Аналіз фінансової стійкості підприємства

   Залежно від змісту дослідження оцінку фінансової стійкості підприємства відносять  до тематичного і комплексного аналізу. Залежно від об’єкта аналізу  оцінка фінансової стійкості проводиться виключно по конкретному підприємству. Залежно від періоду дослідження слід розрізняти ретроспективну та поточну оцінку фінансової стійкості. Залежно від інформаційного забезпечення дослідження розрізняємо внутрішній і зовнішній аналіз фінансової стійкості підприємств.

   Аналіз  показників фінансової стійкості здійснюється за допомогою системи абсолютних і відносних показників, де враховано  нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств  в Україні.

   Зазначимо, що не існує єдиних однозначних критеріїв для показників фінансової стійкості. Багато залежить від галузі, ринкової ситуації та репутації підприємства (неплатежів, порушення фінансової дисципліни).

   Методичний  підхід до аналізу й оцінки ФЕС, який пропонують такі автори, як Азаренков Г.Ф., Петряєва З.Ф. і Хмеленко Г.Г., виділяють такі етапи оцінки ФЕС:

   1) розрахунок та аналіз показників, які використовуються при формуванні  виробничих запасів і витрат;

   2) розрахунок величин, що дають  оцінку розміру джерел для  покриття запасів і витрат;

   3) визначення типу фінансової стійкості;

   4) розрахунок фінансових коефіцієнтів, які застосовуються для оцінки  фінансово-економічної стійкості  підприємств;

   5) складання узагальнюючого висновку  щодо фінансово-економічної стійкості  підприємства.

   Функція S(х) визначається в такий спосіб: 

   

 

   Виділяють чотири основних типи фінансової стійкості  підприємства (табл.1.2). 

   Таблиця 1.2

   Типи  фінансової стійкості підприємства

 

   В умовах мінливого ринкового середовища проблема забезпечення фінансово-економічної  стійкості підприємства набуває суттєвого значення. Проте, у фінансово-економічній літературі досі не існує єдиного методичного підходу щодо виконання аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості, а це, у свою чергу, значно ускладнює процеси функціонування та розвитку підприємств. У зв'язку з цим необхідно надати наукове обґрунтування та розробити методичні рекомендації щодо оцінки та аналізу фінансово-економічної стійкості підприємств [7].

   Оскільки  існують різні підходи до трактування  сутності фінансово-економічної стійкості підприємства, то відсутній уніфікований підхід і відносно показників цього поняття. В економічній літературі пропонуються різноманітні коефіцієнти оцінки ФЕС підприємства. Найчастіше як показники фінансово-економічної стійкості називають платоспроможність, ліквідність, фінансова незалежність (автономія).

   За  методикою побудови інтегральної оцінки фінансово-економічної стійкості  підприємства, розробленою Т.Г. Бенем  і С.Б. Довбнею, передбачено розраховувати  різні коефіцієнти в залежності від аналітичних напрямів. До таких напрямів доцільно віднести платоспроможність підприємства, його фінансову незалежність і якість активів, оскільки вони у сукупності з різних точок зору характеризують  фінансово-економічну стійкість підприємства.

   За  рівнем платоспроможності має оцінюватися можливість виконання підприємством своїх поточних фінансових зобов'язань за рахунок різних щодо ліквідності видів активів. Для цього доцільно використовувати такі показники: коефіцієнт покриття, який характеризує співвідношення оборотних активів підприємства з його поточними зобов'язаннями; коефіцієнт поточної ліквідності, що характеризує здатність підприємства виконувати поточні зобов'язання за рахунок ліквідної частини оборотних активів (коштів та їхніх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості); коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу оцінити можливість "миттєвого" виконання зобов'язань.

   Для оцінки фінансової незалежності підприємства використовуються коефіцієнти автономії, фінансової стабільності й маневреності власного капіталу. Вони характеризують здатність підприємства фінансувати свою діяльність за рахунок власних і надійних джерел.

