Загальний аналіз галузі пивоваріння в Україні

ПЛАН

 

 

1. Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку галузі пивоваріння в Україні.
2. Аналіз світових тенденцій розвитку галузі.
3. Аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.
4. Перспективи розвитку підгалузі на Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ПИВОВАРІННЯ В УКРАЇНІ.

 

Ринок пива є найбільш містким сегментом  ринку слабоалкогольних напоїв, обсяги виробництва і споживання якого  у світовому масштабі є просто гігантськими. Донедавна світова  практика і досвід найбільших пивних компаній показували, що фірми, які  займаються виробництвом пива, нечасто  виходили далеко за рамки свого сектора  і головним чином концентрувалися  на окремих регіональних сегментах. Досить тривалий час світовий ринок  пива залишалася сильно фрагментованим і частка на ньому навіть найбільших виробників не перевищувала 5%. В результаті цього в пивній індустрії могли процвітати невеликі регіональні виробники, до продукції яких давно звикли місцеві споживачі.

Тенденції розвитку ринку пива. 1 квартал 2011 рік. 
У 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року динаміка основних показників, що характеризують ринок пива України, характеризувалася незначною тенденцією до зменшення. Так обсяг виробництва продукції скоротився на 12%, експорту – на 11%, а темп скорочення імпорту пива на територію України склав 16%.

У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, в 1 кварталі 2011 року імпорт пива на територію  України зріс на 68%. Обсяг виробництва  продукції залишився практично  незмінним, скоротившись на 1%, а темп скорочення експорту пива склав 6%.

Показник	Темп приросту, %
	1 квартал 2011 / 4 квартал 2010	1 квартал 2011 / 1 квартал 2010
Імпорт	-16	68
Експорт	-11	-6
Виробництво	-12	-1

 
Тенденції розвитку ринку пива 2006 - 2010 рр. 

Аналіз  ринку пива України за 2006-2010 рр. свідчить про переважання тенденції до скорочення обсягу імпорту даного продукту на територію України в натуральних  одиницях виміру. Виняток склав 2008 р., коли імпорт пива по відношенню до 2007 р. зріс більш ніж у 2 рази, а також 2010 р., в якому імпорт цього виду продукції відносно 2009 р. зріс практично на 64%. Скорочення обсягу імпорту пива в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. склало 61%, в 2007 р. відносно 2006 р. – 34%, в 2009 р. обсяг імпорту скоротився по відношенню до 2008 р. на 24%.

Експорт пива за межі України у натуральних  одиницях виміру протягом періоду аналізу  в основному мав тенденцію  до зростання. Так збільшення експорту пива в 2006 р. по відношенню до 2005 р. склало 17%, в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. – 14%, а  в 2008 р. відносно 2007 р. експорт пива зріс на 8% . У 2009 р. по відношенню до 2008 р. має  місце скорочення експорту пива на 2%, а в 2010 р. темп скорочення цього  показника досягло 14%.

Динаміка  виробництва пива на території Україні  за перші два роки досліджуваного періоду в натуральних одиницях виміру характеризувалася тенденцією до зростання. У 2006 р. по відношенню до 2005 р. це зростання склало 12%, а в 2007 р. порівняно з 2006 р. – 18%. Другі два  роки продемонстрували незначне скорочення виробництва українського пива (на 1% і 3,5% відповідно у 2008 і 2009 рр.). У 2010 р. по відношенню до 2009 р. спостерігається  приріст даного показника на 4%.

Споживання  пива на території України в натуральних  одиницях вимірювання в 2009 р. по відношенню до 2008 р. скоротилося на 4%. У 2010 р. відносно 2009 р. спостерігається приріст цього  показника практично на 7%.

Показник	Темп приросту по відношенню до попереднього року, %
	2006	2007	2008	2009	2010
Імпорт	-61,1	-34,0	129,0	-23,8	63,5
Експорт	16,9	13,7	8,1	-1,6	-13,7
Виробництво	12,1	18,3	-1,3	-3,5	4,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більше  половини ринку імпортного пива Україні  належить Росії, інша частина практично  рівномірно розподілена між Бельгією, Чехією, Великобританією, Іспанією, Німеччиною та іншими країнами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 2011 р. ринок пива України поділили між собою три "акули" пивного бізнесу: Sun Interbrew, "Оболонь", Carlsberg. На них припадає близько 90% усіх продажів. У порівнянні з іншими роками бачимо світову тенденцію поглинання середніх та великих компаній великими транснаціональними корпораціями, на прикладі компанії «Сармат» Виробництво постійно зростає, асортимент розширюється, галузь функціонує непогано і приносить прибутки. Проте існують і певні проблеми - все більше і більше регіональних пивзаводів вимушені скорочувати виробництво або закриватися.

