Велике місто і зони його впливу

 

Планувальна структура  м. Київ

 

Планувальна модель розвитку Києва у довгостроковій перспективі  розглядається як відкрита містобудівна система – м. Київ та приміські території (Київська агломерація).

Згідно з цією моделлю  очікується агломераційний розвиток системи із забезпеченням транспортно-планувальних зв’язків між зонами прикладання праці, сельбищними територіями, громадськими центрами та рекреаційними зонами. Основним центром системи є м. Київ, а підцентри системи формуються на базі міст – районних центрів.

На територіях просторового впливу м. Києва формуються урбаністичні ареали, які розвиваються вздовж транспортно-планувальних напрямків у системі міжнародних транспортних коридорів на Ковель-Варшаву, Харків-Луганськ, Бориспіль-Чернігів-Москву, Одесу-Стамбул.

Головною проблемою, що стримує  комплексний розвиток Київської  містобудівної системи розселення, є недорозвиненість єдиного транспортно-планувального  каркасу та магістральних систем інженерного забезпечення  міста-області, відсутність чіткого зонування  територій для використання під  житлову, громадську, виробничо-ділову забудову та рекреацію з урахуванням  екологічних вимог, збереження природно-ландшафтного комплексу, сільськогосподарських  земель та продовольчої безпеки.

Приміська зона м. Києва включає 10 адміністративних районів Київської  області: Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Обухівський, Фастівський та Ірпінську  міську раду.

З урахуванням економічних  та екологічних чинників найбільш вірогідними  і доцільними для подальшого розвитку системи розселення, виробництва  і офісно-ділової забудови є південно-західний ареал між Житомирською і Одеською трасами, східний Бориспільський напрямок, північно-східний Броварський напрямок, для житлово-рекреаційних функцій  – південний ареал вздовж Обухівської  траси-пойми Дніпра, північно-східний  ареал у поймі Дніпра-Придесення.

Житлове будівництво

Територіальні ресурси для  розміщення житлової забудови на землях сільських рад біля населених  пунктів та основних трас складають  близько 21 тис. га, у т.ч. 17,7 тис. га для  садибної забудови загальною площею котеджних житлових будинків 28,3 млн. кв. м, 3,3 тис. га для середньо та багатоповерхової (як правило до 9 поверхів) загальною  площею 9 млн. кв. м.

Промислові території

Територіальні ресурси площею 2,8 тис. га для створення офісних  зон на 445 тис. робочих місць доцільно визначити в районі населених  пунктів Мархалівки. Бузової, Рожівсько-Богданівської  Гвоздов (Велка Бугаївка) Щасливсько-Мартусівської, Нещерів-Таценки.

Планується створення  у виробничо-комерційних зонах  бізнес-парків, технопарків, торгівельних і офісних центрів, виставкових  комплексів в першу чергу у  напрямку Київ-Бориспіль з врахуванням  інтеграції з аеропортом Бориспіль, для розвитку великого технопарку та комерційних територій у населених  пунктах за містом Бровари в продовженні  Броварського промислового вузла.

Сільськогосподарські землі  зберігаються на рівні 30 % від загальної  площі приміської зони і складають 390 тис. га, що забезпечує продовольчу  безпеку регіону. 

Рекреаційні території

Пропонується створити 12 рекреаційних зон на території приміської зони навколо м. Києва, Боярська, Обухівська, Ржищівська, Дніпровська, Плесецька, Клавдієво-Тарасівська, Бородянська, Лютижська, Катюжанська, Заліська, Дубечанська, історико-культурний туристичний комплекс «Парк Київська Русь» в районі Копачівської сільради загальною площею 92,3 тис. га.

