Застосування ігрової діяльності на уроках економіки

    а) зацікавленість у грі великої кількості дітей і педагогів, їхнє бажання брати участь у грі;

    б) створення працездатної, натхненної ініціативної групи, чіткий розподіл обов'язків у групі;

    в) широка реклама і пропаганда, роз'яснення правил і порядку проведення гри;

    г) розробка чітких правил гри, уточнення  місця, часу проведення гри.

    Під час підготовчого етапу кожен  класний колектив створює своє приватне підприємство, кооператив,  фірму тощо.

    Фірма повинна мати свою назву, керівництво, (директор, заступники, бухгалтер тощо.) та чітко визначитись в змісті діяльності фірми, ціні за виконані роботи чи послуги.

    Провести  активну роз’яснювальну та рекламну компанію по доведенню до відома всіх учнів про зміст своєї діяльності. При підведенні підсумків гри організація рекламної діяльності фірми оцінюється окремо. Враховується активність рекламної діяльності нестандартність підходів та її ефективність.

    До  початку гри фірми повинні   зареєструвати фірму в ШПІ ( шкільній податковій           інспекції). За видачу патенту ШПІ стягує  плату в розмірі 2 грн (приблизно).

    На  фірмі  повинна вестись чітка фінансова звітність  про свою діяльність  (форма довільна) вказавши витрати, доходи та прибуток фірми.

    Кожний  клас творчо підходить до гри. Наприклад: у школі працюють кафе «Варенична» і «Хід королеви», кімната страху, дискотека, відеостудія, тир, фотоательє, перукарня «Елегант»,  та багато інших. Діти виявляють максимум вигадки, дотепності, щоб розрекламувати свої фірми та залучити максимальну кількість відвідувачів.

    Під час гри змінюється розпорядок роботи школи. Відразу ж після уроків школа перетворюється на стугонливий вулик. Кожен намагався зайти в усі фірми, про все довідатися, все спробувати, подивитися, послухати, зробити фото на пам'ять тощо.

    Учні  намагаються якнайкраще обслуговувати своїх відвідувачів, заробити якнайбільше грошей, тому що від прибутку залежало, яке місце вони посядуть.

    По  завершенні гри фірми сплачують  податок від прибутків, орендну  плату  в розмірі 50 %. Зароблені кошти, що залишилися  у фірми після сплати податків та платежів залишаються в розпорядженні класів і використовуються на потреби класу.

    Кошти що надійшли в ШПІ поступають в  розпорядження школи і по акту передаються в бухгалтерію школи. Ці кошти використовуються на потреби тільки за рішенням шкільного парламенту .

    Гра показує, що учні хочуть і вміють працювати, у них розвинена фантазія, винахідливість і заповзятливість, що практично кожен клас уміє поєднувати зусилля і застосовувати свої здібності і таланти, якщо бачить перед собою конкретну мету.

    Участь  у грі вчителів сприяє ще більшому взаєморозумінню, зміцненню добрих стосунків між педагогами й учнями, засвідчує, що якщо в усіх є одна цікава справа, то вона — тільки на спільну користь. Хтось побачить, що наші діти вже цілком дорослі люди — досить самостійні й діловиті, хтось відкриє для себе щось нове у своїх товаришах і вчителях.

    Підведення  підсумків гри

    Визначення  переможців здійснюється за сумою сплачених  податків. Підведення підсумків гри оголошується  на загальношкільній лінійці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    3. Висновки

