Застосування ігрової діяльності на уроках економіки

    АКАДЕМІЯ  ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

    НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

    ВІДДІЛ  ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 
 
 
 

    Письмова  робота

    на  тему: „Застосування  ігрової діяльності на уроках економіки” 
 

Роботу  виконала:

слухач  Николаїв Т. О.

головний  бухгалтер

м. Івано-Франківська 
 
 
 
 
 
 
 

м. Львів

2010 р.

    ЗМІСТ

1. Вступ…………………………………………………………………………..3
2. Основна частина…………………………………………………………….5
3. Висновки…………………………………………………………………….12
4. Література……………………………………………..……………………15

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Вступ

    Однією  з форм удосконалювання економічних теоретичних і практичних  знань і навичок є проведення економічних декад. Мета яких — через інтерактивні форми роботи, ділові ігри  змоделювати визначені управлінські, економічні, психологічні, педагогічні ситуації і сформувати вміння аналізувати їх і приймати оптимальні рішення.

    Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Задовольняючи учнівську допитливість, залучити їх до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв’язків між предметами та явищами допоможе гра. Навчатись, граючись! Ця ідея цікавила багатьох педагогів і вихователів. Практично вирішити цю проблему зміг наш сучасник, нині добре відомий всім Ш. О. Амонашвілі. Він показав, як через гру можна увести дитину в складний світ пізнання. Ш. О. Амонашвілі грає, спілкуючись із своїми учнями. І це важливе вміння дорослої людини стати на один рівень з дитиною щедро винагороджується – блиском допитливих очей, живою активністю сприймання, щирою любов’ю до Вчителя. Ігри можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання повних явищ і закономірностей, крім тих, які містять зв’язки та стосунки між людьми. Сюжетність ігри характеризується тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування. Вони поділяються на виробничі й тренінгові. Виробничі ігри у свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові. Останні є синтезом двох попередніх (імітаційних і рольових), вони найбільш складні. Для проведення ділових ігор потрібні певний досвід, який можна набути у навчальних іграх інших видів. Щодо рольових відношень у сюжетних іграх, то їх прийнято ділити на симетричні й асиметричні. При симетричних рольових відносинах комуніканти (учасники гри) виступають носіями однієї соціальної ролі, наприклад: брат – сестра, учень – учень, вчитель – вчитель. Ситуації такого спілкування спрямовані на розвиток умінь будувати взаємовідносини з носієм, обговорювати і вирішувати проблеми в межах загального соціального контексту. Асиметричні відношення спостерігаються тоді, коли учасники спілкування різняться між собою соціальними ознаками. Наприклад: учень – учитель, учень – учень (якщо вони належать до різних вікових груп) та ін. Асиметричні відношення впливають і на повну поведінку відносно до ролі та статусу партнера. Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоцій. Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом. Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання і виховання.

    Сам термін “дидактична гра” підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якого предмета, є такі питання: а) визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці; б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу; в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів; г) вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання; д) передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих. 
 
 
 

    2. Застосування ігрової  діяльності на  уроках.

    У школах ділові ігри можуть проводитися як на уроках, так і в позакласних заходах. У нових економічних умовах найбільш актуальною є проблема активізації навчального процесу, пошук таких форм навчання, які б сприяли не тільки більш якісній підготовці учнів, міцному закріпленню знань, а й активізували б їхню розумову діяльність, формували практичні навички, прищеплювали необхідні ділові якості.

    Основна перевага цих ігор полягає в їхньому  комплексному характері. Ці ігри можна  назвати фінансово-економічними. Фінансовий бік гри передбачає   необхідність отримати максимальні прибутки від своєї діяльності, а економічний — організацію виробничої діяльності в значному обсязі і різноманітних формах.

    Такі  ігри сприяють формуванню загальної економічної культури учнів, стимулюють творчий підхід до справи, виховують у гравців якості «ділової людини», заповзятливість, відповідальність, здатність до самостійного вибору сфери діяльності. Крім того, гра — це спосіб надання реальної допомоги учням у практичному освоєнні сучасних форм організації трудової діяльності, економічних відносин.

    Традиційним стало проведення економічної декади  в школі. В плані проведення декади – найрізноманітніші форми роботи з питань економічного навчання та виховання школярів, вдосконалення педагогічного досвіду з питань економізації навчально-виховного процесу.

    Адже  піднесення, що розпочалося в економіці України, вимагає подолання відставання у науково-технічній галузі, змін у якості підготовки робочої сили. Особливу актуальність для країни набуває проблема відродження підприємництва. Виконання цих завдань неможливе без розуміння ролі людського фактору в ринкових умовах. Дедалі важливішими стають такі людські якості як освіта, кваліфікація, досвід, особистість працівника, його підприємливі здібності, активність, відповідальність, чесність тощо. Основна роль у формуванні кваліфікованого працівника належить освіті.