 

 

Автодороги та автотранспорт

Для забезпечення розвитку містобудівної системи розселення передбачається формування єдиного  транспортно-планувального каркасу:

• завершення будівництва Київської міської Великої кільцевої дороги та запровадження будівництва обласної Великої кільцевої автомобільної дороги по визначеній трасі;
• створення системи дублерів основних виходів та радіальних в’їздів до Києва на найбільш завантажених напрямках, зокрема між Житомирським та Одеським напрямками від селища Чайки до села Гатне Києво-Святошинського району, в напрямку магістралі Київ-Чоп  та інших;
• будівництво південного транспортного обходу Києва на відстані 10-20 км від існуючих меж столиці об’єднанням у єдину систему Житомирського, Одеського, Вінницького, Харківського та Чернігівського магістральних напрямків і  залучення їх до системи міжнародних транспортних коридорів;
• створення шести транспортно-пересадочних вузлів з паркінгами (аналогічно міжнародній системі «park and drive»), у т.ч. двох на лівобережжі (Калинівка-Скибін у Броварському районі, Гора–Бориспіль у Бориспільському районі), чотирьох на правобережжі (с. Мархалівка у Васильківському районі, район Теремки у Києві, Бузова у Києво-Святошинському районі, Микуличі у Бородянському районі;
• зв'язок транспортно-пересадочних вузлів з містом швидкісним електротранспортом (електропоїзди, швидкісний трамвай, метрополітен).

Залізничний транспорт

Передбачається перетворення залізничних колій в межах  приміської зони в систему наземного  метро, будівництво гілки-відгалуження від залізничної колії в Бориспільському  напрямку в районі Великої Олександрівки  до залізниці для проходження  залізничного електротранспорту до аеропорту Бориспіль.

Планується створення  нових сортувально-залізничних станцій, комплексів по технічному обслуговуванню залізничного транспорту в районі Великої  Димерки Броварського району та Калинівки-Плесецьке  Васильківського району (в районі села Багрин), поступове перенесення  функцій обслуговування потягів  далекого слідування (пасажирських і  товарних) у приміську зону

Аеропорти

Очікується збільшення обсягів  перевезень в 3-4 рази Міжнародним державним  аеропортом «Бориспіль», планується реконструкція  аеропорту «Жуляни», який отримує  статус міжнародного міського аеропорту, розвиток вантажно-пасажирського)аеропорту  в м. Узин, перенесення в Макарівській район (село Фасова) спортивного аеропорту  «Чайка».

Річковий транспорт пропонується використовувати як туристично-рекреаційний та вантажний з будівництвом річкового  вантажного порту в м. Українка.

Водопостачання

Для забезпечення питною водою  приміської зони м. Києва очікується використання води водоносних горизонтів: четвертинного, палеогенового, крейдяного і юрського (Бориспільський, Броварський  та Вишгородський р-ни). а також  використання поверхневих дніпровських вод по окремому водоводу (можливо  вздовж Великої кільцевої дороги). Для цього при реконструкції  і модернізації Дніпровської очисної  станції необхідно збільшити  її потужність до 800-1000 тис. м3/добу.

Водовідведення

Планується перенаправити  частину потоків стічних вод  м. Києва та населених пунктів  приміської зони на правобережжі до нових  очисних споруд на півдні від Києва  у Обухівському районі. Після введення їх першої черги направити стічні води міст Бровари, Бориспіль та інших  населених пунктів лівобережжя  на Бортницьку станцію аерації.

В зоні впливу міських систем Києва передбачається:

• покриття дефіциту за рахунок Дніпровського водозабору;
• будівництво підземних водозаборів Києва у приміській зоні;
• будівництво технічних водопроводів Києва з урахуванням потреб Вишневого, Коцюбинського, Боярки та інших поселень;
• стабілізація подачі промислових і побутових стічних вод з приміської зони у систему каналізації Києва.

Після реконструкції правобережної  каналізації у т.ч. введення нових  очисних споруд може бути доцільним  підключення населених пунктів: Боярка, Немешаєве, Козин, Васильків, та інших.

Теплопостачання

Передбачається децентрація  та будівництво локальних теплових установок в садибній забудові, використання нетрадиційних джерел, підвищення ефективності використання енергії та енергозбереження.

