Ефективність
Intranet обумовлена такими перевагами.
- Використання
відкритих стандартів.
Простота об’єднання в одну інфраструктуру
різнорідних технічних засобів і операційних
систем також наслідуються з INTERNET. Це дозволяє
об’єднувати сучасну і вже застарілу
техніку. Виникають умови для своєрідної
реанімації інвестицій. Розробка корпоративної
системи суттєво спрощується, оскільки
в зв’язку з розподіленою структурою
мережі відпадає необхідність в загальному
деталізованому проекті. Технологія Intranet,
яка запозичена з мереж INTERNET, побудована
на основі відкритих стандартів. Це забезпечує
незалежність від виробника програмного
забезпечення, оскільки воно не може знаходитися
під монопольним контролем. А це в свою
чергу забезпечує високу здатність до
інтеграції існуючих гетерогенних інформаційних
ресурсів організації. Застосування відкритих
стандартів також дозволяє використовувати
з більшою ефективністю існуюче і навіть
застаріле обладнання, що дозволяє зберегти
ресурси організації і підвищити ефективність
його діяльності. Модель OSI (Open System Inconnection
- еталонна модель взаємодії відкритих
систем) є багаторівневим комплектом протоколів,
яка дозволяє при розвитку нових апаратних
і програмних засобів повторно не переписувати
протокол, а лише вносити зміни в один
з рівнів. Кожен рівень протоколу включає
певні функції і забезпечує певні службові
сервіси для суміжних з ним рівнів. Використання
відкритих стандартів INTERNET стало основою
успіху Intranet. Два стандарти Європейської
фізичної лабораторії CERN: стандарт формату
файлів HTML (Hyper Text Mark-up Language - мова гіпертексту,
мова міток) і стандарт передачі файлів
в цьому форматі HTTP (Hyper Text Transfer Protocol - протокол
передачі гіпертексту) - формують зовсім
нове уявлення про доступ до інформації
у порівнянні з тим, що існувало раніше.
Використовуючи відкриті стандарти і
протоколи, які застосовуються в INTERNET,
Intranet дозволяє розробляти нове програмне
забезпечення, яке використовує WWW, FTP,
E-mail.
- Скорочення
витрат на впровадження
і експлуатацію. На відміну від систем,
побудованих на принципах архітектури
“клієнт-сервер”, значна частина програмного
забезпечення і прикладних задач не розподіляється
по робочих місцях, на персональних комп’ютерах
і робочих станціях, а зберігається централізовано
на серверах і по необхідності передається
на робочі місця. Такий підхід вигідний
з кількох причин. По-перше, суттєво скорочуються
витрати на впровадження нових програмних
продуктів і експлуатацію вже існуючих.
Суттєво зменшуються витрати, пов’язані
з експлуатацією комп’ютерів на робочих
місцях (відомо, що експлуатація персонального
комп’ютера на протязі двох років в організації
приблизно дорівнює його вартості або
її перевищує). По-друге, для більшості
робочих місць виявиться достатнім використання
мережних комп’ютерів (Network Computer, NC), промислове
виготовлення яких вже почалося. Організація
системи за принципами Intranet-мережі дозволить
зменшити витрати на комплексну автоматизацію
діяльності організації за рахунок:
- Відсутності
розробки багаточисельних клієнтських
робочих місць. Цю функцію бере на себе
одна уніфікована програма - клієнт.
- Відсутності
розробки необхідних протоколів обміну
даними між територіально розподіленими
офісами.
- Економії
на навчанні персоналу.
- Практично
необмежених можливостей по модифікації
та додаванню нових програмних засобів
(наприклад: створення нової корпоративної
бази даних) без заміни клієнтських програм.
- Одночасного
доступу як до внутрішніх ресурсів, так
і при необхідності до ресурсів всієї
мережі INTERNET.
- Універсальний
доступ до інформації.
Доступ до інформації забезпечується
стандартними програмами перегляду - броузерами
(Netscape Navigator, Internet Explorer, Oracle Power Browser). Ці
програми дозволяють переглядати не тільки
HTML-сторінки. Вони дозволяють працювати
з базами даних, запускати інші програмні
засоби, прослуховувати аудіозаписи, переглядати
відео, посилати електронну пошту та багато
іншого. На клієнтських місцях можуть
функціонувати операційні системи Windows,
Macintosh, UNIX та інші, головне, щоб для цих
операційних систем існували реалізації
броузерів.
- Спрощення
доступу до інформації.
Використовувати Web-броузер можуть навіть
початкуючі користувачі. При використанні
Web-броузеру пошук і відображення необхідної
інформації стануть практично миттєвими.
Це в кінцевому результаті дозволяє в
більшій мірі зосередити увагу на функціональних
завданнях організації. Тому після встановлення
мережі Intranet, замовнику не потрібно проводити
навчання користувачів роботі в цій мережі.
Простота доступу і легкість навчання
користувачів забезпечують інформаційним
системам організації статус самообслуговування.
Будь-який користувач може отримати доступ
до інформації без звертання за допомогою
до консультантів. Інформація представлена
у вигляді Web-сторінок. Публікація документів
в Intranet-мережі може бути організована
так, що навіть непідготовлений користувач
може легко і швидко помістити документ
на Web-сервері. Мережний сервіс Intranet забезпечує
проходження і тиражування даних через
загальне, розподілене і прозоре для користувача
мережне середовище. Таким самим чином,
сервіс Intranet здійснює управління і захист
інформації.
- Робота
з мультимедійними даними.
Засоби Intranet забезпечують можливість
передачі мультимедійних даних. Доступ
до мультимедійних даних забезпечується
з допомогою стандартної програми перегляду
- Web-броузера. Web-броузер дозволяє переглядати
мультимедійні дані різних форматів: аудіоінформації
(*.WAV) та відеоінформації (*.MPG, *.AVI). Крім
того, є можливість організації відеоконференцій
в масштабі реального часу.
- Розподілений
доступ до інформації
і централізоване управління
інформацією. Мережа Intranet утворює своєрідне
розподілене програмне середовище, яке
дозволяє працювати програмам на будь-яких
серверах і клієнтських місцях. В першу
чергу сервіси Intranet забезпечують користувачу
можливість перегляду інформації, прийом
і відправлення листів по електронній
пошті, перегляд директорій. Крім того,
вони дозволяють використовувати програмне
забезпечення третіх виробників, орієнтоване
на розв’язок, наприклад, фінансових задач
або задач автоматизації, які реалізують
специфічніші функції, такі як захист
інформації або реплікація даних. Сервіс
Intranet забезпечує прозорий доступ до всіх
інформаційних ресурсів мережі. Документи
можуть створюватися в форматі HTML, традиційними
текстовими редакторами або засобами
електронних таблиць. Документи публікуються,
індексуються для зберігання і керуються
централізовано, а доступ до них здійснюється
з допомогою настільних комп’ютерів на
робочих місцях. В результаті створюється
єдине інформаційне середовище організації.
- Спрощена
комунікація і взаємодія.
Стандарти Intranet забезпечують можливості
для групової роботи шляхом електронної
пошти, технології WWW, включаючи аудіо-
і відео-інформацію та організацію дискусійних
робочих груп, а також застосовуючи інші
програмні засоби, побудовані на протоколі
TCP/IP (системи типу Microsoft NetMeeting). Доступ
до інформації може бути забезпечений
відповідним рівнем регламентації і безпеки.
- Навігація.
Головне в Intranet - це нова технологія World
Wide Web, завдяки якій робота в мережі стає
справді зручною, а пошук і відображення
інформації відбувається практично миттєво.
Навігація в мережах Intranet здійснюється
стандартною програмою перегляду - Web-броузером
і легко може виконуватися навіть непідготовленим
користувачем. Структура Web-сторінок повинна
бути спроектована таким чином, щоб користувачі
легко орієнтувались в опублікованій
інформації. Крім того, повинні бути реалізовані
різні пошукові системи, які дозволяють
по введених ключових словах отримувати
адреси ресурсів, в яких ці слова присутні.