    Підвалини соціальної, психологічної, економічної  і підприємницької підготовки нашого населення мають закладатися у шкільному віці.

    Формування  економічно грамотної людини не може відбуватися лише за рахунок уроків економіки. З уроків математики учні отримують базові математичні знання, вчаться логічному мисленню. На уроках економічної географії вони вчаться використовувати економічні поняття і закони у конкретних ситуаціях. В історичних і літературних творах відображено багаторічний досвід підприємництва, фінансової і господарської діяльності людства, який можна використати на уроках економіки. Тому в програмі декади не останнє місце займає проведення  відкритих уроків з різних предметів, де використовуються можливості економічного навчання та виховання, проведення інтегрованих уроків.

    Під час проведення економічної декади  в кожному класі проходять виховні години відповідної тематики, відкриті уроки з основ економіки, заняття курсів.

    Зазвичай  в ці дні гостями школи є відповідні спеціалісти комітету економіки міськвиконкому, працівники податкової адміністрації, що запрошуються на зустрічі з учнями для проведення дискусій, бесід з економічної тематики.

    Традиційними  стали і конкурси стінної учнівської преси на економічну тематику.

    Ділові  інтерактивні ігри в практиці шкільної освіти застосовуються досить давно, але  досвід останніх років підтвердив, що їх використання дає змогу наблизити  школярів до реальних життєвих ситуацій, отримати не лише пізнавальний ефект, а й емоційне задоволення від процесу.

    У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі. А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання. В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність.

    Ігри  в школі – перш за все дидактичні, повинні приковувати нестійку увагу  дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, заставити їх напружено мислити. Важливою являється виховна сторона. Гра вимагає від дітей уяви, вміння швидко знаходити правильне рішення. Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для учнів. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом групи чи класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань.

    Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:

1. Не  варто організовувати навчальну  гру, якщо учні недостатньо знають тему;

2. Недоцільно  впроваджувати ігри на заліках  і іспитах, якщо вони не використовувалися в ході навчання;

3. Не  слід застосовувати ігри з  тих предметів і програмних  тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.

    Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь  не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів. Правила гри зобов’язують учнів діяти строго по черзі чи колективно відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки. Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо. Жодне порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки в повсякденному житті. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу.

    Тому  саме, основними заходами економічної  декади є проведення ділових інтерактивних  ігор, що моделюють особливості ринкової економіки.

    Завдання  вчителя полягає у  виборі основної педагогічної позиції на різних етапах гри. Необхідно визначити міру і форму педагогічної допомоги учням, масштаби дитячої самостійності, а також реалізовувати принцип гуманізму і демократизації стосунків усередині дитячих колективів, зміцнювати міжособистісні відносини.

    Одне  з основних завдань педагогів  — створити не просто діючу ігрову модель ринку, а копію цивілізованого ринку, тобто такі економічні відносини, які сприяють розвитку особистості, прояву її природних нахилів і здібностей.

    Перевагою   таких ігор є те, що в них можна задіяти практично всіх учнів класу, школи, що дозволило їм виявити свої здібності до організаторської і підприємницької діяльності.

    Ділова  гра “ Грай, думай, збагачуйся”

    Економічна  гра  “Грай, думай, збагачуйся”  проводиться в рамках економічної декади з метою організації економічного навчання та виховання, впровадження активних форм організації такої роботи, надання методичної допомоги педагогам в організації економічного навчання  та виховання.

    Завдання  гри

    -          Впровадження активних форм педагогічного та методичного забезпечення економічного навчання та виховання.

    -          Виявлення нових педагогічних технологій в організації економічного навчання та виховання.

    -          Пропаганда економічних знань, економічної політики держави.

    Керівництво грою

    Загальне  керівництво грою здійснюється заступником директора школи з наукової роботи та роботі з спеціалізованими класами та заступником директора школи з виховної роботи та організаційним комітетом.

    Відповідальність  за організацію гри в межах  класів покладається на класних керівників 5-11 класів.

    Учасники  гри

    У грі беруть участь класні колективи 5-11класів.

    Термін  проведення гри

    На  підготовчий етап гри доцільно відвести 2-3 тижні. В цей період учні та вчителі  ознайомлюються з положенням про  гру, правилами.  

    Організація гри

    Спочатку  формується ініціативна група, що безпосередньо займається організацією і проведенням гри. У її складі — активісти-старшокласники і вчителі. Група розробляє положення про гру, заздалегідь пояснює умови представникам класів.

    Для успішного проведення ділової гри необхідна наявність кількох складових: