Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ПАТ "Дніпроенерго"

ВСТУП

 

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і  послуг на основі впровадження досягнень  науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва.  Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. За його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Під аналізом розуміється  засіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Тема даної  курсової роботи є актуальною, бо фінансовий стан – це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Воно визначає конкурентоздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Тому, основна задача аналізу фінансового стану - показати стан підприємства для внутрішніх та зовнішніх споживачів, кількість яких при розвитку ринкових відносин значно зростає.

У дослідженнях питань теорії та методології аналізу  фінансового стану вагомий внесок зробили вітчизняні науковці, зокрема: Ф.Ф. Бутинець, Є.В. Мних, О.А. Петрик, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, Чижевська Л.В., а також зарубіжні автори Р. Адамс, Х. Андерсен, А. Аренс, С.М. Бичкова, І.Є. Глушков,               Ю.А. Данилевський,  Г. Велш, Д. Колдуелл, Дж Лоббек, Б. Нідлз, В.Ф. Палій,  В.М. О’Рейлі, Дж.К. Робертсон, Я.В. Соколов,  В.П. Суйц,   Д. Шорт,                 А.Д. Шеремет та інші. Однак слід підкреслити, що у публікаціях цих вчених недостатньо уваги приділяється питанням аналізу в умовах фінансової кризи, що є одними з найбільш складних і мало досліджених.

Метою дослідження  є фінансовий аналіз діяльності підприємства            ПАБ «Дніпроенерго». Ціллю роботи є пошук резервів і напрямків по покращенню фінансового стану підприємства, їх економічне обґрунтування і визначення їх впливу на показники, що характеризують фінансовий стан на даному підприємстві.

Відповідно  до  поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні завдання:

дати характеристику фінансової звітності та визначити  її місце в системі управління;

розглянути  методичні прийоми та об’єкти  аналізу фінансової звітності підприємства;

висвітлити  економічну характеристику фінансово-господарської діяльності ПАБ «Дніпроенерго»;

проаналізувати  економічні показники діяльності ПАБ «Дніпроенерго»;

розробити пропозиції щодо удосконалення методики аналізу фінансової звітності ПАБ «Дніпроенерго».

Об’єктом дослідження є фінансовий стан ПАБ «Дніпроенерго».

Предметом дослідження  виступають організаційні і методичні аспекти аналізу фінансової звітності підприємства.

Методами дослідження для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу (науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. Спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних, математичних методів.), методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу (науковий метод пізнання, в процесі якого невідомий показник зіставляється з іншими (відомими) з метою визначення загальних або відмінних рис), методи прямого структурного аналізу, моделювання (метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю)).

Інформаційною базою дослідження стали наукові  праці та публікації вітчизняних  та зарубіжних вчених-економістів і  практиків, що стосуються визначених проблем, емпіричну основу дослідження склали нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, офіційні дані Державного комітету статистики України, господарська практика, дані бухгалтерського обліку і звітності.

 

1. Характеристика фінансової звітності та її місце в системі управління

 

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітність.

Звітність підприємства (господарюючого суб’єкта) – це система  взаємопов’язаних економічних показників, що характеризують діяльність підприємства за певний звітний період (місяць, квартал, рік) та його фінансовий і майновий стан на конкретну дату.

За видами її поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрішньогосподарську (управлінську), статистичну і податкову. Складається звітність за даними первинної документації, облікових регістрів, вибіркових і суцільних спостережень та інших джерел інформації.

Фінансова звітність  визначена П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» як бухгалтерська  звітність, що містить інформацію про  фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

 Верига Ю.  А. визначає фінансову звітність підприємства як систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік) [14, с. 15].

Метою складання  фінансової звітності є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства [1, с. 20].

На думку  Базілінської О. Я., метою складання фінансової звітності є інформаційне забезпечення прийняття обґрунтованих рішень в рамках операційної, фінансової та інвестиційної діяльностей підприємства.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені  в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», вони включають:

мету фінансової звітності;

її склад  та елементи;

звітні періоди;

якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

вимоги до розкриття  інформації у фінансовій звітності [1, с. 20 – 23].

