Оцінка системи внутрішнього контролю замовника в аудиті

Ставки податків для окремих видів платників диференційовані. Законодавством визначається система пільг при оподаткуванні. 

Так, орендні підприємства, утворені на базі державних підприємств  та їх структурних підрозділів, зменшують  суму податків на величину орендної плати (за вирахуванням амортизаційних відрахувань, що входять до її складу). Таке зменшення податку відноситься на відповідний бюджет залежно від належності підприємства і стосовно розподілення ставки податку між бюджетами.

5. Визначення і розподілення  чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

 Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки аудитор визначає за величиною чистого прибутку і фінансовим становищем. Важливо не тільки отримати як найбільший прибуток, але і використати прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічног, виробничого й соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів зростання власних коштів підприємства проявляються успіхі або недоліки розвитку підприємства.

 

4.5 Документальне  забезпечення аудиту 

 

 Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових.

Підсумкова документація включає в себе:

-аудиторський висновок;

-документацію, яка передається замовнику.

Аудиторський висновок являється обов’язковим   компонентом підсумкової документації.

Робочі  документи  - це записи,  в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту. Робочі  документи повинні включати в себе всю  інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.

Робочі  документи повинні виконувати наступні функції:

     - забезпечити обгрунтування аудиторського висновку і бути відповідними загальноприйнятим;

     - забезпечувати регістрацію планування і виконання аудиту;

     - полегшувати процес керівництва і контролю якості;

     - підтримувати методичний підход до аудиту;

     - допомогати аудитору в його роботі.

Робоча  документація повинна містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось зіткнутись при проведенні аудиту.

Робоча  документація повинна  бути  достатньо повною і детальною настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв’язка з попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була   проведена,  і обгрунтувати зроблені висновки.   Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.

Робоча документація повинна відображати наступні відомості по кожному з перевіряємих аспектів:

     - методика, що застосовується;

     - використані тести;

     - отримана інформація;

     - висновки.

Зміст робочих документів в значній мірі являється питанням професійного судження конкретного аудитора, так  як аудитор  не  повинен документувати кожне явище чи висновок, а тількі ті з них, які він вважає важливими, що являється його суб’єктивною оцінкою.

Робочі документи повинні бути професійно складеними. Їх оформлення повинно забезпечувати доступність для читання. Однак конкретні форми використаних робочих  документів визначаються аудиторами (аудиторськими фірмами) з врахуванням спеціфіки окремих питань аудиту.

Оскільки використання робочої документації встановленої форми (наприклад стандартні бланки і т.д.) безпосередньо впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, в конкретній аудиторській  фірмі рекомендується дотримуватись уніфіцированої форми ведення робочої документації.

Аудитор повинен також використовувати цифрову або алітичну інформацію  і іншу документацію, підготовлену клієнтом. В таких випадках він повинен впевнитись у тому, що ці матеріали відповідним чином підготовленні.

З метою повторних аудитів робочі документи повинні бути розділені на:

     - постійні, які доповнюються новою інформацією, яка має постійне значення;

     - поточні, які містять інформацію, що стосується насамперед аудита окремого періоду.

При оформленні робочих документів необхідно дотримуватись наступних вимог:

     - на першій сторінці кожного робочого документа повинні бути вказані наіменування аудиторської фірми, яка проводила аудит, наіменування підприємства-клиєнта,  номер   і дата заключення договору, у відповідності з яким здійснюється аудит;

     - кожний робочий документ повинен мати  назву, наприклад: "Аудит обліку основних засобів", "Аудит проведення інвентаризації" і т.д.;

     - кожний робочий документ повинен мати свій номерний індекс. Робочі документи індексують за допомогою різних систем  -  як  літерних, так і цифрових, або різних поєднань цих систем;

     - сторінки кожного   робочего  документу повинні бути пронумеровані;

     - в кінці  кожного робочего  документа вказується призвіще аудитора, що заповнив цей документ  (тобто той,  хто  виконав перевірку аспектів, відображених в цьому документі), ставляться його підпис і дата (або період) складання документа.

Робочі документи зазначай включають:

     - нформацію, що стосується юридичної і організаційної структури підприємства;

     - необхідні копії юридичних документів, угод і протоколів;

     -  інформацію про сферу діяльності підприємства, технологічній і структурній системах його функціонування;

     - документацію про планування аудиту;

     - аналіз операцій і залишків по рахункам;

     - аналіз важливих показників і тенденцій;

     - відображення сутності, строків і масштаба виконання аудиторських процедур і їх результатів;

     - посилання на конкретних осіб, які виконали аудиторські процедури, і час їх виконання;

     - висновки сторонніх аудиторів або експертів,  яких залучали до аудиту окремих конкретни питань;

     - переписку з клієнтом  по окремим питанням , якщо це мало місце, або копії бесід (устних обговорень);

     - копії переписки з третіми особами у випадку необхідності копії фінансових звітів клиєнта;

     -  опис відповідей клиєнту  по  різним питанням у ході проведення аудиту;

• висновки, зробленні аудитором,  по  різним аспектам аудиту, в тому числі винятки і надзвичайні моменти, якщо такі мали місце, розкриті в ході аудиторських процедур.

