Значення і місце природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу регіону

В Петрівському районі області діє кар'єр номер 3 Криворізького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликій глибині (40—50 м.), що зумовлює економічність її видобування відкритим методом. Всього в кар'єрі підлягає обробці 21 горизонт. Проектна глибина кар'єру 500 м. Починаючи з п'ятого горизонту з кар'єру безпосередньо в вагони завантажують високоякісну руду з великою вмістимістю заліза. Видобуток руди на рік становить 9 млн.т. В Ганнівському руднику Північного ГЗК видобуток руди ведеться в кар'єрі довжиною більш ніж 1,5 км, шириною 0,5—0,7 км та на глибині більш ніж 150 м. Щорічно видобуток становить 10 млн. т руди. Вміст заліза 40%. Біля села Артемівки на річці Зеленій будується великий Артемівський кар'єр. На території області в м. Долинській будується ГЗК для переробки маловмістовних та окислених кварцитів (600 млн.т.). Комбінат буде переробляти 30 млн.т сирої руди та видавати щорічно металургійним підприємствам 12,9 млн.т збагаченої.

Родовища нікелевих руд в Кіровоградській області відносяться до Побузької тектонічної зони глибинних зламів (Голованівський район). Тут встановлено більш ніж 50 масивів основних та ультраосновних порід (габро, перідотіти, дацити), що містять рудні мінерали: піротин, пентландіт, халькопірит.

В родовищах Побужжя  вміст нікелю становить 0,5—5,2 %. Тут знаходяться Деренюхське, Капітанківське, Липовеньківське, Грушківське та інші родовища, на базі яких діє Побузький нікелевий комбінат. Вміст нікелю в сирій руді становить при розробці 0,9—1,5 %, заліза — 10—20 %, кобальту 0,03 %, кремнезему 45 %. Кінцевим продуктом є феронікель — сплав нікелю, кобальту та заліза. Видобуток руди на комбінаті досягає 1 млн. т на рік.

Біля 80 % нікелю використовують для виготовлення легованих та нержавіючих  сталей.

В Побужжі знайдено Хащуватське  родовище марганцевих руд, створене в результаті адсорбції та осадження марганцю в вапняках («марганцеві шапки») існує велика перспектива знайти в Кіровоградській області титано-цирконієву руду та алюмінієву сировину.

В корі вивітрювання основних порід (габро-анорзотитів) на території Новомиргородського та Знам'янського районів широко розповсюджений ільменіт — основний мінерал, що містить в собі титан.

Що стосується урану, перше його родовище було виявлене в 1964 році. В наступні роки після Мічурінського родовища знайдене Ватутінське родовище, Северинське родовище та цілий ряд інших, на базі яких утворено власну мінерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усі родовища, за наявними в них запасами, відносяться до великих. Переробка урану здійснюється до стадії «окис-закис». Збагачені концентрати для подальшої переробки по розподілу на уран — 238 переправляються в Росію.

Останнім часом виявляються  поклади рідкісних металів, серед цієї групи наявні рудопроявлення танталу, ніобію. Знайдене родовище літію, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово (Полохівське родовище).

З початку ХХ століття в Кіровоградській області відомі залягання графіту в с. Петровому, де ще тоді діяли шахти з видобутку графіту, які пізніше закрили через відсутність залізниці. В районі цих шахт є с. Графітівка, що нагадує про видобуток графіту. На даний час в області експлуатується найбільше в Європі Заваллівське родовище графіту, знайдене в 1931 році, початок видобутку — 1934 рік. Вміст графіту в каолінізованих гнейсах складає 6—14 %. Гнейси утворюють залягання у вигляді пластів потужністю до 500 м, довжиною 5 км.

