Зміст, порядок реєстрації та розпорядження правами на сорти рослин і породи тварин

 

 Робота з заявкою починається з проведення формальної експертизи документів заявки, у процесі якої визначається відповідність формальних ознак заявки вимогам, що встановлені законом і розробленими на його основі Правилами складання та подання заявки. 

 

 

 

Рис. 4.1. Порядок подання заявки [10] 

Максимально дозволений строк  надання Заявнику першого повідомлення по результатах формальної експертизи складає шість місяців. Скорочення цього строку залежить, основному, від дотримання Заявником вимог Правил складання та подання заявки на сорт рослин. Якщо Заявка складена правильно і до її додано всі необхідні документи, формальна експертиза суттєво скорочується і першим повідомленням Держсортслужби Заявникові буде повідомлення про позитивні результати формальної експертизи і початок проведення кваліфікаційної експертизи. Неправильне заповнення документів Заявки або несвоєчасне надання додаткових документів і інформації може затягнути формальну експертизу на невизначений термін.

Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень (польових, лабораторних, аналітичних), необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього.

Основною умовою початку  кваліфікаційної експертизи є попередня  сплата збору за кожний рік її проведення.

Кваліфікаційна експертиза складається з експертизи назви  сорту, експертизи новизни сорту  та проведення комплексу досліджень (польових, лабораторних, аналітичних) з визначення відповідності сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності і відповідності сорту критеріям заборони поширення в України (в залежності від мети, що вказана в заяві на сорт). 

Рис. 4.2. Порядок проведення кваліфікаційної  експертизи[10] 

Експертиза назви сорту  триває на протязі всього строку проведення кваліфікаційної експертизи. Назва  сорту затверджується рішенням про державну реєстрацію прав на сорт. При проведенні експертизи назва сорту, що запропонована Заявником у Заявці на сорт рослин, перевіряється на тотожність і подібність з назвами всі загальновідомих сортів, що доступні, з бази даних Держсортслужби, Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин.

Експертиза новизни сорту  проводиться, переважно, на підставі аналізу інформації, що надана Заявником у Заявці щодо першого використання сорту.

Польові дослідження сорту на відповідність критеріям відмінності, однорідності та стабільності і критеріям заборони поширення сорту в Україні проводяться в експертних закладах Держсортслужби або безпосередньо Заявником. Держсортслужбою визначено перелік видів, по яких польові дослідження проводяться у підпорядкованих ній закладах експертизи. По всіх інших видах польові дослідження проводить Заявник, якій надає результати Держсортслужбі для експертизи сорту на відмінність.

По результатах кваліфікаційної  експертизи Держсортслужба приймає  рішення щодо сорту. Це може бути рішення про виникнення прав на сорт або рішенні про відмову у набутті прав на сорт. Якщо прийнято рішення про виникнення прав на сорт, Заявнику надається три місяця для сплати відповідного мита або збору. Державну реєстрацію сорту, породи здійснюють на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію шляхом внесення до Реєстру сортів або Реєстру порід відомостей, встановлених законом. Положенням про Реєстр сортів та Положенням про Реєстр порід, і за умови сплати відповідного збору.

Державна реєстрація суб'єктів  племінної справи у тваринництві племінних і підконтрольних тварин здійснюється шляхом внесення відповідних  даних  про  них  до  державних книг племінних тварин, суб'єктів племінної  справи  -  до  Державного  реєстру  суб'єктів племінної  справи  у  тваринництві,  селекційних  досягнень  -  до Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві.  Державна реєстрація  проводиться  з  метою  формування інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси.  
     Положення про Державний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві,   про Державний реєстр  селекційних досягнень у тваринництві та про державні книги племінних тварин за окремими видами  та  породами  тварин  затверджуються  центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

     Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право на безоплатний доступ до  даних державних книг  племінних тварин, Державного реєстру суб'єктів племінної справи  у тваринництві  та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві у порядку, встановленому центральним органом виконавчої  влади з   питань аграрної політики. 