 

2. АНАЛІЗ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ.

Однією  з основних сучасних тенденцій світового  ринку пива є те, що невеликі пивні  компанії поглинаються транснаціональними брендами. Причина цього полягає  в тотальній консолідації світового  пивного ринку, що супроводжується  укрупненнями і поглинаннями. Наприклад, бельгійська компанія Interbrew, розпочавши активну експансію в усьому світі, скупила більш 50 пивних підприємств (в Америці, Китаї, Росії, Україні і Східній Європі), зайнявши третє місце у світі після американської Anheuser-Busch та Heineken. Процес підхопили датська Carlsberg, норвезька Orkla (співвласник BBH) та багато інших провідних компаній. Найбільш яскравим прикладом консолідації й укрупнення на світовому ринку пива стала покупка південно - африканською компанією South African Breweries (SAB) американської пивоварної фірми Miller за 5,6 мільярдів доларів. У результаті цієї угоди з'явився другий у світі за оборотами пивоварний гігант під ім'ям SABMiller, що створив конкуренцію світовому лідеру на ринку пива - концерну Anheuser-Busch. Нині на світовому ринку пива американська Anheuser Busch зі своєю маркою Budweiser тримає глобальну першість.

У Європі, Азії і ряді найбільш розвинутих африканських країн лідирує пивна компанія - Heineken із належними їй міжнародними брендами Amstel, Мurрhі's, Tiger і десятками локальних марок, багато з яких лідирують у своїх країнах.

3. АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

На внутрішнє середовище на ринку безпосередньо впливають такі фактори: імпорт, експорт, споживання, виробництво товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З діаграми бачимо, що до 2011 у споживанні пива була деяка стабільність, проте  в 2011 цей показник різко впав, що дуже сильно вплинуло на український  ринок пивоваріння. Проте, аналізуючи ще не закінчений 2012 рік можна сказати, що він став більш успішний, особливо це підтверджують цифри проведеного  футбольного змагання Євро-2012.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За діаграмою бачимо результати державного регулювання українського ринку пива. Так як ціна – є  той показник, що дає змогу прослідкувати  залежність імпортного виробника від  українського мита. Воно захищає продукт  вироблений в Україні від закордонного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По цій  діаграмі прослідковуємо загальний  аналіз ринку на 2011 рік. Бачимо, що експорт суттєво переважає імпорт. Що є дуже позитивним явищем. Тобто український виробник може повністю забезпечити ринок.

До факторів зовнішнього середовища можна віднести: державну підтримку, міжнародна конкуренція, забезпеченість ресурсами

Державна  підтримка та міжнародна конкуренція.

Тенденція до скорочення виробництва невеликими підприємствами буде помітнішою не лише через тиск лідерів, але і через  політику уряду. У разі скорочення надходжень від ввозу сировини (зменшення  мита на хміль), очікується збільшення акцизного збору на пиво. Зовнішньоекономічна діяльність на ринку пива формується під впливом експортних операцій. Найбільшим експортером даного виду продукції є «Оболонь» (близько 80,3% від українського експорту пива). Останнім часом спостерігається значна експортна активність на пивному ринку - загальний експорт зріс на 27,7%.

Обсяг ринку  імпортного пива достеменно визначити  не можливо. Це обумовлено досить значними обсягами контрабандного ввозу, проте  на думку фахівців частка імпорту  на ринку України є близько 2-3%. Ввозиться пиво майже усіх видів  переважно у ціновому сегменті вище середнього, а також елітні марки.

Основним  контрагентом на ринку пива є Росія  яка є не лише найбільшим споживачем українського пива (лише ЗАТ "Оболонь" забезпечує 60% російського імпорту), але і найбільшим постачальником імпортного (4,3 млн при загальному імпорті - 4,69 млн дал). Основним імпортером на ринку України є "Балтика". Її частка у імпорті становить близько 75% (2,7 млн дал у фізичному обсязі).

Забезпеченість  ресурсами.

