Банківські операції

     Чекова  форма розрахунків потребує від  банківської установи дотримання відповідних  правил: банк зобов'язаний упевнитися в достовірності чека (форма, термін дії, відсутність виправлень, відповідність підпису чекодавця зразку підпису, який є в банківській установі). Чек може бути оплачений тільки тій особі, яку вказано в ньому (іменний чек); або пред'явнику, коли чек видано на пред'явника. Чекодавець не тільки несе відповідальність за оплату чека банком-платником, а й зобов'язаний забезпечити цей платіж, заздалегідь надавши банку необхідні кошти для покриття своїх чеків (кошти на рахунку чекодавця чи кредит). За видачу чека без покриття чекодавець несе відповідальність. Банк-платник, підпис якого на чеку відсутній, як правило, не несе відповідальності передвласником чека за його оплату, крім випадків, коли чек банком акцептовано.

     Розрахунок  чеком здійснюється за схемою:

1 —  постачальник передає товар покупцеві; 2 — покупець передає чек постачальнику; 3 — постачальник передає чек у свій банк, 4 — банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 — банк платника списує кошти з рахунка покупця товару; 6 — банк платника повідомляє платника про списання коштів; 7 — банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти; & — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 9 — банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок. Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами. Це, передовсім, відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека. 
 

Висновок

      Успіх державної політики країни в цілому великою мірою залежить від

стабільності її банківської системи. В умовах переходу від жорсткої адміністративної системи управління економікою до ринкового господарства саме банківська система покликана забезпечити економічно виправданий розподіл фінансових ресурсів, стимулювати конкурентні відносини, приватизацію державного майна, перебудову ціноутворення та цінових пропорцій.

   Як свідчить практика, нестабільність  банківської системи, кризи банків мають тяжкі економічні наслідки. Тому для створення стабільної банківської системи потрібно втілити в життя всі необхідні зміни в чинному законодавстві щоб воно відповідало високим світовим стандартам, і давало змогу здійснювати банківську діяльність безперебійно, безпечно та на високому рівні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Практичне завдання 

1. Члени правління банку повинні мати вищу...

а) економічну освіту;

б) юридичну освіту;

в) освіту в галузі управління;

г) всі  відповіді вірні.

2. Система механізмів, які служать для переказу грошових коштів між економічними суб'єктами, для розрахунку за платіжними зобов'язаннями - це...

а) розрахункова система;

б) платіжна система;

в) клірингова система;

г) вірна  відповідь відсутня.

3. Договір лізингу, в результаті підписання якого лізингоотримувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, який перевищує строк, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, має назву...

а) фінансовий;

б) зворотній;

в) оперативний;

г) пайовий. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

     1. Закон України “Про банки і  банківську діяльність” № 2121-III від 07.12.2000 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 661-VI від 12.12.2008 р.).

     2. Закон України “Про Національний  банк України” № 679-XIV від 20.05.1999 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 800-VI від 25.12.2008 р.).

     3. Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” № 2346-III від 05.04.2001 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 997-V від 27.04.2007 р.).

     4. Інструкція про безготівкові  розрахунки в Україні в національній  валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 407 від 18.10.2006 р.).

     5. Банківські операції: Підручник  / ред. Міщенко В.І., Слав’янська  Н.Г. – К.: Знання, 2006. – 727 c.

     6. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 5-те вид., перероб.  і доп. – К.: Знання, 2006. – 311 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

     7. Вітлінський В., Пернарівський О.  Фінансова стійкість як системна  характеристика комерційного банку // Банківська справа. – 2000. – № 6. – С. 48-51.

     8. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под  ред. О.И. Лаврушина. – 2-е  изд., перераб. и доп. – М.: Финансы  и статистика, 2000. – 464 с.: ил.

     9. Кочетков В.М. Забезпечення фінансової  стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти. Монографія. – Київ: КНЕУ, 2002. – 238 с.

     10. Процентні ставки банків за  строковими депозитами фізичних  осіб за 2006-2009 рр. //