Зарубіжний досвід справляння ПДВ

План

ВСТУП

1. Особливості справляння ПДВ у Росії

2. Система ПДВ  у Скандинавських країнах

3. Податок на  додану вартість в країнах  Бенілюксу

4. Податок на  додану вартість в країнах  Євросоюзу

ВИСНОВКИ 
Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП

      На  шляху переходу нашої країни до ринкових відносин особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення грошовими  ресурсами дохідної частини державного бюджету. Вирішення цієї вкрай важливої проблеми значною мірою залежить від ефективності діяльності податкової служби, а також розробки науково-обґрунтованої  системи оподаткування, яка б  відповідала реаліям сьогоднішнього дня, забезпечувала зростання податкових надходжень до бюджету та підвищувала  рівень збору податкових платежів.

      Податок на додану вартість останнім часом  привертає до себе значну увагу, тому що він став предметом широких  дискусій щодо доцільності його застосування та наслідків справляння для економічного розвитку і бюджету країни.

      Затвердження  податку на додану вартість викликало  немало суперечок і в багатьох зарубіжних країнах. Однак податкове  законодавство 57 країн світу (в тому числі 17 європейських) міцно закріпило  його як один із основних каналів надходження  в дохідну частину бюджету.

      Мета  даної курсової роботи полягає у  усесторонньому аналізі особливостей справляння податку на додану вартість в Україні та деяких зарубіжних країнах, обґрунтуванні на основі аналізу  практичних рекомендацій по підвищенню його ефективності для України.

      Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:

• окреслити теоретичні засади функціонування податку на додану вартість, описати основні принципи оподаткування ПДВ в Україні;
• дослідити та проаналізувати особливості справляння податку на додану вартість в деяких зарубіжних країнах;
• визначити основні напрями удосконалення вітчизняної системи оподаткування доданої вартості із врахуванням позитивного досвіду застосування ПДВ в розвинених зарубіжних країнах, зокрема, в країнах Євросоюзу.

      Дана  курсова робота складається із вступу, висновків, трьох розділів, додатків та бібліографії, що налічує 20 видань. 
 
 

      1. Особливості справляння  ПДВ у Росії

      Податок на додану вартість (ПДВ) запроваджений  у Росії в 1992 р. У визначенні доданої  вартості за російським законодавством немає нічого незвичного: додана вартість створюється на всіх стадіях виробництва  та обігу; визначається як різниця між  вартістю реалізованих товарів, робіт  та послуг і вартістю матеріальних затрат, віднесених на витрати виробництва  і обігу.

      До  об’єктів податку на додану вартість відносяться наступні операції:

