Аналіз фінансової стійкості підприємства

   ВСТУП 

   Фінансова стабільність держави визначається фінансовою стійкістю підприємств, а їх виняткове місце як суб’єктів  господарської діяльності в народному  господарстві зумовлює необхідність забезпечення фінансової стійкості підприємств.

   В ринкових умовах суб’єкти господарювання самостійно залучають фінансові ресурси, намагаються ефективно їх розміщувати з метою забезпечення безперебійної підприємницької діяльності, здійснюють самостійний пошук контрагентів. Фінансова стійкість підприємства характеризується таким станом фінансових ресурсів, який відповідає потребам розвитку та вимогам ринку. А в сучасних умовах фінансова стійкість стає якісною характеристикою фінансових можливостей підприємства та його партнерів.

   Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку України зумовлюють спрямованість зусиль вітчизняної економічної думки на пошук шляхів забезпечення конкурентоспроможності підприємств, галузей, регіонів та економіки країни в цілому. Конкурентоспроможність є узагальнюючою характеристикою підприємства, для забезпечення якої використовуються різні підходи, але, незважаючи на їх різноманіття, всі дослідники виходять з того, що забезпечення конкурентоспроможності, як сукупності заходів, повинне мати системний характер. А це вимагає цілісного підходу до забезпечення стійкої виробничо-господарської, фінансово-економічної, організаційно-управлінської діяльності [5].

   Найбільший  внесок у розробку проблем аналізу  фінансово-економічної стійкості  підприємства зробили Гінзбург А.І., Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Москаленко М.М., Мних Є.В., Грищенко О.В., Бутинець Ф.Ф., Азаренков Г.Ф., Петряєва З.Ф., Хмеленко Г.Г., Ізмайлова К.В., Ковалев В.В., Буряк П.Ю., Савицька Г.В., Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В.

   Мета  роботи полягає в дослідженні  теоретичних питань, проведенні аналізу фінансово-економічної стійкості функціонування.

   Завданнями  курсової роботи є:

• дослідження теоретичних питань, присвячених проблемам аналізу фінансово-економічної стійкості;
• аналіз фінансової стійкості на матеріалах підприємства, який включає аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, визначення типу фінансової стійкості, аналіз запасу фінансової стійкості;
• визначення впливу факторів на зміну величини даних показників;
• виявлення резервів, розробка та обґрунтування конкретних заходів та пропозицій щодо підвищення фінансово-економічної стійкості підприємства.

   Об’єктом  дослідження вибрано ДП «Харківського радіозаводу «Протон».

   Предметом дослідження є абсолютні та відносні показники фінансово-економічної  стійкості ДП «Харківського радіозаводу «Протон».

     При написанні курсової роботи  використовується комплекс науково-методичних  інструментів та принципів дослідження  фінансового стану підприємства  та показників його фінансової  стійкості: логічний аналіз, метод  аналогій, експертно-аналітичний метод, метод структурного аналізу, метод порівняння, методи упорядкування та ранжирування

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

   У загальному розумінні "стійкість" трактується  як властивість системи так реагувати  на зміни зовнішнього середовища, щоб не лише генерувати чинники, які зумовлюють її врівноважений стан, а й забезпечувати подальший розвиток. Іншими словами, стійкість системи характеризується її здатністю зберігати рівновагу і повертатись у вихідне положення незалежно від зовнішнього впливу.

   Стійкість підприємства є якісною характеристикою  його стану, індикатором його "здоров’я", запорукою його життєздатності і  підґрунтям стабільності  на ринку  і розвитку у конкурентному середовищі.

   Розрізняючи категорії "фінансовий стан" та "фінансове положення" підприємства, буде раціональним поділяти точку зору тих учених-фінансистів, які визначають фінансовий стан підприємства як "відображення внутрішніх процесів, що відбуваються на підприємстві, і їх результатів", а фінансове положення підприємства –  через "його роль і значення як господарюючого суб’єкта на ринку" [9, c. 279].

   У сучасній економічній літературі не вироблено єдиного методологічного  підходу до трактування сутності поняття «фінансово-економічна стійкість». Розглянемо різні підходи до визначення понять, які є складовими ФЕС, такі як: «фінансова стійкість», «економічна стійкість», і сформуємо узагальнююче визначення терміну «фінансово-економічна стійкість» підприємств. Визначення поняття «фінансової стійкості» різними авторами узагальнені у таблиці 1.1.

   Сьогодні  постає важливе питання про розроблення  такої методики оцінки, яка б давала чітке уявлення про наявний фінансовий стан підприємства, вимагала мінімуму загальнодоступної інформації, усебічно висвітлювала б діяльність підприємства і могла б бути підставою для вироблення рекомендацій щодо подальшого підвищення його фінансової стійкості. 

   Таблиця 1.1

   Теоретичні  підходи до визначення поняття «фінансової  стійкості» підприємства

   В свою чергу, на основі вищезазначених визначень, можна сформулювати узагальнююче визначення «фінансово-економічної стійкості» підприємств. ФЕС – це узагальнююча якісна характеристика фінансового  стану підприємства, що відображає тенденції зміни фінансових відносин на підприємстві, а також  визначає рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, що забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення стійкого фінансово-економічного росту в тривалій перспективі з урахуванням найважливіших зовнішніх і внутрішніх факторів.

