Застосування теорії еластичності М. Сеньків

 де  - зміна обсягу попиту даного товару,

 - зміна доходу споживача,

I та Q - початкові показники доходу споживача й обсягу попиту даного товару.

Формула відсоткової еластичності попиту за доходом:

де  - відсоткова зміна обсягу попиту даного товару,

  - відсоткова зміна доходу споживача.

В залежності від значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом розрізняють такі товари:

1. низької якості - показник еластичності попиту за доходом менший за нуль;
2. першої необхідності - показник еластичності попиту за доходом дорівнює нулю;
3. нормальної якості - показник еластичності попиту за доходом більший за нуль, але менший за одиницю;
4. розкоші - показник еластичності попиту за доходом більший за одиницю;

Еластичність попиту за доходом  дозволяє виміряти відсоткову зміну  кількості продукції, зумовлену  тією чи іншою зміною доходу споживача.

Практичне значення коефіцієнта  еластичності за доходом полягає  в полегшенні прогнозування того, які саме галузі мають шанс на процвітання  і розширення, а які в майбутньому  очікує застій і скорочення виробництва. Висока позитивна еластичність за доходом  означає, що внесок конкретної галузі в економічне зростання буде більше, ніж її частка в структурі економіки. Невеликий позитивний або негативний коефіцієнт вказує на перспективу скорочення виробництва в галузі.

 

1.4. Перехресна еластичність  попиту

 

Перехресна еластичність попиту ( ) -  це процентна зміна величини попиту на товар при зміні ціни іншого товару. Формула перехресної еластичності попиту:

де   - відсоткова зміна обсягу попиту одного товару(X),

  - відсоткова зміна ціни іншого товару(Y).

 Концепція перехресної  еластичності дозволяє вимірювати, наскільки чутливий споживчий  попит на один продукт (товар  Х) до зміни ціни якогось  іншого продукту (товар Y). Ця концепція  дозволяє зрозуміти явища взаємозамінності  та взаємодоповнюваності товарів.  Якщо коефіцієнт перехресної  еластичності попиту має позитивне  значення, тобто кількість запитуваної  продукції Х варіює в прямої  залежності від зміни ціни  продукту Y, то продукти Х і  Y є взаємозамінними товарами. Чим  більше позитивний коефіцієнт, тим  більше ступінь замінності двох  даних товарів. Якщо коефіцієнт  перехресної еластичності має  негативне значення, то товари  Х і Y є взаємодоповнюючими. Чим  більше величина негативного  коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність  двох даних товарів. Нульовий  або майже нульовий коефіцієнт  свідчить про те, що два товари  не пов'язані між собою, тобто  є незалежними товарами.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПРОПОЗИЦІЇ

2.1. Особливості розрахунку  еластичності пропозиції

 

Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну  ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну  ціни. Еластичність пропозиції ( ) - це показник відсоткової зміни обсягу пропозиції при зміні ціни товару на . Формула відсоткової еластичності пропозиції:

 

де  - відсоткова зміна обсягу пропозиції даного товару,

 - відсоткова зміна ціни

Концепцію еластичності пропозиції за ціною застосовують переважно  у формах дугової та точкової еластичності пропозиції.

Дугова еластичність пропозиції характеризує, спричинену зміною ціни на товар у відсотках, відсоткову зміну величини пропозиції на певній частині кривої пропозиції, тобто  на дузі. Для визначення дугової  еластичності пропозиції застосовуємо таку саму формулу, як для дугової  еластичності попиту, з єдиною поправкою, що Q – це величина пропозиції, а  не попиту:

 

де  - зміна обсягу пропозиції товару,

 - зміна ціни товару,

 та  - початкові показники ціни й обсягу попиту даного товару,

 та  - кінцеві показники ціни й обсягу пропозиції товару.

