Заробітна плата працівників в Одеській області за 2007-2011 рр

 

Важливо також відмітити, що на червень 2011 року кількість штатних працівників, які повністю відпрацювали місяць становить 375,7 тис осіб, серед яких 13,6 тис  осіб отримали мінімальну заробітну  плату, а близько 750 осіб отримали заробітну плату меншу за прожитковий мінімум.

Сума заборгованості із виплати заробітної плати  в Одеській області становить у жовтні 2011 року 22,1 млн. грн., що є чотирнадцятим результатом у рейтингу серед областей. Потягом 2011 року динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати характеризувалася тенденцію до зростання протягом січня-березня, а далі відбулося поступове зменшення суми заборгованості (дод.1).

Проаналізувавши додаток 2, який стосується інформації щодо середньомісячної заробітної плати за регіонами за 2011 рік, бачимо, що за січень-вересень 2011 року заробітна  плата на одного штатного робітника  становить 2325 грн., що є шістнадцятим результатом у рейтингу серед областей. Протягом 2011 року середньомісячна заробітна плата характеризується тенденцією до збільшення.

Звернувшись до аналізу індексу  реальної заробітної плати (додаток 3) за 2011 рік в Одеській області, можна  прослідкувати, що індекс коливається із незначною амплітудою, що свідчить про незначну зміну зарплати на протязі року.

Тепер розглянемо заробітну плату працівників  в Одеській області у динаміці за період 2007-2011рр. Проаналізувавши таблицю 1 можна дійти висновку, що спостерігається тенденція до підвищення заробітної плати в області, як упродовж року, так і з року в рік. За даними цієї ж таблиці можна побачити, що на 2011 рік у порівнянні з 2007 заробітна плата зросла на 1346 грн.

Динаміка заробітної плати працівників  Одеської області за

2007-2011 рр., грн.

Таблиця 1

Період	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Січень	1061,03	1403,0	1571,0	1863,0	2155,0
Лютий	1061,26	1458,0	1581,0	1807,0	2121,0
Березень	1101,86	1528,0	1658,0	1898,0	2234,0
Квітень	1090,49	1519,0	1680,0	1899,0	2259,0
Травень	1165,40	1599,0	1719,0	2021,0	2356,0
Червень	1256,91	1691,0	1835,0	2208,0	2487,0
Липень	1273,95	1705,0	1886,0	2192,0	2518,0
Серпень	1246,92	1625,0	1766,0	2074,0	2407,0
Вересень	1269,75	1690,0	1816,0	2117,0
Жовтень	1320,06	1772,0	1786,0	2098,0
Листопад	1344,79	1657,0	1812,0	2102,0
Грудень	1535,79	1982,0	2317,0	2415,0
За рік	1225,66	1633,0	1787,0	2046,0

 

Якщо  ж звернути увагу на заробітну  плату працівників за різними  видами економічної діяльності (таб.2), то можна сказати, що на протязі даного періоду найменшу заробітну плату одержують працівники, задіяні у рибальстві та рибництві, також низькій рівень заробітної плати одержують працівники, що задіяні у сільському господарстві. Стабільно (за винятком 2009 року) найвища заробітна плата на протязі 2007-2011 рр. у працівників, задіяних у фінансовій діяльності.

З даної  таблиці ми можемо бачити, що працівники освіти, охорони здоров’я належать до груп з низькими доходами, що має  негативні наслідки, оскільки у перспективі звужуються можливості розвитку інтелектуального і фізичного потенціалу суспільства.

Також варто  відмітити, що рівень нарахованої заробітної плати у сільському господарстві нижчий, ніж у промисловості та інших видах економічної діяльності попри те, що продуктивність праці вище.

Середньомісячна заробітна плата  в Одеській області за видами економічної діяльності за 2007-2011рр.