В смт. Заваллі (Гайворонський  район) знаходиться головне підприємство виробничого об'єднання «Кіровоградграфіт». Це — основний виробник кристалічного графіту та колоїднографітових препаратів для промисловості а також на експорт у 21 країну. Видобуток у родовищі ведеться кар'єрами. Південно-східний кар'єр має довжину 1600 м, ширину 500—600 м, глибину 100 м. Видобуток руди складає 48 тис.т на рік. Продукцію представлено чотирма видами малозольного графіту (тигельний, елементний, олівцевий і ливарний або сріблястий) та іншими різновидами колоїднографітових препаратів для хімічної, електротехнічної та машинобудівельної промисловості. Видобуток графітової руди в Заваллі складає 1 млн т на рік.

Давно відомі знахідки алмазів  та їх мінеральних супутників у області. Цільові пошукові роботи розпочато лише в 1993 році. Виявлено численні геологічні структури, що є сприятливими для утворення кімберлітів (алмазоносна вивержена магматична гірська порода, чорного кольору з синім або зеленим відтінками). Знайдені кільця викидів туфобрекчій(гірська порода, що складається з різних за розміром кутастих, рідше — слабо-обкатаних уламків ефузивних гірських порід, зцементованих вулканічним попелом. Походження нерідко пов'язане з грязьовими потоками при виверженні вулканів), що є корами вивітрювання кімберлітових порід.

В області присутні багато видів будівельних матеріалів: суглинки, піски, пісчаники, бутовий камінь, щебінь, вапняк, мергель, кварцити тощо.

Суглинки використовують для виготовлення цементу та цегли. Родовища суглинків (для цегли марки  «100» і «150») знайдені поблизу смт. Компаніївки, хутора Соколівського, в  Новгородківському районі. Біля м. Малої  Виски на місцевій сировині працює цегляний завод міжколгоспбуду (потужність суглинків 4—5 м, продуктивність заводу 2 млн шт. на рік). Такого ж типу завод працює біля смт. Великої Виски, марка цегли 100—150, продуктивність 2,8 млн шт.

Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васінське (в 3-х км на Північний Схід від м. Знам'янки), Обознівське біля Кіровограда та багато інших.

У великому обсязі ведеться кар'єрний видобуток бутового каменю, щебню, на який головним чином йдуть граніти, гнейси.

Численні жили пегматитів є чудовою сировиною для керамічних виробів в електротехніці (ізолятори).

В Побужжі розташовані  охри, що є природними барвниками, а  проявлення цінної слюди можуть використовуватись  як термоізолятори.

3. Вплив природно-ресурсного  потенціалу на формування галузей спеціалізації господарства регіону

Кіровоградська область  здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової  продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73%, тваринництва — 27%.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима  пшениця, ячмінь,соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце  серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк. У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є  розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва  основних видів сільськогосподарської  продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10%, зернових і зернобобових — 6,7%, цукровому буряку (фабричному) — 5,2%, м'ясу — 3,0%, молоку — близько 2,8%.

Розведенням племінних  коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінозаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.

На товарному ринку  України область представлена виробництвом посівної та зернозбиральної техніки, мостових електричних кранів, буровугільних  брикетів, нікелю, графіту, гірського воску тощо. У зв'язку з сільськогосподарською спеціалізацією області, основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства і переробної промисловості необхідною технікою і запасними частинами.

Підприємства області  виробляють швейні та панчішно-шкарпеткові вироби, м'які та корпусні меблі, складну побутову техніку, садово-городній інвентар, лікарські вироби, фарфоро-фаянсовий та скляний посуд, товари побутової хімії тощо.

Область має певний досвід міжнародного економічного співробітництва.

Обсяг експорту товарів за січень – березень 2011р. становив 102,3 млн. дол. США, імпорту – 55,7 млн. дол. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами 70 країн світу.

Обсяг експортних операцій порівняно з січнем – березнем 2010р.

збільшився з країнами СНД в 1,7 рази і склав 53,6 млн. дол., з іншими країнами світу – зменшився на 5,1% (48,7 млн. дол.), у т.ч. з країнами ЄС – на 21,2% (28,9 млн. .дол.). До країн СНД було експортовано 52,4% усіх товарів, країн ЄС – 28,3% (у січні – березні 2010р. відповідно 38,1% та 44,3%).

