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - №6. - с. 28 - 31
  6. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч посібник — К КНЕУ, 2004 — 412 с
  7. Череп А.В. Фінансова санація та банкрутство суб’єктів господарювання: Навчальний посібник.– К.: Кондор, 2006. – 378 с.
  8. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Віблий П.І.Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навчальний  посібникК.:Кондор, 2007.–272 с.
  9. Т.В. Пепа, В.О. Федорова, А.Б. Кондрашихін, О.В. Андрєєва Управління фінансовою санацією підприємств: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 440 с.
  10. Фінансова санація та банкрутство підприємства: Конспект лекцій / Укладачі: В.М. Боронос, І.В.Мамчук. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007.- 67 с.
  11. Тюріна Н. М. та ін. Економіка промислового підприємства / За ред. Тюріної Н. М. - Львів: "Новий світ - 2000", 2008. - 312 с.

Информация о работе Суть та необхідність санації підприємств зі складним фінансовим станом