Загрози для економічної безпеки господарюючих суб’єктів України

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Мая 2013 в 18:09, реферат

Описание работы

Під економічною безпекою підприємства (господарюючого суб'єкта) слід розуміти захищеність його науково-технічного, технологічного, виробничого і кадрового потенціалу від прямих (активних) або непрямих (пасивних) економічних погроз, наприклад, пов'язаних з неефективною науково-промисловою політикою держави або формуванням несприятливої зовнішньої середовища , і здатність до його відтворення.

Содержание

1. Поняття «економічна безпека господарюючого об'єкта».
2. Критерії і показники економічної безпеки господарюючого суб'єкта.
3. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки господарюючого суб'єкта.
4. Організація роботи служби економічної безпеки.

Работа содержит 1 файл

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ.docx

— 55.85 Кб (Скачать)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки господарюючого суб'єкта

В даний час у зв'язку з високою  криміналізацією бізнесу, а також  значним рівнем корупції в органах  державної влади і правоохоронних органах, у всіх галузях бізнесу, так чи інакше, розглядаються і  вирішуються питання забезпечення економічної безпеки.

Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці  підприємства і обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання  про створення системи моніторингу  стану і динаміки розвитку підприємства з метою завчасного попередження небезпеки, що загрожує і прийняття  необхідних заходів захисту і  протидії.

Основні цілі моніторингу повинні  бути наступними:

  • оцінка стану і динаміки розвитку виробництва підприємства;
  • виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;
  • визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;
  • прогнозування наслідків дії загрозливих факторів, як на потенціал виробництва, так і на сфери діяльності, забезпечувані продукцією і послугами цього потенціалу;
  • системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тен-денцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо парирування загроз підприємству.

Моніторинг має бути результатом  взаємодії всіх зацікавлених служб  підприємства. При здійсненні моніторингу  повинен діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу  з урахуванням фактичного стану  і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших  загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідне  відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність здійснення моніторингу представлені в табл.2.

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Зміст і послідовність здійснення моніторингу

Етап

Зміст етапу моніторингу

1

Ідентифікація підприємства (господарюючого суб'єкта) - об'єкта моніторингу.

2

Формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки підприємства з урахуванням специфіки його функціонування.

3

Збір та підготовка інформації, що характеризує стан об'єкту моніторингу.

4

Виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку підприємства.

5

Моделювання та формування сценаріїв або стратегій розвитку підприємства.

6

Розрахунок техніко-економічних показників підприємства на всю глибину прогнозного періоду.

7

Проведення аналізу показників економічної безпеки підприємства.

8

Розробка пропозицій щодо попередження і нейтралізації загроз економічній безпеці підприємства.


 

        Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу і діагностики стану підприємства дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці підприємства, осмислено і цілеспрямовано організувати і виконати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обгрунтування прийнятих управлінських рішень.

        В даний час значна увага приділяється такому напрямку у сфері забезпечення економічної безпеки, як конкурентна розвідка (або ділова розвідка, бізнес-розвідка), яка займається збором і обробкою інформації з відкритих джерел, причому з абсолютно легальних позицій.

        Один з фахівців у цій галузі, Н.І. Баяндін [[1]] визначає конкурентну розвідку наступним чином: «Конкурентної розвідкою називається діяльність недержавної організації з добування відомостей про наявні та потенційні загрози її існуванню й інтересам за умови дотримання існуючих правових норм».

        До основних завдань конкурентної розвідки, здійснюваної в інтересах забезпечення економічної безпеки підприємства можна віднести:

  • маркетингові дослідження;
  • оцінку потенційних клієнтів і партнерів;
  • пошук ринкових ніш;
  • вивчення конкурентів;
  • підбір кадрів;
  • систематизація наявних інформаційних ресурсів і пошук нових.

         Теоретично конкурентна розвідка здійснюється на основі відкритих матеріалів (на відміну від промислового шпигунства, який має на увазі проникнення в конфіденційну інформацію). За оцінками багатьох фахівців з розвідки, не менше 80-90% використовуваної інформації надходить саме з відкритих джерел, тому в цілях забезпечення економічної безпеки необхідно контролювати, яка інформація про господарюючого суб'єкта потрапила у відкриті джерела.

         З іншого боку, саме через ЗМІ організується подача тієї інформації, яку топ-менеджерам або ключовим власникам необхідно довести до зацікавлених користувачів для того, щоб потім отримати запланований ефект (наприклад, викуп акцій у міноритарних акціонерів). У ряді випадків представлена інформація може бути і помилковою.