У цілому область експортувала товари до 53 країн світу, серед яких

найбільші обсяги поставок здійснювались до Російської Федерації  – 30,6 млн. дол. У звітному періоді серед партнерів-країн СНД найбільше зросли експортні поставки до Узбекистану, Молдови, Білорусі, Російської Федерації,

серед країн ЄС – до Італії, Нідерландів, Іспанії, серед  інших країн – до Єгипту, Грузії, Китаю. Водночас зменшилися поставки до Болгарії, Туреччини, Туркменістану, Індії.

У січні – березні 2011р. з області було експортовано жирів та олії

тваринного або рослинного походження на суму 42,4 млн. дол. Поставки

машин, обладнання та механізмів становили 33,3 млн. дол. (з них механічних – 30 млн. дол., електричних – 3,3 млн. дол.), готових харчових продуктів –

9,7 млн. дол., мінеральних продуктів – 3,4 млн. дол., продуктів рослинного

походження – 3,1 млн. дол., текстилю та виробів з текстилю, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – по 2,1 млн. дол., деревини і виробів з деревини – 1,8 млн. дол.

Порівняно з січнем – березнем 2010р. збільшення експорту товарів відбулося за рахунок збільшення поставок жирів та олії тваринного або рослинного походження, мінеральних продуктів, готових харчових продуктів, механічних машин. Водночас зменшилися обсяги експорту електричних машин, продуктів рослинного походження та тваринного походження.

Імпорт товарів здійснювався з 48 країн-партнерів. У січні – березні 2011р. в область з країн СНД надійшло 19,8% усіх імпортованих товарів, інших країн світу – 80,2%, в т.ч. з країн ЄС – 37,5% (у січні – березні 2010р. відповідно 25,4%, 74,6% та 30,8%).

Імпортні поставки порівняно  з січнем – березнем 2010р. зросли

з Словаччини, Франції, Туреччини, Російської Федерації, США, Німеччини,

скоротилися – з Фінляндії, Індії, Білорусі.

В область надійшло механічного та електричного обладнання на суму 15,5 млн. дол., жирів та олії тваринного або рослинного походження – на 9,8 млн. дол., транспортних засобів та шляхового обладнання – на 7,9 млн. дол., недорогоцінних металів та виробів з них – на 5 млн. дол., живих тварин; продуктів тваринного походження – на 4,9 млн. дол., продуктів рослинного походження – на 3,8 млн. дол., продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 3,7 млн. дол., текстилю та виробів з текстилю – 1,8 млн. дол.

Обсяг експорту готової  продукції, що виготовлена з імпортованої давальницької сировини, склав 3,6 млн.дол. або 3,5% загального обсягу експорту області. У товарній структурі готової продукції на одяг припадало 57,3%, продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 42,7%.

Підприємства та організації  області у січні – березні 2011р. здійснювали зовнішньоторговельні операції послугами з 51 країною світу. Обсяги експорту послуг порівняно з січнем – березнем 2010р. збільшилися на 6,1%, імпорту – зменшилися на 53,1% і становили відповідно 4,3 млн. дол. та 0,9 млн. дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами збільшилося в 1,6 рази.

У січні – березні 2011р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 1,9 млн. дол. США прямих інвестицій (акціонерний капітал), що склало 62,5% надходжень відповідного періоду попереднього року. Залучення капіталу відбулося за рахунок грошових внесків. З країн Європейського Союзу надійшло 39,3% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, країн СНД – 31,2%, інших країн світу – 29,5%. [ 3 ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Табл. 1

Список використаних джерел інформації

1. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.
2. Паспорт Кіровоградської області за 2010 рік. Офіційний сайт Кіровоградської обласної державної адміністрації: www.kr-admin.gov.ua
3. Соціально-економічне становище Кіровоградської області за січень –квітень 2011 року. Офіційний сайт Кіровоградської обласної державної адміністрації.
4. За даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства