Експрес-аналіз динаміки і структури балансу підприємства по стану

      6. Коз/обор – співвідношення необоротних  та оборотних активів.

      Таблиця    - Показники фінансової стійкості  підприємства

 

      З проведених розрахунків бачимо, що головні показники фінансової стійкості ЕЧ-2  мають задавільні значення, а саме:

      1. Коефіцієнт автономії суттєво  не змінився і він свідчить  про те, що в кожних 100 гривнях  вкладених активів підприємства 97грн. – власні засоби (власний  капітал).

      2.Коефіцієнт  фінансової стабільності на кожну гривню привлечених коштів приходиться 31,6 грн. Власних коштів по стану на 01.04.2003р. цей показник значно перевищує оптимальне значення, що свідчить про недостатнє привлечення зовнішніх джерел фінансування підприємства.

      3. Коефіцієнт забезпеченості власними обротними коштами виріс в 1,17 раза

      4. Ефективність використання загальних  вкладень в підприємство та  ефективність використання власного  капіталу неможливо знайти , тому  що потрібні дані за рік.

      5. Показник співвідношення основного  та оборотного капіталу на 01.04.2003р не перевищує значення коефіцієнта фінансової стабільності, що свідчить про збереження фінансової стабільності.

      Значення  показників платоспроможності та їх динаміка пов’язані з показниками фінансової незалежності підприємства. Та при  зниженні фінансової незалежності погіршується платоспроможність підприємства.

      Господарча  діяльність є ефективною, якщо підприємство:

• раціонально використовує активи,
• своєчасно гасить забов’язання,
• рентабельно.

      Використовуючи  статті фінансової звітності – Балансу (ф. №1) та Звіту про фінансові результати (ф. №2), проведемо аналіз ефективності господарчої діяльності підприємства. Ціллю аналізу є проста і видима оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану. Роздивимось наступні загальноприйняті методи аналізу, якими може користуватися фінансовий аналітик:

1. Горизонтальний аналіз.
2. Вертикальний аналіз.
3. Аналіз з застосуванням коефіцієнтів.

      Горизонтальний  аналіз. Суть горизонтального аналізу  складається в зрівнянні показників звітності попереднього та поточного років. При цьому здійсняється постійне сопоставлення звітів та визначається абсолютне та відносне змінення статей. Аналізуя динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок та кінець року. Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про зменшення підприємством обсягів його господарчої діяльності.

      Аналіз  тенденцій розвитку має на увазі  використання індексів. При розрахунку індексів значення базового року приймається  за 100%, згідно з цим розраховуються індекси для інших періодів.

      Таблиця   - Аналіз діяльності підприємства по основним показникам

 

      З даних таблиці бачимо, що обсяг реалізації ріс повільніше ніж величина собівартості, тому в звітному періоді прибуток зменшився.

      Вертикальний  аналіз. На відміну від горизонтального, який показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100% і ісчислюється питома вага кожної її составної. Цілими частинами приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу виявляють, яку долю в групі чи підгрупі составляє конкретна стаття, що позволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства. В таблиці   приведений вертикальний аналіз господарчої діяльності підприємства.

      Базову  структуру Балансу можна представити  в вигляді простого рівняння:

      Активи = Зобов’язання + Власний капітал 

      Структурний аналіз балансу зосереджений на двох основних аспектах:

• яким чином розподілені активи підприємства, в які вкладений капітал, тобто яка структура балансу,
• яким чином розподілені джерела цих активів між довготерміновою, короткотерміновою заборгованістю та власним капіталом.

Аналіз  Актива Балансу. Як правило, в структурі  оборотних активів більшу частину  займають запаси та дебіторська заборгованість.

Зменшення питомої ваги запасів в стуктурі активів може свідчити про наступне:

• зменшення виробничого потенціалу підприємства,
• формування менш мобільної структури активів, що сприяє зменшенню обігу оборотних коштів підприємства,
• раціонально вибрана господарча політика, в наслідок чого значна частина поточних активів імобілізована з запасів, ліквідність яких може бути незначною.

      Зростання питомої ваги дебіторської заборгованості в структурі активів може свідчити про предоставлення підприємством товарних кредитів для користувачів своєї продукції, що говорить про фактичну імобілізацію оборотних коштів підприємства з виробничого циклу.