• Реалізація товарів, робіт, послуг на території РФ, у тому числі реалізація предметів у заставі; передача товарів (виконання робіт, надання послуг) по угоді про надання відступного; передача права власності на товари (виконання робіт, надання послуг) на безоплатній основі рахується реалізацією товарів, робіт, послуг.
• Передача на території РФ товарів (виконання робіт, надання послуг) для власного використання, затрати на які не відносяться до витрат виробництва і обігу ( в тому числі через амортизаційні відрахування) при розрахунку податку на прибуток.
• Виконання будівельно-монтажних робіт для власних потреб.
• Ввезення товарів на митну територію РФ.
• Законодавством РФ встановлено перелік оборотів, які не оподатковуються податком на додану вартість, а також перелік продукції (товарів, робіт, послуг) звільнених від оподаткування ПДВ. Пільги поширюється на:
• Обороти з реалізації продукції, напівфабрикатів, робіт та послуг одними структурними одиницями для промислово-виробничих потреб іншим структурним одиницям цього ж підприємства (оборот всередині підприємства). Під структурними одиницями підприємства розуміють ті одиниці, які не мають р/р в банках і знаходяться на балансі основного підприємства.
• Кошти отримані від реалізації військового майна та надання послуг Міністерством оборони РФ, при обов’язковому направленні даних коштів на покращення соціально-економічних та житлових умов військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби і членів їх сімей.
• Обороти вугледобувних і вуглепереробних підприємств з реалізації вугілля та продуктів вуглезбагачення.
• Товари, що експортуються безпосередньо підприємствами-виробниками, експортовані послуги і роботи; послуги по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, перевантаженню експортованих товарів, а також при транзиті іноземних вантажів через територію РФ.
• Товари та послуги, призначені для офіційного використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами, а також для особистого користування персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які проживають разом із ними.
• Послуги міського пасажирського транспорту (крім таксі), а також послуги по перевезенню пасажирів в приміському сполученні морським, річним, залізничним і автомобільним транспортом.
• Квартирну плату.
• Вартість викупленого при приватизації майна державних підприємств, вартість викуплених громадянами житлових приміщень в державних будівлях, а також орендна плата за орендовані підприємства, що створені на базі державних.
• Операції по страхуванню, видачі і передачі позик, а також операції, що проводяться із грошовими вкладами, р/р та іншими рахунками.
• Операції пов’язані з обігом валюти, грошей і банкнот (крім нумізматики), а також цінних паперів, (крім брокерських і інших посередницьких послуг), за виключенням операцій по виготовленню, збереженню коштів та цінних паперів, на основі яких справляється податок.
• Дії, що виконуються уповноваженими на те органами, за які стягується державне мито, а також послуги колегії адвокатів.
• Платіжно-ліцензійні операції.
• Продукцію власного виробництва окремих підприємств (студентських і шкільних їдалень, лікарень, дитячих садків та ін.), які фінансуються з державного бюджету.
• Послуги в сфері освіти, пов’язані з навчально-виховним процесом.
• Послуги міжвідомчої охорони Міністерства внутрішніх справ.
• Науково-дослідні та конструкторські роботи, що виконуються за рахунок бюджету і господарчих договорів.
• Послуги установ культури та мистецтва, релігійних об’єднань, театрально-видовищні та спортивні заходи.
• Ритуальні послуги, включаючи виготовлення пам’ятників і проведення церемоній релігійними організаціями.
• Обороти по реалізації конфіскованих, безгосподарних цінностей, скарбів, а також цінностей, що перейшли до держави по праву спадку.
• Платні медичні послуги для населення, ліки, протезно-ортопедичні вироби, медичну техніка, путівки до санаторіїв і курортів, інвалідні автомашини.
• Товари і послуги, які виробляють і надають лікувальні-виробничі майстерні при психіатричних організаціях, а також громадські організації інвалідів.
• Товари (роботи, послуги) власного виробництва (крім брокерських і посередницьких послуг), що реалізуються підприємствами, де кількість інвалідів складає не менше 50 % від загального числа працюючих.
• Вироби народних промислів, які визнані за художні цінності.
• Товари, що ввозяться на територію РФ як гуманітарна допомога.
• Здачу в оренду службових та жилих приміщень іноземним громадянам та юридичним особам, акредитованим у РФ.
• Деякі товари, що ввозяться на територію РФ, а саме: продовольчі товари (крім підакцизних) і сировина для їх виробництва; товари для дітей; обладнання та прилади, які використовуються в науково-дослідних роботах; транспорт; вироби та ліки для інвалідів; медична техніка.

      Крім  того, від сплати ПДВ при ввезені  на територію РФ звільнені внески в статутні фонди підприємств  із іноземними інвестиціями на протязі  року з моменту реєстрації; технологічне обладнання, запасні частини, матеріали  для забезпечення випуску з медичних імунобіологічних препаратів для діагностики, профілактики та лікування інфекційних  захворювань та епідемій; товари і  технологічне обладнання, що направляються  як безкоштовна технічна допомога іноземними державами у відповідності з  міжнародними угодами; книги і періодичні видання, навчальні посібники для  освітніх закладів.

      При ввезені товарів на територію  РФ податок на додану вартість розраховується виходячи з митної вартості товарів, митних зборів, а також для підакцизних  товарів – сум акцизних зборів.

      Оподатковуваний оборот – будь-які грошові кошти, якщо їх одержання пов’язане з  розрахунками по оплаті товарів (робіт, послуг). При цьому виручка від  реалізації визначається або по мірі оплати, або при відвантаженні  товарів і пред’явленні покупцю (замовнику) розрахункових документів.

      ПДВ справляється за такими ставками:

      10 % – для продовольчих товарів  (крім підакцизних) і товарів  для дітей за переліком, установленим  урядом РФ; при реалізації для  промислової переробки і промислових  потреб продукції борошномельної, круп’яної та харчової галузей  (за виключенням підакцизних товарів).

      18 % (з 1.01. 2004 р.) – по інших товарах,  роботах, послугах, у тому числі  і по підакцизних товарах.

      Підприємства, котрі випускають і реалізують товари, оподатковувані різними ставками, ведуть окремий бухгалтерський облік.

      Повністю  повертаються із державного бюджету  суми ПДВ, оплачені платниками податку  постачальником та підрядником за матеріальні  цінності, а також послуги виробничого  характеру, які використовуються при  виробництві наступних товарів (робіт, послуг) :

• товарів, які експортуються безпосередньо підприємствами-виробниками;
• товарів і послуг для дипломатів та прирівняних до них співробітників іноземних представництв;
• послуг міського та приміського транспорту (крім таксі).