Це дозволить користувачу переміщуватися
і формувати запити по всіх інформаційних
ресурсах організації, крім тих, доступ
до яких обмежений у відповідності з повноваженнями
користувача.
- Доступ
до прикладного програмного
забезпечення. Клієнтський комп’ютер
має єдиний інтерфейс доступу до різних
баз даних, традиційного програмного забезпечення,
а також до нових програмних продуктів,
написаних на мові Java або з використанням
технології Active X. В результаті з’являється
можливість створення розподіленого середовища
доступу до різнорідного прикладного
програмного забезпечення. Користувач,
застосовуючи тільки стандартну програму
Web-броузер, отримує можливість доступу
і роботи з різноманітними прикладними
програмами. Крім того, є можливість простішої
і швидшої розробки різноманітних систем
автоматизації або комерційних фінансових
прикладних програм. Ці системи призначені
для бізнес-користувачів і значно полегшують
їм роботу і спрощують налагодження комунікацій.
- Забезпечення
інформаційної безпеки.
Для довільної реалізації мережі забезпечується
відповідний необхідний рівень секретності.
Інформацію можна розмежувати по рівнях
доступу користувачів. Можливе застосування
технологій шифрування даних та інших
методів захисту. Група сервісів забезпечує
методи захисту від несанкціонованого
доступу з боку внутрішніх і зовнішніх
користувачів, аутентифікацію комунікації,
перевірку цілісності інформації. Для
цього застосовуються різноманітні способи
захисту, включно з протоколами шифрування
і застосуванням системи типу firewall. Застосовуючи
Web-технологію, можна легко здійснити регламентацію
на доступ до різноманітної інформації.
Можна легко обмежити коло осіб, які мають
доступ до HTML-сторінок, на яких знаходиться
конфіденційна інформація.
- Можливість
керування мережними
ресурсами. Для керування мережними
ресурсами в основному застосовуються
сервіси управління, побудовані на протоколі
SNMP (Simple Network Management Protokol). Цей протокол широко
застосовується в глобальній мережі INTERNET.
Застосування SNMP в мережі Intranet дозволяє
легко і швидко керувати мережними ресурсами
при використанні вже готового програмного
забезпечення. В її рамках системний адміністратор
може керувати мережними ресурсами усієї
мережі Intranet. Кінцеві користувачі зможуть
отримувати інформацію про інших користувачів.
Це дозволить створити єдине інформаційне
середовище організації.
- Гнучкість
структурного налагодження Intranet.
Топологія
мережі Intranet дозволяє легко об’єднувати
інформаційні ресурси організації.
Комп’ютери в мережі Intranet традиційно
діляться на серверні і клієнтські комп’ютери,
але сама структура мережі є розподіленою.
Несправність одного серверу не впливає
на роботу інших. Клієнти і сервери мережі
Intranet можуть працювати під управлінням
практично будь-яких операційних систем.
Все це є можливим завдяки використанню
стандартного протоколу TCP/IP. Операційна
система, в якій реалізований протокол
TCP/IP або стек цього протоколу, автоматично
отримує можливість інтеграції в мережу.
Для реалізації внутрішньої Web-мережі
необхідно:
- з’єднати
комп’ютери в мережу TCP/IP;
- на одному
з серверів Intranet створити Web-сервер;
- розмістити
на Web-сервері необхідні документи, аудіо
і відеофайли, бази даних;
- встановити
на кожному клієнтському комп’ютері програму
перегляду - Web-броузер.
В
залежності від конкретних вимог
можливі наступні варіанти топології:
- група об’єднаних
мереж (локальних обчислювальних мереж)
організації;
- одна локальна
обчислювальна мережа;
- один сервер
Intranet, який здійснює взаємодію з віддаленими
клієнтами по лініях зв’язку.
