Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2012 в 17:24, курсовая работа
Дана курсова робота складається з трьох часток: теоретичної, практичної та частини, в якій розроблені основні заходи щодо покращення аналізу основних фондів.
У теоретичній частці дається поняття основних засобів підприємства, а також їх класифікація, прийнята в економіці. У цій частці дається методика проведення аналізу основних засобів з використанням методу ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.
Вступ…………………………………………………………………………......…..3
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження стану та ефективності використання основних фондів…………………………………………………………………….5
1.1. Економічна суть основних засобів: основні поняття……………………...…5
1.2 Методика аналізу використання основних засобів……………………...……8
Розділ 2. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів КП «Харківські теплові мережі»………………………………………………...……16
Розділ 3. Удосконалення аналізу основних фондів підприємства…..………….27
Висновки……………………………………………………………………………31
Список використаної літератури………………………………………………….33
На основі цих даних проводиться аналіз основних засобів по наступних основних напрямах:
- Аналіз наявності, структури і рухи основних засобів на підприємстві
- Аналіз
основних показників
- Аналіз використання устаткування і виробничої потужності підприємства
- Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами
Для того, щоб проаналізувати діяльність підприємства за якийсь період роботи проводять поглиблений аналіз за декілька років діяльності підприємства. За звітний рік приймають один з років ( базовий) роботи підприємства, а решта років його діяльності є аналізуючими.
Вироблюваний при цьому аналіз дозволяє чітко визначити ті чинники, які вплинули на результати роботи і виявити резерви підвищення основних продуктивних показників .
Розглянемо детальніше методику проведення аналізу основних засобів. Аналіз основних засобів починається з аналізу наявності, структури і руху основних засобів на підприємстві. Як було відмічено вище, всі основні засоби діляться на виробничі і невиробничі основні засоби. Крім того, виробничу частку прийнято ділити на активну і пасивну частки. Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури. Дані про наявність основних засобів, про їх рух та структуру заносять в таблицю 1.1 . У даній таблиці можуть бути відображені дані про зміну структури основних засобів за певний період ( коли розглядуються декілька аналізованих років і один базисний). В цьому випадку розраховуються абсолютна зміна вартості основних засобів в аналізованому році в порівнянні з базисним, а також темпи зростання вартості основних засобів на підприємстві.
Таблиця 1.1
Аналіз структури основних виробничих фондів
Найменування | Базисний рік | Поточний рік | ||||
Сумма,
тис грн |
Питома вага | На початок року | Надій-шло | Вибу-ло | На кінець року | |
Основні засоби, усього: | ||||||
Будинки, споруди, передавальні пристрої | ||||||
Машини та обладнання | ||||||
Транспортні засоби | ||||||
Інструменти, прилади та інвентар | ||||||
Інші основні засоби |
Одним з головних показників при аналізі основних засобів є середньорічна вартість основних засобів. Дана вартість може бути розрахована таким чином:
Фср= Фпер + (Фвв*чм) / 12 – Фл * ( 12- М ) / 12 , де (1.1)
Фср - середньорічна вартість основних засобів;
Фпер- первинна (балансова) вартість основних засобів;
Фвв- вартість введених основних засобів;
Чм – число місяців функціонування введених основних засобів;
Фл - ліквідаційна вартість;
М –
кількість місяців
Крім того використовується ще декілька методів підрахунку вартості основних засобів. До таких методів можна віднести хронологічний метод розрахунку вартості основних засобів:
Фср= (1/2 *Ф1+ф2+ф3+..Фi-1+ 1/2*Фi ) / ( n –1 ) , де (1.2)
n - число періодів ( місяців, кварталів і тому подібне)
Фi - вартість основних засобів в i-ом періоді;
Для спрощення найчастіше використовують наступну формулу для підрахунку вартості основних засобів (просте середньоарифметичне):
Фсер=
(Фпоч+Фкін) / 2 , де
Фпоч – вартість основних засобів на початок року;
Фкін- вартість основних засобів на кінець року.
У цьому розділі аналізу також вивчається рух і технічний стан основних виробничих засобів. Для цього розраховуються наступні показники:
Коефіцієнт
оновлення: Конов= Фнад. / Фкін.;
Коефіцієнт вибуття: Квиб=Фвиб./ Фпоч. ; (1.5)
Коефіцієнт
приросту: Кпр.= Фпр./ Фпоч., де
Фнад. – вартість основних виробничих засобів, що надійшли
Фкін. - вартість основних виробничих засобів на кінець року
Фвиб. - вартість вибулих основних виробничих засобів
Фпоч. - вартість основних виробничих засобів на початок року
Фпр - сума приросту основних виробничих засобів.( Фнад. - Фвиб ).
Наступним етапом аналізу є аналіз основних показників використання основних засобів.
Головним показником використання основних засобів є показник фондовіддачі, що розраховується як відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних засобів:
Фвід = ВП / Фсер.
Крім того, розраховуються і інші показники: фондомісткість, зворотний показник фондовіддачі:
Фміст= Фсер. / ВП
В процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, порівняння показників в аналізованих роках в порівнянні з показниками в базисному році, проводяться міжгосподарські порівняння. З метою глибшого аналізу ефективності використання основних засобів показник фондовіддачі визначається по всіх основних засобах, засобах виробничого призначення, активній їх частці.
