Види инфляции та и анализ в Украине

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДВНЗ  «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 
 
 

     кафедра економічної теорії

     та  статистики 
 
 
 

Реферат на тему:

«ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ ТА ЇЇ АНАЛІЗ В УКРАЇНІ» 
 
 
 
 
 
 

     Виконала:

     студентка IV к., 5 гр. ЕФ.

     Тараненко О.А.

     Перевірила:

     доц. Муравка І.О. 
 
 

ХЕРСОН 2011

ЗМІСТ 
 

Вступ ......................................................................................................................3

Поняття та види інфляції ...........................................................................5

Аналіз  інфляції в Україні ......................................................................11

НАПРЯМКИ  ПОДОЛАННЯ ІНФЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ ....................................18

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................21 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

    Найефективнішим індикатором “здоров'я” економіки  країни є її фінансовий стан. Адже фінансова  система не лише забезпечує необхідні  взаємозв’язки макроекономічного  регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього має бути стан “керованості” інфляційними процесами.

    Необхідність  у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних  наслідків – за умов інфляції втрачається  ефективність дій та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

    Особливо  виразно деформація економічних  механізмів проявляється в умовах гіперінфляції. В економічній науці вважається, що інфляція переходить в гіперстадію  за умов перевищення швидкості росту  цін на 50% на місяць.

    Явище інфляції відоме з IV-ІІІ ст. до н.е., або з часу, коли грошовим товаром у світі стає срібло. У найбільш загальному розумінні інфляція означає знецінення грошей внаслідок перевищення кількістю грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін.

    Отже, інфляція – це знецінення грошей, що виявляється у зростанні цін. У докапіталістичну епоху знецінення грошей відбувалося внаслідок втрати довіри до монет, в яких при карбуванні закладалося менше металу порівняно з офіційно встановленою кількістю, або внаслідок зниження вартості виробництва.

    Інфляція  впливає на рівень безробіття в Україні, який регулюється в основному  ходом економічного циклу. В основі циклу лежить динаміка сукупних витрат. При цьому виявляється. Що зв’язок  між економічним зростанням і  рівнем зайнятості здійснюється через механізм ціноутворення, тобто між безробіттям та інфляцією існує взаємозв’язок. Характер зв'язку між ними багато в чому залежить від того, в якому стані знаходиться економіка. Якщо має місце глибокий спад, то зростання витрат, супроводжуючись зростанням виробництва, не приведе до зростання цін. Справа в тому, що до ціни товару входить заробітна плата, яка складає основний елемент витрат виробництва. Тому при високому безробітті люди не будуть вимагати зростання заробітної плати по мірі зростання виробництва, оскільки на їх місце завжди знайдуться бажаючі.

    Інфляція  є особливо небезпечною, оскільки ріст цін приводить до росту заробітної плати і відповідно ріст заробітної плати веде до зростання цін і  тим самим розширюється інфляція. Крім того, знецінюються доходи населення, знижується його життєвий рівень.

    За  умов інфляції знецінюються кредити, переважно  обмежується кредитування і зростають  процентні ставки за кредит.

    Крім  того, інфляція є надзвичайно небезпечною  для підприємств, оскільки знецінюються амортизаційні фонди, знижуються доходи підприємств, розриваються господарські зв’язки, активізується тіньова економіка, спекуляція, корупція.

    Особливо  небезпечною є гіперінфляція, тому що при ній відбувається “втеча від грошей”. Тобто розвиваються не грошові, а бартерні відносини. Це веде до того, що частина підприємств, які виготовляють продукцію, яку важко обміняти на продукти споживання. Закривається, скорочує або припиняє виробництво.

    Ось чому вивчення інфляції є таким важливим і актуальним. Необхідно передбачати наслідки інфляції та її вплив на економіку для зменшення її впливу на економічне життя держави. Оскільки це є важливим завданням, тому необхідно слідкувати за проявами інфляційних процесів. 
 
 
 

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ 

    Сьогодні  багато економістів і політиків називають інфляцію ворогом суспільства номер один, найбільш суворим податком. Вона тісно пов'язана з проблемою зайнятості населення і безробіттям, матеріальним і духовним благополуччям людей, їх добробутом.

    Інфляція — це знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу і появи маси грошей, не забезпечених товарною масою.

    Не  слід ототожнювати інфляцію з емісією  грошей або із зростанням цін. Емісія — це законодавче зумовлений випуск додаткової маси грошей в обіг. Коли цей процес обслуговує об'єктивні потреби забезпечення безперервності руху зростаючого обсягу товарно-матеріальних цінностей, то він не є інфляційним чинником. Емісія є джерелом інфляції, коли вона призводить до переповнення каналів грошового обігу, появи надлишкових, а отже, знецінених грошей.

    Важливим  проявом інфляції є зростання  цін. Однак інфляція не може бути пов'язана  лише суто з грошовим феноменом. Це складне соціально-економічне явище, породжене диспропорційністю відтворення в різних сферах ринкового господарства, наслідок дисбалансу між сукупним попитом і сукупною пропозицією.