   Отже, для більш чіткого аналізу  фінансової стійкості підприємства потрібно використовувати комплексний  підхід. При цьому оцінку фінансової стійкості необхідно проводити  одночасно не тільки за всіма вищезгаданими методиками, але й аналізувати показники прибутковості та грошові потоки підприємства.

   Аналіз  прибутковості підприємства має  чимале значення для визначення фінансової стійкості. Оскільки підприємство може бути фінансово стійким, але й одночасно його діяльність буде збитковою. Тому оцінюючи фінансову стійкість підприємства, не можна забувати про показники прибутковості підприємства та ефективність його діяльності.

   Також оцінювати фінансову стійкість  необхідно з боку вхідних та вихідних грошових потоків. Треба постійно стежити за грошовими потоками підприємства і з’ясовувати як впливає на фінансову стійкість перевищення вихідних потоків над вхідними, і навпаки.

   Отже, для отримання більш об’єктивної  оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно сформувати процес аналізу за наступними етапами:

1. Аналіз аналітичних коефіцієнтів та їхньої динаміки за попередні періоди.
2. Факторний аналіз коефіцієнта автономії, який оцінить діяльність підприємства з усіх аспектів та визначить рекомендації щодо подальшого підвищення фінансової стійкості.
3. Аналіз динаміки і структури грошових потоків.
4. Аналіз формування фінансових результатів роботи підприємства.

   Таким чином, використовуючи комплексний  підхід, можна з меншими   зусиллями отримати більш об’єктивну інформацію про фінансову стійкість підприємства і запропонувати рекомендації щодо її подальшого підвищення [15, c. 105].

   В умовах ринку фінансовий стан підприємства розкриває не лише сутність його життєдіяльності, а й потужність чинників розвитку, що акумулюються в стійкості цього суб’єкта господарювання. Очевидно, що найстійкішим є статичний стан, тобто стан спокою. Проте, коли йдеться про фінансовий стан, як характеристику господарсько-фінансового функціонування підприємства, слід вважати, що він є динамічним за сутністю свого прояву.

   Найважливішою характеристикою фінансового стану  підприємства є фінансова стійкість. Вона дозволяє визначити рівень фінансового  ризику, що пов`язаний з формуванням  структури джерел капіталу, а, відповідно, і міру стабільності фінансової бази розвитку підприємства на перспективу.

   Велика  різноманітність факторів, що впливає  на стійкість підприємства, поділяє  її на певні види. Стосовно до підприємства стійкість може бути загальною та фінансовою, а в залежності від  факторів, що впливають на неї  внутрішньою та зовнішньою.

   Внутрішню стійкість підприємства визначає загальний  фінансовий стан, трудовий потенціал, натуральна й грошова структура  виробництва, така їх динаміка, при  яких забезпечується стабільно високі економічні результати його функціонування. Успадковану стійкість визначає наявність відомого запасу міцності, що захищає підприємство від несприятливих дестабілізуючих виробничих умов. Зовнішню по відношенню до підприємства стійкість визначає стабільність економічного середовища, в межах якого здійснюється підприємницька діяльність.

   Загальна  стійкість підприємства передбачає його здатність здійснювати управління внутрішніми та пристосовуватись до зовнішніх чинників діяльності, що дозволяє підтримувати оптимальні умови ефективного господарювання.

   Фінансова стійкість підприємства формується у процесі виробничої та фінансово-інвестиційної  діяльності і є головним компонентом  загальної стійкості підприємства. Економічна категорія "фінансова  стійкість" є категорією відтворювального процесу. Вона розкриває економічні відносини, що складають фінансовий механізм забезпечення розвитку підприємства.

   Категорія "фінансова сталість" характеризує фінансовий стан підприємства як статичну, незмінну величину, за якої відсутній  розвиток підприємства. Категорія "фінансова стабільність підприємства" свідчить про наявність виробничо-економічних умов здійснення розширеного відтворення виробництва, забезпечення ефективного господарювання протягом тривалого періоду [30, c. 74].

   Іноді сутність фінансової стійкості обмежують ступенем незалежності підприємства від зовнішніх фінансових джерел. Проте це не зовсім вірно, оскільки залучення позикових коштів для фінансування сезонних потреб підприємницької діяльності фінансовими ресурсами є важливою передумовою стійкості сільськогосподарських підприємств.

   На  відміну від категорій "платоспроможність", "ліквідність" і "кредитоспроможність", категорія "фінансова стійкість" – більш широка та багатогранна і включає в себе оцінку усіх видів  діяльності підприємства, перебуває під впливом різних фінансово-економічних процесів, які потрібно враховувати при здійсненні фінансового вибору.

   Основними завданнями оцінки фінансової стійкості  підприємства є: вивчення відповідності  між засобами і джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання; загальна оцінка стійкості фінансового стану та факторів її зміни; визначення резервів підвищення фінансової стійкості; прогнозування фінансової стабільності. Оцінка рівня фінансової стійкості підприємства повинна відповідати таким вимогам: однозначність, комплексність і лояльність.