        З метою забезпечення економічної безпеки підприємства (організації) досить часто використовується застосування методик оцінки фінансового стану для оцінки контрагентів. Причому оцінка може бути проведена як за інформацією, отриманою з офіційних джерел, або від самого контрагента (наприклад, фінансова звітність), так і за інформацією, отриманою у порядку ведення ділової розвідки. Для цього можливо застосування спеціальних програмних продуктів.

       Торгово-промислова палата РФ (ТПП) веде активну діяльність у сфері забезпечення економічної безпеки, організовуючи і очолюючи ці процеси в ТПП суб'єктів федерації, регіональних ТПП. Одним з найважливіших напрямків діяльності Департаменту економічної безпеки ТПП РФ є створення і ведення реєстру надійних партнерів і створення національного кредитного бюро, з бази даних якого можна за розумну плату отримати інформацію про потенційного партнера.

        Це дає можливість невеликим фірмам, яким не під силу створювати службу безпеки, своїми силами, легально отримувати необхідну інформацію, що має сприяти зміцненню економічної безпеки.

        Безпосередньо пов'язане із забезпеченням економічної безпеки як держави в цілому, так і господарюючих одиниць і громадян страхова справа. Згідно з внесеними до Закону РФ «Про організацію страхової справи до» змін, завданнями організації страхової справи є:

  • проведення єдиної державної політики у сфері страхування;
  • встановлення принципів страхування і формування механізмів страхування, що забезпечують економічну безпеку громадян і господарюючих суб'єктів на території РФ.

         Одним з напрямків у недержавному забезпеченні економічної безпеки слід визнати участь третейських судів у вирішенні спорів, що випливають з цивільних правовідносин. В даний час Третейські суди створюються і функціонують відповідно до Федеральним законом № 102-ФЗ від 24.07.2002 «Про третейські суди в Російській Федерації».

        Деякі фахівці [[2]] вважають, що в якості недержавних суб'єктів забезпечення економічної безпеки слід розглядати і профспілки, які покликані послідовно проводити в життя політику захисту економічних інтересів працівників, які працюють за наймом, вести боротьбу з безробіттям, домагатися повної зайнятості і поліпшення умов праці . У всьому світі значна роль профспілок у здійсненні інституту соціального партнерства, причому обгрунтована і ефективна політика профспілок щодо реалізації принципів соціального партнерства дозволяє забезпечити участь членів трудового колективу у розробці колективних договорів та угод, в управлінні виробництвом, визначенні гідних умов роботи, оплати праці, встановлення контролю за дотриманням оплати праці.

        Таким чином, можна відзначити, що в даний час сформувався ринок послуг в області забезпечення економічної безпеки, причому на цьому ринку представлені як комерційні структури, так і некомерційні організації. Підприємства та організації суб'єкт мають можливість здійснити вибір того суб'єкта, якому вони можуть довірити свою економічну безпеку або відповідно до законодавства утворити власну службу.

 

 

 

 

 

 

  1. Організація роботи служби економічної безпеки

       Серед фахівців існують різні підходи до організації забезпечення економічної безпеки підприємства. Наприклад, на рівні підприємства, на думку В. Абрамова [[3]], економічна безпека забезпечується дієвістю нормативних, організаційних і матеріальних гарантій, а також своєчасним виявленням, попередженням та дієвим припиненням посягань на підприємства, його фінанси, майно, або інтелектуальну власність, ділові зв'язки, технологію, інформацію.

         В даний час в основному економічна безпека господарюючих суб'єктів забезпечується шляхом реалізації двох підходів:

  • підхід, попереджуючий загрози;
  • підхід, що реагує на погрози.

       Тобто незважаючи на різницю підходів, мова йде про організацію робіт із забезпечення економічної безпеки «своїми силами», без залучення сторонніх фахівців і багато в чому забезпечується контразведивательнимі заходами. Наприклад, велику увагу контразведивательним заходам приділяється в роботах В. Дороніна. [[4]]

       Особливе місце в забезпеченні економічної безпеки займають спеціальні служби.

       Правову основу функціонування служби забезпечує закон РФ від 11.03.1992 р. № 2487-1 «Про приватну детективну і охоронну діяльність в Російській Федерації».

Фінансування  служби економічної безпеки (CЕБ) здійснюється з прибутку. Економія на CЕБ, як правило, обертається набагато більшими втратами.

       B пpoцecі фyнкціoнуванні cлyжби бeзoпacнocті знaчну poль відігpaє гpaмoтнaя paccтaнoвкa кaдpoв, pacпpeдeлeніe пpaв, пoлнoмoчій і cтeпeні oтвeтcтвeннocті, взaімoдeйcтвіe c пpaвooxpaнітeльнимі opгaнaмі, щo пoзвoляeт oбecпeчіть ee еффeктівнyю paбoтy.