    Інфляційний процес може відбуватись і без  зростання цін. Наприклад, так звана непомітна інфляція відбувається внаслідок деформації структури виробництва, "вимивання" товарів дешевого асортименту чи зниження якості благ за умов незмінності ціни.

    У свою чергу, можна навести чимало прикладів, коли зростання цін не є проявом чи причиною інфляції. Серед причин неінфляційного зростання  цін — підвищення якості товарів  через впровадження досягнень науково-технічного прогресу; монополізація ринку; циклічні та сезонні коливання; державне регулювання економіки; введення нових ставок чи видів податку; стихійні лиха тощо.

    Інфляційне  зростання цін зумовлено надлишковою  кількістю грошей в обігу.

    Отже, інфляція — надзвичайно складне, багатофакторне соціально-економічне явище. Серед чинників його розвитку — внутрішні та зовнішні, економічні та неекономічні, монетарні та немонетарні.

    Інфляцію  не можна пов'язувати чи ототожнювати з одним фактором чи конкретною причиною, вона відбиває всі недуги економіки.

    В умовах природного рівня інфляції, тобто її інерційності, керованості, контрольованості, передбачуваності, деякі економісти вказують на її позитивне значення. Помірна інфляція стимулює конкуренцію, збалансовує попит і пропозицію, грошово-фінансові та матеріально-технічні ресурси, зумовлює прискорення науково-технічного переозброєння виробництва.

    Більшість вчених вказують на умовну позитивність інфляції природного рівня або взагалі заперечують цей позитивний ефект внаслідок його короткочасності.

    Перехід же інфляційного процесу за природні межі має руйнівні наслідки, породжує гострі соціально-економічні проблеми. Серед основних негативних проявів інфляції слід зазначити:

• переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що призводить до їх знецінення;
• підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національної грошової одиниці;
• загальне тривале нерівномірне зниження реальних доходів усіх верств населення, особливо осіб з відносно фіксованими номінальними доходами;
• знецінення грошових заощаджень населення;
• диференціація населення, перерозподіл національного доходу і національного багатства за рахунок переважної кількості населення;
• диспропорційність суспільного відтворення, хаотичність виробництва, затримка реалізації товарів внаслідок скорочення платоспроможного населення;
• підрив грошової, фінансово-кредитної, податкової систем;
• стимулювання спекуляції, економічної злочинності, посилення тіньової економіки;
• дезорганізація господарських зв'язків, відродження натурального обміну;
• затримка інвестиційного процесу, стримування процесу нагромадження;
• неухильне підвищення курсів іноземних валют, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни;
• спотворення економічної інформації, показників, особливо за умов прихованої інфляції;
• соціально-політичне напруження в суспільстві.

    У зв'язку з цим зростає значення активної дефляційної політики. Слід розрізняти дезінфляцію і дефляцію.

    Дезінфляція — процес зменшення темпів зростання цін.

    Дефляція — це зниження загального рівня цін.

    Антиінфляційні  заходи не можуть мати суто монетарний характер. Глибоке взаємопереплетіння різних інфляційних чинників вимагає комплексних дефляційних заходів. Особливо це актуально для економік перехідного періоду.

    Різні види інфляції мають свої особливі механізми, а отже, і відповідні методи регулювання. Останні можуть бути ринковими (економічними) і неринковими (адміністративними), довго- і короткостроковими.

     У літературі зустрічаються десятки різних формулювань видів та типів інфляції. При цьому різні автори не завжди дотримуються певних критеріїв для визначення того чи іншого виду. Тому поряд можуть вживатися такі поняття інфляції,  як інфляція цін, імпортована інфляція, інфляція попиту,

інфляція  податкова, інфляція витрат тощо.

     Найбільш  коректною є класифікація видів  інфляції за трьома критеріями: темпами  знецінення грошей, чинниками інфляції, формами прояву.

     За темпами знецінення грошей звичайно виділяють три види інфляції:

     — повзучу, що характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін — до 5% на рік;

     — помірну, відкриту, яка проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5—20% на рік. Така інфляція стає відчутною для економічних суб'єктів, і вони починають вживати адаптаційні заходи. Найбільше це вдається підприємствам монополізованих секторів економіки, особливо «природним монополістам».  Зайняті тут підприємці  починають прискорено підвищувати ціни на свої товари у відповідь на зростання попиту, їх покупці починають нести додаткові витрати, а тому підвищують ціни на свої товари. Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, порушуючи рівновагу всього ринку;

     — галопуюча інфляція, коли зростання цін 20—50%, а інколи 100% на рік. Для цього виду інфляції характерне стрибкоподібне, вкрай нерівномірне зростання цін, яке важко передбачити і яке не піддається регулюванню. Від такої інфляції важко захиститися, і вплив її на економіку різко негативний;