Топологія
Intranet може переноситися на будь-яку
інформаційну структуру організації,
наприклад:
- організації
закритого типу - одна локальна обчислювальна
мережа, де ведеться робота з конфіденційною
інформацією, яка не виходить за межі організації;
- організації
відкритого типу - розміщене в різних географічних
регіонах, яке здійснює взаємодію з віддаленими
клієнтами по лініях зв’язку.
Технологія
Intranet дозволяє інтегрувати вже існуючі
комп’ютерні системи і легко
об’єднувати їх в єдину, зручну у
використанні комп’ютерну мережу організації.
Існує
три базових варіанти схем реалізації
структури Web-серверу: послідовна, мережна
і ієрархічна:
- Послідовна
схема. Послідовна схема за структурою
нагадує книгу і відповідно дуже добре
підходить для розміщення на Web-сервері
різноманітних інструкцій і документації.
В цій схемі є чіткий поділ на чистини
і глави, розділи і підрозділи, які можна
розмістити в окремих документах, послідовно
зв’язавши їх гіпертекстовими зв’язками.
Зміст типу меню і індекс надають легкий
спосіб пошуку і переходу до потрібного
розділу. Для кожної сторінки встановлюється
зв’язок з одною попередньою і одною наступною
сторінками. Це найпростіша схема Web.
- Мережна
схема. Мережна схема має структуру,
в якій кожна сторінка встановлює зв’язки
з декількома іншими сторінками, а кожна
нова сторінка містить багато зв’язків.
Розподіл змісту здійснюється відповідно
до тематики представленої інформації,
але гіпертекстові зв’язки з будь-якого
розділу можуть вказувати на будь-яку
близьку їм тему або розділ. Утворюється
своєрідна павутина гіперзв’язків.
- Ієрархічна
схема. В ієрархічній схемі зміст ніби
розходиться від спільного кореня Web-серверу
до окремих гілок, якими є великі розділи,
потім відповідно до значно менших розділів
і нарешті до власне інформаційних блоків.
Подальший
розвиток Intranet призвів до створення
мереж типу Extranet. Мережі цього типу
- це приватні мережі, які працюють на
основі технології Intranet та телекомунікаційних
систем загального користування, за допомогою
яких постачальники, дистрибютери, замовники
та партнери отримують доступ до прикладних
програм корпоративної мережі. Ці мережі
є проміжною ланкою між корпоративною
мережею та мережею INTERNET.
- Три
рівні комунікацій
Інтранет
є технологією управління корпоративними
комунікаціями, і в цьому її відмінність
від Інтернет, який є технологією глобальних
комунікацій. У реалізації комунікацій
виділяють три рівні: апаратний, програмний
і інформаційний. З точки зору апаратного
і програмного рівнів комунікації – це
організація надійного каналу з'єднання
і передача інформації без спотворень,
організація зберігання інформації
і ефективний доступ до неї. У плані
технічної реалізації цих рівнів Інтранет
практично не відрізняється від Інтернет. Там
такі ж локальні та глобальні мережі; ті
ж програми: інтернет-навігатори, Web-сервери,
електронна пошта, телеконференції і навіть
ті ж виробники програмного забезпечення.
Головна
відмітна особливість Інтранет
криється в інформаційному рівні
комунікацій. З інформаційної
точки зору комунікації - це
пошук і передача знань. Тут
можна виділити як мінімум три
рівні, без яких
будь-яке спілкування або неможливо, або
ж все таки буде безглуздим.
Універсальна мова
подання корпоративних
знань - це
саме така мова опису, яка не пов'язана
з конкретними предметними областями
діяльності організації та
визначає граматику і синтаксис.
До цієї категорії можуть
відноситися графічна мова опису
алгоритмів, мережеві графіки, моделі
даних, бізнес-процеси, мова розмітки
документів. Рівень абстракції таких мов
настільки високий, що не пов'язаний зі
специфікою цього предмета. Його використання
переслідує рішення декількох завдань:
- перш за все забезпечення певної
уніфікації представлення знань;
- забезпечення однозначності тлумачення
знань всіх рівнів;
- зведення процесів обробки інформації
до простих процедур, що допускає їх автоматизацію.