   Найважливішою характеристикою фінансової незалежності підприємства є оцінка співвідношення власного і запозиченого капіталу. Hайприйнятніший для такої характеристики коефіцієнт автономії, який оцінює частку власного капіталу у сукупному капіталі підприємства. Замість нього можуть бути використані інші показники, які характеризують структуру капіталу: коефіцієнт заборгованості (відношення запозиченого капіталу до сукупного капіталу) або коефіцієнт фінансування (співвідношення запозиченого й власного капіталу). Коефіцієнт фінансової стабільності свідчить, якою мірою діяльність підприємства фінансується за рахунок стабільних джерел: власного капіталу й довгострокових зобов'язань. Коефіцієнт маневреності характеризує частину власного капіталу, який набирає швидкообертової та ліквідної форми — форми оборотних активів [23, c. 132].

   Велике  значення при оцінці фінансово-економічної стійкості підприємства має якість його активів. Рівень ліквідності активів підприємства характеризується часткою високоліквідних активів. Якість оборотних активів з урахуванням джерел їх фінансування оцінюється за допомогою коефіцієнта чистих оборотних активів. Чисті оборотні активи розраховуються як різниця між оборотними активами й поточними фінансовими зобов'язаннями підприємства. У зв'язку з великою дебіторською заборгованістю у багатьох вітчизняних підприємств доцільно оцінювати її якість. Із цією метою до складу показників слід включити "коефіцієнт якості дебіторської заборгованості". Він обчислюється як відношення дебіторської заборгованості, строк сплати якої не настав, до її загальної суми.

   На  основі вищезгаданих коефіцієнтів формуються узагальнюючі показники, такі як рівень платоспроможності, рівень фінансової незалежності й рівень якості активів підприємства [Додаток А].

   Згідно  з методичним підходом до аналізу  й оцінки ФЕС, який пропонують такі автори, як Азаренков Г.Ф., Петряєва З.Ф. і Хмеленко Г.Г. фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових коштів, а також аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів: коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів; коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт маневреності; коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих коштів; коефіцієнт майна виробничого призначення; коефіцієнт прогнозу банкрутства.

   Згідно  з цим підходом для повного  відображення різних джерел у формуванні запасів і витрат використовуються наступні показники:

   1. Hаявність власних оборотних коштів (різниця між джерелами власних коштів та необоротних активів або різниця між власним капіталом та необоротними активами);

   2. Hаявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат (сума власних оборотних коштів та довгострокових зобов'язань, в свою чергу власні оборотні кошти являють собою різницю між власним капіталом та необоротними активами);

   3. Загальна величина основних джерел коштів для формування запасів і витрат (сума власних оборотних коштів (власний капітал – необоротні активи), довгострокових зобов'язань та короткострокових кредитів банків).

   На  основі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, розраховуються величини, що дають оцінку розміру джерел для покриття запасів і витрат.

   1.  Надлишок чи нестача власних  оборотних коштів розраховується  як різниця між сумою власних оборотних коштів та величиною запасів (Виробничі запаси / Товари).

   2.  Надлишок чи нестача власних  оборотних і довгострокових позикових  джерел формування запасів і  витрат – різниця між сумою  власних оборотних і довгострокових  позикових джерел формування запасів і витрат та величиною запасів.

   3.  Надлишок чи нестача загальної  величини основних джерел для  формування запасів і витрат  розраховується як різниця між  загальною величиною основних  джерел для формування запасів  та витрат та величиною запасів [31, c. 359].

   Під час розрахунку інтегрального показника  ФЕС підприємства за методикою, яку  запропонували Тридід О.М. і Орєхова К.В. використовується система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, а саме: показники виробничих запасів; показники незавершеного виробництва; показники готової продукції; показники дебіторської заборгованості; показники доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); показники кредиторської заборгованості; показники власних вкладень.