Чимало  пивоварень сьогодні пристосувалися до роботи на іноземному солоді та хмелі. Закордонні інгредієнти вигідно  відрізняються від вітчизняних  не лише за якісними показниками - вони ще й дешевші. І залишились такими навіть після того, як з ініціативи виробників вітчизняного хмелю та ячмінного  солоду було запроваджено 30-відсоткове ввізне мито на солод і 50-відсоткове - на хміль. Закордонні постачальники, не бажаючи втрачати перспективний  український ринок, знайшли резерви, аби залишити свій товар конкурентоспроможним. Втім, вибір у пивоварів не такий  вже й великий: приміром, хмелевий екстракт, який завозять з Німеччини, зовсім не виробляється в Україні, а  випуск хмелю в гранулах, нещодавно  розпочатий у Житомирі, - недостатній. Потужності з виробництва солоду в Україні сягають 300 тис. тонн на рік (два спеціалізовані солодові заводи: Славутський у Хмельницькій області та Бердичівський в Житомирській - могли б разом постачати на ринок 130 тис. тонн продукту), проте використовуються лише на 17%. Головна причина - дефіцит в Україні справжнього пивоварного ячменю.  

Переважна більшість потужних підприємств  пивної галузі зосереджена на сході, в центрі та на півдні країни. Але  ринки навіть цих регіонів ще далекі від насичення. Що вже казати про  захід, де з "великих" свою продукцію  розповсюджує лише львівський "Колос". Незважаючи на те, що нинішня ринкова  ситуація дає досить простору для  діяльності усім пивоварам, все-таки торгові  марки конкурують між собою. Часто-густо  нормальній (у ринковому розумінні) конкуренції заважає позиція  місцевої влади, яка - з прихильності до місцевого підприємства-броваря - як правило, болісно сприймає проникнення "чужаків" у межі своїх регіональних володінь. Проте поступово перемагає  здоровий глузд, і пивзаводи особливо активно розвивають збутову діяльність далеко за межами своїх областей.

 

4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАЛУЗІ ПИВОВАРІННЯ.

На сьогодні пивоварна галузь займає важливе  місце у переробній промисловості  України і є однією з інвестиційно-привабливих  секторів економіки. Враховуючи той  фак., що пиво - продукт рентабельний та дуже популярний, а український  ринок знаходиться в стадії динамічного  розвитку, вкладати гроші в будь-який пивзавод дуже перспективно.

Для поліпшення існуючого стану, необхідно знаходити  неповторність асортименту пивного  продукту шляхом його диференціації, а  саме: випуску солоду, квасу або  ексклюзивних та іменних марок пива для торговельних мереж. Впровадження таких заходів дасть можливість пивоварам проштовхнутись на 1-2% вітчизняного ринку.

Світові тенденції розвитку пивоварної галузі засвідчують подальше запровадження  нових сортів пива, які за своїми смаковими та іміджевими характеристиками суттєво відрізняються від масових  марок. У порівнянні з європейськими  ринками український ще досить молодий і відкритий для експериментів. На західних ринках, де конкурентна боротьба розгортається за кожну десяту частину відсотка ринку, броварники змушені проводити широкомасштабні рекламні кампанії вже відомих традиційних брендів. Українські ж виробники наразі користуються невимогливістю вітчизняних споживачів і намагаються сформувати смакові пристрасті, експериментуючи з різними пивними напоями.

Стратегією  сьогодення для виробників пивоварної промисловості є забезпечення основною сировиною пивоваріння - хмелем. Попит  на хміль зростає, але галузь не в  повній мірі задовольняє внутрішній ринок. Все частіше доводиться закуповувати цей необхідний для пива продукт  в Чехії, Німеччині і США.

Так наприклад  компанія «Славутич» розпочинає співпрацю з вітчизняним хмелевиробником. Першу партію українського гранульованого хмелю в обсязі 678 кг (альфа-кислоти) компанія закупить у агрофірми «Щедрий врожай». Обсяг партії, що закуповується становить 2,5% річної потреби «Славутич» у хмелю.

У компанії «Славутич» існує єдиний перелік  вимог до постачальників сировини незалежно  від країни-виробника. Продукція  кожного нового постачальника після  аудиту в дослідницькому центрі компанії Carlsberg в Страсбурзі (Франція) допускається у виробництво. Лабораторія кожного пивоварного заводу групи Carlsberg перевіряє вхідний контроль сировини, ключові параметри на кожному етапі виробництва, а також показники готової продукції. Тільки після того, як у компанії впевнені в стабільності якісних характеристик сировини, постачальник має можливість взяти участь у тендері, при успішному результаті якого отримати контракт на рік.