        Baжним фaктopoм пoвишeнія еффeктівнocті дeятeльнocті CЕБ являeтcя гібкaя cіcтeмa cтімyліpoвaнія paбoтнікoв в зaвіcімocті oт итoгoв paбoти, биcтpoгo і кaчecтвeннoгo випoлнeніe вcex пocтaвлeнниx зaдaч.

       У зaдaчі cлyжби екoнoмічecкoй бeзoпacнocті вxoдіт:

  • пpoгнoзіpoвaніe paзлічниx yгpoз екoнoмічecкoй бeзoпacнocті пpeдпpіятія;
  • виявлeніe, aнaліз і oцeнкa тeкyщіx yгpoз екoнoмічecкoй бeзoпacнocті;
  • плaніpoвaніe і opгaнізaція paбoт пo ycтpaнeнію тeкyщіx yгpoз екoнoмічecкoй бeзoпacнocті і paціoнaлізaція системами oбecпeчeнія екoнo-мічecкoй бeзoпacнocті;
  • кoopдінaція (coвмecтнo c pyкoвoдcтвoм пpeдпpіятія) дeятeльнocті paзлічниx фyнкціoнaльниx пoдpaздeлeній в cфepe oбecпeчeнія екoнoмічecкoй бeзoпacнocті.

        Paбoтa пo oбecпeчeнію екoнoмічecкoй бeзoпacнocті пpeдпpіятія (фірми) ocyщecтвляeтcя пo cлeдyющім бaзoвим нaпpaвлeніям:

  • зaщітa coтpyднікoв пpeдпpіятія;
  • оxpaнa мaтepіaльниx і фінaнcoвиx pecypcoв;
  • обecпeчeніe інфopмaціoннoй бeзoпacнocті;
  • оxpaнa інтeллeктyaльнoй coбcтвeннocті фірми.

        Ocoбoe мecтo в oбecпeчeніі екoнoмічecкoй бeзoпacнocті фірми зaнімaeт зaщітa інтeллeктyaльнoй coбcтвeннocті в чacті cвeдeній, cocтaвляющіx кoммepчecкyю тaйнy. Paзвітіe pинoчниx oтнoшeній ycілівaeт кoнкypeнцію мeждy пpeдпpіятіямі, cтpeмлeніe зaвлaдeть чyжімі ceкpeтaмі.

       Oxpaнa кoммepчecкoй тaйни являeтcя нeпpeмeнним ycлoвіeм yпpoчeнія пoзіцій фірми, виcoкoй пpібилі і cтaбільнocті. Зapyбeжний oпит пoкaзивaeт, щo пpeнeбpeжeніe до цих вoпpocaм мoжeт пpівecті до пoтepe дo 30% виpyчкі oт peaлізaціі тoвapa.

      Для збереження комерційної таємниці, забезпечення захисту персоналу і керівництва фірми, забезпечення її інформаційної безпеки необхідно створити відповідну технічну базу.

     Технічне забезпечення безпеки фірми передбачає:

  • створення і оснащення контрольно-пропускної системи; забезпечення умов аудіо-та відеоконтролю, а також сигналізації в службових приміщеннях і сигналізаційного огородження (по периметру);
  • створення аварійної сигнальної безпеки і охоронного освітлення (звичайного, інфрачервоного, фотоспалахів);
  • захист комп'ютерів (паролі, рівень доступу до секретної інформації) та телефонних ліній, забезпечення фізичного захисту (технічне оснащення дозорів, операторів, постів охорони тощо), створення комплексу технічних засобів, що забезпечують перевірку партнерів, контрагентів і т.п.

       Перевірка партнерів, контрагентів грає важливу роль у забезпеченні безпечної роботи фірм. Економія в цьому плані може призвести до значних економічних втрат. Відсікання ненадійних партнерів є важливою функцією служб економічної безпеки вітчизняних підприємств (фірм).

       Реалізація комплексу завдань та напрямів забезпечення економічної безпеки вимагає досить значних фінансових витрат.

За  приблизними розрахунками фахівців, витрати на забезпечення організації  та ефективної діяльності служби безпеки  складають від 15 до 25% від суми виробничих витрат підприємства.

      Слід враховувати, що служби економічної безпеки створюються, як правило, на великих фірмах, оскільки їх створення і функціонування вимагає значних витрат. Малим і середнім доцільно користуватися послугами охоронних фірм.

Информация о работе Загрози для економічної безпеки господарюючих суб’єктів України