Залежно від абсолютного  значення дугової еластичності пропозиції розрізняють п'ять її видів:

• еластична - відсоткова зміна обсягу пропозиції більша за відсоткову зміну ціни;
• нееластична - відсоткова зміна обсягу пропозиції менша за відсоткову зміну ціни;
• одинично-еластична - відсоткова зміна пропозиції дорівнює відсотковій зміні ціни;
• абсолютно нееластична - виробники не чутливі до зміни ціни;

абсолютно еластична - пропозиція відсутня до того часу, поки ціна не досягне певного рівня, за якого виробники готові поставити необмежену кількість товару;

Наведемо приклад розрахунку обсягів пропозиції. Нехай ми маємо  множину значень обсягів пропозиції та ціни на ринку морозива, що представлена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Пропозиція морозива (одиниць)	Ціна морозива (грн..)	Розрахунок еластичності пропозиції за формулою дугової еластичності
160	2
260	3
560	4
1060	5

 

2.2. Фактори еластичності  пропозиції

 

Основним чинником впливу  на еластичність пропозиції ї мобільність  виробничих ресурсів – здатність  перерозподілу ресурсів на користь  тих видів виробництва, ціна продукції яких зростає. У свою чергу, мобільність ресурсів залежить від часу – періоду, упродовж якого виробники можуть збільшити потенціал виробництва. Економісти розрізняють такі періоди часу:

• миттєвий, упродовж якого виробник не може відреагувати на зміни ціни;
• короткотривалий, у межах якого виробники не встигають нагромадити додаткові ресурси, але можуть збільшити обсяги виробництва за рахунок їх кращого (інтенсивнішого) використання;
• довготривалий, достатній для нагромадження додаткових ресурсів.

При незначній кількості  замінників еластичність буде вищою, ніж  за умови їх значної кількості. Окрім  того, на еластичність впливають:

1. Час. Еластичність пропозиції зростає з плином часу. Наприклад, коли ціна на товар підвищується, то виробники намагаються продати товару якомога більше, але для цього потрібно розширити виробництво, що зазвичай вимагає часу. В періоді часу розрізняємо декілька ефектів:
1. Миттєвий ефект. У перший день зміни ціни пропозиція абсолютно нееластична, бо продавці переважно не можуть за один день завезти на ринок партію готових товарів, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва.
2. Тимчасовий ефект. Протягом кількох днів чи тижнів пропозиція має низьку еластичність, виробники враховують зміну ціни і максимально змінюють випуск продукції, використовуючи існуючі потужності.
3. Довгостроковий ефект. З плином часу виробники можуть вагомо змінити виробничі потужності: запровадити нові технології, побудувати нові приміщення, установити нове обладнання тощо. Пропозиція стане високо-еластичною.
2. Вартість розширення виробництва. Чим дорожче обходиться розширення виробництва, тим нижча еластичність пропозиції. Навіть за серйозного підвищення ціни мало фірм погодиться на економічно ризиковане розширення виробництва.
3. Можливості й вартість зберігання товару. Чим кращі можливості і невисока вартість зберігання товару, тим вища еластичність пропозиції. Наприклад, при зниженні ціни на товар фірма вирішує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи забрати продукцію з ринку на склад.

 

РОЗДІЛ 3

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ  ПРО ЕЛАСТИЧНІСТЬ

3.1. Взаємозв’язок еластичності попиту за ціною та виторгу фірми

 

Знання про еластичність попиту за ціною може стати у нагоді при виборі способу збільшення виторгу (виручка від реалізації). Виторг, або загальна виручка від реалізації (TR),  є добутком двох величин –  ціни одиниці продукції (P) та кількості  проданих товарів (Q): .

Продавець продукції, який прагне збільшити виручку від реалізації, має вибір:

• зменшити ціну одиниці продукції в розрахунку на збільшення обсягу продажів;
• збільшити ціну, сподіваючись, що обсяги продажу при цьому суттєво не скоротяться.

Продавцю доцільно зменшувати ціну лише у випадку високої еластичності попиту за ціною. Ілюструємо цей висновок, скориставшись даними про попит  на морозиво.