   Таким чином, розглянувши всі фінансові показники, які розраховуються окремо за кожним методичним підходом, можна впевнитися, що методика побудови інтегральної оцінки фінансово-економічної стійкості підприємства, розроблена Т.Бенем і С.Довбнею, та методика аналізу та оцінки ФЕС, розроблена Азаренковим Г.Ф., Петряєвою З.Ф. і Хмеленко Г.Г., є найбільш конкретними та ефективними, всі коефіцієнти, застосовані у цих двох методиках є доречними. На відміну від них, третя методика включає в себе всі фінансові коефіцієнти, які необхідні для оцінки та аналізу фінансового стану підприємства. Це не зовсім раціонально, тому що основною ціллю розглянутих методичних підходів і всієї роботи в цілому є оцінка та аналіз фінансово-економічної стійкості підприємства, а не фінансового стану підприємства в цілому.

   Для подальшого розгляду питань, пов'язаних з аналізом та оцінкою фінансово-економічної  стійкості підприємства на дослідному підприємстві, автор пропонує систему  коефіцієнтів, яка представлена в  Додатку Б

   Представлена  система показників для аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості підприємства характеризує як процеси функціонування підприємства, так і процеси розвитку, що є актуальним для даної роботи. З огляду на запропоновані коефіцієнти та на проаналізовані методичні підходи до аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості підприємства можна переходити до аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості функціонування та розвитку ДП «Харківського радіозаводу «Протон».

 

   

2. АНАЛІЗ  ДП «ХАРКІВСЬКОГО РАДІОЗАВОДУ «ПРОТОН»

 

   Аналіз  та оцінка фінансово-економічної стійкості  функціонування та розвитку ДП «Харківського  радіозаводу «Протон» здійснено  за період 2006-2008р.р. та I півріччя 2009р. на основі даних балансів підприємства (форма 1), звітів про фінансові результати (форма 2), приміток до річної фінансової звітності (форма 5). .

   Дані  розрахунку оцінки фінансового та майнового  стану підприємства надано в Додатку  В.

       Зміни  структури балансу ДП  ХРЗ «Протон» за  період, який  аналізується,  свідчать про погіршення  фінансового стану підприємства. На 01.07.2009 року сума  непокритого збитку збільшилась на 6900,2 тис. грн. у порівнянні з станом на 01.01.2007р., або на 37,3% і становить 25413,0 тис. грн. Поряд з цим, сума статутного капіталу протягом цього періоду не змінювалась, а сума іншого додаткового капіталу збільшилася лише на 2249,1 тис. грн. Внаслідок цього, розмір власного капіталу підприємства поступово зменшувався, і станом на 01.07.2009 р. складає 15443,0 тис. грн., що на 23,1% менше розміру власного капіталу станом на кінець базового 2006 року.

   В зв’язку з зменшенням абсолютної вартості власного капіталу на 4650,9 тис. грн., питома вага  його у структурі  пасиву також зменшилась, з 63,7%  станом на 31 грудня 2006 року до 58,6% на 01.07.2009 року. 

     Порівняння балансів демонструє, що частка поточних зовнішніх зобов’язань в структурі пасивів підприємства з кінця 2006 року до 01.07.2009 року збільшилась з 36,3% до 41,4%, причому частка кредиторської заборгованості за товари, роботи послуги зменшилась з 16% до 0,1%

   Довгострокових  зобов’язань протягом періоду, що аналізується, на балансі підприємства не було.

   Таким чином, можна зробити висновок, що загальне зменшення валюти балансу  та збільшення зовнішніх зобов’язань  призвело до значних змін у структурі  пасиву, підприємству  не достатньо власних засобів, щоб  забезпечити фінансову стійкість та незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

   В таблиці 2.2 надані розрахунки основних фінансових показників ДП ХРЗ «Протон» на протязі 2007-2008 рр..

   Таблиця 2.1

Загальна економічна характеристика ДП ХРЗ «Протон»