Газопостачання

Передбачається підключення  населених пунктів до магістральних  мереж, будівництво нових газорозподільчих станцій і газорегулюючих пунктів.

Електропостачання приміської зони м. Києва передбачається від Трипільської ТЕС, Київської та Канівської ГЕС, ГАЕС, київських ТЕЦ №№ 5,6, та інших по лініях електропередачі напругою 750 кВ та 330 кВ. У зв'язку з закриттям Чорнобильської АЕС дефіцит потужності буде покриватись за рахунок збільшення перетоку енергії з інших енергосистем.

Інженерна підготовка території передбачає протизсувні заходи на площі 1,537 кв.км. (814 ділянок, у т.ч. активних-14); заліснення ярів та балок на площі 2,12 тис. га; створення водозахисних лісонасаджень площею 6,05 тис.га.,  реконструкцію 53 гідротехнічних споруд, берегоукріплення довжиною 547 км, розчищення ставків і водосховищ на площі 5,61 тис.га,; регулювання рік (загальною протяжністю 345,6 км).

Утилізація сміття. Передбачається будівництво двох сміттєпереробних заводів у Обухівському районі на південь від Києва, на лівобережжі завод-електростанція в районі мулових ділянок БСА та завод по переробці ТПВ в районі Великої кільцевої дороги, а також трьох сміттєсортувальних станцій на земельних ділянках промислових підприємств та автобаз, розміщення токсичних полігонів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

 

 

 

За таких умов буде відбуватися  гармонійний розвиток Київської  містобудівної системи, підвищиться  привабливість проживання, працевлаштування та інвестування у приміській зоні, створюються умови для стабілізації росту власно м. Києва, стимулюється  розвиток сельбищ них, ділових і  виробничих територій в Бориспільському, Броварському, Житомирському, Ковельському напрямках, створюються рекреаційні  зони, зберігаються родючі сільськогосподарські землі та досягається продовольча  безпека,  забезпечуються спільні  інтереси територіальних громад міста  Києва та населених пунктів приміської зони.

Житлова забезпеченість прогнозованого населення м. Києва та приміської зони в перспективі досягне до 37 кв.м. на 1 люд, що відповідає забезпеченості житлом у європейських країнах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

За гравітаційною моделлю  загальна площа території, на яку  поширюється вплив міста прямо  пропорційна його потенціалу, який може вимірюватись в різних показниках, залежно від цілей дослідження  – кількості жителів, обсягів  промислового виробництва та надання  послуг, обсягів зовнішньоекономічного  товарообороту, національного доходу міста тощо.

Виходячи  з емпіричних досліджень, орієнтовний  радіус (R) сфери впливу великого міста може бути визначений на основі кількості його жителів (P):

(км).

Управління  використанням земель приміської зони має враховувати той факт, що при  накладанні сфер впливу декількох міст відбувається порушення просторової  організації та витіснення важливих для міста обслуговуючих функцій  приміської зони – сільськогосподарської, рекреаційної, природоохоронної, які  є землеємними, але низькодоходними.

Широке застосування гравітаційних моделей при аналізі  розмірів приміських зон обмежено через  неможливість врахувати фактори  природної, економічної та соціальної неоднорідності простору.

З певною мірою узагальнення гравітаційні моделі доцільно використовувати для попереднього аналізу сфер впливу міст і конкретизації  поняття системи міст, виявлення  полюсів економічної активності простору та дослідження проблем  взаємодії територіальних утворень.

Список літератури

 

1. Занадворов В.С., Занадворова А.В. Экономика города. Вводный курс: Учебное пособие. – М.: НКЦ «Академ-книга», 2003. – 272 с.
2. Павлов К.В. Проблемы агломераций и пригородная экономика // Экономика регионов, 2004. – №1.
3. Герасименко О.А. Економічна оцінка сільськогосподарських земель як інструмент підвищення ефективності використання приміських територій. //Землевпорядний вісник. – 2003, №3. – С. 95-97.
4. Генплан розвитку Києва та приміської зони до 2025 року.
5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Міська_Агломерація.