Системний аналіз виготовлення підручника з української літератури

5. Журнал [часопис] - періодичне журнальне видання, яке виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.  Журнал може мати додаток чи додатки у вигляді періодичних чи продовжуваних видань, а також платівок, дискет, магнітофонних стрічок, інших носіїв аудіовізуальної інформації.

6. Громадсько-політичний журнал - періодичне журнальне видання з статтями та матеріалами актуальної громадсько-політичної тематики. Громадсько-політичний журнал може містити сатиричні й гумористичні твори, матеріали галузевого та науково-популярного характеру

7. Науковий журнал - періодичне журнальне видання зі статей та матеріалів теоретичних досліджень, а також статей та матеріалів прикладного характеру, призначене переважно фахівцям певної галузі науки.

8. Науково-популярний журнал - періодичне журнальне видання статей та матеріалів з основ наукових знань з популярними відомостями щодо теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузях науки, культури, практичної діяльності, що служить поширенню знань та само­освіти.

9. Виробничо-практичний журнал - періодичне журнальне видання статей та матеріалів з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності з методичними розробками, призначене працівникам певної галузі.

10. Популярний журнал - періодичне журнальне видання статей та матеріалів з різноманітних питань — культури, спорту, побуту тощо, призначене широкому колу читачів.

11. Літературно-художній журнал - періодичне журнальне видання творів художньої літератури, а також публіцистичних та критичних статей і матеріалів.

12. Реферативний журнал - періодичне реферативне видання, офіційно зареєстроване як журнал.

13. Бюлетень - періодичне або продовжуване видання, що випускається оперативно, має ознаки журнального і або газетного видання, містить матеріали організації, яка його видає.

14. Календар - періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів тижнів, місяців даного року, а також з іншими відомостями різного характеру. Календарі можуть бути щорічними, щомісячними, щотижневими.

 

Класифікація  видань:

Видання класифікують по наступних  ознаках: цільовому призначенню, об'єму, складу основного тексту, структурі, ступеню аналітико-синтетичної переробки  інформації і ін. Це дозволяє здійснити  внутрішньовидову класифікацію видань, визначити їх різновиди і типологічну  різноманітність. Якщо видання не має  вихідних даних, воно вважається анонімним.

- За цільовим  призначенням виділяють наступні типи видань: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, виробничий-практичне, нормативне виробничий-практичне, виробничий-практичне видання для любителів, учбове, суспільно-політичне, довідкове, видання для дозвілля, рекламне, літературно-художнє.

- По ступеню  аналітико-синтетичної переробки  інформації розрізняють 5 видів видань: інформаційне, реферативне, бібліографічне, оглядове, а також дайджест — видання, що містить публікацію у вигляді підбірки витягань з конкретного тексту, відібраних і згрупованих так, щоб дати про нього загальне уявлення. Це може бути підбірка найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань.

- По інформаційних  знаках (знаковій природі інформації), тобто домінуючому у виданні способу фіксації повідомлень, весь масив видань підрозділяється на 4 види: текстове, нотне, картографічне, ізовидання.

У текстовому виданні сенс передається за допомогою письмових  знаків природної мови, тобто алфавітний, складовий або ієрогліфічний  лист. У наукових і інших виданнях додатково до тексту широко використовуються формули, що складаються з математичних, хімічних і інших знаків, а також  графіки, схеми, діаграми і ін. Оскільки математичний знак або символ з поліграфічної  точки зору мало відрізняється від  букви, то видання з подібними  знаками також відносяться до текстових. Видання для сліпих —  брайлевські видання — також  є текстовими, хоча поліграфічне їх виготовлення (опуклий шрифт для  сліпих) істотно відрізняється від  звичайних текстових видань. Тому текстове видання як збірне поняття  підрозділяють на два різновиди: плоскопечатне і брайлевске текстове.

Нотне, картографічне і  ізовидання є нетекстовими виданнями, в яких сенс передається за допомогою  знаків штучної мови (нотних, картографічних), або немовними знаками (образно-образотворчими). До перших відносяться нотні і картографічні видання, до других — видання ізографій (ізовидання).

- По матеріальній  конструкції (або формі видання) розрізняють наступні види видань: книжне, журнальне, листове, газетне, буклет, карткове видання, плакат, листівка, комплектне видання, книжка-іграшка. По відношенню до плакатів, буклетам і газетам поняття «Листове видання» є збірним. «Книжно-журнальне видання», у свою чергу, збірне для книг, брошур і журналів.

- За об'ємом, тобто по кількості сторінок, а також паперу, витраченого на виготовлення одного екземпляра видання, весь масив ділиться на 3 види: книга, брошура, листівка.

- По складу основного тексту (тобто по кількості включених творів) видання діляться на 2 види: моновидання і збірка. Моновидання містить один твір. Збірка — видання, що містить ряд творів.

- По структурі (тобто числу одиниць, з яких складається видання) розрізняють наступні види видань: серія, однотомне, багатотомне видання, зібрання творів, вибрані твори.

Серія — видання, що включає  сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким  призначенням, що виходять в однотипному  оформленні.

Однотомне видання (однотомник) — неперіодичне видання, випущене в  одному томі.

Багатотомне видання (багатотомник) — неперіодичне видання, що складається  з двох або більш нумерованих  томів, є єдине ціле за змістом  і оформленню.

До зібрань творів відносять  однотомне або багатотомне видання, що містить все або значну частину  творів одного або декількох авторів, дає уявлення про його (їх) творчість  в цілому. До вибраних творів (творам) відносять однотомне або багатотомне видання, що містить частину найбільш значних творів одного або декількох авторів, відібраних за певною ознакою.

- По класу художньо-поліграфічного  виконання видання діляться на: 1) видання підвищеної якості (подарункові, ювілейні, сувенірні, факсиміле, експортні, особливо ретельно оформлені); 2) видання в покращеному оформленні; 3) видання в звичайному і економному оформленні. Видання може бути ілюстрованим і неілюстрованим, з художньо-образними або науково-пізнавальними ілюстраціями. Ілюстрації можуть складатися з малюнків, гравюр, фотографій, креслень, схем і т.п.

- За способом  друку видання може бути надруковане високою, офсетною, глибокою, трафаретною і ін. спеціальними видами друку. Видання може бути однофарбним і багатобарвним (зокрема дитяче). Розрізнений шрифт. Крупний шрифт — для дитячих видань і підручників для молодших класів, дрібний — для довідкових видань.

- По формату видання ділять на видання великих (від 84x108/8 до 84x90/16), середніх (від 70x100/16 до 70x108/32), малих форматів (від 70x90/32 до 70x102/64) і видання мініатюрні (від 70x90/64 до 60x84/102).

ФОРМАТИ ВИДАНЬ

Формат книги тісно пов’язаний з друкарським дизайном, оскільки він також впливає на оформлення книги. Формат обов’язково підбирають в залежності від призначення книги.

Для книжкової продукції встановлені  стандарти форматів. При підготовці до випуску кожного виду продукції  робиться вибір стандартних форматів паперу тих, що підходять з точки  зору дизайну й економності. У  деяких випадках це призводить до відхилення від стандартних форматів.

Формат видання, встановлюється видавництвом у залежності від тип видання, його характеру й значимості, від  художнього замислу оформлення, а  також від промислових можливостей  поліграфічного обладнання, яке буде виготовляти тираж.

Формат видання виражається  форматом друкарського паперу в сантиметрах  і долях листа. Формати книжково-журнальних видань встановлені ГОСТом 5773 – 76, в якому передбачені 15 основних й 7 додаткових форматів для книг та 8 основних форматів для журналів. За допомогою додаткових форматів друкують на листових друкарських машинах альбоми, видання з мистецтва, дитячі книги й окремі видання, що випускають у кращому, сувенірному оформленні.

Основне завдання видань - формувати громадську думку.

ФУНКЦІЇ ВИДАНЬ

• Функція ідеологічного впливу, строго кажучи, може розглядатися в системі функції структурування громадської думки. Цю функцію можна визнати системо утворюючими для періодичної преси.
• Функція реалізації зворотного зв'язку в системі управління, здійснення впливу на уряд відрізняється від інших тим, що ступінь її реалізації (мова йде в першу чергу про Росію, де не сформувалося громадянське суспільство) багато в чому залежить від "доброї волі" самого уряду, від ступеня його зацікавленості у достовірній інформації про стан суспільства. Але, з іншого боку, і видавець може цілеспрямовано прагнути до впливу на уряд.

ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ  ВИДАННЯ

Вихідні відомості  видання — сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку. Кожен примірник видання повинен містити вихідні відомості.

Елементами вихідних відомостей є:

• відомості про авторів та інших осіб, які брали участь у створенні видання;
• назва (основна, паралельна, ключова, альтернативна) видання;
• надзаголовкові дані;
• підзаголовкові дані; вихідні дані;
• випускні дані (номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію видавця, обсяг видання, тираж, ін.);
• класифікаційні індекси;
• міжнародні стандартні номери;
• знак охорони авторського права;
• анотація;
• макет анотованої каталожної картки.

Перелік, зміст і порядок  оформлення вихідних відомостей для  кожного виду видань визначається стандартами. Вихідні відомості оформляє видавець.

Bci книжкові видання в  Україні, незалежно від мови  основного тексту, повинні мати  обов'язкову анотацію та вихідні  бібліографічні відомості державною  мовою. Винятком можуть бути  тільки видання іноземними мовами, призначені для розповсюдження  за кордоном або серед іноземців.  Вихід у світ видання без  обов'язкових для нього вихідних  відомостей не допускається.

 

КНИГА

На питання, що таке книга  можна відповідати з різних точок  зору. Наприклад, з точки зору філософії  можна сказати, що книга - це життєвий путівник, скарбниця знань. Зауважте, що читають люди легше можуть висловити свої думки, можуть завжди підтримати будь-яку розмову, їх мова більш правильна.

 З точки зору опису, книга - який-небудь друкований матеріал на аркушах паперу, які переплетені або зшиті між собою. Книга може містити масу інформації: навчальний матеріал для школярів, студентів.

Книга – неперіодичне видання в вигляді зброшурованих листів друкованого матеріалу (об'ємом понад 48сторінок); засіб масової інформації, знаряддя пропаганди знань і виховання.

Книга — письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку. Один аркуш в книзі називається листок, і кожна сторона листка називається сторінка.

Книга виготовлена в цифровому  вигляді називається електронною  книгою.

Любителя книг, як правило, називають книголюбом, бібліофілом.

Книгою  вважається:

• Компактне видання — на відміну від журналу, це може бути великий літературний твір, колекція дрібних творів, словник, монографія, підручник, посібник, документ або набір документів, альбом, атлас та ін.
• Прозовий твір, синонімом роману - більший твір ніж оповідання, новела або есе.
• Колекція дрібних прозових творів, редакційно об'єднаних певною темою та загальною композицією, також збірка думок, листів, заміток, статей тощо.

У бібліотечній термінології:

• Публікації більш як на 48 сторінок — менша публікація вважається брошурою.
• Кожна одиниця зберігання бібліотечного фонду у твердій палітурці — в тому числі ноти, географічні карти, підшивки періодичних видань тощо.