Фінансові звіти  містять статті, склад і зміст  яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Фінансова звітність  забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу  та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності  підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

забезпеченості  зобов’язань підприємства;

визначення  суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень [1, с. 20].

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

існує ймовірність  надходження або вибуття майбутніх  економічних вигод, пов'язаних з  цією статтею;

оцінка статті може бути достовірно визначена.

П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» застосовується при підготовці і наданні фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами    (надалі — підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Основою П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

За обсягом  даних, які містяться у звітах, розрізняють внутрішню і зовнішню звітність [ 2, с. 27].

Внутрішня – включає інформацію про роботу окремого підрозділу (цеху, бригади, дільниці). Складається вона для потреб управління підприємством та його підрозділами.

Зовнішня звітність  відображає господарську діяльність підприємства в цілому і є засобом інформування зовнішніх користувачів – заінтересованих юридичних і фізичних осіб про характер діяльності, доходності, майновий стан того або іншого господарюючого суб’єкта. Так, податкові адміністрації, банки, інвестори є користувачами бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства, з якими вони мають господарсько-фінансові стосунки.

Фінансова звітність  повинна задовольняти потреби тих  користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням  їх конкретних інформаційних потреб. 

Користувачами звітності Гладких Т. В. визначає фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень [15, с.357].

Таблиця 1.1

Основні зовнішні користувачі фінансової звітності

Зовнішні користувачі  фінансової звітності	Інформаційні інтереси
Власники, замовники	Придбання, продаж та володіння цінними паперами; Участь в  капіталі підприємства; Оцінка якості управління; Оцінка перспектив виплати дивідендів та визначення їх суми
Органи, до сфери управління яких належить підприємство	Реалізація  мети створення підприємства; Оцінка фінансового  стану підприємства та отриманого фінансового  результату
Постачальники та інші кредитори	Оцінка здатності  підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; Забезпечення  зобов’язань підприємства
Банківські  та кредитні установи	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; Забезпечення зобов’язань  підприємства; Оцінка фінансового стану  підприємства; Оцінка довіри до підприємства
Покупці та замовники	Оцінка здатності  підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; Оцінка тривалості функціонування підприємства
Податкові органи	Визначення  податкової політики; Забезпечення  зобов’язань підприємства
Зовнішні аудитори	Підтвердження відповідності П(С)БО та реальності показників
Статистичні органи	Узагальнення  показників діяльності по галузях; Оцінка результатів  діяльності по галузях

 

Кожна група  користувачів інформації переслідує власні цілі при проведенні аналізу фінансового  стану. Використання результатів аналізу дозволяє керівництву контролювати діяльність підприємства та вносити позитивні зміни в його роботу.

Таблиця 1.2

Основні внутрішні  користувачі фінансової звітності

Внутрішні користувачі  фінансової звітності	Інформаційні інтереси
Керівництво підприємства	Оцінка фінансового  стану та фінансових результатів; Визначення  напрямів розвитку підприємства
Працівники  підприємства	Оцінка здатності  підприємства виконувати своєчасно  свої обов’язки
Персонал фінансової служби підприємства	Аналіз фінансового  стану підприємства з метою прогнозування  ефективної та конкретно – спроможної діяльності
Персонал бухгалтерії	Оцінка та аналіз показників звітності

 

Для прийняття  економічних рішень користувачами  фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», до неї відносяться:

баланс;

звіт про фінансові результати;

звіт про  рух грошових коштів;

звіт про  власний капітал;

примітки до річної фінансової звітності;

додатки до приміток до річної фінансової звітності «Інформація  за сегментами».

Інші звіти (звернення  ради директорів до акціонерів, звіт керівництва компанії, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю.

Компоненти  фінансової звітності відображають різні аспекти одних і тих  же господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду та розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний та перспективний аналіз діяльності підприємства. Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об'єднуються у відповідні розділи (див. табл. 1.3).

Фінансова звітність  повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів  діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.