Повнота розкриття фактів  і інформація, що міститься в робочих документах, повинні бути достатніми для того, щоб:

     - забезпечувати можливість контролю керівникам аудиту  за проведенням його в поточному році;

     - підтверджувати обгрунтування аудиторського висновку;

     - підтверджувати узгодженність проведеного аудиту з прийнятими аудиторськими стандартами і професійними критеріями;

     - забезпечувати ефективну допомогу аудиторам у плануванні і проведенні наступних аудитів цього суб’єкта;

     - служити   аудитору довідковим матеріалом, у випадку необхідності і надаваим любі пояснення відносно змісту проведеного аудиту.

Після завершення  аудиту  робочі документи залишаються у аудитора. Робочі документи являються власністю аудитора. Він повинен складати справки на основі витягів із своїх робочих документів.

Після  завершення  аудиту  мінімум  один  екземпляр всієї підсумкової документації (аудиторського висновку і додаткової документації) залишається у аудитора (аудиторської фірми). Порядок збереження підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою із врахуванняи забезпечення вимог зберігання і конфіденційності.

Приклад робочого документу при визначення аудиторського ризику наведено у таблиці 4.3..

 Таблиця 4.3 Вплив факторів ризику на діяльність підприємства.

№	Фактор ризику	Оцінка фактору ризику	Рівень підприємницького ризику
1	2	3	4
1	Визначення економічної  ситуації, в якій функціонує підприємство	Депресія	Високий
2	Визначення галузі функціонування компанії	Стабільна	Низький
3	Політика управління на підприємстві	Пасивна	Низький
4	Система контролю на підприємстві	Слабий контроль	Високий
5	Результати аудиту минулих років	Відсутні	Високий
6	Частота зміни керівництва	Не змінювалось
7	Фінансове положення  підприємства	Посереднє	Високий
8	Ймовірність виникнення судових спорів	Малоймовірна	Низький
9	Репутація управлінців	Добра	Низький
10	Їх досвід роботи	Достатній	Низький
11	Власність	Колективна	Низький
12	Розуміння  ролі аудиту	Смутне	Високий

 

Аналізуючи таблицю,ми можемо зробити висновок, що ступінь  ризику на підприємстві наближається до низької.

Висновки

 

Курсова робота була присвячена вивченню аудиту і аналізу, як  предмета, і проведенню аудиторської перевірки фактичної звітності СТОУ «Ултьяновське» за напрямками: аудит статті балансу «Розрахунки по оплаті праці», перевірка дебіторсько-кредиторської заборгованості і аудит фінансових результатів, та аналіз підприємства загальний, аналіз фінансової стійкості та платоспроможності.

  Практична частина  курсової роботи містить коротку  характеристику підприємства СТОВ  «Ульянівське» а також тут  була дана оцінка системи обліку  аналізуємого підприємства і проаналізований порядок складання бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про власний капітал. Для вивчення порядку складання фінансової звітності на підприємстві були використані дані, які включають основні характерні операції, зв’язані з діяльністю СТОВ «Ульянівське»”.

  Були  розглянуті  методологічні та практичні аспекти  аналізу фінансового стану підприємства  на базі фінансової звітності  СТОВ «Ульянівське»

 Основним джерелом для аналізу фінансового стану послужив бухгалтерський баланс підприємства і звіт про фінансові результати

Аналіз містив у собі наступні етапи:

- аналіз фінансової  структури балансу; 

- горизонтальний і  вертикальний аналіз;

- розрахунок показників.

Аналіз фінансового  стану починався з його загальної оцінки за даними балансу шляхом складання згрупованого нетто (активу) і балансу для визначення кредитоспроможності і ліквідності підприємства. Отриманий результат показав реальну вартість майна підприємства. Реальна оцінка активів і пасивів підприємства необхідна, насамперед, банкові для впевненості в кредитоспроможності підприємства, а також підприємствам, що вступають в економічні відносини. Перегруповування статей в активі проводилася по ступені зменшення ліквідності активів, у пасиві – по ступені збільшення термінів погашення зобов'язань.

Найбільш загальне представлення  про зміни в структурі засобів  і їхніх джерел було отримано за допомогою вертикального і горизонтального  аналізу. Вертикальний аналіз показав  структуру засобів підприємства і їхніх джерел у відносних показниках, тому що вони деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники і тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміку. При горизонтальному аналізі абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але і прогнозувати їхнє значення.

 Як захід для  удосконалювання процедури складання  бухгалтерського балансу, а також  усієї системи обліку запропоновано автоматизувати робочі місця бухгалтерів і застосування пакета програм „1С Бухгалтерія”. Бухгалтерський облік бухгалтерська інформація в умовах автоматизованої обробки інформації використовується набагато ширше, ніж при ручній обробці даних.