Відповідно до Закону про рослини  кожна фізична чи юридична особа, яка має право на сорт, може цей  сорт патентувати в будь-якій зарубіжній державі. Заявка на патентування сорту в Іноземній державі подається до відповідної служби цієї держави. Але зарубіжне патентування сорту можливе лише за умови подання заявки на цей самий сорт до Установи. Тобто в Україні діє принцип дозвільного зарубіжного патентування сорту — спочатку цей сорт має бути запатентований в Україні, а лише потім можливе його зарубіжне патентування.

Якщо цей порядок буде порушено, і заявник чи його правонаступник спробує запатентувати свій сорт в іноземній державі поза Установою України, то це спричинить для заявника чи його правонаступника досить неприємні наслідки — він втратить право на одержання патенту в Україні. Якщо ж він уже одержав патент в Україні, то може бути позбавлений самого патенту [9].

За подання заявки, видачу патенту, підтримання чинності та продовження строку дії патенту справляється певний збір. Розмір і порядок його справляння встановлюється законодавством. У ньому можуть бути передбачені підстави звільнення від сплати зазначених   зборів,   зменшення   їх   розмірів   або   повернення   в   разі надмірного справляння збору.

Може статися так, що до Установи надійдуть одночасно дві заявки на один і той самий сорт, виведений  різними авторами. У такому разі пріоритет визнається за заявкою, в якій доведено більш ранню дату її відправлення до Установи. Якщо зазначені дати знову збігатимуться — за заявкою, що має більш ранній реєстровий номер Установи.

Державну реєстрацію сорту, породи здійснюють на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію шляхом внесення до Реєстру сортів або Реєстру порід відомостей, встановлених законом. Положенням про  Реєстр сортів та Положенням про Реєстр порід, і за умови сплати відповідного збору.

 

 

 

Висновки

Об'єктами права інтелектуальної  власності на селекційні досягнення є: сорт рослин і порода тварин.

Сорт рослин – окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що, незалежно від того, чи відповідає вона повністю умовам надання правової охорони, може:

-  бути визначена за ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності певного генотипу або комбінації генотипів;

-  бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин за ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

-  розглядатися як одне ціле з погляду її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Породою тварин вважають створену внаслідок цілеспрямованої творчої діяльності групу племінних тварин (породу, породний тип, лінію, сім’ю тощо), яка має нові високі генетичні ознаки, що стійко передаються їхнім нащадкам.

Охоронним документом, що закріплює  права суб’єкта права на сорт рослин або породу тварин, є патент. Урядовий орган державного управління з питань сільського господарства і продовольства, на підставі позитивного рішення  експертного органа за результатами експертизи на патентоспроможність, здійснює державну реєстрацію сорту або породи, вносячи його до Державного реєстру. Протягом місяця після реєстрації авторам  видається свідоцтво про авторство  на сорт або породу, а заявникові – патент.

Заявка про видачу патенту  на сорт подається до Держсортслужби, де проводиться експертиза на патентоспроможність сорту.

Заявка на нову породу подається  до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність  породи, то видається правоохоронний документ.

Право інтелектуальної власності  на сорт рослин і породу тварин становлять: особисті немайнові права, засвідчені державною реєстрацією; майнові  права інтелектуальної власності, засвідчені патентом; майнове право  інтелектуальної власності, засвідчене державною реєстрацією.

ЦК України встановлює такі строки чинності майнових прав інтелектуальної  власності на сорт рослин і породу тварин: 30 років, починаючи з 1 січня  року, наступного за роком державної  реєстрації; 35 років — для дерев  та винограду починаючи з 1 січня  року, наступного за роком державної  реєстрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
2. Закон  України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 № 3116-XII
3. Закон України «Про племінну справу у тваринництві» від 15 грудня 1993 № 3691-XII
4. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Критеріїв заборони поширення сортів в Україні» від 30 серпня 2002 р. № 247
5. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За ред. Є.О. Харитонова. – К. - 2007. 690с.
6. Орлюк О.П., Андрощук Г.О., Бутнік-Сіверський О.Б. та ін. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Орлюк О.П., Святоцького О.Д. - К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2007. - 696 с.
7. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 583 с. — (Вища освіта XXI століття).
8. Стефанчук P. О. Цивільне право України. - Навчальний посібник// К.: Прецедент, 2005.
9. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. — К. : Істина. — 928 с.
10. Офіційний сайт Державної служби з охорони прав на сорти рослин: http://sops.gov.ua/