Про виробничу практику у Київській обласній дирекції « Райффайзен Банк Аваль»

Отже, формальні організації складаються  з декількох рівнів управління і  підрозділів. Іншою назвою підрозділів  може бути термін функціональні області. Це поняття відноситься до роботи, яку виконує підрозділ для  організації в цілому. Структура  організації - це логічні взаємовідносини  рівнів управління і функціональних областей, що побудовані в такій  формі, яка дозволяє найбільш ефективно  досягти цілей організації. Існує  основна концепція, що має відношення до структури - концепція спеціалізованого розподілу праці - закріплення певної роботи за спеціалістами., тобто тими, хто здатен виконувати її краще всіх з точки зору організації як єдиного  цілого.

В усіх організаціях, за виключенням самих дрібних, існує  горизонтальний розподіл праці за спеціалізованими лініями. Якщо організація досить велика за розміром, спеціалістів групують разом  в межах функціональної області. Не є виключенням в цьому випадку  є АТ « Райффайзен Банк Аваль».

На початку  лютого 2010 року НБУ зареєстрував збільшення капіталу Райффайзен Банк Аваль на 1,2 млрд. грн. В результаті цього збільшення рівень адекватності капіталу банка  за станом на 02. 02. 2010 року досяг 16,03 % (в  той час, як за нормативом НБУ мінімальний  рівень адекватності капіталу повинен  бути 10 %).

Капітал банку був збільшений за рахунок  включення у грудні 2009 року субординованого  кредита від Європейського банка  реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 150 млн. дол. США строком на 10 років. Цей проект є частиною довгострокової програми фінансування банків мережі Райффайзен Інтернаціональ на загальну суму 150 млн. євро [46].

Станом  на 1 березня 2010 року ПАТ «Райффайзен  Банк Аваль» займає переважно провідні позиції з основних показників в  рейтингах українських банків, зокрема  в рейтингу Асоціації українських  банків (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Позиції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рейтингу Асоціації українських  банків на 01. 03. 2010 року.

У своїй діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пропонує цілий ряд різноманітних банківських послуг для різних категорій клієнтів. Так підрозділи Райффайзен Банк Аваль, що надають послуги юридичним особам, й у 2009 році були провідними, що забезпечило подальше зростання фінустанови: розмір портфеля кредитів юридичним особам у гривневому еквіваленті склав приблизно 44 % сукупних активів, а частка зобов’язань залишалася стабільною на рівні 22%.

Банк також продовжив розширювати  перелік послуг у центрах самообслуговування (ЦСО) – міні-відділеннях зі встановленими  банківськими терміналами самообслуговування, які дають можливість клієнтам банку – держателям платіжних карток Visa або MasterCard, емітованих Райффайзен Банк Аваль, виконувати широкий спектр банківських послуг самостійно, без звернення до працівників відділень.

Усі зусилля сектору корпоративних  продажів було зосереджено на зобов’язаннях, документарних послугах, якості портфеля та конвертації інвестиційних кредитів у короткострокове фінансування внутрішнього ринку. Приблизно 10 % кредитного портфеля було переведено із запозичень в іноземних валютах на гривневі з метою мінімізувати ризики, що виникають внаслідок нестабільності валютних курсів.

Банк незмінно приділяє велику увагу  розробці сучасних та інноваційних послуг для клієнтів. Було впроваджено спеціальне програмне забезпечення для отримання  додаткової конкурентної переваги в  цій сфері.

В 2009 році Райффайзен Банк Аваль продовжив активно пропонувати комплексні рішення з управління поточним рахунком малим підприємствам, а саме впроваджував тарифні пакети, що поєднують найпоширеніші та найнеобхідніші банківські послуги для щоденного використання представниками малого бізнесу. Також клієнтам пропонувалися сучасні послуги контролю поточного рахунку та дистанційного банківського обслуговування – система «Клієнт - Банк», що заощаджує час та кошти клієнтам: близько 35 % клієнтів малого бізнесу є користувачами цієї системи.

Кількість клієнтів малого бізнесу  Райффайзен Банку Аваль зросла у 2009 році на 34 %: з 13757 до 20940 чол. В середньому банк щомісяця залучав на обслуговування близько 600 клієнтів. Постійний приріст забезпечили системне покращення якості обслуговування, надійність та прозорість умов співпраці, конкурентні переваги продуктових пропозицій, а також орієнтація банку на довгострокові відносини з клієнтами.

У 2010 році бізнес-лінія послуг для приватних клієнтів продовжила свій динамічний розвиток, надаючи послуги найвищої якості за прийнятною вартістю.

Проведемо порівняльний аналіз фінансових показників банківських балансів за останні  періоди, а саме за 2009-2011 рр. Дані аналізу зведемо в таблицю 1.2 ( див. дод. Д).

Таким чином, активи за аналізований період зросли на 9521585 тис. грн, що становить 21,38 % від їх величини на початок 2009 року. Це відбулося в основному за рахунок зростання кредитного портфеля банку, а також як наслідок – зростання нарахованих процентних доходів. Проте темп росту за період 2010-2011 рр. зменшився і становив показник лише 0,83 % у порівнянні з 1,47 % відповідно в 2009-2010 рр.

Аналізуючи  зобов’язання, зазначимо, що вагоме місце  займають кошти клієнтів, тобто депозити, та як наслідок, нараховані процентні  витрати. В 2009 році питома вага коштів клієнтів в структурі зобов’язань  становила 51,19 % (27667673 тис. грн.) проти 41,09 % (26882221 тис. грн.) відповідно у 2010 році. Це свідчить про те, що банк проводить активну політику по залученню коштів для покриття активних операцій.

Власний капітал банку теж збільшується, в 2010 році зріс на 0,4 % порівнюючи з 2009 роком, і становив 5313057 тис. грн., а це свідчить про платоспроможність банку, оскільки величина його власного капіталу більша, ніж 0.

Оскільки  в активних операціях банку найбільш питому вагу становлять надані кредити, що свідчить про те, що кредитна діяльність є однією з головних для банку, як і в переважній більшості банків, а, отже, і в структурі формування дохідності банку дохідність від  кредитних операцій займає значну питому вагу. Виходячи з цього в наступних  підрозділах даної дипломної  роботи проведемо аналіз структури  кредитного портфеля та якості наданих  кредитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та за допомогою економіко-математичних моделей визначимо вплив обсягів  кредитування на прибуток банку.

2. Нормативно  –  правове забезпечення організації  фінансової діяльності АТ «Райффайзен  Банк Аваль»

Діяльність  АТ «Райффайзен Банк Аваль» як і  будь-яка діяльність інших суб’єктів  підприємницької діяльності (підприємництва) нормується та забезпечується згідно з Конституцією України та законами та підзаконними актами.

Згідно  статті 42 Конституції України, кожен  має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава  забезпечує захист конкуренції та підприємницької  діяльності. Також не допускається зловживання монопольним станом на ринку, неправомірне обмежування  конкуренції та недобросовісна конкуренція [1].

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., встановлює у відповідності  з Конституцією України правові  засади господарської діяльності, яка  базується на різноманітті суб'єктів  господарювання різних форм власності.

В статті 42 дано визначення підприємництва. Згідно з цією статтею, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів  та одержання прибутку [2].

Відповідно п.1 статті 43 підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Пункт 2 статті 43 визначає, що особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

У п.3 статті 43 зазначається, що перелік видів  господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік  видів діяльності, підприємництво в  яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Згідно  п.4 статті 43 здійснення підприємницької  діяльності забороняється органам  державної влади та органам місцевого  самоврядування [2].

Підприємницька  діяльність посадових і службових  осіб органів державної влади  та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України [1].

Стаття 44 даного Кодексу визначає основні  принципи підприємницької діяльності, а саме, підприємництво здійснюється на основі:

• вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
• самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
• вільного найму підприємцем працівників;
• комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
• вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
• самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно  статті 45 підприємництво в Україні  здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір  підприємця. Порядок створення, державної  реєстрації, діяльності, реорганізації  та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами [2].

Правові основи діяльності банків, порядок  створення і основні принципи їх діяльності регламентуються Законом  України «Про банки та банківську діяльність» від 07. 12. 00 №2121-ІII (остання  редакцiя вiд 24.11.2009 на пiдставi 1533-17). У ньому зазначено, що банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб [6].

Всі комерційні банки підпорядковані Національному  банку України. Національний банк України  окремо для кожного комерційного банку надає дозвіл у вигляді  ліцензій на проведення банківських  операцій [10].

Закон України  «Про банки та банківську діяльність»  від 07.12.00 №2121-ІII (остання редакцiя вiд 24.11.2009 на пiдставi 1533-17) [6] цей закон є основним нормативним документом, на який опираються банки України у своїй діяльності. Він регулює взаємовідносини банків зі своїми клієнтами. Цей закон є основним нормативним документом, на який опираються банки України у своїй діяльності. В статті 49 даного закону розглядаються кредитні операції; вказано, що для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів. Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням. Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України. Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою. На міжбанківському ринку також використовується Цивільний кодекс України, нормативні акти Національного банку України, статути комерційних банків, кредитні договори.

Закон України «Про аудиторську  діяльність» від 22. 04. 1993 № 3125–XII (остання  редакцiя вiд 19.01.2007 на пiдставi 140-16). Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації [5].