До
таких типових процедур можна
віднести навігацію, пошук інформації,
організацію зв'язків між даними.
Моделі і уявлення. Цей рівень
визначає конкретну специфіку
предметів діяльності компанії: поняття
і символи предметної області, теоретичні
уявлення про предмет і самої організації.
Наприклад, така область, як
фінансовий облік,
на даному рівні повинна включати
тлумачення всіх використовуваних
понять, базові принципи і теоретичні
моделі фінансового обліку, норми, правила,
класифікатори, стандарти. Знання цього
рівня іноді називають метаданими, тобто
даними, що описують первинні дані (фактичні
знання). Рівень моделей і уявлень також
вирішує кілька завдань.
1) Забезпечення єдиного уявлення діяльності
організації усіма можливими її співробітниками:
єдиної системи понять, цілей діяльності
а також принципів їх досягнення, єдиних принципів
поведінки і мотивації, єдиної
системи заходів, еталонів, класифікаторів,
нормативів.
2) Забезпечення інтерпретації первинних
даних. Без корпоративних знань рівня моделей
і уявлень неможлива не тільки інтерпретація
та оцінка первинних даних,
але навіть і їх вимір.
Більш того, також будь-яка
подія стає значимою (спостерігаємою)
з точки зору управління тільки після
того, як воно знайшло собі місце в системі
корпоративних уявлень.
3) Забезпечення навігації по всьому
інформаційному простору організації.
Фактичні знання - це конкретні предметні
знання, які становлять факти, виражені
в термінах предметної області. Такі факти
є первинними даними і можуть міститися
в документах, базах даних, поштових та
новинних повідомленнях.
Всі три рівні утворюють корпоративні
знання і є змістовним контекстом корпоративних
комунікацій.
Інформаційний
рівень найбільш істотний для управління. При
цьому апаратний і програмний рівні комунікацій
є забезпечуючими. Інформаційне забезпечення
може мати різну базову технологію передачі
і зберігання інформації. Паперові документи,
листи і записки, дошки оголошень, корпоративні
газети, телефони - все це становить традиційну
технологію зберігання і передачі інформації. Технологія
Інтранет перетворила паперові документи
в електронні сторінки і файли; дошку оголошень
- в Web-сервер; записки і телефонні дзвінки
- в повідомлення електронної пошти; газетні
новини - в повідомлення про події сервера
телеконференцій. Інтранет зробив корпоративні
комунікації більш надійними, швидкими
й інтенсивними, а доступ до інформації
прискорився і став простішим. При цьому
зміст корпоративної інформації принципово
не змінився, хоча деякі зміни все ж відбулися
на всіх трьох рівнях представлення корпоративних
знань.
Універсальна мова подання корпоративних
знань. Паперово-телефонна технологія
обходилася тільки природною мовою. Нові
ж технології дозволили значно збільшити
обсяги збереженої і переданої інформації. Для
роботи з таким обсягом інформації користувачам
потрібні спеціальні засоби автоматизації,
яким потрібні були формальні мови опису
знань.
Моделі та уявлення. Інформація цього
рівня традиційно розташовувалася в корпоративних
нормативно-довідкових документах і представлялася
на звичайній мові. Чим складніше ставала
діяльність організації, тим більше фактичних
знань накопичувалося в КІС. Вимоги до
точності опису діяльності організації
ставали все суворіше, і ці описи все більше
стали походити на моделі, виражені на
формальних мовах.
Фактичні знання стали більш конкретними
і формалізованими. Значну частку серед
них стала займати інформація, що зберігається
в базах даних.
Інтранет-технології апаратного і програмного
рівнів також не виключають використання
традиційної паперово-телефонної технології
комунікацій. Навпаки, поєднання різних
технологій комунікацій дозволяє досягти
найкращого результату. Тому Інтранет
розглядається як додатковий канал комунікацій,
здатний істотно підвищити ефективність
живого людського спілкування і співпраці.