      Платники  ПДВ:

      · підприємства та організації незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, що мають статус юридичної особи, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність;

      · філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на території РФ, мають р/р в установах банків та самостійно реалізують за оплату товари, роботи, послуги;

      · міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність на території РФ;

      · індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, котрі здійснюють виробничу та комерційну діяльність.

      У ході податкової реформи протягом 2004–2005 рр. намічено знизити ставку податку  на додану вартість із 18 до 16–15%. 

2. Система ПДВ у Скандинавських державах

      Датське королівство. Данія – країна із достатньо  високим рівнем податків. У структурі  доходів бюджету приблизно половину займає податок на прибуток, що справляється із фізичних осіб. Як і в Україні, в Данії розмір податкової відповідальності залежить від статусу платника податків (резидента чи нерезидента) та від  джерела отриманих доходів. Різні  види доходів оподатковуються за різними ставками.

      Згідно  із законодавством Данії підприємство, що оперує матеріальними запасами, що підлягають оподатковуванню податком на додану вартість, і мають річний оборот більше 20 тис. датських крон, зобов’язані  зареєструватися як платники такого податку. Якщо закордонне представництво не зобов’язане реєструватися на території Данії як окрема юридична особа, то від імені даного представництва реєстрації в якості платника ПДВ  підлягає фізична особа-резидент Данії, або ж інша юридична особа, зареєстрована  в Данії. Ставку ПДВ встановлено  у розмірі 25%. Експортні поставки товарів та надання окремих послуг, як наприклад, медицина, освіта, пасажирський транспорт, фінанси, страхування і т.д., звільнені від сплати ПДВ. Проте з імпортних товарів ПДВ справляється за базовою ставкою 25%.

      Декларації  з податку на додану вартість подаються  у органи податкової служби щоквартально разом із документами, що підтверджують  факт сплати ПДВ не пізніше 10-ти денного  періоду по закінченню звітного кварталу. В разі несплати чи недоплати ПДВ  накладаються штрафні санкції, а  переплачені суми ПДВ відшкодовуються  із нарахованим на них відсотком.

      Норвегія. У іншій Скандинавській країні –  Норвегії, як і в більшості країн  із розвиненою ринковою економікою, пріоритетне  значення у доходах бюджету займає податок на прибуток. Фізична особа, котра фактично присутня чи має намір  бути присутньою на території Норвегії більше шести місяців, рахується  податковим резидентом для оподаткування  із дня її прибуття.

      Підприємство, котре займається діяльністю, яка  за законами Норвегії підлягає оподаткуванню  податком на додану вартість, зобов’язане  зареєструватися у Державному Реєстрі  платників ПДВ, якщо реалізаційні обороти  товарів та послуг, що підлягають обкладанню ПДВ, перевищують 30 тис. норвезьких крон на прояві 12-ти місячного періоду. Хоча податкові органи можуть зареєструвати  підприємство і достроково.

      Ставкою податку на додану вартість у розмірі 23% оподатковуються обороти по реалізації товарів і послуг, а також експортні  товари. Деякі операції звільнені  від сплати ПДВ, наприклад, фінансова  діяльність, страхові послуги, окремі професійні послуги та експортні  операції. Податок на капіталовкладення  у розмірі 7% застосовується замість  ПДВ на окремі види виробничого обладнання.

      Королівство Швеція. Наступною державою, що належить до ряду Скандинавських країн, є Шведське королівство. Через специфіку фінансово-економічної  політики держави основу її доходів  складає податок на прибуток корпорацій. Система податку на додану вартість у Швеції перекликається із системою оподаткування Європейського Союзу. Підприємство із оборотами, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у розмірі  більше 1 млн. шведських крон, повинно  бути зареєстроване в місцевих податкових органах у якості платника ПДВ. Якщо обороти – менше 1 млн. шведських  крон, то реєстрація необов’язкова. Базова ставка ПДВ – 25%. Занижена ставка – 12% надається по продуктам харчування та туризму. Низька ставка – 6% по газетним виданням. Звіти з ПДВ надаються  щомісячно разом із документами, що підтверджують сплату ПДВ.

      Фінська Республіка. Подібно до Швеції, у  ще одній Скандинавській країні, Фінляндії, встановлено значні пільги для відкриття  бізнесу резидентам країн-учасниць Європейського Союзу чи Організації Економічного Розвитку та Співпраці. Вони мають право засновувати та здійснювати діяльність на території Фінляндії без будь-яких обмежень.

      У Фінляндії також застосовуються загальноєвропейські правила сплати податку на додану вартість. Стандартна ставка ПДВ – 22%, хоч існують і  занижені ставки податку на окремі товари та послуги, що мають важливе  соціальне значення.