Діяльність готельних мереж на прикладі готелю Дніпро

Зменшення обсягів в’їзного потоку у І кварталі 2009 р. відбулося  за рахунок зменшенню числа поїздок  за всіма мотиваціями.

Зменшення службових  поїздок відбулося в основному  за рахунок скорочення кількості  подорожуючих з країн: Білорусії (↓на 42 % або на 5,1 тис. осіб), Великобританії (↓на 31 % або на 1,3 тис. осіб), Молдовії (↓на 8 % або на 1,4 тис. осіб), Німеччини (↓на 31 % або на 3,3 тис. осіб), Польщі (↓на 35 % або на 15 тис. осіб), Росії (↓на 7 % або на 3,7 тис. осіб).

Зменшення організованого туризму відбулося в основному  за рахунок скорочення кількості  подорожуючих з країн: Білорусії (↓на 52 % або на 12,3 тис. осіб), Німеччини (↓на 19 % або на 1,5 тис. осіб), Польщі (↓на 8 % або на 1,4 тис. осіб), Туреччини (↓на 27 % або на 1,4 тис. осіб).

Зменшення приватного туризму  відбулося в основному за рахунок  скорочення кількості подорожуючих з країн: Азербайджану (↓на 16 % або  на 2,2 тис. осіб), Грузії (↓на 31 % або на 2,6 тис. осіб), Німеччини (↓на 18 % або  на 3 тис. осіб), Польщі (↓на 51 % або на 584,9 тис. осіб), Росії (↓на 16 % або на 167,3 тис. осіб), Словаччини (↓на 25 % або на 38,8 тис. осіб), Угорщини (↓на 39 % або на 107,2 тис. осіб)[23].

Отже, конкурентна позиція  готельного господарства України характеризується середнім рівнем конкурентних переваг і вимагає підтримки сильних сторін та розв'язання слабких. Основні вузькі місця готельного господарства України: обмежена номенклатура додаткових послуг, рівень їх якості, недосконала система ціноутворення, пасивна стратегія просування.

Можна виділити зовнішні та внутрішні фактори низької  ефективності готельних підприємств[18].

Серед зовнішніх факторів необхідно виділити:

відсутність конкуренції;

низьку конкурентоспроможність послуг;

низьку заповнюваність;

малорозвинену інфраструктуру туризму;

високу вартість будівництва  і реконструкції готелів.

Організація міжнародних  готельних мереж може принести безліч переваг [1]:

можливість придбання  крупних партій товарів та послуг за оптовими цінами;

• економія витрат на підготовку персоналу;

• ефективне просування готельних послуг на ринок та економія на рекламних кампаніях;

використання централізованої  системи бронювання;

використання централізованої  системи бухгалтерського обліку;

будівництво, операції з  нерухомістю.

Ці чинники мають спростити розвиток готельного господарства України. Також необхідно зазначити, що існує така категорія туристів, що віддають перевагу невеликим готелям, які комфортні, побудовані в сільському стилі і надають послуги та індивідуальне обслуговування за привабливу ціну. Наприклад, як агрооселі в зеленому туризмі.

Для реалізації туристичного потенціалу України необхідно:

забезпечити туристам зручні умови для приїзду в Україну;

опрацювати концепцію  розвитку масового туризму;

спростити і прискорити оформлення віз;

розробити план поліпшення стану визначних пам'яток і створення  нових об'єктів масового туризму;

залучати інвестиції у відкриття нових осередків  відпочинку;

сприяти будівництву та роботі малих  мотелів і готелів сімейного  типу (наприклад, розвиток зеленого туризму), які забезпечать збільшення кількості робочих місць для населення;

розпочати будівництво висококатегорійних готелів.

Сьогодні, коли люди приділяють мало часу й уваги відпочинку та спілкуванню, туризм має стати одним з ефективних засобів формування системи загальнолюдських цінностей. Тому туризм та готельне господарство є одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки.

Україна займає одне з останніх місць  в списку європейських країн по кількості  готелів. У наший країні на тисячу жителів доводиться в середньому два готельні номери, тоді як в Європі цей показник складає не менше чотирнадцять-вісімнадцяти. Безпосередньо у Києві працюють 122 готелі, з яких лише деякі знаходяться під професійним управлінням. Всі останні навіть віддалено не можуть скласти конкуренцію іноземним мережам, що працюють як у високому, так і в середньому ціновому сегменті. Дисбаланс попиту і пропозиції зумовив високий рівень цін в готельному бізнесі. Вартість номера в київському готелі середньої і високої цінової категорії коливається від $160 до $470 в добу. При цьому необхідно врахувати, що завантаження готелів всіх категорій складає приблизно 60%, а в сегменті чотири і п'яти зірок деколи досягає 72%[22].

Така ситуація зумовила високий  рівень прибутковості столичних готелів. За даними компанії Ernst and Young, середній дохід на номер складає не менше $168, а це на $10-20 більше, ніж в Берліні, Празі і Будапешті. Рентабельність готельного ринку України досягає 15%, а терміни повернення вкладених інвестицій, як правило, не перевищують шести-восьми років. Сприятливим чинником, який стимулює міжнародні готельні гуру розвивати бізнес в Україні, є стабільне зростання туристичного потоку. Приток іноземних туристів в нашу країну впродовж останніх п'яти років стабільно збільшується на 20%. Найактивніше розвивається бізнес-туризм, який за останній рік виріс на 10%. Примітно, що саме від цього виду туризму сьогодні залежить завантаження українських готелів верхньої цінової категорії.

На сьогоднішній день, на український ринок вийшли і планують вийти такі міжнародні бренди, як: Radisson, Inter-Continental, Hyatt International, Hilton, Sheraton Hotels & Resorts, Marriott International, Accor Group, Magic Life, Rixos, Kempinski Hotels&Resorts, Continent Hotels & Resort, Park Inn, Orbis, Rival Hotels, Comfort Green Hotels Holiday Inn та інші.

20 жовтня 2009р. був введений  в експлуатацію перший готель  мережі Акорд Готелю (власник  «Карта Козир», управління «Прем'єр  Інтернешнл»). Новий арт-отель Баккара  розташований на набережній Дніпра (Набережне шосе, район метро «Дніпро», сходи № 6). У 4-рівневому готелі 208 номерів (категорій стандарт, класик, люкс, де| люкс). Вартість добового мешкання складає від 550 грн. до 2600грн. У Bakkara Hotel функціонує конференц-зал, площею 105 кв.м. (на 80 чоловік). Є ресторан під управлінням мережі ресторанів «Карта Козир», поряд бізнес-центр. Арт-гостініца Баккара позиціонує себе як готель середнього рівня, категорія 3 +[20].

Світові готельні оператори  виявляють чималу цікавість до Києва. Компанія DeVision підписала попередню угоду про партнерство з готельною компанією Starwood Hotels & Resorts Worldwide (SH&RW). DeVision вкладе $100 млн в будівництво п'ятизоряного готелю на Подолі в Києві, управляти яким буде та, що входить в SH&RW всесвітньо відома мережа Sheraton. Проект стане конкурентом ще одного готелю Sheraton, будівництво якого біля Центрального Загсу запланувала компанія «Мелвікс».

Будівельний холдинг "Міракс Груп" (РФ) планує побудувати в Києві  дві п'ятизіркові гостинці до Чемпіонату Європи по футболу 2012 року. Один п'ятизірковий готель у них буде у складі багатофункціонального комплексу "Міракс Плаза" на вул. Глибочицький. Другий готель вони також планують у складі МК.

Компанія VS Energy (ВС Енерджі  Інтернейшнл Україна), що володіє мережею готелів Premier Hotels, інвестує в розвиток мережі $ 200 млн в масштабах всієї України). Мережа готелів Premier Hotels створена в Україні в 2003 році і об'єднує шість чотири і п'ятизіркових готелів: «Прем'ер-палац» в Києві, «Ореанда» в Ялті, «Дністер» в Львові, «Лондонська» в Одесі, «Старий» в Мукачево і «Космополітові» в Харкові. Управляє мережею Premier Hotels ТОВ «Прем'єр Інтернейшнл». У структуру компанії входять генеральний туроператор мережі готелів «Elite Tours» і консалтингова компанія «Premier Hospitality Consulting».

Одній з досить серйозних  причин, чому іноземні мережі довго  не входили на український ринок, є те, що потік іноземного капіталу часто натрапляв на складнощі, яких в Україні до цих пір дуже багато. Одній з головних труднощів, яка неодмінно зустрічається на шляху зарубіжного оператора, є відведення землі під будівництво об'єкту і дорожнеча ділянок. Немало клопоту доставляє процес узгодження проектів, який в наший країні триває від півтора до двох років, тоді як в Європі це займає не більше двох місяців. Існує різнорівнева система видачі дозволів, при якій можлива ситуація, коли будівельний проект насправді вже близький до завершення, а «по документах» він тільки починається [21].

 

 
1.3. Національні готельні  мережі. Стан та перспективи розвитку 

Ринок готельних послуг в Україні на даний момент знаходиться на початковій стадії розвитку. У країні налічується близько 1 тис. 300 об'єктів готельного типу, велика частина з яких – старі, реконструйовані будівлі 70–80-х рр.. Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. готелів, які надають більше 15 млн. номерів, при цьому їх кількість зростає щороку в середньому на 3–4%. Таким чином, частка України не дотягує і до піввідсотка європейських показників, що, звичайно, свідчить про необхідність серйозного розвитку галузі.