Таблиця 3.1

Попит на морозиво (одиниць)	Ціна морозива (грн.)	Розрахунок еластичності за формулою дугової еластичності	Виручка від реалізації (виторг)
100	5	−	−
200	4		800
400	3		1200
700	2		1400
1100	1		1100

 

Таблиця 3.1 ілюструє, що при  високій еластичності попиту скорочення ціни компенсувалося збільшенням кількості  проданих порцій морозива, тому виручка  від реалізації зростала з 800 до 1400 грн. При низькій еластичності попиту відбувається скорочення виручки від  реалізації з 1400 до 1100 грн.

Також, взаємозв’язок між  еластичність попиту за ціною і виручкою (виторгом) можна показати за допомогою  наступних задач.

Задача 1.

Продавець картоплі вирішив  збільшити виручку від продажу  товару піднявши ціну з 0,5 грн. до 0,8 грн. за 1 кг. При цьому обсяг продажу  за день впав зі 150 до 120 кілограмів.

1. Чи вдалося йому досягти своєї мети, і як це характеризує еластичність попиту на картоплю?
2. Чи варто було продавцю збільшувати ціну, якщо він закуповує картоплю оптом за ціною 0,3 гривні за кілограм?

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

Обчислимо, яку виручку  отримає продавець до збільшення ціни та після її зміни:

;

;

Бачимо, що в результаті збільшення ціни, виручка продавця зросла:

;

Розрахуємо  еластичність попиту:

;

;

Отже, попит є нееластичним. Таким чином, можна зробити висновок, що у випадку нееластичного попиту для збільшення виручки слід збільшувати  ціну продукції.

Задача 2.

Продавець газети «Планета кросвордів» вирішив перевірити еластичність попиту на газету шляхом зниження ціни за номер з 1,5 до 1 гривні. При цьому кількість проданих екземплярів газети збільшилася  з 200 до 350 екземплярів.

1. Чи варто було йому знижувати ціну?
2. Розрахуйте еластичність попиту за ціною на газету і надайте кваліфіковану консультацію продавцеві щодо змін ціни в цьому випадку.

РОЗВЯЗАННЯ:

Обчислимо, яку виручку  отримає продавець до збільшення ціни та після її зміни:

;

;

Бачимо, що в результаті збільшення ціни, виручка продавця зросла:

;

Розрахуємо  еластичність попиту:

;

;

Отже, попит є еластичним. Таким чином, можна зробити висновок, що у випадку еластичного попиту для збільшення виручки слід зменшувати ціну продукції.

 

3.2. Врахування еластичності  при оподаткуванні

 

Знання про еластичність можуть стати у нагоді при виборі урядом тих товарів, встановлення податків на які покликано збільшити надходження  до державного бюджету.

Будь який уряд прагне забезпечити  наповнення державного бюджету за рахунок  податків. Встановлення податків збільшує ціну. При підвищенні ціни попит  на товар та обсяги його продажу  може скоротитися або суттєво, або  несуттєво. З непроданих товарів  уряд не може стягти податки, отже, бюджет не отримає сподіваних податкових надходжень. Для того, щоб не помилитися у  прогнозах наповнення бюджету, уряд повинен знати еластичність попиту за ціною для товарів, на які встановлюється податок.

ПРИКЛАД. Нехай передбачається, що встановлення акцизного збору  на тютюнові вироби підвищить їх ціну на . Якщо відомо, що еластичність попиту на ці вироби становить 1,2, то ми можемо визначити, як скоротяться продажі: . Отже, уряд зможе стягти акцизний збір з фактично проданих тютюнових виробів, обсяг яких буде на меншим від того, що був до стягнення податку.

Загальний висновок є таким: прагнучи збільшувати наповненість бюджету, необхідно обирати товари з низькою еластичність попиту за ціною.

Проаналізуємо  як розподілиться  податковий тягар між виробником і споживачем у випадку еластичного  та нееластичного попиту (еластичність пропозиції при цьому є незмінною).