Таблиця 2

Назва галузей	Заробітна плата, грн.
	2007р., грудень	2008р., листопад	2009р., жовтень	2010р., грудень	2011р., серпень
Всього	1519,0	1657,0	1786,0	2415,0	2407,0
В т.ч.:
Сільське  господарство та пов’язані з ним  послуги	717,0	866,0	966,0	1141,0	1490,0
Лісове  господарство та пов’язані з ним  послуги	904,0	1181,0	1298,0	2228,0	1879,0
Рибальство, рибництво	536,0	712,0	746,0	818,0	1228,0
Промисловість	1572,0	1664,0	1855,0	2715,0	2854,0
Будівництво	1305,0	1192,0	1305,0	1642,0	1975,0
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів  та предметів особистого вжитку	1214,0	1191,0	1352,0	1539,0	1833,0
Діяльність  готелів та ресторанів	994,0	1073,0	1232,0	1462,0	1737,0
Діяльність  транспорту та зв’язку	2260,0	2237,0	2849,0	3643,0	3805,0
Фінансова діяльність	2762,0	2871,0	2795,0	3873,0	4049,0
Операції  з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	1550,0	1668,0	1739,0	2221,0	2221,0
Державне  управління	2362,0	2779,0	2486,0	3229,0	3049,0
Освіта	1227,0	1481,0	1473,0	2173,0	1773,0
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	1114,0	1390,0	1297,0	2001,0	1756,0
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і  спорту	1146,0	1357,0	1449,0	1895,0	1816,0

 

Аналіз  стану справ з оплати праці  на місцях свідчить, що основними причинами  низького рівня заробітної плати  в окремих колективах є встановлення мінімального розміру заробітної плати  на рівні, який нижчий, ніж передбачено  законодавством та галузевими угодами, порушення міжкваліфікаційних співвідношень  в оплаті праці, заборгованість із заробітної плати, надлишкова робоча сила, „тіньова”  заробітна плата, недотримання вимог  генеральної, галузевих та регіональної угод.

Отже, можна  також відмітити, що основними факторами, які впливають на оплату праці  на місцях, є особливості розвитку окремого регіону; ефективна робота місцевих та обласних органів влади, яким необхідно ефективно проводити політику щодо дотримання законодавства та усунення тіньових махінацій із заробітними платами робітників.

 

 

2.2. Характеристика основних  причин диференціації офіційних  заробітних плат між працівниками.

Серед причин, які впливають на диференціацію  офіційних заробітних плат можна  виділити такі:

• недосконалість законодавства щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, мінімальних рівнів оплати праці як державної гарантії залежно від складності робіт, кваліфікації працівника, легалізації заробітної плати та зайнятості;
• виплата 40-50% заробітної плати працівникам за різними тіньовими схемами;
• велика кількість працівників, з якими роботодавці взагалі не укладають трудові угоди з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку;
• монополізм, що виключає чесну конкуренцію роботодавців по відношенню залучення кваліфікованої робочої сили, обмежує вибір щодо працевлаштування, створює можливості для штучного зниження заробітної плати;
• макроекономічна нестабільність, найтяжчим проявом якої є інфляція;
• суттєва регіональна диференціація за розміром середньомісячної заробітної плати обумовлена структурними особливостями економіки регіонів.
• найвищий рівень оплати праці спостерігається у промислових регіонах України, а у регіонах, де більше розвинене сільське господарство – рівень оплати праці значно менший.

Отже, підсумовуючи результати оцінки диференціації заробітної плати працівників, можна зробити такі висновки:

 Головна  причина цієї диференціації полягає  в нерівномірності соціально-економічного  розвитку регіонів, у різних економічних  можливостях щодо розширення джерел формування трудових доходів, збільшення надходжень від власності тощо.

На тлі  скорочення загальної чисельності  населення з мінімальними доходами (на рівні прожиткового мінімуму) в  усіх регіонах країни зберігається економічно невиправдана надмірна диференціація  доходів населення, яка не створює  необхідних стимулів для зростання  продуктивності праці.

Абсолютний  рівень номінальних і реальних доходів  переважної більшості населення  країни є надзвичайно низьким  і таким, що не задовольняє певною мірою споживчих потреб населення.

Основними не інфляційними джерелами зростання  доходів населення є ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати, підвищення рентабельності виробництва, запровадження нових соціальних стандартів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Пропозиції щодо зрівняння  офіційних заробітних плат між працівниками. 

Основними пріоритетними напрямами, яких необхідно  дотримуватися, задля того, щоб зменшити диференціацію заробітної плати, є:

• дотримання внесених змін до закону України «Про оплату праці», які наберуть чинності з 1 січня 2012 року щодо зрівняння офіційних заробітних плат між працівниками різної кваліфікації, встановлення усім працівникам від найпростіших професій до керівника окладів (ставок) на рівні мінімальної заробітної плати, особливо на підприємствах, установах організаціях, що не входять до сфери галузевих угод;
• послідовне підвищення мінімального розміру оплати праці та наближення до рівня прожиткового мінімуму;
• удосконалення системи оплати праці працівників галузей соціальної сфери – охорони здоров’я, освіти, культури та сфери послуг;
• розвиток системи регулювання заробітної плати на основі колективних договорів і тарифних угод у системі соціального партнерства й усунення на цій основі невиправдано високої диференціації в оплаті праці за категоріями працівників, галузями і територіями;
• усунення хронічної диспропорції між результативністю праці та заробітною платою, наближення рівня заробітної плати до реальної вартості робочої сили, поетапне наближення оцінки праці українського працівника до оцінки праці аналогічних категорій працівників європейських країн;
• підвищення частки заробітної плати у ВВП, забезпечення стабільного зростання реальної заробітної плати як ознаки взаємозв’язку трудової активності громадян та економічного зростання країни;
• виправлення диспропорцій у механізмах перерозподілу доходу та зменшення рівня розшарування за доходами, подолання глибокого майнового розшарування та сприяння розвитку середнього класу в суспільстві, створення ефективної системи захисту населення від соціальних ризиків.

На мою  думку, зрівняння офіційних заробітних плат між працівниками та зменшення  її диференціації неможливе без, перш за все, дотримання та чіткого виконання законодавства України, а також стабільності та зрозумілості цих самих законів, по-друге, підтримки працівників галузей соціальної сфери, як працівників охорони здоров’я, освіти, що являтиметься певного роду інвестицією в економіку в цілому, по-третє, наближення мінімального розміру оплати праці до прожиткового мінімуму.

Я вважаю, що немає якогось одного механізму  чи напряму, який би усунув дану проблему, тому потрібно аналізувати та комбінувати всі пропозиції та погляди, задля того, щоб досягти бажаного результату.

Отже, можна  зробити висновок, що комбінація всіх вищезгаданих напрямів, яких необхідно  дотримуватися, задля того, щоб зменшити диференціацію заробітної плати, буде найкращою пропозицією щодо вирішення  даної проблеми, оскільки стосується різних сторін та аспектів: нормативно-правового, організаційного та економічного.

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Закону України від 24.03.95 № 108 «Про оплату праці», " сайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua.
2. Проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення», сайт Верховної Ради України  http://www.rada.gov.ua.
3. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. Посібник.—К.:КНЕУ, 2003.—300с.
4. Колот А.М., Грішнова О.А., Герасименко О.О. Економіка правці та соціально-трудові відносини: підручник; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Колота А.М. — К.:КНЕУ, 2009.— 711с.
5. Луполенко А.В., Чернявська М.К. Диференціація доходів населення: регіональний аспект, Буковинська державна фінансова академія.
6. Національний інститут стратегічних досліджень, Соціальна модернізація: першочергові кроки реформування.
7. Ministry of Economy of Ukraine, Millennium Development Goals Project, Україна. Подолання бідності.
8. Динаміка заробітної плати працівників Одеської області, сайт Одеської обласної державної адміністрації http://oda.odessa.gov.ua.
9. Динаміка заборгованості із зароботної плати в Одеській області, сайт Одеської обласної державної адміністрації http://oda.odessa.gov.ua.
10. Розподіл кількості працівників за розмірами заробітної плати, нарахованої за червень 2011 року, експрес-випуск від 17.08.2011, сайт Державної служби статистики України www.ukrstat.gov.ua.
11. Середньомісячна заробітна плата за регіонами за період з початку року у 2011 році, сайт Державної служби статистики України www.ukrstat.gov.ua.
12. Середня заробітна плата за регіонами по місяцях у 2011 році, сайт Державної служби статистики України www.ukrstat.gov.ua.
13. Індекси реальної заробітної плати за регіонами у 2011 році, у % до відповідного періоду попереднього року, , сайт Державної служби статистики України www.ukrstat.gov.ua.
14. Заборгованість із виплати заробітної плати за регіонами у 2011 році, сайт Державної служби статистики України www.ukrstat.gov.ua.