На зміну рівня фондовіддачі робить вплив ряд чинників. Значення цих чинників розраховується при порівнянні показника в аналізованому і базисному року. Чинниками першого рівня, що впливають на фондовіддачу основних виробничих засобів, є: зміна частки активній частці в спільній їх сумі; зміна фондовіддачі активній частці. Розрахунок впливу чинників здійснюється способом абсолютних різниць. Фондовіддача активної частини основних коштів безпосередньо залежить від його структури, часу роботи і середньочасового виробітку.
Для аналізу можна
ФО = ( До * Тед. * СВ) / Фср., де (1.9)
До - середньорічна кількість устаткування;
Тед. - кількість відпрацьованих годин одним устаткуванням;
СВ - вироблення продукції за 1 машино-час.
Модель чинника фондовіддачі устаткування можна розширити, якщо час роботи одиниці устаткування представити у вигляді добутку кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (Кзм) і середньої тривалості зміни (П). Середньорічну вартість устаткування можна представити як добуток кількості (К) і середньої вартості його одиниці (Ц), після чого кінцева модель чинника матиме вигляд:
ФО = (До * Д * Кзм * П * СВ) / ( До * Ц) = ( Д* Кзм * П * СВ) / Ц (1.10)
Для розрахунку впливу чинників на приріст фондовіддачі устаткування використовується метод ланцюгових підстановок. При цьому аналізі у формулу поступово проставляються замість значень базисного року значення аналізованого року і розраховується вплив кожного з чинників: структури устаткування, цілоденних простоїв, коефіцієнта змінності, внутрішньозмінних простоїв, середньочасового виробітку.
Після аналізу узагальнюючих показників детальніше вивчається ступінь використання виробничих потужностей підприємства, окремих видів машин і устаткування. Ступінь використання виробничих потужностей характеризується показниками: екстенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичного фонду робочого часу устаткування до планового фонду: Кекст. = Тф. / Тпл (1.11) і інтенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичної і планової середньочасового виробітку. : Кінтен.= Впф. / Вппл (1.12). Узагальнюючим показником, що комплексно характеризує використання устаткування є коефіцієнт інтегрального завантаження : J = Кекст. * Кинтен (1.13).
Розрахунок впливу цих чинників проводиться способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.
Наступним етапом аналізу є визначення фондоозброєності (аналіз забезпеченості підприємства основними засобами). Даний показник визначається як відношення середньорічної вартості всіх основних засобів до середньосписочної кількості тих, що працюють на підприємстві :
Фозбр.= Фсер. / Р (1.14)
де Р – число тих, що працюють на підприємстві (включає всіх робітників, ІТР і адміністративно-управлінський склад). Даний показник показує вартість основних засобів, що доводяться на того, що одного працює.
Крім того, розраховується показник, що показує вартість основних виробничих засобів, що доводиться, на одного робітника ( людини зайнятого в основному або в допоміжному виробництві) :
Також розраховується і показник фондовоозброєності робітників, зайнятих в основному виробництві основними засобами, що є їх активною часткою.
І нарешті, аналізується ступінь використання площі підприємства. Розраховується показник, що показує скільки продукції, проведеної підприємством доводиться на 1 м2 спільного майдану підприємства (виробничі і невиробничі). Але, оскільки на невиробничих засобах продукція не проводиться, даний показник частіше використовується для визначення вироблення продукції на 1 м2 виробничої площі. Крім того, при вивченні використання площі підприємства розраховується питома вага виробничих і невиробничих в спільному майдані, а також питомий майданів, зайнятих під основне і допоміжні виробництва в спільному майдані виробничих майданів.
В процесі аналізу виявляються і вивчаються чинники, які тим або іншим чином впливають на результати діяльності підприємства і зокрема на ефективність використання основних засобів.
Тим самим виявляються шляхи і резерви збільшення ефективності використання основних засобів. Ними можуть бути введення в дію не встановленого устаткування, заміна і модернізація його, скорочення цілоденних і внутрішньозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, інтенсивніше його використання, впровадження заходів щодо НТП. Наприклад, резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування визначають як:
Впк = До * Дф * Ксмф * Пф * Свф, де (1.15)
До
– додаткова кількість
Дф- кількість відпрацьованих днів (фактично),
Кзмф –коэффициент змінності,
Пф – середня тривалість робочого дня,
Свф- виробітка.
До основних показників для аналізу руху та технічного стану основних засобів також належить коефіцієнт зносу на початок року. Він розраховується за кожним видом виробничих основних фондів і характеризує частку вартості основних засобів, що списана на витрати діяльності в попередніх періодах. Він розраховується як відношення суми зносу на початок року до вартості основних засобів на початок року.
Отже,
підведемо деякий підсумок. При аналізі
основних засобів на підприємстві аналізуються
наявність, структура, рух основних засобів.
Основним показником використання основних
засобів є фондовіддача. При цьому аналізі
складається модель чинника і розраховується
вплив кожного чинника ( методами ланцюгових
підстановок і абсолютних різниць). Вивчається
екстенсивна ( за часом) і інтенсивне (
по потужності ) завантаження підприємства.
Розраховуються такі показники як фондоозброєність,
що відображає забезпеченість основними
засобами підприємства. Також розглядується
ступінь використання майданів підприємства.
Після проведення аналізу визначаються
шляхи і резерви підвищення ефективності
використання основних засобів.
Розділ
2. Аналіз стану та
ефективності використання
основних фондів КП
«Харківські теплові
мережі»