Євро на економіки країн ЄС

Перспективи розвитку європейської валютної системи

Перспективи перетворення євро в одну з ключових валют фінансових і інвестиційних операцій у значній  мірі залежать також від сприйняття євро в країнах, що є найбільш пов'язаними  з ЄС: країнах Центральної і  Східної Європи (ЦСЄ). Інтерес до євро з боку держав ЦСЄ буде залежати від того, наскільки важливими  виявляться вигоди єдиної валюти для  конкретної країни і чи перебільшать вони переваги долара.

Незважаючи на те, що інтеграція України в ЄС, принаймні, у найближчі 10 років не уявляється можливою, інтеграційні процеси, що відбуваються в ЄС, безпосередньо  вплинуть і на Україну. Цей вплив  може бути двоїстим. З одного боку, валютна  інтеграція країн ЄС спростить торгівлю і фінансові операції з зоною  євро, а надлишок доларів може бути спрямований на підтримку України. З іншого боку, вступ у ЄС країн, що є торговими партнерами України, вплине на торгівлю України з цими країнами. Єдиний зовнішній тариф  ЄС, що буде використовуватися в  країнах, які вступили до ЄС, зробить  українські товари, що імпортуються в  ЄС, дорожчими, а отже, і менш конкурентоздатними. Вступ східноєвропейських країн  до ЄС вимагатиме введення ними більш  суворих міграційних правил. Крім того, перспектива вступу деяких східноєвропейських країн до ЄС вплине на зміну потоків  інвестицій на користь країн, що забезпечать  потенційний доступ на європейський ринок.

Таким чином, інтеграція України  в ЄС є необхідною умовою збереження і розширення ринків збуту, подолання  технологічної й економічної  відсталості, підвищення інвестиційної  привабливості економіки. Якнайшвидше  одержання Україною статусу асоційованого  члена ЄС надасть їй можливість одержання  додаткового фінансування з боку ЄС. Однак, для цього Україна повинна  продемонструвати своє прагнення до ЄС і здатність швидкого збільшення свого економічного потенціалу.

Введення євро в одинадцяти країнах Європейського валютного  союзу свідчить про позитивні  результати економічних та техніко-організаційних процедур та механізмів, розроблених  та запроваджених інституціями ЄВСУ. Одночасно це визнання також і  високого політичного, економічного та адміністративного рівня тих  інститутів ЄВСУ, що зароджуються, зокрема, ЄЦБ та ЄСЦБ, реалізація актуальності та обґрунтованості економічної  теорії, яка лежить в основі впровадження євро. В цілому задовільне функціонування системи євро в безготівковій  сфері та національних валютних одиниць  в готівковій є результатом високого рівня проекту впровадження євро. Це є також доказом того, що ЄВС  створила необхідні і достатні передумови для становлення ЄВСУ.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що введення євро не є нейтральною подією в економічному та фінансово-валютному відношенні, що являє собою тільки номінальну заміну валют. Виникнення ЄВСУ призводить до появи євро як світової валюти, до об’єднання національних валютно-фінансових ринків на єдиній основі. Валютно-фінансова  інтеграція приведе до координації  макро- і мікрополітики в різних країнах, створення зони валютної та економічної стабільності.

Висновки

Євро — офіційна валюта 17 з 27 держав Європейського Союзу, відомих  також як Єврозона, рідна для понад 322 мільйонів європейців. Враховуючи території не єврозони, що послуговуються єдиною європейською валютою, загалом  євро користуються 480 мільйонів людей  по всьому світу. В готівковому обігу  з 1 січня 2002 року.

Євро не є валютою Європейського  Союзу, оскільки не всі країни ЄС перейшли на нього. Всі країни — члени Євросоюзу  мають право ввійти в Єврозону, якщо задовольнять певні визначені  вимоги згідно з економічними критеріями, а для всіх нових членів ЄС перехід  на євро (раніше чи пізніше) є умовою вступу до союзу, хоча це швидше політична  умова, ніж економічна, бо, як показує  практика на прикладі, скажімо, Польщі, це практично може і не відбутись  у найближчому майбутньому.

Введення євро має привести до подальшої сек’юритизації європейських банків, більшої уніфікації ринкової практики й інтеграції ринку. Встановлено, що, по-перше, введення євро зменшує  прямі витрати по здійсненню операцій «спот», а також дає можливість запобігти порівняно непостійному елементу ринкового ризику — зміні  валютного курсу. По-друге, запобігання  валютного ризику збільшує відносну вагу інших елементів ризику, включаючи  кредитний і правовий ризик, ризик  ліквідації і ризик здійснення перерахунку. Запобігання валютного ризику, зближення  кредитного спреда і велика уніфікованість ринкових практик разом можуть призвести  до збільшення глибини і ліквідності  європейських ринків цінних паперів. По-третє, введення євро зменшить певну кількість  існуючих бар’єрів на шляху внутрішньоєвропейського  інвестування і зніме деякі обмеження  щодо використання інструментів, деномінованих  не в національних валютах «пулами» і їх різновидами (пенсійними фондами, страховими компаніями, іншими компаніями по управлінню коштами). По-четверте, можливості для диверсифікації портфелів цінних паперів значно зростають. Переважання  валютної диверсифікації втратить своє значення, оскільки воно базувалось на асинхронності ділових циклів і асиметричності шоків.

Серед позитивних наслідків  введення євро можна виокремити:

• ліквідацію витрат на обмін валют, великі заощадження;
• усунення курсового ризику в діяльності підприємств та банків;
• покращення планування виробництва, розвиток виробництва в масштабах цілого європейського ринку;
• прозорість цін, зростання конкуренції;
• поглиблення спеціалізації економік окремих держав-членів;
• злиття національних ринків капіталів у єдиний європейський ринок;
• євро стане валютою, здатною конкурувати з доларом;
• прискорення темпів економічного зростання у державах-членах.

Введення евро дає його членам шанси швидкого розвитку, але  несе із собою і загрози, пов'язані  із:

• втратою можливості державами-членами ЕВС користуватись політикою валютного курсу, відсотковими ставками, а також значною мірою, фіскальною політикою з метою протидії сповільненню економічного зростання;
• труднощами у виробленні економічної та монетарної політики, що відповідала б потребам усіх держав-членів (через відмінності у рівнях економічного розвитку)
• браком можливостей підтримки ресурсами з бюджету ЄС проблемних регіонів, що могло б компенсувати втрату традиційних інструментів.

Список використаної літератури

1. Бочан І. О. Глобальна економіка / І.О. Бочан., І.Р. Михасюк. – К.: Знання, 2007. – 403 с.
2. Буряк П. Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності / П. Ю Буряк., О. Г. Гупало. – [2-е видання, доповнене]. – К.: «Хай-Тек Прес», 2008. – 352 с.
3. Домрачев В. Міжнародні банківські розрахунки / В. Домрачев. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. - 88 с.
4. Козак Ю. Г. Міжнародні організації / Ю. Г. Козак, В. В. Ковалевський, Зіяд Кутайні. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 439 с.
5. Миргородська Л. Значення України для ЄС в Європейській політиці сусідства /Л. Миргородська // Економічний Часопис-ХХІ. - 2007. - №7-8. -С. 25-27..
6. Євро [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://uk.wikipedia.org/wiki/Євро
7. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми / Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г. Семенов. – [Видання друге, перероблене і доповнене]. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 232 с.
8. Філіпенко А. С. Світова економіка / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. І. Рогач [та ін.]. – К.: Либідь, 2007. – 640 с.