      Таким чином, абсолютне чи відносне зростання  оборотних коштів свідчить не тільки про вплив фактору інфляції, но і про зменшення швидкості їх обігу, що викликає збільшення маси оборотних активів. Чим вище швидкість обігу запасів та дебіторської заборгованості, тим ефективніше працює підприємство. Для визначення тенденції обігу запасів та дебіторської заборгованості на основі показників Балансу та Звіту про фінансові результати розраховують наступні показники:

1. коефіцієнт обігу запасів,
2. коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості.

      Коефіцієнт  обігу запасів=Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (стр.040 ф. №2) / [Запаси на початок періоду (стр.100-стр.140 ф. №1)+Запаси на кінець періоду (стр.100-стр.140 ф. №1)] : 2

      Коефіцієнт  обігу запасів= 2029200 : 1072700=1,89

      Для сохранності поточного рівня  продажів необхідно поповнення запасів  здійснювати через 95 днів (160: 1,89).

      Коефіцієнт  обігу дебіторської заборгованості=Дохід  від реалізації товарів (стр.010 ф. №2) / [деб.заборгованість на початок періоду (стр.160-стр.210 ф. №1)+Деб.заборгованість на кінець періоду (стр.160-стр.210 ф. №1] : 2

      Коефіцієнт  обігу дебітор. заборгованості=2301000 : 2513900= =0,92

      Коефіцієнт  показує, якільки обертів здійснили  за період кошти, вкладені в розрахунки. Чим більше кількість обертів, тим  швидше підприємство отримає сплату від своїх дебіторів.

      Аналіз  Пасива Балансу. Для забезпечення своєї господарчої діяльності підприємство може брати кредити, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість на відміну від дебиторської, свідчить про наявність грошових коштів, тимчасово привлечених підприємством і підлеглим поверненню.

      Коефіцієнт  обігу кредиторської заборгованості. З його допомогою розраховується період погашення цієї заборгованості. Він вичисляється як співвідношення собівартості до середнього розміру  кредиторської заборгованості

      Коефіцієнт  обігу кредитор. заборгованості=2029200 : 433700= =4,68

      Підприємство  сплатить рахунки впродовж 39 днів (180:4,68).

      Аналіз  з використанням коефіцієнтів. Цей  метод складається з того, що оцінку фінансового стану визначають за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі показників Балансу та Звіту про фінансові результати. Даним способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довготермінова платоспроможність, рентабельність.

      Оцінка  ліквідності підприємства. Ліквідність  означає можливість підприємства перетворити  актив в гроші швидко та без  втрат його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність  підприємства, аналізують достатність поточних (обротних) активів  для погашення поточних зобов’язань – короткотермінової кредиторської заборгованості.

      При цьому розраховують три коефіцієнти:

• коефіцієнт покриття,
• коефіцієнт швидкої ліквідності,
• коефіцієнт абсолютної ліквідності.

      Перераховані  показники розраховуються на підставі даних форми №1 шляхом сопоставлення поточних активів та поточних зобов’язань підприємства.

      Коефіцієнт  покриття – дає загальну оцінку ліквідності активів, показуя якільки  гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов’язань.

      Коефіцієнт  покриття=Оборотні активи (стр.260 ф. №1) + Витрати майбутніх періодів (стр.270 ф. №1) / Поточні зобов’язання (стр.620 ф. №1) + Доходи майбутніх періодів (стр.630 ф. №1)

      Коефіцієнт  покриття= 3964700 : 518900 = 7,64

      Це  свідчить про можливість підприємства погасити свої поточні зобов’язання. Іншими словами, якщо вартість знизиться в сім разів, зоставшейся у підприємства виручки достатньо для погашення заборгованості.

      Коефіцієнт  швидкої ліквідності – враховує якість оборотних активів и є  більш суворим показником ліквідності, так як при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи.

      Коефіцієнт  швидкої ліквідності = Оборотні активи (стр.260 ф. №1) - - Запаси (стр.100-стр.140 ф. №1)+ Витрати майбутніх періодів (стр.270 ф. №1) / Поточні зобов’язання (стр.620 ф. №1) + Доходи майбутніх періодів (стр.630 ф. №1)

      Коефіцієнт  швидкої ліквідності = 2841300 : 518900 = 5,48

      Це  означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 5гривень 48копійок.

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності – показує, яка частина  поточних (короткотермінових) зобов’язань може бути погашена тепер же.

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності = Грошові кошти  та їх еквіваленти (стр.230+стр.240 ф. №1) / Поточні зобов’язання (стр.620 ф. №1) + Доходи майбутніх періодів (стр.630 ф. №1)

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності = 53700 : 518900 = 0,10

      Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості розраховують не тільки співвідношення між поточними активами й поточними  зобов’язаннями, а й визначають їх різницю.