    Дослідивши  дану тему можна зробити наступі  висновки: економічні ігри, як видно з вищесказаного посідають одне з провідних місць в активному навчанні. Ігри можна класифікувати за такими ознаками: За цільовими орієнтаціями ігрові технології поділяються на: дидактичні, виховні, розвивальні, соціалізуючі. За характером педагогічного процесу: навчальні, тренінгові, контролюючі, узагальнюючі, пізнавальні, виховні, розвивальні репродуктивні, продуктивні, творчі, комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні. За ігровою методикою: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, драматизації. Ігрові технології сприяють засвоєнню загальних умінь і навичок, розвитку системи розумових дій, системи естетично-моральних якостей, системи дійово-практичної сфери і самокеруючих механізмів. В процесі проведення гри важливе місце посідає викладач, котрий «дерегує» процесом. Хороший викладач повинен бути на задньому плані, тобто лише спрямовувати учасників гри, і дати їм можливість самостійно знайти рішення поставленого завдання. Він має втручатись лише тоді коли група зайшла в глухий кут і не може з нього вийти, це необхідно для успішного розв’язання завдань і досягнення поставленої мети. Ігрове моделювання може бути використано для початкового навчання принципам конкуренції та підприємництва, кооперації, реклами, торгівлі тощо. У вузах його можна застосувати для розробки системи наскрізних виробничих ситуацій з найважливіших розділів курсу; вдосконалення форм самостійної праці студентів; поліпшення якості та стилю підручників і навчальних посібників; підготовки викладачів з активних методів навчання та планування великих витрат часу викладачів на підготовку до занять. Тільки така підготовка питання забезпечує виконання завдань підвищення якості підготовки економічної молоді. Більшість ігор мають риси вільної розвивальної діяльності, що має активний творчий характер, сприяє розвитку почуттів і позитивних емоцій. З опрацьованого матеріалу можна зробити наступні узагальнення: - існує велика кількість різних ігор: стимуляційні, управлінські, ігри-вікторини; - всі ігри спрямовані формувати різні вміння та навички діяльності кожного учасника гри в певних ситуаціях котрі симулюються. Наприклад стимуляційна гра полягає у відтворенні тими, хто навчається, складних ситуацій, які колись для когось були проблемою, причому хід рішень, вироблених учнями, порівнюється з фактичними рішеннями. А заняття, які проводяться методом навчальної вікторини, можуть охоплювати зміст як теоретичних, так й практичних питань. Головною їхньою метою є повторення і закріплення вивчених теоретичних матеріалів з теми, формування пізнавального інтересу до вивчення предмета, розвиток умінь швидко реагувати в екстремальних обставинах, працювати в команді тощо; - ще однією особливістю є навчання працювати в колективі та вміти висловлювати свою думку, користуватися знаннями. Треба відзначити, що в сучасній середній і вищій школі ігрова діяльність використовується: - в якості самостійної технології для засвоєння теми, розділу, поняття; - як елемент іншої технології; - в якості уроку або його окремих частин (вступ, пояснення, закріплення, вправи, контролю). У нашому досвіді широко використовуються ділові ігри для розв'язання комплексних задач засвоєння нового, закріплення матеріалів, розвитку творчих здібностей, формування загально-навчальних умінь. Ділові ігри дають можливість студентам зрозуміти навчальний матеріал з різних позицій. Імітаційні (імітуються події, конкретну діяльність студентів, викладачів, учнів, вчителів). Сценарій імітаційної гри, крім сюжету подій, містить інші структури і призначення імітованих процесів та об'єктів. Операційні ігри допомагають відпрацьовувати конкретні специфічні операції. Наприклад, розв'язання педагогічних задач, проведення зборів тощо. Рольові ігри сприяють відпрацюванню тактики поведінки, дій, виконання функцій та обов'язків конкретної особистості. Для проведення гри з використанням ролі розробляється модель ситуації, розподіляються ролі. Ділові ігри, забезпечуючи максимальне емоційне і практичне залучення до конкретної ігрової ситуації, створюють принципово нові можливості у навчанні, дозволяючи радикально скоротити час накопичення власного соціального досвіду, перетворюють загальні знання на особистісно значущі, сприяють розвитку організаторських навичок у спеціалістів. Недарма широке використання ділових ігор дозволяє зменшити визначений для вивчення деяких дисциплін час на 30-50 %.

    Але поряд з позитивними якостями ділові ігри мають ряд недоліків і обмежень, які необхідно враховувати при проведенні гри та оцінюванні її результатів. Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри. Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної витривалості. Коли учень не повірить у реальність «запропонованих обставин» (термін К.С. Станіславського), всі зусилля викладача будуть змарновані, а гра перетвориться на звичайнісінький семінар.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    4. Література

    1.      Общешкольная игра «Демократическая Республика»  // Приложение к журналу Директор школы.–  Экспресс-опыт. Дополнение к № 7 за 1999 год.

    2.      Літова З. Ділові ігри в школі // Завуч.2002.- №2 (116).