Найбільш активно готельна галузь розвивається у Києві (де зосереджено 150 об'єктів із загальною кількістю номерів понад 9 тис. 200), у великих індустріальних містах країни (Дніпропетровськ, Харків, Донецьк), а також у рекреаційних зонах (Ялта і Крим, Одеса, Львів та Карпати в цілому). Тим не менш, навіть Київ, де показник забезпеченості готельними номерами становить близько 6–7 місць на 1 тис. жителів, далекий від європейських стандартів. Наприклад, у Відні цей показник складає 26 місць на 1 тис. жителів, а в Парижі – 35. Тому попит в нашій країні все ще перевищує пропозицію, і в святкові дні або під час проведення різних виставок знайти вільне місце дуже важко [6].

Тому збільшення номерного фонду необхідно для України. Особливо це важливо для міст, які готуються до проведення Євро–2012. Україна повинна продемонструвати гостинність на кращому рівні, від цього залежить її імідж у світі, привабливість інвестування та подальшого розвитку.

Ще однією з основних характеристик вітчизняного готельного ринку став високий рівень цін при невисокій якості послуг. В умовах фінансової кризи в Європі вже почалося зниження тарифів у деяких готелях, але, найімовірніше, в нашій країні найближчим часом ціни будуть триматися на досить високому рівні, а їх зниження, можливо, не більше ніж на 5–15%. Причина тому – все та ж ненасиченість ринку.

Тенденції і принципи розвитку бізнесу

Подальший розвиток готельного господарства, як в Україну, так і в світі в цілому, неможливо без сучасного обладнання та новітніх технологій. Основним напрямком можна вважати девіз Всесвітньої туристської організації в 2003 році: «Технологія і природа – два актуальних аспекти розвитку туризму на початку XXI століття».

Сектор готельних послуг залишається на сьогоднішній день одним з найбільш динамічно розвиваються секторів економіки України. Ненасичені ринки готельних послуг різного рівня є прекрасною можливість для готельних операторів упевнено увійти на український ринок і проводити політику розширення свого впливу в галузі. Від того, наскільки вірний аналіз ринкової ситуації проведуть представники готельного бізнесу, залежатиме в майбутньому склад учасників українського ринку «індустрії гостинності». При цьому загальна кількість іноземних туристів, що відвідали нашу країну за 2006 рік, склала 18,6 млн. осіб – стількі ж, скільки за весь 2000 рік. За перше півріччя 2006 р. – 7,7 млн. осіб, а за перше півріччя 2007 р. – 9,5 млн. іноземних туристів, що відвідали Україну [1].

Зараз у центрі столиці важко знайти вільні майданчики під будівництво готелів. Території, раніше зарезервовані для цих цілей під силовим тиском зверху передані будівельним структурам, що споруджують на них дохідні бізнес-центри (строк окупності інвестицій до трьох років) і елітне житло. Українські інвестори, налагодивши контакти у верхах, легко добиваються передачі так званих «київських пустирів у центральній частині міста у своє оперативне розпорядження. Процес «тихого відходу» незайнятих майданчиків на сторону зупинити практично неможливо. І Київ залишається беззахисним перед «грошовими монстрами» (в першу чергу, сильними регіональними промислово-фінансовими групами), які діють на власний розсуд і, зрозуміло, виходячи з власних фінансових інтересів.

Також на території України існують доки лише одна національна мережа готелів – Premier Hotels, до складу якої входять 6 готелів: «Прем’єр Палас», «Ореанда» (Ялта), «Дністер» (Львів), «Старий» (Мукачево), «Лондонська» (Одеса), «Cosmopolit» (Харків).Через десять років майданчика під спорудження сучасних готельних і розважальних комплексів доведеться шукати далеко за межами центральної частини міста. У випадку, якщо київська мерія запропонує Hyatt або Sheraton (за Marriot нібито закріплено майданчик у центрі Києва), чиї респектабельні західні клієнти (в першу чергу, бізнесмени і фінансисти) вважають за краще поселятися саме в центрі міста, розмістити свої комплекси на Борщагівці, Троєщині та Солом'янці в районах, не пов'язаних з Хрещатиком навіть лінією метрополітену.

До проблемних моментів у функціонуванні ринку готельних послуг України слід віднести:

1. Тенденція заповнення вітчизняних ринкових ніш іноземними операторами.

2. На сучасному етапі економічного розвитку в Україні існує тільки один національний готельний оператор – Premiere-Hotels, до складу якого входять шість готелів – свого роду монополіст в готельному секторі економіки України. Він створювався в розріз із загальноприйнятими стратегіями, оскільки являє собою об'єднання абсолютно різних по концепції і набору послуг готелів в крупних ділових і туристичних центрах України. За рахунок специфіки кожного окремого готелю, мережі не доводитися вирішувати проблеми, пов'язані з уніфікованість продукту. Таке своєрідне об'єднання дозволяє подвоїти конкурентну перевагу, пов'язану з позиціонуванням на ринку і впізнаваністю бренду, також, всі готелі користуються перевагами єдиної системи бронювання. Важко позначити Premiere-Hotels як повноцінного готельного оператора, адже готелі мережі позиціюють в різних сегментах і під різними торговими марками.

3. Український ринок готельних послуг сьогодні наближається до насичення в секторі п'яти-і чотиризіркових готелів.